У суботу, 21-го листопада, в Українському Інституті модерного мистецтва (Чикаго) відбувся вечір, присвячений світлої пам’яті Люби Маркевич, яка так несподівано відійшла у вічність. Життя пані Люби було тісно переплетене з Інститутом впродовж 44-річного існування цієї мистецької установи, яка розташована в серці Українського Чикаго. На вечорі були присутні члени родини: Роксана і Крег, Раїса, Марко і Туня, а також друзі та приятелі пані Люби, яких у Чикаго є дуже багато, адже пані Люба була унікальною людиною.

Якось тяжко писати про цю особу в минулому. Вона покинула цей світ раптово, і неможливо повірити, що її вже немає серед нас. Багатьом присутнім на вечорі здавалося, що зараз в залі з’явиться Люба Маркевич у своєму унікальному вбранні та прикрасах, без будь-яких комплексів, із щирою посмішкою на устах...
Від імені дирекції УІММ з вітальним словом до присутніх звернулася організатор вечора пані Мотря Мельник. Вона розповіла про те, що УІММ був значною частиною життя пані Люби. Впродовж 44-х років існування Інституту Люба Маркевич брала активну участь у його житті, віддала багато енергії і невтомної праці на його розвиток та мистецьку розбудову. Емоційний виступ Пані Мотрі пронизав кожного з присутніх приємними спогадами: «Люба була надзвичайною людиною в повному розумінні цього слова. Її стиль, любов до дітей та молоді, її душевна потреба бути творчою, її переконання, що немає нічого неможливого, надихали нас усіх до нових проектів. Люба – особлива. Сьогодні, в цій залі, є відчуття, що вона тут, між нами. Ніколи її не забудемо...»
Після доповіді присутні подивилися короткометражний фільм про життєвий, громадський і творчий шлях Люби Маркевич, автором і режисером якого є пані Мотря.
Люба Маркевич завжди тішилася і пишалася досягненнями молоді, а на цьому вечорі троє молодих людей – Богдана Багрій, Соломія Чуйко та Назар Карабінович – вшанували пам’ять про неї поезією, музикою та піснею. Богдана прочитала уривки з п’єс улюбленого поета і драматурга Люби Маркевич – Шекспіра. Соломія Чуйко, колишня учениця пані Люби, виконала «Полонез» Ф. Шопена. У виконанні Назара прозвучали твори «Дивлюсь я на небо» та «Panis Angelicus».
Пані Мотря подякувала молодим творчим особистостям за прекрасний виступ. Також від імені УІММ вона висловила щиру подяку громаді та фінансовим установам, чия постійна допомога надає Інституту можливість продовжувати свою діяльність.
Серед них – Українсько-Американська Кредитова Спілка «Самопоміч», працівники якої були численно присутні на цьому вечорі. Від імені дирекції Спілки «Самопоміч», перший віце-президент, Секретар дирекції, член Екзекутивного комітету пан Віктор Войтихів вручив представникам дирекції Інституту чек на розвиток і діяльність та наголосив, що ця фінансова установа (Спілка «Самопоміч»), постійно підтримує діяльність УІММ. Пан Віктор зазначив, що Український Інститут модерного мистецтва є перлиною поміж музеїв Чикаго, і велика заслуга в цьому таких людей, як Люба Маркевич та інших членів УІММ, котрі впродовж 44-х років віддають частинку свого серця на благо української культури.
Другим потужнім джерелом щедрої і багаторічної фінансової підтримки цієї мистецької установи є Фундація «Спадщина» банку «Певність», від імені якої доктор Павло Надзікевич вручив працівникам Інституту щедрий даток у пам’ять про Любу Маркевич. Доктор Надзікевич також розповів про цікаві епізоди із її життя, адже знав Любу ще з юнацьких років. Він розповів про непересічну особистість, яку втратила громада, про те, що сенсом життя пані Люби було духовне навчання молоді та дітей, які горнулися до неї. Також доктор Надзікевич подякував Мотрі Мельник за чудовий фільм про Любу і за багаторічну жертовну працю на благо Інституту та розвиток і збереження української культури. Своєю чергою, пані Мотря подякувала всім, хто був причетний до проведення цього вечора, а також усім присутнім.
Весь вечір пройшов в улюбленому Любиному стилі – з келихом вина та чудовими переливами мелодій у виконанні Андрія Чуйка, які вже стали традиційними на інститутських імпрезах.
А пана Андрія вітаємо із Днем народження!