Напередодні візиту в Україну віце-президента США Дж. Байдена в прямому телеефірі я аналізував можливі варіанти цілей та підсумків цього вояжу.

Ефір проходив напружено, оскільки в студію після анонімного дзвінка про замінування приїхали вибухотехніки, шукаючи ймовірну закладену вибухівку. Але й сама тема була вибухонебезпечною, особливо в потенціалі.
Від візиту другої особи США чекали багато чого, зокрема, і можливого політичного вибуху у вигляді сенсаційних відставок українських високопосадовців, які могли розлетітися в різні боки, як уламки підірваної владної команди чи парламентської коаліції.

Попередні візити

	Байден-Ющенко 2009
	Байден-Порошенко 2015

Пізнього вечора 6 грудня віце-президент США Дж. Байден вкотре з 2009 року прибув з візитом до України.
Про його попередні візити я справно писав до нашого часопису. Перечитавши ті статті, я освіжив у пам’яті порядок денний його перемовин з вищими керівниками України та очільниками уряду.
Було цікаво порівняти – чи змінилося щось з тих пір, чи другій за рангом особі американської влади доводиться у Києві щоразу товкти воду в ступі?
Вперше Дж. Байден відвідав Україну 20-22 липня 2009 з робочим візитом.
Репортаж про цей візит з аналізом його перебігу я написав у «Час і Події» від 30 липня 2009 року.
Впадало тоді в око, що новообраний президент США Б. Обама здійснив поїздку до Москви, але до Києва не завернув, хоча льоту до України було лише годину-півтори, а послав сюди свого віце-президента.
Це був чіткий сигнал про пріоритети – на пострадянському просторі Росія є для новообраної адміністрації США об’єкт інтересу № 1, а Україна – № 2. Росія для США – геостратегічно першорядна, а Україна – другорядна.
Так було і, складається враження, що так і залишилося – можливо – тому, що Росія є ядерною державою, а Україна після добровільного ядерного роззброєння стала беззубою та нецікавою Америці.
Тоді у статті я зазначав, що на момент візиту Дж. Байдена в Україні мав місце неприхований конфлікт президента Ющенка та прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, економічний спад та гальмування процесу євроінтеграції.
Дж. Байден під час того візиту заявив, що Росія не має жодного права на особливий вплив в Україні, а українські політики повинні об’єднатися перед викликами тогодення.
Ось минуло з тих пір більше, ніж шість років, змінилися уже після Ющенка два президенти України, а проблематика візиту віце-президента США залишається, загалом, такою самою, тільки в умовах значного загострення усіх тодішніх проблем та ситуації в Україні.
А це означає, що Україна поки що ніяк не вирветься із зачарованого кола своїх глобальних проблем і змушена крутитися в них, як білка в колесі.
Під час переговорів президента України В. Ющенка та віце-президента США Дж. Байдена у 2009 році було домовлено створити Українсько-Американську Комісію зі стратегічного партнерства, перше засідання якої мало відбутися восени 2009 року.
У 20015 році президент Порошенко пропонує Дж. Байдену відновити роботу цієї Комісії, нібито й не було цих шести років і нових ініціатив не придумали.
Нагадаю, що вдруге Дж. Байден прибув до Києва після Революції гідності 21 квітня 2014, щоб підтвердити підтримку з боку Вашингтона новому, післяазарівському уряду України.
Через півтора місяця Дж. Байден також очолював офіційну делегацію США на інавгурації новообраного президента України Петра Порошенка 7 червня 2014 року.
Як бачимо, Джо Байден за ці роки став головним спеціалістом по Україні в Адміністрації президента Б. Обами, котрий за цей час так і не знайшов час та бажання відвідати Україну.
Тож коли 7 грудня 2015 року Джо Байден прибув до Києва з дводенним візитом, високопосадовці зустрічали його тут, як давнього друга України.

