ГПУ почала досудове розслідування щодо Арбузова

Генеральна прокуратура України розпочала процедуру спеціального досудового розслідування щодо екс-голови Національного банку України Сергія Арбузова за підозрою в розтраті майна шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах.
Про це йдеться в повідомленні управління зі зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації ГПУ.
«Рішенням слідчого судді Печерського районного суду міста Київ 15 лютого 2016 року задоволено клопотання Генеральної прокуратури України та дано дозвіл на здійснення процедури спеціального досудового розслідування стосовно С. Арбузова», – йдеться в повідомленні.
ГПУ розслідує кримінальне провадження за підозрою колишнього голови Нацбанку Арбузова за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (розтрата чужого майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах).
Арбузов обіймав посаду голови НБУ з 23 грудня 2010 року до 11 січня 2013 року.
У квітні 2014 року МВС оголосило його у розшук за підозрою у привласненні 120 мільйонів гривень при створенні телеканалу «БТБ». Тоді ж йому було заборонено в’їзд до країн ЄС, де було заморожено всі рахунки Арбузова.
20 травня того ж року слідчим суддею Печерського районного суду міста Київ накладено арешт на майно Арбузова, а в серпні 2014 слідчим суддею Печерського районного суду Києва накладено арешт на майно його дружини Ірини Арбузової (в дівоцтві Глухової).
21 листопада слідчим суддею Печерського районного суду Києва під час розгляду клопотання захисників екс-голови НБУ прийнято рішення про скасування вищевказаних арештів, яке не підлягає оскарженню. Через три дні Генпрокуратура звернулася до Печерського суду з повторним клопотанням про накладення арешту на вищевказані рахунки. Цього ж дня слідчим суддею Печерського районного суду Києва зазначені клопотання були задоволені. На думку низки політиків та журналістів, зокрема, головного редактора порталу «Цензор.НЕТ» Юрія Бутусова, ця оборудка з перервою у три дні між судовими рішеннями протилежного змісту, начебто, була необхідна для того, аби Арбузов отримав змогу зняти кошти з рахунків. Пізніше проти судді, який зняв арешт з рахунків Арбузова, порушили кримінальну справу.
29 листопада суд повторно наклав арешт на рахунки екс-голови Нацбанку та його дружини.
У листопаді 2015 року Генпрокуратура відкрила нове кримінальне провадження проти Арбузова щодо незаконних закупівель реклами в українських медіахолдингів у 2012 році на суму 41 мільйон 300 тисяч гривень.
Згідно з даними очільника ГПУ Віктора Шокіна, на заарештованих рахунках зберігається понад 200 мільйонів гривень.
15 лютого Печерський районний суд Києва задовольнив клопотання Генпрокуратури про початок процедури заочного засудження Арбузова.

«Європейський вал» побудували на 20%

У рамках програми «Європейський вал» з облаштування кордону з Росією виконано близько 20% робіт.
Про це прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив у парламенті у вівторок, 16 лютого, під час звіту уряду про роботу за рік, повідомили у Департаменті інформації та комунікацій із громадськістю Секретаріату Кабміну.
«Нарешті Україна почала будувати кордон з Російською Федерацією. Загалом, було побудовано більше, ніж 200 кілометрів протитанкових ровів, більше ніж 70 кілометрів огорож, 32 вежі. Встановлено декілька пунктів електричного контролю за державним кордоном», – повідомив прем’єр.
«Поки що ми виконали тільки близько 20% тих робіт, які необхідно зробити на державному кордоні. Загальний обсяг, який необхідно збудувати, – це 2 тисячі кілометрів, 400 кілометрів з яких ми сьогодні не контролюємо через російську агресію», – додав він.
Як повідомлялося, реалізацію проекту «Європейський вал» (проект «Стіна») з облаштування держкордону з Росією було розпочато у 2014 році. Планується, що він буде завершений до кінця 2018 року. У 2015 році на виконання відповідних робіт з державного бюджету було надано 400 млн. грн.

