Мукачеве – чудове закарпатське місто. Не з волі своїх працелюбних громадян, а з вини мафії, воно вдруге за останніх 11 років «прогриміло» на всеукраїнському рівні вибухом зухвалого бандитизму. Остаточні висновки робити рано, адже ситуація ще не завершилася і, тим більше, не розслідувана.

Але того, що сталося, вже достатньо, щоб на повен зріст поставити проблему, яку мукачівські події так різко оголили.
Мукачівський «гнійник» прорвало вже не вперше, але проблема за ним стоїть зовсім не місцева. Вона – всеукраїнська.

Мукачеве-2004: спогади про минуле

Нагадаю читачам, що у 2004 році вибори мера Мукачевого проходили в атмосфері відкритого бандитизму з боку сил, які перебували під прикриттям тодішнього голови Закарпатської ОДА Івана Різака, його «радника» Володимира Паульо (кримінальне псевдо – «Чалий») та банд відморозків, що були прообразом антимайданіських «тітушків».
Ні 45 нардепів з «Нашої України», ні надзвичайна увага ЗМІ не зупинили розбій мафіозних сил у Мукачевому. Бандити гамселили нардепів без усілякої оглядки на їхній статус та всіх інших, хто намагалися перешкодити фальсифікації результатів виборів.
Обличчя народного депутата України Юрія Оробця з величезним синцем під оком стало у ті дні символом політичних жертв мукачівських бандитів.
Врешті-решт, «нашоукраїнці» протиснули в Мукачевому свого мера.
Ним став Василь Петьовка – родич Віктора Балоги, колишнього есдека, який спритно перескочив від Медведчука до Ющенка і після усунення Івана Різака очолив Закарпатську ОДА.
Тим самим Віктор Балога відновив свій статус «господаря», який продовжував контролювати область і рідне Мукачеве навіть після того, коли з губернаторського крісла всього через 7 місяців катапультувався у крісло глави адміністрації президента Ющенка.
З висоти часу зараз добре видно, що тоді весь запал демократів було використано не для того, щоб у місті встановилася демократія і законність, а щоб клан Балоги остаточно став «господарем» краю, зокрема, і міста Мукачеве.
Тим більше, що мер Гаваші, проти котрого так затято боролися «нашоукраїнці» і за котрого так зухвало билися бандити, через короткий час став губернатором Закарпаття (напевно, не без підтримки голови Адміністрації президента Ющенка – Віктора Балоги).
Тодішній прорив мукачівського «гнійника» виразно показав громадськості – наскільки сильною є структура кримінально-корупційної влади, в якій державні чиновники у тісній спайці з бізнесом і криміналом викачують шалені кошти з України загалом і кожної місцини зокрема.
Багатьом тоді здалося, що це був суто мукачівський «синдром», особливий випадок, не зовсім характерний для інших областей і міст України. Довго обговорювали те, що «господарями» краю були Віктор Медведчук, Нестор Шуфрич, Іван Різак, інші есдеки, і що саме вони винні у тому, що там процвітає таке беззаконня.
Не відкидаючи провини певних осіб, зазначу, що корені проблеми, яку оголили мукачівські події 2004 року, були значно глибшими. Помінявши адміністрацію та чільних правоохоронців області, помаранчева влада не зуміла ці корені виявити і, тим більше, знешкодити вибухонебезпечні проблеми.
От вони і росли весь цей час, поки знову не вибухнули у червні 2015 року.

