Сергій Лойко зачитує уривки з книги
	Герої виходять на сцену
	Колишній працівник ФСБ, «правосєк» і кіборг Ілля Богданов, позивний «Дальній» – теж серед слухачів
	Кіборг Андрій Федосов, позивний «Яфет»

Минулого тижня в Києві сталися аж дві визначні події. Військовий кореспондент газети The Los Angeles Times Сергій Лойко в Українському Домі презентував книгу «Аеропорт». В той же час у Парламентській бібліотеці відбулася міні-презентація книги українського журналіста і письменника Євгена Положія «Іловайськ». Два найтрагічніші і найгероїчніші моменти найсучаснішої історії України входять в літературу…

В Український Дім на презентацію «Аеропорту» набилося стільки люду, що годі було протиснутися. Лойко був єдиним іноземним журналістом, що наважився поїхати в Донецький аеропорт, і 5 днів провів там із кіборгами. Деякі кіборги стали потім військовими консультантами автора під час написання роману. Сухі факти з того перебування пішли у статті Лойка. А роман, за словами автора, – це не хроніка, а художня вигадка, побудована на реальних фактах, «яких ліпше б не було». Хоча самі кіборги кажуть – в романі справді все так, як воно було. Незважаючи на те, що в книзі ДАП став «Краснокам’янським аеропортом», а оповідь ведеться від імені американського журналіста Олексія Молчанова…

«Книга – про війну, якої не мало бути, і про героїв, які хотіли жити, але вмирали».

Жорстко і точно. Під час презентації Лойко читав уривки з книги. Перший – про українських солдат і їхніх помічників– дітей, котів, собак… А другий – про матерів російських солдат, котрі мусіли їхати в Піски, в ДАП – шукати тіла своїх дітей…
Багато хто в залі плакав…

«Ось книга. Я коротко скажу, щоб не було запитань. Це не хроніка Донецького аеропорту, його захисту. Я був у Донецькому аеропорту якихось мізерних 4 дні. Тобто я побачив просто краплю того, що там дійсно відбувалося за всю цю облогу. Але ось той дух, та лють, той символ мужності, яку я побачив там в очах цих хлопців, вони мене надихнули на цю книгу. І я відразу зрозумів, що я не можу писати хроніку, тому що я не був в аеропорту разом з ними до самого кінця», – сказав Лойко.

“Там є один з головних військових героїв... ні, я, мабуть, не розповідатиму, чим все кінчається, але цей хлопець зараз знаходиться у полоні. І останнє речення у цій книзі про цього хлопця. Я його написав до того, як він потрапив у полон”, – сказав Лойко.
Після зачитування уривків почалася неофіційна частина – люди підходили до Лойка, до кіборгів – підписувати книги. У книзі було чимало фото з ДАПу, на деяких із них були і представники «Правого сектору». Відтак, і вони мали роботу – підписувати книги. Маруся Звіробій, мабуть, найстаранніше писала автографи – власне, і нашій газеті теж дістався її автограф, задля якого авторові матеріалу довелося відстояти чималеньку чергу.:)

Цікаво, чи ніц не муляло в капці присутньому на презентації панові Бірюкову, котрий, як відомо, нещодавно заявив, що добровольці перелякано втекли з аеропорту майже відразу.

Втім, окрім Бірюкова на презентації була присутня ще й перша леді Марина Порошенко, прес-служба якої потім чесно розсилала по ЗМІ прес-релізи про подію.

Під час презентації видавництво організувало акцію «Подаруй солдату книгу». Люди могли придбати книгу собі – і книгу для Армії. А вже за два дні у 169-му навчальному центрі Сухопутних військ Збройних Сил України (смт. Десна Чернігівської області), відбулася творча зустріч Сергія Лойка з військовослужбовцями, які проходять навчання в підрозділах навчального центру. Туди і поїхали зібрані книги – про що і відзвітувала прес-служба Міністерства оборони. Серед цих книг була і книга від нашої газети.

А тепер – кілька слів про те, на що тільки натякнув Лойко, і про що не скаже ні прес-служба Марини Порошенко, ні прес-служба МО. Ну і, звісно, про смолу гарячу…

Під час презентації книги на сцену викликали всіх учасників проекту «Аеропорт», котрі допомагали писати книгу, а більшість з них і були у тому ж таки аеропорту.

У списку був і кіборг Андрій Гречанов, позивний «Рахман».

«Рахман» на сцену не вийшов. «Рахман» був у полоні.

Наприкінці серпня в Інтернеті з’явилося відео такого от змісту:

Обмін полоненими. Рубану пропонують забрати “Рахмана”. Але він відмовляється:

– Це політика. Скоро вибори. Наші політики захочуть зробити якийсь подвиг. Одним з таких подвигів буде ваше звільнення.

“Рахман”:
– А без політики?

Рубан:
– Не виходить у нас без політики, на жаль.
Кінець цитати.

Після такого починаєш розуміти бабу Марусину із «Зачарованої Десни». І розуміти те, що в державі катастрофічно бракує гарячої смоли. Для політики і для політиків. Хоча б по півлітра на кожного. Може тоді й «сюжетів, яких ліпше би не було» буде менше…

Ну а тепер – про хороше.

На Форумі Видавців у Львові відбудуться презентації і «Аеропорту», і «Іловайська» (про другу книгу ми розповідали у минулому номері). Тож тим, хто буде в цей час у Львові, пощастить долучитися – бодай так – до історичних подій. 16 вересня ще кілька презентацій «Іловайська» відбудуться у Києві.

Команда проекту «Аеропорт» люб’язно дозволила нам опублікувати декілька уривків з книги, за що ми їм дуже вдячні. Сподіваємося, команда проекту «Іловайськ» теж нам не відмовить.

З цієї нагоди наш Літературний Додаток вийде трошки швидше, ніж зазвичай – 8 жовтня.
Отже, шановні читачі, набирайтеся терпіння!

Лойко підписує книгу, черга за кадром розтяглася на весь зал	Автору матеріалу підписує книгу Олександр (Ашер Йосип) Черкаський, кіборг, позивний «Ашер»
Юрій Бутусов, журналіст, головний редактор Цензор.нет	Юрій Береза, депутат ВР, позивний «01»
	Командир батальйону «Марусині ведмеді», який входить до добровольчого українського корпусу «Правий сектор», Маруся Звіробій з чоловіком підписують книги
Волонтерка Юлія Паєвська	Сергій Бистров, кіборг, позивний «Серго»
	Костянтин Вьюгін, позивний "Rover"