«Ощадбанк» та «Укрексімбанк»

повністю продадуть до кінця 2020 року

Розроблена урядом стратегія реформування державного банківського сектора передбачає можливість повної приватизації системоутворюючих «Ощадбанку» та «Укрексімбанку» в довготерміновій перспективі, при цьому, рішення щодо обсягу акцій для продажу і термінів такого продажу буде прийнято Кабінетом Міністрів не пізніше, ніж наприкінці 2020 року.
Про це йдеться в затверджених урядом «Засадах стратегічного реформування державного банківського сектора».
Згідно з документом, текст якого оприлюднило Міністерство фінансів на своєму офіційному сайті у вівторок, 16 лютого 20916 року, середньотермінова перспектива (до середини 2018 року) передбачає продаж не менше, ніж 20% акцій «Ощадбанку» та «Укрексімбанку» кваліфікованому інвестору або міжнародній фінансовій організації (МФО) шляхом проведення прозорого конкурсу.
«Для цього наглядові ради системоутворюючих банків у 2018 році мають обрати пріоритетний спосіб продажу акцій та узгодити його з Мінфіном. Остаточне рішення щодо продажу акцій має бути прийнято Кабінетом Міністрів не пізніше першого кварталу 2018 року», – йдеться в документі.
Як зазначено в документі, держава зацікавлена в залученні МФО (МФК, ЄБРР, Німецька компанія з інвестицій і розвитку) як часткових власників або інвесторів у субординований борг.
Згідно зі стратегією, кінцевою метою володіння державою системоутворюючих банків зазначено отримання найвищого доходу та управління інвестиціями з позиції збільшення їх вартості.
Для цього в короткотерміновій перспективі передбачено впровадження принципових змін до корпоративного управління, зміни до бізнес- та операційних моделей банків.
Щодо несистемоутворюючих банків у документі зазначено, що метою держави є вихід із капіталу шляхом приватизації або ліквідації в терміни, зазначені для кожного банку окремо.
Згідно зі стратегією, до початку 2020 року «Ощадбанк» має увійти до ТОП-5 банків із кредитування роздрібного бізнесу та до ТОП-3 із кредитування та депозитів мікро, малого та середнього бізнесу, «Укрексімбанк» – почати обслуговування роздрібного та мікробізнесу.
Держава прийме рішення про терміни та умови поступового приєднання «Ощадбанку» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, починаючи з 2017 року на основі економічного аналізу наслідків та ризиків для банків і банківського сектора, а також розгляне економічну доцільність формування центру підтримки експорту та встановлення операційної взаємодії між «Укрексімбанком» та Агентством зі страхування експортних ризиків у випадку його створення.
Згідно з документом, держава має повністю або частково вийти з капіталу «Укргазбанку» до кінця 2017 року.
При цьому, «Укргазбанк» має підготувати стратегію розвитку, орієнтовану на продаж держчастки в капіталі банку, до квітня поточного року і передати її в Мінфін. Держава також має намір вийти з капіталу «Родовід Банку» та інших банків у 2016 році.