Мукачеве: типове й особливе українське місто

Щоб краще зрозуміти, що сталося 11 червня 2015 року в Мукачевому, не зайве усвідомити, що то є за місто.
Типовість міста Мукачеве з точки зору того, хто є в ньому реальною владою, у тому, що тут все так само, як і в будь-якому місті України.
Група осіб, в яку входять головні чиновники міста, депутати рад різних рівнів, посадовці прокурорські, судейські, міліцейські разом з декотрими місцевими бізнесменами створюють таку собі групу «за інтересами», яка повним ходом заробляє гроші скрізь, де тільки можна.
Паралельно вони намагаються так-сяк виконувати і свої офіційні функції, прагнуть уникнути якихось скандалів, або ж дій, які до цих скандалів можуть призвести.
Якщо ж скандали все-таки трапляються, то всі сили і кошти кидаються на те, щоб зам’яти їх на місцевому, а то й на центральному рівні.
А далі все котиться по накатаній колії – зароблені нечесним шляхом кошти частково залишаються внизу, частково йдуть «нагору», щоб різноманітне начальство «нагорі» цих добувальників «бабла» тримало на посадах, а їхню напівкримінальну діяльність «дахувало», прикривало.
Між учасниками подібних мафіозних груп виникають, подекуди, і суперечності. Вони пов’язані з тим, що хтось не задоволений своєю часткою від загального кримінального доходу, а хтось прагне підім’яти під себе більший обсяг контрольованого законного і незаконного бізнесу, а хтось стає на бік іншого претендента на неформальне звання «господаря» міста чи краю.
У цій частині Мукачеве є, повторю, містом типовим.
А особливість Мукачевого в тому, що це є місто прикордонне. І контрабанда, або, як її називають «контрабас», стає дуже важливим, а інколи і головним каналом добування кримінального «бабла», причому, у надзвичайно великих розмірах.
Кожен, хто хоче в місті «господарювати», відповідно, намагається осідлати, насамперед, канали постачання контрабандних товарів з України і в Україну.
Така група «господарів» та їх прикривальників сформувалася і в Мукачевому.

Суботня перестрілка

Стрілець і джипи біля «Антаресу»

Головна подія трапилася у суботу, 11 червня, у Мукачевому, біля спортивно-оздоровчого центру «Антарес», по вулиці Лермонтова, орієнтовно біля 14 години дня. Там з’явилися люди у камуфляжі зі зброєю. Стверджують, що вони заїхали у місто на декількох джипах. На одному з них було встановлено кулемет. У камуфляжників був і гранатомет.
Ці люди назвалися бійцями «Правого сектора», їх було, нібито, понад 20 осіб.
Вони тупцювали біля комплексу, щось очікували, потім прозвучали постріли.
Через якийсь час приїхав начальник мукачівської міліції, почались якісь перемовини.
Коли «правосекторівці» від’їхали від комплексу, дорогу їм перегородили міліцейські автомобілі. Однак, люди зі зброєю «розчистили» собі шлях і зробили це вражаюче – розстріляли міліцейські машини з гранатометів.
Потім вирвалися з міста і пішли у гори.
Повідомлялося про поранених та вбитих, але без подробиць, які вже потім наводилися та неодноразово уточнювалися.
Терміново до Мукачевого перекидалися сили правоохоронців, по тривозі мобілізовувався і «Правий сектор». І ті, й інші перекривали, де могли, дороги, щоб завадити один одному підтягнути підкріплення до місця події.
Ось такими були перші повідомлення з «передової», коли ніхто не міг точно сказати – чому виник цей конфлікт, хто з ким конфліктує, хто що хоче, хто і чому почав стріляти в центрі мирного закарпатського міста?
А далі почали озвучувати реакції на подію, на голови громадян посипалися заяви та версії того, що відбулося.

Реакція держави

Засідання по Мукачевому: спікер, президент і голова РНБОУ

У день стрілянини від імені президента України Петра Порошенка оприлюднили завдання правоохоронцям затримати «злочинців, що стріляли у мирних людей». Бандитами назвав нападників і міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков.
Усі посадовці, що виступили з цього приводу, трималися такої ж позиції, наголошуючи на неприпустимості стрілянини у мирних містах.
Згодом СБУ та МВС опублікували спільну заяву, в якій оголосили, що «готові вжити всіх необхідних заходів для роззброєння і затримання організованого злочинного угрупування, яке 11 липня в місті Мукачеве здійснило тяжкі злочини із застосуванням зброї, зокрема, важкої.
Ці злочинці вбили одну людину і поранили чотирьох цивільних. Поранено також шістьох правоохоронців, один з яких перебуває у важкому стані. Пострілами з гранатометів та кулеметів бандити знищили три міліцейські машини».
У заяві йшлося, що «так звані «бійці «Правого сектора» … готові здатися, якщо до них звернеться Дмитро Ярош».
Отже, державні посадовці, від президента до керівників правоохоронних органів, одразу ж і однозначно визначили тих, хто називав себе бійцями «Правого сектора» в мукачівській перестрілці злочинцями, а їхні угрупування – незаконним і злочинним.
Вогневу сутичку в Мукачевому правоохоронці кваліфікували як теракт.
Було створено міжвідомчу слідчу групу з працівників прокуратури, УМВС та УСБУ в області. Хід розслідування взято на особистий контроль Генеральним прокурором України.
Зреагували і на місці подій: у Мукачевому прокуратурою розпочато розслідування за фактом створення злочинної організації та терористичного акту.
Саме таке формулювання наводять ЗМІ.
14 липня відгукнулась і Верховна Рада України: депутати створили ТСК для розслідування подій у Мукачевому.

