Відкриття пам’ятника
	Лідія Ткачук, президент музею, та перша леді України Марина Порошенко
	Лідія Ткачук, Лариса Матусяк, Марта Козбур, Катя Іваник

Сторінка куратора. Жовтневі рефлексії на події і зустрічі в Українському Національному музеї

7 листопада 2015 року в центрі Вашингтона відбулося урочисте відкриття Меморіалу жертвам Голодомору в Україні 1932-1933 рр.

Тисячі американців українського походження й українців, які проживають у США, пройшли у пам’ятній ході до Білого дому – такої кількості людей у вишиванках Вашингтон не бачив від 1964 року, коли відкривали пам’ятник Тарасові Шевченку. Почесним гостем була дружина президента України Марина Порошенко, яка подякувала американському народові і діаспорі за пам’ять про найбільшу трагедію ХХ ст. та підтримку України.
Після церемонії відкриття президент Українського Національного музею в Чикаго Лідія Ткачук особисто привітала першу леді України. Музейну делегацію представляли з президентом музейники - др. Маркіян Кузич, Марта Козбур, Лариса Матусяк, Ніна Прибула, Катя Іваник, Христина Дрозд. Слід зауважити, що з Чикаго велика делегація представників молодіжних, громадських та релігійних організацій долучилася до загальноамериканського віча вшанування цієї історичної події.
В урочистостях також взяли участь конгресмен Сандер Левін, який є автором Закону США, що дозволив уряду України встановити меморіал на федеральній землі округу Колумбія, конгресвумен Марсі Каптур, спеціальний помічник президента США, старший директор з питань Європи, Росії та Центральної Азії Національної Ради з питань безпеки Чарльз Капчин, який зачитав офіційне звернення Білого дому, голова Крайового Комітету США з визнання Голодомору геноцидом Михайло Савків, автор проекту пам’ятника Лариса Курилас, свідки Голодомору, а також духовні, культурні й громадські діячі.
Під час церемонії також транслювались відеозвернення сенаторів Чака Шумера та Роба Портмана, зачитувались звернення колишнього президента США Джорджа Буша, кандидатів у президенти США – колишнього Держсекретаря США Хіларі Клінтон, губернатора Джефа Буша та сенатора Марка Рубіо – йдеться повідомленнях з Посольства України в США.
«Марина (Порошенко) у Вашингтоні взяла участь у відкритті Меморіалу жертвам Голодомору 1932-1933 років в Україні. Це історична подія – вшанування пам’яті мільйонів українців, невинно вбитих радянською владою, у столиці Сполучених Штатів Америки. І дуже символічно, що Меморіал відкривається у той час, коли Україна виборює своє незалежне місце на карті світу. Щиро дякую президентові та уряду США, всьому дружньому американському народові та українській громаді за підтримку, людське співчуття та засудження тих, хто спромігся на злочин проти українців – як майже сторіччя тому, так і сьогодні!» – написав на своїй сторінці у Фейсбук президент Петро Порошенко.
Окрім всесвітньовідомих діячів та політиків, багатотисячна громада заслухала розповіді очевидців цієї страшної трагедії в історії українського народу. Про це повідомляє журналістка Тетяна Ворожко (Facebook): «Це слухати найважче. Ольга Матула розповідає про свідчення свої матері, які вона дала американській комісії щодо Голодомору. Та жила в Києві і щодня бачила селян, які помирали на вулицях міста. Допомагати їм було заборонено. На тротуарах та під будинками сиділи матері з голодними дітьми на руках, чиї обличчя нагадували печене яблуко, і які не могли навіть плакати. Щодня їх тіла збирали та вивозили з міста. В українських селах в 40-му році не було перших класів, бо діти не народжуватися 7 років перед тим».
«Невмираюче прагнення українців до свободи ставить у безвихідь та дратує тиранів знову і знову», – про це сказала Марсі Каптур, конгресмен-демократ від штату Огайо. Пам’ятник Голодомору у Вашингтоні нагадуватиме американцям про небезпеку репресивних режимів.
Місяць тому у Вашингтоні, перебуваючи на конференції музейників, ми були приємно здивовані питанням в автобусі від водія. Дізнавшись, що ми українці, американець попросив нас розповісти про голодомор, оскільки маршрут його автобуса проходить вулицею поруч із пам’ятником. Його професія вимагає знати не тільки назви вулиць, але й історію, що відкривається щодня.
Відомо, що саме американці першими почали порушувати питання Голодомору 1932-1933 років. Для дослідження трагедії за вимогою української діаспори 13 грудня 1985 року було створено спеціальну Комісію США з Голоду в Україні. На Комісію покладались обов’язки дослідити Голодомор в Україні 1932-1933 років (зібрати всю доступну інформацію про Голодомор в Україні 1932-1933 років; проаналізувати причини та наслідки Голодомору для української нації та інші країни; дослідити та вивчити реакцію вільних держав на Голодомор) та надати Конгресу для друку остаточну доповідь результатів досліджень. Ця Комісія першою в світі, серед іншого, визнала, що голод в Україні був штучним і спричинений максимально можливими вилученнями продуктів харчування в сільського населення, але аж ніяк не посухою, а кількість жертв трагедії йде на мільйони. Окрім того, комісія звинуватила тогочасний уряд США в бездіяльності, адже той мав широку та вчасну інформацію про Голодомор, але виявився нездатним зробити будь-які дії, які б покращили ситуацію, а також окремих представників американської преси, які співпрацювали з радянським урядом у приховуванні правди про існування Голодомору в Україні.
Для поширення у світі правдивої інформації про Голодомор багато зусиль доклали американець Джеймс Мейс (за національністю – Черокі) та британець Роберт Конквест. Останній, зокрема, видав у 1986 році ґрунтовне історичне дослідження «Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор» (англ. The Harvest of Sorrow: Soviet Collectivization and the Terror-Famine).
Джеймс Мейс, окрім того, що допомагав Конквесту в створені книги про Голодомор, у 1986-1987 роках був виконавчим директором Комісії США з Голоду в Україні. Він брав участь у гарвардському проекті щодо джерел про Голодомор 1932-1933 років. Організував дослідницьку програму «Усна історія українського голоду 1932-1933 рр.» Згодом свідчення були використані у роботі Комісії США з Голоду в Україні та видані в тритомнику. Джеймс Мейс понад десять років прожив в Україні, похований у Києві.
«7 листопада у столиці США відкрили монумент пам’яті жертв Голодомору-геноциду – саме ця формула  є і в конгресовій резолюції. Отже, можна сказати, що Сполучені Штати офіційно визнали трагедії українських селян 1932-1933 рр. геноцидом. Було багато людей, думаю, що кілька тисяч. Були й білоруси та литовці – дзякуй & aсiu!» – зауважив Вахтанг Кіпіані, історик і журналіст з України. Зі знімальною групою «Історичної правди» він працюватиме найближчими вихідними у музеї в Чикаго, зустрінеться із свідками Голодомору. Нагадуємо вам, що в музеї діє постійна експозиція, присвячена цій темі.