Очікування перед візитом

У 2009 році жартували, що Дж. Байден привіз план евакуації Ющенка, чий термін президентства добігав кінця. А що мав привезти віце-президент США цього разу?
Кого він мав чи міг евакуювати з українського владного Олімпу?
Якими були очікування українців?
Доволі помітним було сподівання багатьох, що терпіння США уже на межі, що американські державні мужі роздратовані тим, що в Україні більше говорять про реформи і боротьбу з корупцією, ніж реально втілюють це у життя.
Отож, від візиту Байдена дехто очікував жорстких вимог до очільників України і ледь не ультиматуму. Зокрема, і у кадрових питаннях.
Найбільш очікуваними цілями критики американців ЗМІ називали Генпрокурора В. Шокіна та прем’єр-міністра А. Яценюка.
Відповідаючи на ці очікування, молодий нардеп Світлана Заліщук після зустрічі низки депутатів з Дж. Байденом навіть нетерпляче вигукнула, що у цій бесіді все-таки було названо ім’я Віктора Шокіна, якого треба негайно звільнити.
Коли ж проаналізували, то виявилося, що нічиїх імен віце-президент США у цій бесіді не називав, а назвала ім’я В. Шокіна в контексті його бажаного звільнення інша учасниця зустрічі.
Дж. Байден, натомість, був достатньо дипломатичним.
Віце-президент США перед візитом був, звичайно, поінформований і про очікування деяких українців, і про критику з боку опозиції.
А критика полягала у тому, що опозиція, услід за російською пропагандою, називала Дж. Байдена, які і інших американських візитерів до України, емісарами, які, нібито, напряму керують проамериканськими прем’єром та президентом України і диктують Україні, що вона має робити.
Можливо, заокеанський гість ставив собі за мету під час візиту до України пройти між Сциллою та Харибдою, між необхідністю твердо означити позицію і вимоги адміністрації США до керівництва України і небезпекою бути звинуваченим у прямому втручанні у справи суверенної країни.
Свої очікування оприлюднювали й міжнародні організації.
Так, у заяві неурядової структури Freedom House було сказано, що візит віце-президента США Джозефа Байдена до України має зосередитися на правах людини і правосудді: «Корупція, безкарність за порушення і дискримінація становлять загрозу самому існуванню демократії та прав людини в Україні. Віце-президент повинен закликати українських лідерів розслідувати і переслідувати тих, що досі не притягнуті до відповідальності за порушення прав людини на Майдані; включити нещодавні комплексні антидискримінаційні норми до проекту нової Конституції; реформувати судову систему та прокуратуру; і гарантувати права більш, ніж 1 400 000 внутрішньо переміщених осіб в Україні. Ці реформи мають відбуватись в тісній співпраці з громадянським суспільством».
Як бачимо, Freedom House накреслила для Байдена цілу програму візиту.
Не змовчав і невгамовний голова Одеської облдержадміністрації Міхеіл Саакашвілі. Він заявив, що питання боротьби з корупцією будуть головною темою візиту віце-президента США Джозефа Байдена в Україну.
Демонструючи обізнаність із настроями Заходу, М. Саакашвілі попередив, що в дуже високих кабінетах США та в Європі вже обговорюють, як перевести Україну в ранг другорядної проблеми: «Вони не можуть це зробити за визначенням, але якщо вони будуть казати, як вони вже кажуть, що Україні неможливо допомогти, Україна сама себе розкрадає, Україна приречена бути олігархічною, грабіжницькою, корумпованою, що там завжди буде уряд, який завжди буде жити за рахунок народу, просто будуть лобіювати свої інтереси, так навіщо ми їм будемо давати ці мільярди?»
Констатуючи, що питання боротьби з корупцією, це питання Національної безпеки, М. Саакашвілі настрахав високопосадовців: «Я думаю, що питання боротьби з корупцією Дж.Байден буде ставити руба, це буде головне питання».
Але що означає ставити питання руба? Це фактично означає ультиматум.
От якраз ультиматуму українській владі радикально налаштовані українці і чекали від американського високопосадовця.
Це породжувало сподівання, що очільникам країни уже буде нікуди подітися, і вони повинні будуть згодитися з вимогами віце-президента США та надалі діяти так, як належить, як від них очікує народ.
Не маючи змоги вплинути на свій уряд і президента, не маючи надії, що будуть звільнені найбільш критиковані у суспільстві прем’єр-міністр А. Яценюк, Генпрокурор В. Шокін та декотрі інші, громадські активісти та частина політикуму сподівалися – а подекуди були навіть і впевненими – що це зможе зробити довгоочікуваний і дуже впливовий Дж. Байден.
Правда, добре поінформований посол США в Україні Джеффрі Пайєтт дещо знизив температуру очікувань українців, стримано повідомивши, що віце-президент США Джозеф Байден під час візиту до Києва наголосить на важливості виконання нещодавно ухвалених антикорупційних реформ.
Вимагати ледь не ультимативно і наголосити на важливості – це ж зовсім інші речі.
Тож найбільш реалістично налаштовані політики та експерти відчули, що всі грізні прогнози щодо безжальності місії Байдена можуть завершитися ледь не пшиком.

Зустріч в аеропорту і російська хустка

Бориспіль, 6 грудня 2015 р.

