Українські чиновники – це люди, проварені в семи водах, та ще й не раз прокип’ячені. Тому смирні, мовчазні і дисципліновані.

Знають – відкриєш писок – злетиш з посади. Тому й відкривають його, як правило, тільки тоді, коли вже злетіли з крісла, а образа все ще гризе. Тоді й можуть сказати у спину начальству те, про що не сміли й заїкнутися, коли служили і тримали руки по швах.
А щоб під час служби та «наїхати» на своє керівництво, та ще й публічно, та ще й не вибираючи вирази – це вже щось із жанру фантастики.
І ось така фантастична ситуація в Україні днями реалізувалася.
Герой знаменитого комедійного фільму «Кавказька полонянка» номенклатурний товариш Саахов казав: «Ми тут для того і поставлені, щоб казку зробити бувальщиною».
А один сучасний знаменитий кавказець, із тих, хто теж завжди намагається зробити казку бувальщиною, чи, принаймні, гучно проголосити такий намір – Міхеіл Саакашвілі – нинішній голова Одеської обладміністрації, раптом різко прокритикував уряд і особисто його главу Арсенія Яценюка.
Він звинуватив його у покриванні корупційних схем, а то й прямій діяльності в інтересах олігархів. І такого олігарха назвав – Ігор Коломойський. Кинувши при цьому репліку, що раніше Яценюк, мовляв, працював в інтересах Ахметова, а тепер от переметнувся до дніпропетровського олігарха.
Яценюк не змовчав. Напружуючи всі сили, щоб не «врізати по повній» гарячому грузинові, який так відверто поправ усі чиновницькі етикети, Арсеній Петрович, тим не менше, заявив, що звинувачення пана Міхеіла – брехня.
У перепалку втрутився Коломойський, який напружуватися і не думав, тож казав усе, що хотів. А хотів він якраз того ж, що і прем’єр – тобто – так врізати панові Міхеілу, щоб надалі нікому не кортіло нападати на Коломойського і тих, з ким дніпропетровець має ділові ґешефти.
А оскільки Коломойський слів не звик вибирати, то постарався ще й принизити одеського очільника, назвавши його собакою.
Тут згадується сценка з «Майстра і Маргарити», коли Ієшуа Га-Ноцрі, тобто, Ісус, зі здивуванням згадує, як мешканці Єрусалима хотіли його образити, називаючи собакою. Однак, таке порівняння Ієшуа образою не вважав, оскільки вважав собаку хорошою істотою.
Саакашвілі не Ісус, навіть не літературний Ієшуа, тож порівняння зі собакою сприйняв більш гостро, заявивши, що Коломойський хотів би його усипити, як ветеринари усипляють собак.
Обізвавши Коломойського й іже з ними бандитами, які грають на слабкості держави і не дають їй стати сильною, щоб заробляти на цій слабкості і далі, Саакашвілі надалі трохи знизив тон щодо Яценюка.
Особливо після того, коли прем’єр пообіцяв зробити всі ставки податку однаковими на всіх митницях країни.
А одеська митниця, за яку тепер розгорілася жорстока боротьба, нещодавно постраждала якраз через те, що Київ спустив їй більш високі податкові тарифи і тим самим відлякав від неї імпортерів. Ті пішли в інші митниці, де податки були нижчими, і таким чином посадили одеську митницю, а з нею Одесу на голодний пайок.
Саакашвілі б’ється за те, щоб ніхто з Києва не контролював одеську митницю і не заробляв там на чорних схемах мільярди, як це було донедавна.
А Київ дозволяє грабувати Україну колишній команді Януковича через команду нинішнього керівника парламентської групи «Відродження» В. Хомутинника.
А Київ – це хто? Саакашвілі фактично заявляє, що це Яценюк і його оточення.
Експерти зараз активно обговорюють цю ситуацію, позицію президента і мотивацію самого Саакашвілі.
Дехто вважає, що Порошенко натравив Міхеіла Саакашвілі на Коломойського. А заодно і на Яценюка – щоб тому життя медом не здавалося.
Мотивом Порошенка експерти вбачають не тільки подальший тиск на Коломойського, але й прикриття дій Фірташа, який збирає контрольовані ним політичні проекти – «УДАР», Блок П. Порошенка в одну політичну силу задля виграшу на осінніх місцевих виборах.
Можливим варіантом є і початок прем’єрської кампанії Міхеіла Саакашвілі. Хоча Яценюка зараз міняти не будуть, але ось у майбутньому – хто знає.
Недарма на сайті президента України з’явилася петиція про призначення Саакашвілі прем’єр-міністром України.
Пан Міхеіл запевняє, що не має наміру претендувати на посаду глави уряду.
Може, нині і не має наміру.
А ось що планують робити його куратори, ті, хто веде Саакашвілі в українській політиці, – можна тільки здогадуватися.
Єдиний український чиновник, який посмів різко покритикувати главу уряду і спокійнісінько вціліти після цього на посаді – одеський губернатор Міхеіл Саакашвілі – тим самим довів:
1.    Прем’єр безсилий перед губернаторами, а насамперед – перед одеським.
2.    Саакашвілі не просто очільник області, яких два з лишнім десятки, а персона, яку ніхто, окрім президента, ніяк не може зачепити, тим більше, звалити. А чи може це зробити президент без згоди, скажімо, американців – це теж питання.
3.    Олігарх-президент не має системної політики щодо інших олігархів. Наприклад, Коломойського він послідовно утискає, Ахметова не чіпає, про Фірташа мовчить, Пінчука, нібито, не помічає. Хоча й прийде днями на його форум «Ялтинська стратегія».
4.    Українцям доведеться ще довго чекати справедливої прозорої політики і системи державного управління країною. Поки що інтриги заміняють системний підхід і залишаються системою.
5.    А Саакашвілі рано чи пізно стане главою уряду України. Якщо так вирішать у Білому домі. А може, не тільки главою уряду. Час покаже. Поки ж він виконує роль цілеспрямованого тарана й уміло це піарить.