Реакція і версія «Правого сектора»

Представник ДУК «Правий сектор» Андрій Шараскін того ж таки дня, 11 липня, в ефірі телеканалу «112 Україна», натомість, заявив, що стрільбу у Мукачевому відкрили міліціонери і бандити Ланя.
А. Шараскін наголосив, що все це відбулось після того, коли «наші побратими перекрили шлях контрабанди і після цього їх зараз намагаються знищити фізично».
Негайно було опубліковано розпорядження Андрія Тарасенка, керівника партії «Правий сектор»: «Усім партійним осередкам «Правого сектора»: негайно розпочати безстрокові акції протесту під місцевими адміністраціями та главками міліції з вимогами, описаними у Зверненні Проводу ВПР ПС! 11 липня 2015».
Зреагував і керівник «Правого сектора» нардеп Дмитро Ярош: «11 липня 2015 р. Проводив зустрічі з виборцями на окрузі. Отримав інформацію про трагічні події на Закарпатті. Їду на Київ. Зараз найголовніше – стабілізувати ситуацію і не допустити подальшого кровопролиття. Для цього необхідно негайно затримати бандитів і тих міліцейських чинів, які віддали наказ на відкриття вогню».
Поки Ярош летів до Закарпаття, «Правий сектор» опублікував свою заяву: «Усвідомлюючи всю небезпеку для існування держави та можливі наслідки ситуації в м. Мукачеве, на Закарпатті, не бажаючи знищення України як державного утворення, що намагаються зробити як зовнішні вороги, так і внутрішні, Провід ВПР «Правий сектор» вирішив:
для недопущення кровопролиття терміново до місця подій виїхати провіднику ПС Дмитрові Ярошу, командиру ДУК ПС Андрієві Стемпіцькому та керівнику партії Андрієві Тарасенку для сприяння забезпеченню проведення об’єктивного та неупередженого розслідування подій, що сталися у м. Мукачеве 11.07.2015 року, оскільки ми переконані, що наші побратими діяли в рамках необхідної оборони.
Разом з тим, закликаємо продовжити безстрокові політичні акції до арешту винних, на думку «Правого сектора», у трагедії Ланя, Медведчука та відставки всього керівництва силових структур Закарпатської області та міністра внутрішніх справ А. Авакова».
Також була опублікована телефонна розмова з правосекторівцем на псевдо Комендант, начальником штабу 1-го ЗБАТ ДУК ПС, безпосередньо з карпатського лісу, де він переховувався зі своїми бійцями.
«Друже Коменданте, що у вас там, розкажіть, будь-ласка».
«Якщо коротко, то кримінальні авторитети, колишні регіонали на прізвище «Блюк», а точніше, депутат Верховної Ради Ланьо, забив нам «стрілу», тобто, після деяких процесів, які на Закарпатті робили, наприклад, ловили працівників міліції на хабарництві, а оскільки бандити з міліцією на зв’язку, то він нам кинув пред’яву, що, начебто, нам слід говорити з представниками міліції і тому подібне, що Мукачеве – це їхнє місто.
Працівники міліції брали хабарі за згодою бандитів, покривали їх, і навпаки, взагалі, співпраця криміналу і бандитів дуже добре показала себе ще на Майдані, всі ми знаємо це прекрасно, рік то тривало, їх ніхто не чіпав, це все і надалі працює.
Коли ми явилися на зустріч туди, до тих авторитетів місцевих, до того місця, де зібрався весь закарпатський криміналітет, який там «дахує» контрабанду, ставить «смотрящіх» на митниці, торгує наркотою і т. д., то це виявилася звичайна пастка, нас одразу міліція заблокувала, зробили нам підставу.
Ну і хлопці вирішили, прийняли рішення, що право останнього бою в нас ніхто не забирав, і нам байдуже, кому його давати: чи бандитам, чи продажним ментам, а менти, які прийшли з бандитами, вже не працівники міліції».
Як бачимо, лексика Коменданта вельми своєрідна: «забити стрілу, кинути пред’яву, зробити підставу». Так висловлюються у кримінальному середовищі.
Але без уваги до стилю висловлювань, а по суті сказаного, версія Коменданта така: їм, нібито, призначив зустріч нардеп М. Ланьо (він же «Блюк»), щоб, начебто, «розрулити» конфлікт інтересів, а там їх чекала засідка міліції, з якої вони мусіли вириватися.
Те, що правосекторівці виривалися під вогнем, підтверджують втрати: попередньо повідомлялось, що двох з них було вбито, ще четверо поранено.
Те, що вони при цьому також «показали зуби», свідчать декілька поранених правоохоронців і місцевих мешканців (охоронець був не вбитий, як повідомляли спочатку, а тяжко поранений у голову), три розбиті вщент з гранатомета міліцейські машини і, нібито, спалена АЗС.
Головна версія ПС – вони, мовляв, перекрили людям Михайла Ланя та місцевій міліції, яка його, нібито, «дахувала») контрабандні шляхи, от «менти» та «бандити Ланя» їх і заманили у пастку, в якій хотіли фізично знищити.

