rss
02/22/2024
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Діаспора \ Ретроспектива творчості Оксани Теодорович
 
 Title
  Оксана Теодорович

  Title
  Емаль «Під хрестом»

  Title
  Емаль «Над берегом»

  Title
  Емаль «Тиха ніч – свята ніч»

  Title
  Емаль «Фантазія моря»
Мистецтво емальєрства в діаспорі завдячує своєму розвиткові українській мисткині Оксані Теодорович. Український Національний Музей уперше презентує «народжений у вогні» живопис. Мова іде про ретроспективу емалі, створеної у різні періоди життя художниці, яка зуміла перенести на новий ґрунт  шляхетну традицію естетизації середовища, поширену колись в Україні.

В історії образотворчого мистецтва не так багато людей, які посвячені в технологію та способи виконання емальєрних творів. За цією виставкою відкривається поетичність постави неординарної особистості, як також перспектива дослідження цієї ділянки з мистецтвознавчого боку.

Минає п’яте десятиліття від часу, коли Оксана Теодорович, бакалавр мистецтв Чикагського університету та Школи мистецтв (University of Chicago, School of Art Institute of Chicago), презентувала свою свою дипломну роботу на виставці випускників. Успіх молодої мисткині став першою сходиною її українського модернізму, водночас такого універсального.

Пробувала себе в різних техніках, зупинилася на емалях. «Не знаю, як це почалось. Прийшов, намовив мені хтось?»,- ніби про неї написала у збірці “Княжі емалі” поетеса Оксана Лятуринська. У “Килимі квітів” та “Богородиці ніжності” образність мови співзвучна з її поезіями, як і з емалями Олени Кульчицької, Марії Дольницької, Ярослави Музики. Наскрізь жіночістю загартовані “Ніч на полонині”, “Після купелі”, “Фантазії моря”. Ці маленькі шедеври захоплюють фізичним виміром краси.

Багато з них знаходяться в приватних колекціях, а емаль ”Богородиця з дитям” у 1974 році була подарована Блаженнішому Патріархові  Йосифу Сліпому і зберігається в колекції галереї Українського Католицького Університету в Римі. Разом з іншими українськими митцями брала участь у групових виставках, що відбувалися в Детройті, Клівленді, Чикаго, Філадельфії. Певні акценти свідомо зроблені на естетику біблійності, що підпорядковується талантові іконописця. Мало кому відомо, що Оксана Теодорович з Лялею Кучмою допомагали головному майстрові Іванові Дикому, уродженцеві Харківщини, розписувати собор св. Володимира і Ольги в Чикаго. Композиційні і стильові риси давньо-руського декоративно-прикладного мистецтва вписані в її твори – “Тиха ніч – свята ніч”, “Блакитна риба”, “Під Хрестом”. Автобіографічною можна назвати емаль “На березі життя ”. Тут домінують зелені кольори, позолочені променями надії. Це барви дитинства, зеленоокі Самбірщина і Лемковина виколихали незабутні краєвиди, що продовжують будити уяву бойківчанки.

Оксана Теодорович народилася в родині учителів у місті Самборі, на Львівщині. Тут минуло її дитинство. Під час першої більшовицької окупації (1939-1941 р). перебувала на Лемківщині. Природа, довкілля, лемківські традиції мали вплив на формування характеру молодої українки. Вона ходила на маївки, святкувала Різдво і Маланку...

«Незабутні ранки лісової тиші, коли входили гуртом поміж дерева, наче у якусь святиню, шукаючи грибів. Гамір, співи, забави при вогнищі і очікування новоспеченої бандурки. Довгими, осінніми вечорами господині пряли, а ми робили солом’яні прикраси на ялинку. Ще й до сьогодні диво-казка з Лемківщини зворушує мене до сліз, і ніби бачу і ті події, і людей. Переді мною усміхнені обличчя моїх лемківських друзів, між ними Ольга Ярема з братиком Левком. Що з ними сталося? Хочу вірити, що вони не стали жертвами жорстокої “Акції Вісла”», - розповідає про себе пані Оксана, згадуючи село Глудно (Глідно), де у 1939 році пішла до початкової школи.

А далі війна, табори переміщених осіб, школа в Реґенсбургу, Пласт, еміграція до США, завершення тут середньої освіти...  Вона легко знайшла спільну мову “з вогнем”, вивчаючи емаль практично, експериментувала з металом, фарбами, викрешувала тепло своїм творінням. Усі вироби обов’язково опалюються в печі при температурі 600-800 градусів за Цельсієм. Щоб досягти бажаного результату, необхідно це робити кілька разів. У 2005 році в Чикаго банк МБ (MB Financial Bank) видав календар із репродукціями емальних розписів Оксани Теодорович.

З історії відомо, що східні слов’яни виробляли різноманітні прикраси з кольорових та дорогоцінних металів. Золоті діадеми, намисто, гривні, колти, оправи книг, оздоблені філігранною перегородчастою емаллю, дійшли до нас з доби Київської Русі. Непоправної шкоди було заподіяно металопластиці у часи знищення Києва татарами(1239-1240 р.). Лише через багато століть, у добу модерну, відродилася техніка гарячої емалі в Європі, зокрема із Франції  поширився термін «мистецтво вогню» (від франц. «Groupe des arts du feu»). Це дуже складний вид художньої творчості, підвласний як чоловікам, так і жінкам. Найголовніше – відчути позитивну енергію, яка вселяє оптимізм на майбутнє. Виставка «Ретроспектива творчості Оксани Теодорович» з 6 по 29 листопада відбудеться в Українському Національному Музеї в Чикаго. Запрошуємо шанувальників на відкриття у п’ятницю, 6 листопада о 7-ій годині вечора. Цією виставкою ми впишемо в історію розвитку емальєрства мистецьке Чикаго та особисто привітаємо мисткиню.

Андрій Гевка: «Будемо старатися, щоб Словенія дізнавалася правду про Україну»

Провідники українсько-канадської громади зустрілися з лідером Ліберальної партії Канади Джастіном Трюдо

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - Dropshipping suppliers