Молдова хоче поновити перемовини щодо Придністров’я у форматі «5+2»

Голова парламенту Молдови Андріан Канду виступає за відновлення переговорів із Придністровського врегулювання у форматі «5+2» і сподівається, що Молдова зможе стати «історією успіху» у врегулюванні цього замороженого конфлікту.
Таку думку спікер висловив під час зустрічі зі Спецпредставником чинного голови ОБСЄ з Придністровського врегулювання, послом Кордом Майєром-Клодтом, передає Укрінформ.
«У контексті регіональної і глобальної ситуації, що склалася, Молдова може стати «історією успіху» в питанні Придністровського врегулювання», – зазначив Канду.
Він висловив сподівання, що вже наступної весни може бути досягнутий істотний прогрес у цьому питанні.
Спікер також висловився за відновлення двостороннього діалогу між парламентом Республіки Молдова і Верховною Радою невизнаного Придністров’я.
Німецький дипломат, своєю чергою, запевнив, що Німеччина, як чинний голова ОБСЄ, беззастережно підтримує відновлення діалогу між Кишиневом і Тирасполем, а також переговорного процесу у форматі «5+2» в інтересах громадян з обох берегів Дністра.
Ескалація напруженості у Придністров’ї – регіоні Молдови – розпочалася 1989 року, коли в багатьох містах та районах проводили референдуми про створення окремої Придністровської республіки. У березні 1992 року конфлікт переріс у збройні сутички між сторонами. Переговори про статус Придністров’я поновилися наприкінці 1992 року.
Наразі на території Придністров’я, створеного Кремлем в окупованих районах Молдови, розміщено тритисячний військовий контингент РФ.
Формат «5+2» передбачає участь у переговорах Молдови, Придністров’я, Росії, України та ОБСЄ. Як спостерігачі на переговорах присутні представники ЄС і США.
Дипломатичні зусилля в такому складі поки що не мали успіху.

Голова Євроради лякає ризиком розпаду ЄС

через вихід Британії

Глава Європейської ради Дональд Туск переконаний: у випадку рішення Британії вийти з ЄС, союз зіштовхнеться з реальним ризиком розпаду. Про це пише Бі-Бі-Сі.
За словами Туска, зараз настав вирішальний момент у переговорах із Британією щодо її подальшого членства в ЄС, і обговорення цього питання потребує обережності.
Раніше британський прем’єр-міністр Девід Кемерон звертався до Брюсселя з проханням піти на низку поступок щодо проведення референдуму про членство Британії в Євросоюзі.
Лондон наполягає на поступках, які стосуються, зокрема, і скасування допомоги трудовим мігрантам із країн Євросоюзу.
Британія також хотіла б юридично зафіксувати, що формулювання про рух до «тіснішого союзу», яке міститься в документах ЄС, не означає зобов’язання країн ЄС рухатися до більш тісної політичної інтеграції.
Оглядачі припускають, що Кемерон офіційно оголосить про референдум уже 22 лютого, після саміту Євросоюзу 18-19 лютого, на якому лідери ЄС імовірно схвалять пакет компромісів між Британією та іншим союзом.
Референдум, як передбачають аналітики, буде призначено на 23 червня.

Боснія і Герцеговина подала заявку

на вступ до ЄС

Церемонія передання заявки відбулася в Брюсселі в присутності Федеріки Могеріні, міністра закордонних справ Нідерландів Берта Кундерса і єврокомісара з питань розширення і політики сусідства Йоганнеса Гана.
Глава європейської дипломатії Федеріка Могеріні зазначила, що це хороша новина для ЄС і для самої Боснії, яка підтверджує свої наміри відповідати стандартам Євросоюзу, йдеться в повідомленні Reuters.
Незважаючи на те, що подання заявки ще не гарантує прийому країни до ЄС і не визначає точні терміни цієї події, голова президії БіГ Драган Чович висловив упевненість, що отримання статусу країни-кандидата не забере багато часу. У той же час він визнав, що країні «потрібно багато що зробити». За словами Човича, «це буде довгий шлях реформ».
«Але ми не звернемо з цього шляху», – запевнив він.
Нідерланди, що головують у ЄС до 30 червня, сприятимуть прийому Боснії і Герцеговини до Євросоюзу, заявив Берт Кундерс на офіційній церемонії подання заявки БіГ.
«Нідерландське головування зробить все, від нього залежне, щоб сприяти процесу вступу БіГ до ЄС», – сказав він.
Своєю чергою, Йоганнес Ган заявив на церемонії, що вступ балканської республіки до ЄС не відбудеться через кілька місяців або навіть кілька років: «Ми на самому початку шляху». Як зазначив єврокомісар, прийняття Євросоюзом заявки від БіГ свідчить про «європейську перспективу», яку ЄС надає цій країні. Він привітав країну з цією подією.
Подання заявки на вступ – другий етап у процесі прийому країни в ЄС. На першому етапі держава підписує Угоду про асоціацію і стабілізацію, яка визначає перший блок реформ для підготовки країни до вступу в Євросоюз. Для БіГ такий документ набув чинності в червні 2015 року.
Після подання заявки країну-претендента чекає третій етап – переговори з ЄС для отримання офіційного статусу кандидата на вступ. Тільки після всіх цих дій країна може почати переговори про умови прийому, які визначають набір політичних та економічних реформ, а також перетворень судової системи.
Реальні перспективи для країни потрапити в ЄС відкриваються тільки після того, коли Єврокомісія дасть позитивну оцінку вжитим заходам. У Брюсселі не називають можливі терміни вступу БіГ у Євросоюз. Напередодні поїздки в Брюссель голова президії БіГ Драган Чович заявив, що в його країні отримання статусу країни-кандидата в БіГ очікують у середині наступного року.

