Росія вивозить промислове обладнання з Донецька

Росія демонтувала і вивезли обладнання з підприємства «Донбаскабель» міста Донецьк.
Про це повідомляє Головне управління розвідки.
«Встановлено чергові факти знищення Російською Федерацією промислових потужностей Донбасу. Зокрема, демонтовано та вивезено до Росії спеціальне обладнання з виготовлення мідного дроту для шахтного устаткування ВАТ «Донбаскабель» (м. Донецьк)» – сказано в повідомленні.
При цьому, у розвідці повідомили, що представникам СММ ОБСЄ була передана інформація про наявність у районах Первомайська, Алчевська, Ясинуватої забороненого Мінськими домовленостями озброєння – танків, САУ та 122-мм РСЗВ «Град».
Також у повідомленні додали, що бойовики збільшили інтенсивність вогневого впливу на сили АТО.
Як повідомляє ГУР, на тимчасово окупованих територіях сходу України погіршується криміногенна обстановка.
«Зокрема, 24 січня групою озброєних осіб під керівництвом колишнього заступника командира «танкового батальйону з озброєння 1-ї окремої мотострілецької бригади (Комсомольське) 1-го АК» (бойовиків – ред.) здійснено збройний напад на пункт боєпостачання вказаного батальйону.
Викрадено боєприпаси та паливно-мастильні матеріали. Командування «9-го окремого мотострілецького полку» (бойовиків – ред.) проводить розслідування за фактом мародерства особового складу у н. п. Ленінське (Новоазовський район)», – йдеться у повідомленні.
В українській розвідці також зазначають, що у підрозділах противника зафіксовані чергові факти грубого порушення дисципліни та низького рівня морально-психологічного стану. Зокрема, військовослужбовцем «9-го окремого мотострілецького полку (Новоазовськ) 1-го армійського корпусу (АК)» бойовиків під дією наркотичних речовин вчинено спробу підриву ручної гранати в розташуванні особового складу підрозділу, зазначається в повідомленні.

Бойовики на Донбасі за час війни

звільнили 926 із 996 полонених, з яких

близько 100 – катували

Учасники незаконних збройних формувань на Донбасі за весь час конфлікту утримували в полоні 996 полонених. 926 з них були звільнені.
Про це на доповіді у Парламентській асамблеї Ради Європи заявив заступник міністра оборони України, передає «Четверта влада» з посиланням на заяву прес-служби Ради Європи в Twitter.
Зазначається, що приблизно 100 полонених зазнавали тортур і жорстокого поводження.

Гройсман підписав закон про позачергові вибори

мера Кривого Рогу

Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман підписав закон про проведення позачергових виборів Криворізького міського голови (27 березня 2016 року) (№ 3613).
Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook.
«Отже, я дотримав слово. Постанова про скасування результатів голосування за закон про вибори у Кривому Розі сьогодні була розглянута першим питанням і необхідної кількості голосів не набрала. Після цього я отримав законне право підписати цей закон, що невідкладно і зробив», – повідомив голова ВР.
Як наразі написано на сайті парламенту, закон скеровано на підпис президенту.
Як повідомлялося, Криворізький міськвиборчком за результатами другого туру виборів міського голови, які відбулися 15 листопада 2015 р., оголосив переможцем представника «Опозиційного блоку» Юрія Вілкула. За інформацією, розміщеною на сайті ЦВК, він отримав 89 209 тис. голосів виборців (49,25%), а його суперник, представник «Самопомочі» Юрій Милобог – 88,457 тис. голосів (48,83%).
Кандидат від «Самопомочі» заявив про фальсифікації та оскаржував оголошені результати виборів у судах. Однак, суди відхилили його позови.
23 грудня Верховна Рада ухвалила закон про проведення 27 березня 2016 року позачергових виборів Криворізького міського голови (№ 3613).
20 січня 2016 р. низка активістів з Кривого Рогу оголосили безстрокове голодування, вимагаючи від президента та голови Верховної Ради підписати законопроект про перевибори Криворізького міського голови.