Версія Михайла Ланя

Михайло Ланьо, нардеп від Мукачевого

Власник спорткомплексу «Антарес» Михайло Ланьо є в Мукачевому людиною дуже відомою, хоча і з різних боків.
Офіційно він є підприємцем, народним депутатом України по мажоритарному мукачівському округу, у Верховній Раді входить до депутатської групи «Воля народу», член Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.
Останній рядок є особливо цікавим.
Адже у цьому важливому парламентському Комітеті запобігає корупції не хто інший, як людина, яку ЗМІ називають корупціонером, головним контрабандистом міста, наводять його кримінальне псевдо «Блюк», звинувачують у причетності до низки злочинів.
Стверджують, що така інформація широко відома у Мукачевому.
Так воно чи не так, але мукачівці минулого року обрали пана Ланя нардепом. Отже, чи не повірили такій інформації, чи пан Ланьо зумів їх «переконати» за допомогою всім відомих виборчих засобів.
Так от, Михайло Ланьо, як то кажуть, не моргнувши оком, виклав свою версію подій. Вона звучить настільки анекдотично, що, напевне, вірити їй може хіба що сам автор.
«Сиділи ми з хлопцями з «Правого сектора», пили каву, розмовляли, – каже М. Ланьо. – Вони просили мене прийняти на оздоровлення своїх бійців, я погоджувався.
Аж раптом знадвору почувся постіл. Зайшов мій помічник і сказав, що там хлопця вбили.
Я до командира батальйону ПС: «Що це таке?». А він: «Я ж кажу, Михайле, що вони приходять усі контужені, їм треба допомагати», – заявив нардеп.
Таким чином, за версією Михайла Ланя, правосекторівці, або за його термінологією, «контужені», почали стріляти першими.
Хлопець, якому вистрілили у голову, за твердженнями ЗМІ, був охоронцем спорткомплексу. На запитання журналістів М. Ланьо чи то щиро, чи то нещиро знизав плечима і відповів, що не знає, мовляв, цього хлопця, хто він такий – може, прийшов у спорткомплекс позайматися, може, ще щось.
Подібна відповідь багатьом здалася дивною, оскільки охоронець стояв на воротах, і мимо нього сам М. Ланьо не міг не пройти, коли йшов у комплекс.
Відгуки у соцмережах на версію пана Ланя були, здебільшого, гостро критичними.
Так користувачка під ніком Роза Гарсіа обурилася: «Він що, настільки дебіл, що не розуміє, що в цю маячню, що він несе, НІХТО не повірить??!! Яке убоге створіння...»
Інший користувач, MR_Holms, теж у виразах не стримувався: «Ланьо або клінічний ідіот, або всіх такими вважає... приїхали на 4 джипах з АГСом і гранатометами каву попити... про оздоровлення домовитися... це якийсь капець, блін».