Колишній прем’єр Ізраїлю Ольмерт почав

відбувати покарання у в’язниці «Маасіягу»

Колишній прем’єр-міністр Ізраїлю Ехуд Ольмерт 15 лютого розпочав відбувати покарання у в’язниці «Маасіягу», розташованої біля міста Рамла. У колонію він прибув приблизно о 10 годині ранку.
За словами Ольмерта, він «усе ще відкидає звинувачення в отриманні хабарів». «Це дуже важкий день у моєму житті, і з сумом у серці я приймаю на себе покарання, накладене судом», – сказав колишній прем’єр, повідомляють місцеві ЗМІ.
Ольмерта засуджено до року і семи місяців тюремного ув’язнення. 18 місяців в’язниці він отримав за одержання хабара на 60 тисяч шекелів у рамках справи Holyland. Ще один місяць – за створення перешкод слідству.
Колишній глава уряду також був засуджений до восьми місяців тюремного ув’язнення у «справі Таланськи». Початок відбуття цього покарання відкладено до слухання 16 лютого апеляції у Верховному суді.
Ольмерт став першим прем’єр-міністром Ізраїлю в історії, котрий потрапив за ґрати. Свій термін він почав відбувати в десятому крилі в’язниці «Маасіягу». Це крило є блоком на 18 ув’язнених, які з різних причин не можуть перебувати серед інших.
Блок складається зі шести камер, у кожній з яких – по три ліжка, душова, санвузол, шафа, стіл, стільці і телевізор. У коридорах встановлені телефонні апарати, а в самому блоці є також зала відпочинку, двір для прогулянок, класна кімната, синагога, бібліотека та їдальня.
Нагадаємо, через корупційні скандали Ольмерт подав у відставку у вересні 2008 року, але до березня 2009 року продовжував виконувати обов’язки глави уряду.
У 2009 році Ольмерта звинувачували в отриманні великих сум від американського бізнесмена Моріса Таланськи, використанні бюджетних коштів для оплати приватних туристичних поїздок і зловживанні службовим становищем для лобіювання інтересів свого ділового партнера і друга Урі Мессера.
У березні 2014 року окружний суд Тель-Авіва визнав колишнього главу уряду винним у двох випадках отримання хабарів у справі Holyland. Згідно з вердиктом суду, Ольмерт отримав 500 тисяч шекелів для свого брата Йосі Ольмерта. Ще 60 тисяч шекелів були отримані Ольмертом через Шулу Закен для покриття боргів його передвиборчої кампанії.
По першому пункту звинувачення представники прокуратури вимагали для Ехуда Ольмерта покарання у вигляді позбавлення волі терміном від 5 до 7 років. Крім того, сторона звинувачення наполягала на штрафі в 1,2 млн. шекелів, що вдвічі перевищує суму отриманого Ольмертом хабара.
За другим пунктом звинувачення, що стосується грошей на покриття боргу за передвиборчу кампанію, прокуратура наполягала на позбавленні волі терміном від двох до чотирьох років, а також вимагала сплатити штраф у 140 тисяч шекелів.