Лещенко звинуватив кандидата в міністри

інфраструктури Рябікіна у зв’язках

з Мартиненком, Фірташем і Льовочкіним

Народний депутат Сергій Лещенко (фракція «Блок Петра Порошенка») виступає проти можливого призначення на посаду міністра інфраструктури України Павла Рябікіна (екс-заступника голови Київської міськдержадміністрації), мотивуючи це тим, що останній пов’язаний із Сергієм Льовочкіним (заступником голови парламентської фракції « Опозиційний блок» ), бізнесменами Дмитром Фірташем і Миколою Мартиненком.
«Хочу повідомити, що зараз в уряді є кілька вакансій, і серед них є вакансія міністра інфраструктури. Серед кандидатів є пан Рябікін, який був названий Кононенком (перший заступник голови фракції «Блок Петра Порошенка» Ігор Кононенко – ред.) як кандидат на цю посаду. Хочу повідомити, що пан Рябікін також пов’язаний з Мартиненком і з панами Фірташем і Льовочкіним», – сказав депутат на брифінгу у Верховній Раді у вівторок, 26 січня.
За його даними, Льовочкін, Мартиненко і Фірташ були партнерами Рябікіна в бізнесі, що здійснювався на території України та за її межами.
«Насамперед, це комплекс відпочинку «Маячок» (на території України – ред.), який контролюється як Рябікіним, так і Фірташем з Льовочкіним. Але також пан Рябікін був партнером Мартиненка на території Швейцарії: вони створили підприємство, яке очолював Рябікін, і яке належало Мартиненку. Це так званий холдинг «ТХУ АГ». Я вважаю, що призначення пана Рябікіна на посаду міністра інфраструктури не може бути здійснено, оскільки він має зв’язки з людьми, відомими своїми корупційними махінаціями», – констатував Лещенко.
Про рішення міністра інфраструктури Пивоварського піти з посади і повернутися в бізнес стало відомо 11 грудня 2015 року. Питання його відставки розгляне Верховна Рада.
Уже 21 січня Кононенко повідомив, що в «БПП» обговорювали кандидатуру колишнього заступника глави Київської міськдержадміністрації Павла Рябікіна на посаду міністра інфраструктури.
Рябікін, 1965 р. н., із 2002 по 2005 рр. був юрисконсультом ТОВ «Василь Кисіль і партнери», з березня 2005 р. по серпень 2006 р. – заступником міністра транспорту та зв’язку України. Згодом обіймав посаду Надзвичайного і Повноважного Посла України в Королівстві Данія, а з 22 липня 2014 р. до 15 вересня 2015 р. – заступника голови КМДА.

Молодь виїжджає з окупованого Криму

Молодь з окупованого Криму їде з півострова через економічні і соціальні причини. Новими місцями проживання молоді люди вибирають не тільки міста материкової України, багато хто вибирає російські міста.
Про це повідомляє сайт «Крим.Реалії».
В окупованому Криму стає дедалі менше можливостей для роботи і розвитку активних молодих людей. Через санкції практично неможливою стає робота ІТ-фахівця на півострові.
Зазначається, що люди, серед яких викладачі, науковці, студенти, журналісти та правозахисники, що вибрали міста материкової України як нові місця проживання, «є найважливішим елементом найбільш активного прошарку громадянського суспільства України і, безсумнівно, зроблять величезний внесок у її майбутнє процвітання». З кримських вузів незабаром після анексії до навчальних закладів материкової України перевелося 20% від загальної кількості студентів у Криму.
Раніше лідер кримських татар, депутат Верховної Ради України Мустафа Джемілєв повідомляв, що кримські татари й далі виїжджають за межі анексованого Росією півострова. Лідери кримських татар при цьому зацікавлені, щоб вимушена міграція обмежувалася Херсонською областю, яка наближена до окупованого РФ Криму.
За даними волонтерської громадської організації «КримSOS», після окупації Криму Росією в 2014 році півострів покинули 45-50 тисяч людей. У Меджлісі стверджують, що половина переселенців з Криму – це кримські татари.

