Напередодні свят найбільше хочеться говорити про сім’ю. Це спогади вже дорослої дитини про те, наскільки важливою для нас є наша родина та сімейні традиції.

Я виросла в більш-менш типовій український сім’ї десь у центрі України, у великому індустріальному місті. У мене є мама, молодший брат, бабуся та тітка, вони – моя найближча рідня; так вийшло, що навіть переїзд нас із братом у столицю не вплинув на теплі відносини у сім’ї.
І за довгі роки наша родина створила свої власні традиції, невеличкий світ, який був тісно пов’язаний з історією та нашими звичаями.

Святковий стіл

Для нас новорічні та різдвяні свята мають особливу магію, тому щороку ми збиралися, не дивлячись на жодні обставини, діставали найкращій посуд, улюблені скатертини, ставили ялинку; на столі завжди, скільки я пам’ятаю, були свічки, особливо у різдвяний Святвечір. Бабуся ще 5-го січня починала готувати, вся оселя наповнювалася смачними запахами різних страв; вже ввечері 6-го січня ми всі разом, з’їжджаючись після роботи та завершення різних справ, допомагали закінчити приготування і всі разом накривали стіл. Обов’язковими були бабусина кутя, грибна юшка, пісні вареники та голубці, страви з риби, узвар, пампухи та багато інших страв, яких, за традицією, готували не менше, ніж 12.

Подарунки

У багатьох сім’ях прийнято дарувати подарунки на Новий рік, у нашій же родині ми з нетерпінням чекаємо Різдва, адже наша сімейна традиція – це різдвяні подарунки.

Різдвяні історії

Одна з моїй найулюбленіших традицій – це різдвяні історії. Вдосталь насолодившись бабусиними кулінарними шедеврами, за столом починає лунати сміх або іноді панує легкий сум, все тому, що в цей вечір ми розповідаємо історії. Можливо, це почалося тоді, коли ми з братом трохи підросли і нам стало цікаво, яким був наш тато (він загинув, коли ми були ще зовсім малими), чим займався дідусь, якими ми були, коли ще під стіл пішки ходили; тоді рідні, розповідаючи нам всі історії, самі поринали у приємну ностальгію.

А вже 7-го січня ми по своїх домівках або в гостях у друзів святкували Різдво

І тепер, коли мені пішов 27-й рік, я зрозуміла, наскільки цінними та щасливими були ті миті, і тепер через зайнятість на роботі, інші обставини не завжди виходить дотримуватись традиції, але спогади гріють серце. У 2016 році (а саме в лютому), моїй бабусі виповниться 80 років, саме вона започаткувала наші сімейні традиції, виховала в нас родинну єдність, навчила готувати та піклуватися одне про одного. Саме вона зробила Різдво чарівним сімейним святом для нашої родини. І я впевнена, що багато хто з вас мають таку бабусю. Ми, онуки та ваші діти, які живуть далеко, багато працюють, ніколи не забуваємо про дім, про домашнє Різдво, про ваші смачні страви, ми дуже сумуємо.
І від усіх дітей та онуків хочу привітати з Різдвом Христовим! Нехай у ваших домівках завжди лунає щасливий сміх та пахне пирогами!