У Євросоюзі вирішили створити

корпус «медичних спецпризначинців»

З метою швидкого реагування на надзвичайні ситуації в Євросоюзі вирішили створити європейський медичний корпус.
Таке рішення ухвалили у понеділок, 15 лютого, Єврокомісія і деякі країни-члени, які приєдналися до ініціативи, повідомляє «Укрінформ».
«Євросоюз сьогодні започатковує європейський медичний корпус з метою мобілізації медичних працівників і обладнання для реагування на надзвичайні ситуації, як на території ЄС, так і поза нею», – заявили в Єврокомісії.
У корпусі можуть взяти участь країни-члени та інші європейські країни шляхом відрядження медиків, надання мобільних лабораторій, літаків санітарної авіації та інших необхідних ресурсів для швидкої передислокації і розгортання у випадках надзвичайних ситуацій.
Раніше повідомлялося, що уряд Нідерландів ухвалив рішення створити загін швидкого реагування на надзвичайні ситуації на кордоні з 300 осіб. Основним призначенням загону буде реагування на загрози, що виникають на кордоні в будь-якій країні ЄС.

Австралійців – уже 24 мільйони

У той час, поки більшість австралійців спали, національний лічильник населення подолав позначку в 24 мільйони осіб.
За інформацією Австралійського бюро статистики (ABS), це сталося близько першої години ночі у вівторок, 16 лютого, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Австралія досягне 25-мільйонів у 2018 році і додаватиме мільйон мешканців кожні 2-3 роки. Одна з причин такого швидкого зростання – мінібум народжуваності в останнє десятиріччя. Так, у 2001 році, в середньому, на кожну жінку припадало 1,7 дітей, а з 2007 по 2010 рік уже 2 дитини. Хоча рівень народжуваності далекий від 3,5 дітей на одну австралійку в 1960-61 роках», – йдеться у повідомленні ABS.
Грає свою роль і зростання тривалості життя за останніх 15 років, у чоловіків із 76,6 до 80,3 рр., а у жінок – з 82 до 84,4 рр. Зросла також вище за прогнозовану і кількість мігрантів, які прибувають до країни», – заявив керівник національного відділу демографії ABS Бейдар Чо.
Таким чином, майже за півсторіччя, з 1968 року, населення країни зросло вдвічі, або на 17 років раніше, ніж передбачали офіційні прогнози. На даний час офіційний приріст населення Австралії становить 1,4%. Він досягається завдяки численним мігрантам.
За словами Чо, традиційними джерелами мігрантів до Австралії були Велика Британія та Нова Зеландія, однак, останнім часом ситуація змінилася і на перше місце вийшли Китай та Індія.
З часу заснування Федерації у 1901 році кількість населення країни зросла в 6 разів, а відсоток людей, які мешкають у містах-столицях штатів збільшився з 37 до 76%. Цьогоріч кількість мешканців Сіднея сягне 5 мільйонів, у Мельбурні проживають не менше, ніж 4.5 мільйона осіб.
Кількість новонароджених хлопчиків і дівчаток є приблизно однаковою і становить 21 до 20. Найбільш популярними іменами в Австралії вже протягом кількох років залишаються імена Олівер та Шарлотта, тому цілком ймовірно, що народженого сьогодні хлопчика назвуть саме Олівером.
Однак, незважаючи на швидке зростання населення, кількість мешканців Австралії становить лише 0.32% мешканців планети, в той час, коли площа країни, що є шостою за величиною у світі, становить близько 5% земної суші.
Остаточні цифри щодо кількості населення в Австралії будуть зафіксовані під час 17 національного перепису, який пройде 9 серпня.

У Демократичній Республіці Конго

проти авторитарного президента готують

«домашній Майдан»

Провідний лідер опозиції у Демократичній Республіці Конго був затриманий органами правопорядку напередодні загальнонаціонального страйку. Про це з посиланням на речника уряду Ламберта Менде повідомляє Reuters.
«Мартін Фаюлу, президент партії «Залучення для громадянства та розвитку» (ECIDE) й один із організаторів страйку, був ненадовго затриманий за заклики до масових заворушень», – сказав Менде.
Він додав, що за кілька годин Фаюлу звільнили з-під варти через його депутатську недоторканність, тож слідчі передадуть справу до парламенту, який може дати дозвіл на кримінальне переслідування.
Reuters пояснює, що опозиційний лідер закликав усіх мешканців Конго у вівторок не виходити з дому на знак протесту проти дій чинного президента Джозефа Кабіли, який намагається будь-що втриматися при владі.
Конституція вимагає від Кабіли піти з посади в грудні, втім, критики обвинувачують його у намаганні відкласти президентські вибори, призначені на листопад. Торік десятки людей загинули під час протестів із цього приводу.