| |
Ляльки-мотанки Олі Вербіцької. Оля Вербіцька, Орися Курбатова, Наталя Вербіцька, Анна Дичій | |
У крамничці музею з’явилися ляльки-мотанки від Олі Вербіцької, художниці з Чернівців. Поспішайте за подарунком на св. Миколая і Різдво.
Лялька-мотанка – символ жіночої мудрості, оберіг, одна з найдавніших забавок, якій понад тисячу років. Мати, залишаючи дитину, замотувала хліб у шматочок тканини, прив’язувала паличку і давала, як забавку, тому в основі ляльки – хрест. Виготовляючи ляльку-мотанку, жінки вкладали у неї свою енергію, певні думки і побажання. Її передавала мати доньці в подарунок на весілля, а донька, своєю чергою, своїй дитині. Наші пращури вірили, що лялька є посередником між живими та тими, хто ще народиться. Одягали ляльку в народне вбрання як наречену, плели вінок на голову й обов’язково «додавали» нареченого – мусила бути пара. Одразу після одруження тими ляльками бавилися – вважалося, що так швидше народяться діти. Обличчя у «плодоносних» ляльок немає – невідомо ж, хто прийде на світ. Берегиням – іншому різновиду – на обличчі намотували хрести. І виготовляли їх на різні потреби: аби людина одужала, аби пішов дощ чи навпаки – припинилася злива, вщух буревій...
Усі елементи одягу мотанки є символічними: спідниця уособлює землю; сорочка – три часи: минулий, теперішній і майбутній; головний убір – очіпок, стрічка чи хустка – зв’язок із небом. Українська лялька тим унікальна, що вона – така ж, яка була тисячі років тому! Найдавніші – глиняні – сягають доби Трипілля!