Уперше її голос прозвучав по канадському радіо Бі-Бі-Сі. Нью-Йоркська компанія «Радіо Сіті Мюзік-гол» запрошує українку з Канади на постійну роботу до Нью-Йорка. Вона стала відомою оперною дівою в США. У її репертуарі – арії з опери «Кавалерія Рустикана» П. Масканьї, «Царевича» І. Кальмана. Кожен сольний концерт закінчувала в’язанкою українських народних пісень; на сцені вона була одягнена в український стрій. Блискуче володіла українською, англійською, німецькою, італійською й іспанською мовами.

Ольга Павлова (Olga Pavlova) народилася 21 вересня 1919 року у м. Вінніпег (Канада), у родині о. Пантелеймона Божика. Її батько разом із сім’єю прибув до Канади у віці 11 років із буковинського села Онута. У хаті Божиків вчилася Ольга української пісні. Подальших знань вокального та хорового співу вона набувала в академії св. Марії у Вінніпезі, а згодом – у професорів Дена Камерона в Саскачеванському університеті, Норберта Арделлі в Нью-Йорку та Ді Філіппі в Маямі. Навесні 1954-го її було запрошено до Маямського симфонічного оркестру під орудою відомого диригента Цезаря Ля Моніки. Радо зустріла її українська громада міста, тим більше, що вже невдовзі після приїзду при 17-му відділі Союзу українок Америки імені О. Теліги вона на волонтерських умовах заснувала жіночий хор «Веселка». У 1963 та 1965 роках американським лейблом Monitor видано дві сольні платівки з записами пісень у виконанні співачки. У 1966 році цим ж лейблом було видано ще одну платівку Ольги Павлової, пісні для якої записані разом із відомим бас-баритоном Юрієм Богачевським. Цей проект двох відомих співаків є їхнім найвартіснішим мистецьким здобутком і небуденним явищем того часу. Це – справжній шедевр професійного рівня, починаючи від підбору репертуару та закінчуючи чистотою інтонації, дикції, культури виконання й ідеальною злагодженістю голосів.
У 1972 році здійснилася давня мрія співачки – побачити землю своїх батьків. Протягом кількох десятків років Ольга Павлова була однією з найбільш знаних співачок – пропагандистів народної та сучасної української пісні. До кінця своїх днів вона жила в Маямі. Там і померла 6 жовтня 2004-го. Похована на цвинтарі всіх святих.