Версія Віктора Балоги

Ще один «господар» Закарпаття не промовчав у цьому конфлікті. Та й промовчати йому не дали б – усі знають, що без Балоги у краї жодна юшка не звариться. Губернатор області та всі голови райдержадміністрацій, за чутками, є людьми Балоги, голова СБУ області – його сват. Хоча останнім часом почастішали спроби потіснити В. Балогу в краї. І одним з тих, хто це робить, якраз є М. Ланьо.
З Михайлом Ланьом В. Балога колись співпрацював, але останнім часом вони на ножах. Тому у цитаті, наведеній нижче, він насмішкувато називає Ланя «бідним депутатом»: «З подачі «джерел» медведчуківської газети «Вєсті» і бідного депутата, мережею поповзли вкиди, що я зацікавлений у конфлікті в Мукачевому.
Не бачу в цьому нічого нового. Бо, по-перше, було б підозріло, якби щось відбулося на Закарпатті, і при цьому ніхто не згадав про Балогу…
Можу сказати одне. З вчорашнього дня я роблю все можливе і неможливе, щоб повернути Мукачеве до нормального життя. Мій інтерес полягає в тому, щоб на вулицях нашого міста не стріляли… Але мені не подобається, що дехто хоче мене в неї вплутати лише тому, що все відбулося в Мукачевому. Нехай би вони призначали собі такі зустрічі у Львові і Одесі, і я б подивився, як у такому випадку почували би себе Садовий чи Саакашвілі, і що тоді казали би про них.
Але я докладу максимум зусиль, щоб винні були покарані. Кримінальну відповідальність повинні нести всі сторони конфлікту, незалежно від того, як вони себе називають. Ті, хто постраждали, мають отримати належну допомогу, і така ситуація більше ніколи не повинна повторитися у нашому мирному краю».
У цьому конфлікті Віктор Балога, як повідомлялося, став переговірником між озброєними бійцями і правоохоронцями та озвучив позицію «Правого сектора».
Це і не дивно. Адже є інформація, що саме В. Балога взяв на утримання місцеву організацію ПС. Хоча сам Балога про це розповідає неохоче.
В. Балога натякає, що основою конфлікту є те, що міліція (з начальником якої В. Балога, нібито, в поганих відносинах) та М. Ланьо влаштували свої «розбірки» з ПС саме в Мукачевому. Оскільки ж, Мукачеве і Балога – поняття дуже зв’язані у сприйнятті людей, то тепер, мовляв, на Балогу сипляться якісь звинувачення.
А противники і критики Балоги мають іншу версію.

Версія боротьби за контрабандні потоки

	«Форма» на основі реального фото бойовика

Ця версія полягає у твердженнях різних людей, що В. Балога та М. Ланьо затято боролися за право контролювати контрабандні шляхи та потоки.
Шляхів є два: пропускні прикордонно-митні пункти, через які переправляють товар з України і в Україну, і так звана «зеленка». Тобто, зелена зона, лісосмуги, через які нелегально йдуть контрабандні шляхи в обидва боки.
В обох випадках, за твердженням багатьох втаємничених, без допомоги прикордонників, митників, міліції, СБУ та прокуратури не обійтись.
Якщо вірити тому, що негласно М. Ланю допомагала міліція, а В. Балозі СБУ, то обидва повинні були спиратися на якісь суто власні озброєні загони.
У Ланя, кажуть, це були бойовики, можливо, й кримінальники.
Їхню «форму», яка складалась з шолома, бронежилета, карабіна та спортивних штанів із кросівками, іронічно намалювали так:

«Форма» на повен зріст іронічно

На відміну від М. Ланя, В. Балога своїх бойовиків не мав, тож використовував, нібито, тих озброєних людей, які представлялися (чи насправді були) членами місцевої організації ПС.
А очолює мукачівський ПС, згідно з даними на сьогодні, такий собі Роман Стойко, син колишнього високопосадовця СБУ.
МВС характеризує Романа як колишнього міліціонера, звільненого за участь у контрабанді за допомогою дельтапланів.
Тож, за версією різних людей, позиції яких збігаються, нардеп Віктор Балога за допомогою озброєних правосекторівців хотів примусили угрупування нардепа Михайла Ланя поступитися в певних межах і ділитися кримінальними контрабандними доходами.
А щоб читачі краще розуміли масштаб доходів, наведемо деякі цифри, які фігурують цими днями у матеріалах про мукачівську контрабанду.
В Європу з України везуть контрабандні сигарети і нелегалів, які хочуть зачепитися і працевлаштуватися в країнах Євросоюзу.
Сигарети виробляють під Мукачевим, нібито, на підприємствах М. Ланя.
Одна фура контрабандних сигарет після сплати всіх платежів, зокрема, і хабарів, приносить дохід у 470 тисяч євро чистими.
Це тільки одна фура, а їх пересікають кордон десятки і сотні.
За одного нелегала також роботодавці з європейських країн сплачують певні суми, як за раба.
Крім того, серед контрабандних товарів є і наркотики, зокрема, так званий первітін.
Про дохід від наркотиків казати зайве.
Отож, абсолютно очевидно, місцевим кланам є за що боротися.

