Минулого тижня в Києві сталися аж дві визначні події. Військовий кореспондент газети The Los Angeles Times Сергій Лойко в Українському Домі презентував книгу «Аеропорт». В той же час у Парламентській бібліотеці відбулася міні-презентація книги українського журналіста і письменника Євгена Положія «Іловайськ». Два найтрагічніші і найгероїчніші моменти найсучаснішої історії України входять в літературу…
В Український Дім на презентацію «Аеропорту» набилося стільки люду, що годі було протиснутися. Лойко був єдиним іноземним журналістом, що наважився поїхати в Донецький аеропорт, і 5 днів провів там із кіборгами. Деякі кіборги стали потім військовими консультантами автора під час написання роману. Сухі факти з того перебування пішли у статті Лойка. А роман, за словами автора, – це не хроніка, а художня вигадка, побудована на реальних фактах, «яких ліпше б не було». Хоча самі кіборги кажуть – в романі справді все так, як воно було. Незважаючи на те, що в книзі ДАП став «Краснокам’янським аеропортом», а оповідь ведеться від імені американського журналіста Олексія Молчанова…
«Книга – про війну, якої не мало бути, і про героїв, які хотіли жити, але вмирали».
Жорстко і точно. Під час презентації Лойко читав уривки з книги. Перший – про українських солдат і їхніх помічників– дітей, котів, собак… А другий – про матерів російських солдат, котрі мусіли їхати в Піски, в ДАП – шукати тіла своїх дітей…
Багато хто в залі плакав…
«Ось книга. Я коротко скажу, щоб не було запитань. Це не хроніка Донецького аеропорту, його захисту. Я був у Донецькому аеропорту якихось мізерних 4 дні. Тобто я побачив просто краплю того, що там дійсно відбувалося за всю цю облогу. Але ось той дух, та лють, той символ мужності, яку я побачив там в очах цих хлопців, вони мене надихнули на цю книгу. І я відразу зрозумів, що я не можу писати хроніку, тому що я не був в аеропорту разом з ними до самого кінця», – сказав Лойко.
“Там є один з головних військових героїв... ні, я, мабуть, не розповідатиму, чим все кінчається, але цей хлопець зараз знаходиться у полоні. І останнє речення у цій книзі про цього хлопця. Я його написав до того, як він потрапив у полон”, – сказав Лойко.
Після зачитування уривків почалася неофіційна частина – люди підходили до Лойка, до кіборгів – підписувати книги. У книзі було чимало фото з ДАПу, на деяких із них були і представники «Правого сектору». Відтак, і вони мали роботу – підписувати книги. Маруся Звіробій, мабуть, найстаранніше писала автографи – власне, і нашій газеті теж дістався її автограф, задля якого авторові матеріалу довелося відстояти чималеньку чергу.:)
Цікаво, чи ніц не муляло в капці присутньому на презентації панові Бірюкову, котрий, як відомо, нещодавно заявив, що добровольці перелякано втекли з аеропорту майже відразу.
Втім, окрім Бірюкова на презентації була присутня ще й перша леді Марина Порошенко, прес-служба якої потім чесно розсилала по ЗМІ прес-релізи про подію.
Під час презентації видавництво організувало акцію «Подаруй солдату книгу». Люди могли придбати книгу собі – і книгу для Армії. А вже за два дні у 169-му навчальному центрі Сухопутних військ Збройних Сил України (смт. Десна Чернігівської області), відбулася творча зустріч Сергія Лойка з військовослужбовцями, які проходять навчання в підрозділах навчального центру. Туди і поїхали зібрані книги – про що і відзвітувала прес-служба Міністерства оборони. Серед цих книг була і книга від нашої газети.
А тепер – кілька слів про те, на що тільки натякнув Лойко, і про що не скаже ні прес-служба Марини Порошенко, ні прес-служба МО. Ну і, звісно, про смолу гарячу…
Під час презентації книги на сцену викликали всіх учасників проекту «Аеропорт», котрі допомагали писати книгу, а більшість з них і були у тому ж таки аеропорту.
У списку був і кіборг Андрій Гречанов, позивний «Рахман».
«Рахман» на сцену не вийшов. «Рахман» був у полоні.
Наприкінці серпня в Інтернеті з’явилося відео такого от змісту:
Обмін полоненими. Рубану пропонують забрати “Рахмана”. Але він відмовляється:
– Це політика. Скоро вибори. Наші політики захочуть зробити якийсь подвиг. Одним з таких подвигів буде ваше звільнення.
“Рахман”:
– А без політики?
Рубан:
– Не виходить у нас без політики, на жаль.
Кінець цитати.
Після такого починаєш розуміти бабу Марусину із «Зачарованої Десни». І розуміти те, що в державі катастрофічно бракує гарячої смоли. Для політики і для політиків. Хоча б по півлітра на кожного. Може тоді й «сюжетів, яких ліпше би не було» буде менше…
Ну а тепер – про хороше.
На Форумі Видавців у Львові відбудуться презентації і «Аеропорту», і «Іловайська» (про другу книгу ми розповідали у минулому номері). Тож тим, хто буде в цей час у Львові, пощастить долучитися – бодай так – до історичних подій. 16 вересня ще кілька презентацій «Іловайська» відбудуться у Києві.
Команда проекту «Аеропорт» люб’язно дозволила нам опублікувати декілька уривків з книги, за що ми їм дуже вдячні. Сподіваємося, команда проекту «Іловайськ» теж нам не відмовить.
З цієї нагоди наш Літературний Додаток вийде трошки швидше, ніж зазвичай – 8 жовтня.
Отже, шановні читачі, набирайтеся терпіння!
| |
Лойко підписує книгу, черга за кадром розтяглася на весь зал
| Автору матеріалу підписує книгу Олександр (Ашер Йосип) Черкаський, кіборг, позивний «Ашер»
|
| |
Юрій Бутусов, журналіст, головний редактор Цензор.нет
| Юрій Береза, депутат ВР, позивний «01»
|
| |
| Командир батальйону «Марусині ведмеді», який входить до добровольчого українського корпусу «Правий сектор», Маруся Звіробій з чоловіком підписують книги |
| |
Волонтерка Юлія Паєвська
| Сергій Бистров, кіборг, позивний «Серго»
|
| |
| Костянтин Вьюгін, позивний "Rover" |
Фото автора