Як виглядає Державний Прапор України і звучить її Державний Гімн, хочеться вірити, відомо всім громадянам нашої держави. Однак насправді далеко не кожне полотнище, зшите із синьої та жовтої смуг, можна вважати державним символом, і навіть знайомі слова Чубинського "Ще не вмерла України і слава, і воля...", виконані на не менш знайому мелодію Вербицького, але в іншій тональності чи обробці, можуть перетворитися на звичайну пісню...

Прапор

        Відрізнити ж одне від іншого допоможуть норми законів "Про Державний Прапор України" та "Про Державний Гімн України", проекти яких розміщені на сайті Міністерства юстиції - для ознайомлення й обговорення (зауваження і пропозиції до цих документів можна надсилати до 1 жовтня на електронну адресу: [email protected]).

        Отже, згідно із законопроектом, Державним Прапором України є прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої - синього кольору, нижньої - жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3 (так, власне, сказано і в Конституції). Піднімати (встановлювати) слід лише Прапор у належному стані - чистий і без пошкоджень. Співвідношення ширини полотнища та довжини древка повинно бути не менш ніж 1:3, а в тому разі, якщо Прапор піднятий на флагштоку - не менш ніж 1:6. Полотнище встановленого Державного Прапора не повинно торкатися поверхні землі та води, підлоги, дерев чи інших предметів, є навіть вимога щодо кута, який повинно утворювати древко з фасадом будинку, на який кріпиться за допомогою кронштейна, - він не повинен перевищувати 45 градусів. При вертикальному підйомі Державного Прапора синя смуга розташовується праворуч, якщо дивитися від стяга.

        Звісно, всі ці вимоги стосуються насамперед державних установ і юридичних осіб, тож якщо ви вивісите в себе на балконі синьо-жовтий прапор під іншим кутом або з вицвілою плямою, нічого страшного не станеться. Але Боже вас збав писати на прапорі якісь непристойності, пропалювати в ньому дірки чи робити із символом держави ще щось його недостойне - такі вчинки караються згідно із законодавством (до слова, не можна використовувати зображення Державного Прапора у рекламі). Якщо ж раптом із якоїсь причини Прапор став непридатним для використання, він підлягає знищенню у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.

Гiмн

        Тепер щодо Гімну України. Ним, згідно із проектом Мін'юсту, є національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору Павла Чубинського в такій редакції:

"Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці"

                                Приспів:

"Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду".

І виконувати його треба не абияк, а лише в тональності сі-бемоль мажор. При цьому "еталонною редакцією" Державного Гімну є музична редакція Мирослава Скорика та Євгена Станковича - текст і ноти цього еталону зберігаються у Верховній Раді.

        Ну і, звісно, держава захищає свій музичний символ від будь-якої наруги. Це не означає, скажімо, що музику або слова Гімну не можна використати в інших творах мистецтва, але це використання в жодному разі не повинно бути спрямоване на знущання над ним. А наруга над Гімном України, тобто спотворення та перекручування або підміна його слів чи спотворення музичної редакції з метою прояву неповаги та принизливого ставлення до Державного Гімну, тягне за собою відповідальність згідно із законом. Тож, панове репери, рокери, попсовики й джазмени, будьте обережні, коли замість урочистого виконання вам захочеться повитребенюватися з варіаціями на тему "Душу й тіло ми положим..." - можете мати вели-и-икі неприємності...

      Міністерство юстиції пропонує вважати державними святами "історично вагомі дати у становленні України як незалежної держави та знаменні історичні дати (події), які мали місце до Дня проголошення незалежності України". Про це йдеться у новій редакції проекту Закону "Про державні свята України", також запропонованому для обговорення на офіційному сайті міністерства.

        Згідно із проектом, державними святами України пропонується вважати 22

січня - День соборності України, 9 березня - Шевченківський день, 9 травня - День перемоги у Великій Вітчизняній війні та 16 липня - День проголошення державного суверенітету України. До державних свят законопроектом віднесено також дві події, які відбулися вже після проголошення незалежності: День Конституції (28 червня) та День національної єдності - 1 грудня, з нагоди проведення у 1991 році всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта проголошення Незалежності.

        Водночас законопроект не вказує, що буде з іншими нині наявними святами, такими як Новий рік, Великдень, Різдво, Трійця, День солідарності трудящих та Міжнародний жіночий день 8 березня.