Українські лікарі із зони АТО навчаються

в Ізраїлі

Проект «Медичний міст» між Україною та Ізраїлем, який лише нещодавно почав працювати, опанували 12 вітчизняних лікарів, які навчалися сучасним методикам лікування поранених у зоні АТО бійців. Про це 25 січня розповіла під час брифінгу Ганна Жарова, представник громадської організації «Israeli Friends of Ukraine» (Ізраїль), передає Укрінформ.
«Ідея програми «Медичний міст» виникла від початку АТО, коли до Ізраїлю почали привозити поранених бійців. З’явилася необхідність передачі досвіду від ізраїльських клінік українським медикам. Їх брали на стажування клініки «Барзілай» і «Вольфсон». Нині ведуться переговори з іншими лікарнями з метою розширити напрямок. На сьогодні в Ізраїлі пройшли стажування 12 лікарів із 7 міст України – Одеси, Львова, Києва, Дніпропетровська, Кременчука, Хорола, Чернігова. Для нас важливо запрошувати лікарів з усієї України. Ми шукаємо партнерів, аби якомога більше лікарів змогли отримати досвід, який дуже важливий і неоціненний», – сказала Жарова.
Досі Ізраїль приймав хірургів-ортопедів, військових лікарів. Тепер є намір відкрити стажування і для дитячих лікарів – хірургів, онкологів, кардіологів.
Як наголосила голова Міждержавного комітету Ротарі клубів України та Ізраїлю Мирослава Новосельська, першими пройшли стажування лікарі, які були в АТО. Вісім із 12 лікарів, які побували в Ізраїлі, проходили стажування в Медичному центрі «Барзілай».
«Медичний міст» дозволив нашим лікарям співпрацювати, розмовляти, бути на зв’язку з лікарями в Медичному центрі «Барзілай». І нині вони можуть звертатися до них практично щодня – і по скайпу, і за допомогою інших Інтернет-можливостей, радитися щодо певних пацієнтів і привозити їх до Ізраїлю, якщо треба», – зазначила Новосельська.
Вона також додала, що на цьому проект не закінчився – наступна група медиків поїде до Ізраїлю вже на початку весни.
«Наступну групу відправляємо 5 березня. Вона буде до 5 квітня перебувати на стажуванні. Це буде Медичний центр «Барзілай». Поїдуть двоє лікарів з Києва, один – з Одеси і один зі Львова, який рік перебував в АТО», – розповіла Новосельська.

Латвія відкриває в Україні мережу

почесних консульств

У Чернігові урочисто відкрили Почесне консульство Латвійської Республіки. Про це повідомляє Укрінформ.
«З відкриттям цього Почесного консульства ми відкриваємо нову сторінку у відносинах між Латвією та Україною», – сказав Надзвичайний і повноважний посол Латвійської Республіки в Україні Юріс Пойканс.
Він зазначив, що на Чернігівщині ці відносини будуються не на порожньому місці. Адже тут впродовж 2015 року активно працювала Почесний консул Олена Вишнякова, яка реалізувала чимало гуманітарних і культурних проектів, зміцнила зв’язки в економічній сфері.
Почесний консул Латвії в Чернігові та області Вишнякова розповіла про проведену консульством у минулому році роботи. Це і відкриття в Чернігові культурно-просвітницького центру «LatviArt», організація у ньому художніх та фотовиставок, початок реалізації програми співробітництва латвійських та українських психологів.
Крім того, консульство сприяло запуску регулярних авіарейсів між Києвом та Ригою, провело ознайомлювальний промо-тур в Україну і, зокрема, на Чернігівщину, представників провідних латвійських туристичних компаній, привезло в область понад 20 тонн гуманітарних вантажів для сімей учасників АТО і переселенців з окупованих Росією територій.
Члени латвійської та української офіційних делегацій взяли участь у зустрічі в Чернігівській облдержадміністрації та «круглому столі» в регіональному представництві Торгово-промислової палати України, де були накреслені основні напрямки співпраці на найближчий період.
За словами пана Пойканса, Почесне консульство Латвійської Республіки у Чернігові – вже третє в Україні. Аналогічні представництва працюють у Львові та Одесі, на підході – відкриття в Херсоні.