Контрабанда як спосіб життя

Те, що контрабанда є нервом мукачівського конфлікту, стверджують більшість політиків та експертів. Таку ж точку зору має і президент Порошенко, який у соцмережах виклав свою позицію в декількох лаконічних висловах:
«Петро Порошенко@poroshenko
Контрабандисти Закарпаття кинули виклик усій Україні. Ми цей виклик приймаємо… Контрабанда не є суто закарпатською проблемою. Тільки ми почали затискати гайки – одразу вся ця нечисть повистрибувала…
Вимагаю рішучих дій від правоохоронних органів у боротьбі з контрабандою. Має бути жорстке розслідування щодо всіх, хто до цього причетний.
Обшуки, затримання і пряма кримінальна відповідальність. Не допоможуть ні депутатські мандати, ні зв’язки у владі».
Президентові, правоохоронцям, та й усім нам варто враховувати, що контрабанда в прикордонних містах, зокрема, і в Мукачевому, не є справою тільки великих босів, їхніх збройних загонів та корупціонерів-чиновників.
В умовах дуже значного безробіття і злиденних зарплат та пенсій контрабанда стає засобом заробітку для сотень мешканців краю.
До прикладу, якщо один місцевий мешканець пронесе на плечах чи провезе на «кравчучці» через « зеленку» один ящик сигарет, він отримає там від перекупників 100$, якщо 2 – 200$.
Їх там, на тому боці, також чекають – словацькі, угорські та інші власники «бусів», які везуть дрібний опт крупним оптовикам, а ті вже великими фурами переправляють товар далі – в Німеччину, Італію, навіть Великобританію.
А це означає один незаперечний факт – контрабандисти є не тільки в Україні, але й, фактично, в кожній країні Євросоюзу та й Америки.
Але якщо мій знайомий у Канаді курив дешеві китайські контрабандні сигарети, то Європа смалить, між іншими, контрабандні українські дешеві сигарети.
Тому в Європу йдуть фури М. Ланя чи когось іншого через куплені пропускні пункти митниці, а через «зеленку», як мурахи, щоночі масово, але кожен поодинці, снують бідні українці, яким держава інколи не залишає вибору.
Тут доречно згадати кадри з українського культового фільму Сергія Параджанова та Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою», який починається з епізоду, як старий Звонар, батько трьох синів, переправляє через річку контрабандні будильники, чим і заробляє.
Як писали тоді в зауваженнях редактори-цензори: «Суть контрабандистських спроб Звонаря щось заробити залишилась неясною».
Хочеться, щоб ми сьогодні не мислили в подібних ідіотських рамках. Що неясного, коли, окрім контрабанди, українські краяни і сто років тому, і нині не можуть заробити, бо уряди ніколи не допомагали людям так, як потрібно. Так, щоб вистачало роботи, гідної зарплати, і не потрібно було пливти вночі через гірську річку або йти через «зеленку», трусячись, що тебе злапають і посадять у карцер.