Біля трапа літака, що приземлився у Борисполі ввечері 6 грудня, згідно з гостьовим протоколом, першими Джо Байдена зустрічали три українки. Було вже холодно, тож вони одягнули на голову хустки.
Але прискіпливі спостерігачі догледіли, що, принаймні, одна з них одягнула хустку, нібито, схожу за візерунком на знамениті хустки, що виготовляються у російському місті Павловий Посад.
Фірмові павловопосадські хустки раніше продавалися в Україні, але тепер їх майже нема у продажу. Чи дійсно ця хустка була павловопосадською, чи просто схожою – судити спеціалістам. Але цей маленький скандальчик вписався у ту трохи нервову атмосферу, яка складалася напередодні візиту Байдена.
Дехто з політиків навіть ремствував, що певні сили спеціально нагнітають атмосферу перед цим візитом з метою тиску на громадську думку і підготовки її до якихось радикальних і навіть сенсаційних подій на межі кадрового скандалу.
Перемовини з президентом П. Порошенком
7 грудня, у понеділок, погода була доволі теплою. Тож коли президент Петро Порошенко зустрів віце-президента США Джозефа Байдена на галявині біля входу до Адміністрації, обидва були без пальт, лише в піджаках.
Судячи по усміхнених виразах облич обох, настрій перед розмовою був також далеко не похмурий. А це вже дало можливість спеціалістам з мови тіла передбачити, що жодного ультиматуму американський гість ставити українському господареві не має наміру.
Поки що достеменно невідомо, про що саме говорили обидва переговорники наодинці.
І чи міг при цьому віце-президент США жорстко ставити перед президентом України якісь вимоги.
Бо під час спільної прес-конференції з президентом України Дж. Байден говорив якісь загальні речі, котрі можна розцінювати як дипломатичні банальності.
Він сказав, що ще раз закликав главу держави Петра Порошенка викорінювати корупцію і наголосив на проведенні реформи правосуддя в Україні: «Президент, уряд та Рада – всі працюють в одному напрямку. Сьогодні ми з президентом Порошенком говорили, що Україна повинна продовжувати свої зусилля у русі вперед», – зауважив віце-президент США.
Згадавши історію своїх прильотів до України, Дж. Байден наголосив: «Під час кожного із своїх візитів я закликав і продовжую закликати президента працювати разом із демократичними силами України, це те, що очікує суспільство, і це дозволить рухатися Україні вперед... Всі повинні працювати разом задля викорінення корупції».
Закликати до певних дій чи вимагати цих дій – це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Байден закликав. А хто ж буде вимагати, тим більш, категорично?
Адже бачимо, що поки що жодні заклики громадськості України, ЗМІ, сотень дописувачів у соціальних мережах ні до чого не призводять.
Як то кажуть, Васько слухає та їсть.
Ось і нині президент України Петро Порошенко заявив, що з 1 грудня антикорупційний прокурор з агентством забезпечить боротьбу з корупцією. Це сказано в той час, коли ця боротьба за оцінками експертів зависла і просувань вперед, тим більше, проривів поки що не спостерігається.
А ще П. Порошенко заявив, що деескалація ситуації на Донбасі та питання Криму стали головними для обговорення з віце-президентом США Джозефом Байденом. Доволі ризиковано він також похвалився, що Україні вдалося уникнути дефолту, який був загрозою для країни рік тому.
І це при тому, що тримільярдний борг Росії поки що не реструктуризовано, а термін його сплати спливає 21 грудня нинішнього року. А Росія у відповідь якраз дефолтом і погрожує.
Як бачимо, жодного натяку на якусь, можливо гостру, розмову з кадрових питань обидва переговорники не зробили.

	Біля меморіалу

Вшанування

Спустившись від приміщення Адміністрації президента України мимо Нацбанку, готелю «Україна» униз по Алеї Героїв Небесної Сотні, віце-президент США Джозеф Байден разом з Послом США в Україні Дж. Пайєттом вшанували пам’ять героїв Небесної Сотні. Байден, при цьому, поклав іменний медальйон біля меморіалу загиблим.
Ті з наших читачів, кому довелося бувати на Майдані, добре уявляють собі цей меморіал, що виник стихійно і зараз уже облаштовується.
Дж. Байден уважно вдивлявся у портрети загиблих і пізніше сказав про них проникливі слова під час свого виступу у Верховній Раді України.

