Внесений до парламенту законопроект № 1844 пропонує спростити реєстрацію на території України ГМО, за умови їх реєстрації в Євросоюзі, але він не враховує системні ризики, тому приймати цей документ просто небезпечно. Таку позицію висловила юрист, член Парламентської експертної групи Вікторія Бойко, коментуючи поданий до ВР законопроект, який має на меті гармонізувати українське право з європейським у цій сфері.

«Реєстрацію ГМО автори законопроекту пропонують здійснювати за спрощеною процедурою, визначеною урядом, проте, документом не прописані засади такої спрощеної процедури, невідомо, чи взагалі будуть у цій процедурі враховані основні принципи європейської політики, яка націлена, передусім, на збереження здоров’я людини, охорони навколишнього середовища», – застерігає експерт.
Водночас, вона звертає увагу на ст. 361 Угоди про асоціацію, згідно з якою, Україна зобов’язана ввести процедуру реєстрації ГМО, дозволених в ЄС. За словами юриста, український законодавець повинен враховувати той факт, що держави Євросоюзу мають право обмежувати або забороняти на своїй території навіть такі дозволені ГМО. В. Бойко уточнює, що це право передбачено статтею 23 Директиви ЄС 2001/18/ЄС. І країни Євросоюзу активно ним користаються. Наприклад, вісім країн спільноти заборонили вирощування кукурудзи MON810, а ще п’ять заборонили картоплю «Amflora».
Окрім того, держави-члени ЄС зобов’язані вести реєстри ГМО з метою контролю можливих наслідків для навколишнього середовища і ці реєстри повинні бути доступними для громадськості. У національному реєстрі, згідно з правом ЄС, мають бути відомості про сам продукт ГМО, а також – дослідження про його безпеку, обов’язкова авторизація продукту з окресленим терміном дії. Тобто, кожна процедура чітко та покроково прописана, наголосила експерт. Законодавство ЄС дозволяє кожній країні спільноти самостійно оцінювати ризики вирощування ГМО і приймати відповідне рішення, наголошує В. Бойко.
В Євросоюзі передбачена відповідальність за продукування ГМО, що заподіюють шкоду здоров’ю людей та навколишньому середовищу, за навмисне вивільнення ГМО у навколишнє середовище. Зокрема, в ЄС винесено низку судових рішень, які передбачають фінансові стягнення за відсутність інформації про продукування шкідливих ГМО речовин.
На відміну від європейської практики український законодавець пропонує внести формальні зміни до нормативно-правової бази, не враховуючи системні ризики від бездумної спрощеної реєстрації ГМО. Таким чином, поданий до ВР законопроект не може бути прийнятий, бо не відповідає пріоритетним принципам ЄС, націленим на збереження здоров’я людей і охорони навколишнього середовища, констатує експерт.
Довідка
За ініціативи Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції та Фундації «Відкрите суспільство» створено Парламентську експертну групу з євроінтеграції, яка проводить експертизу поданих до парламенту законопроектів щодо їх відповідності європейському праву.