Післямова

Мукачівський нарив прорвало, і ми побачили такий гнійник мафіозності, продажності, корупції, бандитизму, що багатьом стало лячно.
А подібних же наривів на тілі України безліч. І лікувати треба не один мукачівський, а всі нариви. І не локальними процедурами, а системно і глибинно.
Це надзавдання ¹ 1 для влади і всього суспільства.
А щодо іншого, то деталі такі:
станом на момент, коли я завершую статтю і відсилаю її до редакції, декількох правосекторівців уже взяли.
Інших обклали і виловлюють під Мукачевим, у лісистій гірській місцевості, між селами Бобовище та Копинівці.
В один момент загнаних у ліси правосекторівців майже вдалося взяти, але там раптом з’явився нардеп Віктор Балога і завадив правоохоронцям це зробити.
Мукачівські міліціянти прагнуть їх узяти за будь-яку ціну. Можливо, тут є і момент особистої помсти тим, хто в них стріляв, чи, можливо, обрубав контрабандні незаконні заробітки.
Лунають звинувачення, що декому з них навмисне дають втекти.
Дмитра Яроша поки що не чути. Хоча «Правий сектор» наполегливо продовжує проводити й оприлюднювати думку, що влада хоче їх знищити, бо боїться.
Позицію влади ще раз підтвердив глава держави:
«Петро Порошенко@poroshenko
Провів засідання Воєнного кабінету РНБО. Жодна політична сила не повинна і не буде мати озброєних осередків!».
Так що, можливо, найближчим часом спостерігатимемо спроби відокремити партію «Правий сектор» від її озброєних батальйонів, включивши їх до складу МВС чи ЗСУ, або ж розпустити, в що віриться важко.
Не потрібно нагадувати, що в Росії «Правий сектор» вважається екстремістською організацією. Схоже, що багато хто в Україні, передусім, серед політиків та чиновників, думають так само.
Думаю, що події можуть розвиватися наступним чином:
1. Наголосять, що є «правильний» «Правий сектор», який воює в зоні АТО.
2. Що є ті, хто своєю поведінкою, нібито, підставляють правильних однопартійців, тому їх потрібно обеззброїти.
3. Під цей висновок спробують обеззброїти всіх, хто в тилу має воєнізовані загони, тобто, не тільки «Правий сектор», але й всіх інших.
4. При цьому наразяться на прихований, а то й відкритий опір.
5. Далі – можливі варіанти…
P. S. Спостерігаючи за подіями в Мукачевому, Путін, я думаю, потягнувся за пляшкою шампанського.
Як би не повернулися події, він матиме нагоду сказати, що був правий.
Чи то в тому, що «Правий сектор» є, мовляв, екстремістами…
Чи то в тому, що українська держава є «недодержавою», бо, мовляв, не здатна ефективно урядувати і вибудувати сильні державні інституції…
Чи то в тому, що нинішня влада не може або не хоче навести порядок в країні, і не тільки з масовою корупцією та контрабандою..
Путін має всі шанси шампанське відкоркувати і посміхнутися…
І тільки тому – особливо на цьому наголошую – що всі влади України за два десятиріччя її Незалежності не стільки розбудовували державу, скільки її грабували та привласнювали шматками.
І все, що нині є міцного та життєдайного в Україні, створено руками, мозком та величезним патріотичним бажанням мільйонів українців, народу, нації, які думали не про свої кишені, а про Україну і вперто котили її нагору, як Сізіф котив свій камінь.
У чинної влади є лише один шанс вижити – це підтримати такий патріотичний порив мільйонів і працювати не на себе, не на олігархів, а на Україну та людей.
І тоді рано чи пізно настане такий час, що й ми відкоркуємо шампанське!
А завершу я зверненням Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава:
«Дорогі в Христі! З великим занепокоєнням сприйняв я звістку про кровопролиття в мирному місті Мукачеве, що на Закарпатті. Як представникам органів державної влади, так і волонтерам та активістам хочу нагадати Божу заповідь «Не убий!».
Насильство та загибель людей у мирному місті за жодних обставин не можна виправдати благими намірами тих, хто взяв до рук зброю.
У час, коли наша Батьківщина, як жертва зовнішньої агресії, захищає свою свободу та незалежність, вкрай необхідні єдність і консолідація нашого суспільства. У жодному випадку не можна допускати внутрішніх поділів, агресії та насильницьких міжусобиць, що тільки знекровлюють наші сили та руйнують здатність до справедливої боротьби.
Європейську Україну, за влучним висловом святого папи Івана Павла ІІ, можна побудувати «не правом сильного, але силою права», тобто, закону, який є одним для всіх. Для внутрішнього оновлення, реформування та очищення нашого суспільства ніяк не можна вважати відповідним інструментом зброю та сліпе насилля.
Прагну висловити співчуття та молитовну близькість усім постраждалим внаслідок цих трагічних подій. Закликаю всіх зберігати громадянський спокій та витривалість. Компетентних осіб прошу зробити все можливе для мирного вирішення цього протистояння, відкрито і прозоро провести розслідування цієї трагедії, назвати справжніх її винуватців та не допустити подібного в майбутньому.
Нехай всемилостивий Господь береже нашу Батьківщину від усякого зла, дарує нам мир і злагоду, мудрість і відповідальність у суспільному бутті.
Боже великий, єдиний!
Нам Україну храни!
Благословення Господнє на вас!
+ Святослав».