Зустріч із прем’єром

Протокольні голлівудські посмішки

Після цього Дж. Байден піднявся Алеєю назад метрів на 500 і розпочав зустріч віч-на-віч із прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком. Про що вони говорили, стане колись відомо, а поки що залишається сподіватися, що віце-президент США спробував достукатися до очільника уряду України, до якого ще нікому достукатися не вдавалося.
Коли ж перемовини продовжилися в розширеному форматі, годі було й сподіватися, що з вуст американського високопосадовця може прозвучати якась вимога.
Більше того, українці почули доволі оптимістичні оцінки гостя: «Ми раді побачити справжні ознаки економічного розвитку: ВВП почало рости, індустріальне виробництво росте, сільськогосподарський експорт підвищується, українська валюта стабілізується».
Залишається дивуватися гострому зору Байдена, який побачив те, що в Україні ніяк побачити не можуть – а саме довгоочікуваного економічного зростання.
Очільникам України подібні пасажі американського вояжера були, звичайно, як пісня солов’я. Отримати замість жорсткої критики майже похвали – що може бути краще для високопосадовців, які вже тривалий час перебувають під щільним вогнем критики всередині своєї країни.
Ну і після цього глава Кабміну помітно підбадьорився. Він оптимістично заявив, що Україна готова провести п’ять найважливіших реформ і назвав їх: «Насамперед – це дерегуляція зменшення впливу влади на економічні процеси.
Друге – це реформи української податкової системи та фіскальної служби.
Третє – боротьба з корупцією на митниці.
Четверте – приватизація.
П’яте – впровадження нових стандартів управління держкомпаній», – заявив він .
Він також повідомив, що уряд робить усе для залучення американських інвестицій, і одним з таких шляхів є приватизація.
Чи відомо Байдену, що подібні загальні і беззмістовні заяви А. Яценюк готовий зі спритністю фокусника витягувати зі свого капелюха без найменшої напруги? Адже це він і робить перед вітчизняною публікою уже більше, ніж півтора року.
А насправді складається враження, що очільник уряду стурбований тільки тим, де, коли і у кого виклянчити чергову матеріальну допомогу.
Що ж, така бажана для наших чиновників інформація щодо фінансової допомоги прозвучала.
Віце-президент США Джо Байден заявив, що США обговорюють у Конгресі можливість надання Україні ще 300 млн. доларів для допомоги в галузі безпеки. Крім того, Джо Байден повідомив про ще один фінансовий бонус: «Сьогодні я оголошую ще додаткових 190 млн. доларів нової допомоги для підтримку прогресу в Україні».
Він наголосив, що пряма допомога США після зміни уряду у 2014 році склала 760 млн. дол. А посол США в Україні Джеффрі Пайєтт нагадав, що офіційно на безпартійну допомогу для чесного проведення місцевих виборів в Україні США виділили більше, ніж 4,2 млн. доларів.
Крім того, народний депутат від «Народного фронту» Наталія Кацер-Бучковська обнадіяла ще більшою цифрою, повідомивши, що на даний момент дискутується можливість виділення з боку США ще одного мільярда доларів для покриття фінансових ризиків. Це є страхування фінансових ризиків інвесторів, які хочуть інвестувати в економіку країни.
Наскільки достовірною є ця інформація, наразі не відомо.

	Дж. Байден у Верховній Раді України разом із П. Порошенком і В. Гройсманом

Виступ у Верховній Раді України

Насамкінець Джо Байден відвідав Верховну Раду України.
У присутності президента Порошенка, голови Верховної Ради України В. Гройсмана і прем’єра А. Яценюка він проголосив яскраву промову.
Зала була далеко не повною. Хтось не зміг, хтось не захотів, хтось принципово проігнорував виступ заокеанського гостя.
Промова Байдена у парламенті варта окремого аналізу і, сподіваюся, цей аналіз я зроблю найближчим часом.
Слухали гостя уважно, неодноразово аплодували. Але ті, хто чекали якоїсь гостроти в словах віце-президента США, були розчаровані.

Загальний висновок

Візит американського посадовця № 2 привернув велику увагу, але й розчарував багатьох українців. Всі зрозуміли, що чекати найближчим часом якихось радикальних змін ні у ставленні США до України, ні в українській політиці не доводиться.
Хіба що президент П. Порошенко вирішить здивувати і після того, коли проведе американця до літака, раптом здійснить якісь карколомні і вже неочікувані дії – чи то кадрові перестановки, чи то активізацію боротьби з корупцією.
На важку багаторічну роботу з поступового подолання всіх проблем і викликів, які стоять перед Україною, багато хто зі співвітчизників не готові.
Якщо ж ще раз згадати, чого чекали чимало українців від віце-президента США, то проілюструвати це може ось цей колаж зі словами, які Байден так і не сказав в Україні публічно.