Україна отримала від США обладнання

для розмінування Донбасу

США передали нове обладнання Державній службі України з надзвичайних ситуацій для проведення гуманітарного розмінування на Донбасі. Про це керівництво ДСНС заявило на церемонії передачі обладнання для піротехніків ДСНС від Штабу командування Збройних сил США в Європі.
«Це обладнання суттєво підвищить захищеність наших піротехніків, а також суттєво вплине на ефективність проведення робіт із розмінування. В рамках нашої спільної програми передбачається проведення курсів з гуманітарного розмінування з експертами і інструкторами зі Сполучених Штатів Америки», – сказав голова ДСНС Микола Чечоткін.
Він повідомив, що перший етап навчальних курсів для 20 піротехніків пройде у Хмельницькій області з 22 лютого по 11 березня.
Загальна вартість переданого обладнання становить 244 тисячі доларів. Координатор з надання гуманітарної допомоги посольства США Джоан Вагнер зазначила, що цей проект є невеликою частиною допомоги від США, вартість якої становить 266 мільйонів доларів.
«Туди входять як гуманітарні проекти з розмінування, медична допомога для українських військових, а також навчання для військових», – сказала Вагнер.
Передане обладнання призначене для проведення заходів з гуманітарного розмінування та знешкодження вибухонебезпечних предметів.
До цього обладнання входять 20 металодетекторів з можливістю поглибленого пошуку боєприпасів, 20 комплектів індивідуального та оборонного захисту для піротехніків (захисний фартух, захисні шоломи із забралом), 5 групових комплектів для проведення розмінування (призначені для дистанційного вилучення боєприпасів та проведення робіт з розмінування), 20 персональних комплектів для кожного піротехніка окремо, комплект для знищення боєприпасів, 5 комплектів для маркування території, а також комплекти для керівників робіт.
Нагадаємо, масштабний процес розмінування на Донбасі розпочнеться цієї весни.

Від грипу вже померло

289 українців

З початку епідемічного сезону (кінець вересня 2015 року) до 15 лютого в Україні зареєстровано 289 лабораторно підтверджених летальних випадків від грипу та його ускладнень, зокрема, чотирьох дітей віком до 17 років, повідомляє прес-служба Міністерства охорони здоров’я України.
«З початку епідемічного сезону за оперативними даними зареєстровано 289 лабораторно підтверджених летальних випадки від грипу, з них – 4 дітей віком до 17 років (у Вінницькій, Дніпропетровській та Полтавській областях) і 2 вагітних (у Запорізькій і Кіровоградській областях). Найбільша кількість летальних випадків в Одеській області – 40 випадків, Києві – 33, Черкаській – 20, Донецькій – 19, Харківській областях – 18», – йдеться в повідомленні на сайті МОЗ у вівторок, 16 лютого.
За оперативними даними Центру грипу та ГРВІ, з початку епідемічного сезону в Україні зареєстровано 3,7 млн. хворих на грип та ГРВІ, перехворіло 9,5% населення. Із загальної кількості захворілих 61% становлять діти віком до 17 років. Найвищий показник захворюваності серед населення Київської області та Києва, найнижчий – у Закарпатській та Харківській областях.
Захворюваність в епідсезон 2015-2016 рр. на 46,1% більше від рівня аналогічного періоду минулого сезону.
Загалом, в Україні з початку епідсезону госпіталізовано з попереднім діагнозом «грип» та «гостра респіраторна вірусна інфекція» 160 тис. осіб (4,3% загальної кількості хворих), з них – до 65% становлять діти віком до 17 років.
Нагадаємо, більшість загиблих померли від вірусу Н1N1 (каліфорнійський або свинячий грип).

Український кінопроект отримав нагороду

на Берлінале

На ринку копродукції талантів (Co-Production Market – Talent Project Market) у рамках Берлінале український незавершений кінопроект «Танк» режисера Максима Ксьонди отримав нагороду у розмірі 10 тисяч євро.
Про це повідомляє прес-служба МКФ «Молодість».
«Торік у липні «Танк» став переможцем конкурсу повнометражних кінопроектів на пітчингу 6-го Одеського МКФ, а в листопаді переміг у пітчингу ідей на кінофестивалі в німецькому місті Котбус», – йдеться у повідомленні.
Фільм – про підлітка з неблагополучної сім’ї на прізвисько Малий. Він знаходить німецький танк часів Другої світової війни. Порившись разом із дворовим товаришем в Інтернеті, Малий збагнув, що його знахідка коштує близько мільйона доларів і це шанс вирватися з їхнього, Богом забутого, місця. Малий намагається продати танк частинами.
Жанр – драматичний трилер. Виробництво – Noosphere Films. Продюсер – Макс Сердюк.