Керувати київською водою і газом посадили менеджера з президентського угрупування. У столичній комунальній сфері сталася річ, на котру по більшість не звернула уваги, а дарма. Йдеться про одне кадрове призначення: 3 липня наглядова рада ПрАТ «Компанія Київенергохолдинг» призначила нового генерального директора – ним став Віталій Сергійович Найдюк. Чому це важливо? Тому що «Київенергохолдинг» (КЕХ) – це та сама «прокладка», яка утримує контрольні пакети «Київводоканалу» і «Київгазу».

Хто такий Віталій Найдюк?
За даними ЄДРПОУ, свого бізнесу Найдюк не мав, однак, згідно з його біографією, встиг попрацювати на керівних посадах у низці цікавих компаній – і приватних, і комунальних.
Останнє місце роботи Найдюка – ПрАТ «ХК«Енергомережа», де він обіймав посаду фінансового директора.
Ця фірма стала відома півроку тому через історію з імпортом російської електроенергії. Восени Міненерго Юрія Продана дозволило імпорт російської електроенергії в Україну, погодивши заявки ДТЕКу Ріната Ахметова і «Енергомережі». Після того, коли виявилося, що до складу наглядової ради раніше входив рідний брат міністра Продана Петро, розгорівся скандал. І замість приватних компаній імпортом зайнялися державні структури. Тим не менш, дозвіл для «Енергомережі» став приводом для відставки замміністра енергетики Вадима Уліди («Трошки перевищив свої повноваження», - сказав тоді Продан. Сам Уліда інтерв’ю розповідав, що корупції не було: хто прийшов – тому й дозволили).
Чия ж «Енергомережа»? Очолює підприємство екс-нардеп від БЮТ Дмитро Крючков, він же має безпосередній стосунок до номінальних власників.
До кінця 2014 р. акціями «Енергомережі» володіла фізособа, імені котрої SMIDA не розкриває, а тепер акції переведено на кіпрську контору «ЮЕЙ Енергосет Холдінгз лтд».
Кіпрська «прокладка» записана на двох українок – Наталію Локтіонову (99,9%) та Тетяну Саєнко (міноритарний пакет в 0,1%, вона ж директор кіпрської компанії).
Раніше вони були приписані в одному помешканні в Дрогобичі. У тому ж будинку – але в іншій квартирі, був свого часу приписаний ревізор «Енергомережі» Валерій Саєнко.
До речі, у документах кіпрського реєстру професія Локтіонової вказана – «юрист», а Саєнко – «бізнесвумен». За даними ж українського реєстру, обидві мають юрфірми у Києві і також є співзасновницями Благодійного фонду «Долоні Щастя» Наталії Крючкової – так звати дружину вказаного вище Дмитра Крючкова.
Директором «Долонь» вважається Даниіл Платонов. Раніше він був директором ТОВ «Нексус Трейд», коли воно належало Ігореві Драчуку – члену наглядової ради ПАТ «Мостобуд» екс-нардепа-«регіонала» Володимира Продивуса (і Драчук, і Продивус – з Вінниччини).
Нагадаємо, до січня цього року в наглядраді «Енергомережі» було двоє людей з «Мостобуду», однак на початку року, коли накрилася схема з імпортом російської енергії, весь склад ради звільнили, і повідомлень про призначення нового складу на SMIDA все ще немає.
Не варто забувати також, що брат Крючкова Леонід, екс-депутат Київради від БЮТ, у вересні минулого року був призначений в. о. директора підприємства «Укрінмаш» – дочірнього підприємства державного концерну «Укроборонпром». Наразі Крючков все ще є підписантом «Укрінмашу». Окрім того, Леонід Крючков записаний кінцевим бенефіціаром компанії «Бейрок Файненс Лімітед», через котру за словами екс-глави СБУ Валентина Наливайченка, нібито, виводились кошти зниклого екс-міністра енергетики Едуарда Ставицького.
Про належність Крючкова до різних угрупувань розповідають різне. То він працює на Григоришина, то на Кононенка-Суркіса, то особисто на Порошенка через Продивуса. У будь-якому випадку мова йде про відтінки кольорів президентського штандарту.
І цілком можливо, вже через тиждень матимемо більше даних про те, хто насправді бере під контроль столичну комуналку.
Як уже було сказано, «КЕХ» тримає акції «Київгазу» і «Київводоканалу».
У «Київгазі» ситуація наразі така. Головою правління є Сергій Горовий, зять голови парламентської фракції «Опозиційного блоку» Юрія Бойка. А в рамках нещодавньої реструктуризації підприємство поповнилося ще одним Бойківським менеджером: директором дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи», якому з липня делегували функції обслуговування споживачів, призначили колишнього силовика Владислава Красавіна, який зараз є депутатським помічником Юрія Бойка. І натяків на зміни тут, нібито, не видно.
А от «Київводоканал» на наступну п’ятницю, 21 серпня, уже призначив збори акціонерів. Цей день можна позначати в календарі жирним червоним маркером, бо останні два роки підприємство акціонерів не скликало, залишаючи керівників, пов’язаних з угрупуванням Януковича (детальніше у статті «Київводоканал. 50 відтінків сімейного»). Можливо, з призначенням Найдюка, прийшла їхня черга на вихід? Бо немає жодних сумнівів у тому, що це досить важливе призначення. Найдюк себе не на вулиці знайшов.
Ще до крючковської «Енергомережі» Найдюк працював фінансовим директором у ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» Костянтина Григоришина. (До слова, «Луганське енергетичне об’єднання» на початку 2000-х очолював вищезгаданий брат екс-міністра Петро Продан).
Комунального досвіду в Найдюка також чимало. У 2006-2011 рр. Найдюк обіймав безпосередньо у «Київводоканалі» посаду першого заступника гендиректора з економіки та фінансів. Вказаний проміжок часу головним чином припадає на період, коли водоканал був під контролем Василя Хмельницького та Андрія Іванова. (Директором водоканалу тоді був Ярослав Філатов, котрий пізніше стане директором «Черкасиобленерго» Григоришина). А коли на водоканал почали заходити менеджери Льовочкіна-Януковича, Найдюк звільнився і знайшов собі роботу у ЛЕО Григоришина.
У 2000-2004 рр. Найдюк був начальником планово-економічного відділу «Київенерго», яким тоді безроздільно правив Іван Плачков. Нині Плачков у ролі голови наглядової ради компанії, що вже належить Ахметову, годує з підрядів «Київенерго» десятками мільйонів свою власну фірму «Київенергоремонт». І саме у цій фірмі в 2004-2006 рр. Найдюк був заступником директора й очільником департаменту економіки й фінансів.
Що маємо в сухому залишку? Маємо цінного кадра, котрий за останніх 15 років устиг попрацювати на топ-гравців енергетично-комунальної галузі – Плачкова, Хмельницького, Григоришина, і зрештою, на Крючкова. Тож зміни у столичній комуналці не за горами. І наостанок відзначимо один характерний момент. У статті, присвяченій ЖКГ Києва, ми жодного разу не згадали прізвища мера столиці. І не тому, що не хотіли. А тому що Кличко хоч і більше, ніж рік має «ярлик» на Київ, але його представники освоюють лише невеличкі котельні по регіонах. «Кешогенератор» водоканалу працює на інші угрупування.