rss
04/29/2024
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Культура \ «Конверт» мрії 30-річний випускник Нью-Йоркської академії кіномистецтва зняв у своєму фільмі лауреата «Оскара» Кевіна Спейсі
Якщо вам завтра скажуть, що з вами, молодою людиною, захоче попрацювати великий майстер, двічі лауреат премії «Оскар» Кевін Спейсі, ви у це повірите? Я б теж не повірив. Але чудеса мають бути у нашому житті. Перш ніж розповісти ЯК і ЧОМУ Кевін Спейсі знімався у фільмі в Олексія Нужного, дозвольте розповісти зовсім вже містичну історію, яка має прямий стосунок до нашої теми.

Мало хто знає, що письменник Євген Петров, той, який спільно з Іллею Ільфом написав «Дванадцять стільців» і «Золоте теля», мав дуже дивне і рідкісне хобі: протягом усього життя він колекціонував конверти від своїх же листів.
А робив він це так – писав лист у якусь країну з вигаданого адресою вигаданому адресатові. І через деякий час йому назад надходив лист із безліччю різних іноземних штемпелів і позначкою «Адресат не знайдений» або щось на зразок цього. Але це цікаве хобі одного разу виявилося просто містичним...
У квітні 1939 року Євген Петров вирішив потривожити поштове відділення Нової Зеландії. За своєю схемою він придумав місто під назвою «Хайдбердвілл» і вулицю «Райтбіч», будинок «7» і адресата «Мерілла Оджіна Уейзлі».
У листі він написав англійською: «Шановний Мерілле! Щиро співчуваю у зв'язку зі смертю дядька Піта. Тримайся, старий друже. Пробач, що довго не писав. Сподіваюся, що з Інгрід все гаразд. Поцілуй від мене доньку. Вона, напевно, вже зовсім велика. Твій Євген».
З моменту відправлення листа минуло понад два місяці, але лист із відповідною позначкою не повернули. Письменник вирішив, що лист загубився і почав про нього забувати. Але ось настав серпень, і лист прийшов. На превеликий подив письменника, це був лист-відповідь.
Спочатку Петров вирішив, що хтось над ним пожартував у його ж дусі. Але коли він прочитав зворотну адресу, йому стало не до жартів. На конверті було написано: «Нова Зеландія, Хайдбердвілл, Райтбіч, 7, Мерілл Оджін Уейзлі». І все це підтверджував синій штемпель «Нова Зеландія, пошта Хайдбердвілл»!
Текст листа був такий: «Шановний Євгене! Дякую за співчуття. Безглузда смерть дядька Піта вибила нас із колії на півроку. Сподіваюся, ти пробачиш за затримку листа. Ми з Інгрід часто згадуємо ті два дні, що ти був із нами. Глорія зовсім велика і восени піде у 2-й клас. Вона досі зберігає ведмедика, якого ти їй привіз із Росії».
Петров ніколи не їздив до Нової Зеландії, і тому тим більше був вражений, побачивши на фотографії чоловіка міцної статури, який обіймав його самого, Петрова! На зворотному боці світлини було написано: «9 жовтня 1938 року».
Тут письменникові трохи зле не зробилося – адже саме того дня він потрапив до лікарні в непритомному стані з важким запаленням легенів. Тоді протягом кількох днів лікарі боролися за його життя, не приховуючи від рідних, що шансів вижити у нього майже немає.
Щоб проаналізувати ці чи то непорозуміння, чи то містику, Петров написав ще один лист до Нової Зеландії, але відповіді вже не дочекався: почалася Друга світова війна. Є. Петров з перших днів війни став військовим кореспондентом «Правди» та «Інформбюро». Колеги його не впізнавали – він став замкнутим, замисленим, а жартувати взагалі перестав.
Закінчилася ця історія зовсім вже не смішно.
У 1942 році Євген Петров летів на літаку зі Севастополя у столицю, і цей літак збили німці у Ростовській області. Містика – але того ж дня, коли стало відомо про загибель літака, додому до письменника прийшов лист з Нової Зеландії.
У цьому листі Меріл Уейзлі захоплювався радянськими воїнами і турбувався за життя Петрова. Серед іншого в листі були ось такі рядки: «Пам'ятаєш, Євгене, я злякався, коли ти почав купатися в озері. Вода була дуже холодною. Але ти сказав, що тобі судилося розбитися в літаку, а не потонути. Прошу тебе, будь акуратнішим – літай якомога менше».
І ось через майже ціле сторіччя на світові екрани виходить короткометражний фільм «Конверт» з Кевіном Спейсі у головній ролі, де сказано, що фільм заснований на реальній історії. Режисер фільму – Олексій Нужний. А сталося диво ось як. Продакшн компанія «Тайгер Стріт» оголосила світовий конкурс на кращий сценарій для Кевіна Спейсі. Надійшло понад 700 заявок з усього світу! У фінал вийшли три – з Росії, США і ПАР. І от уявіть собі, що переможцем виявився 30-річний хлопець із Йошкар-Оли. Олексій закінчив режисерські курси Нью-Йоркської академії кіномистецтва NYFA (курс Пола Брауна), де вчать не тільки режисерувати фільми, але й написанню сценарію, основ продюсування, операторської майстерності... Ось із таким прекрасним багажем Олексій і виграв світовий конкурс.
Зйомки короткометражки пройшли в Лос-Анджелесі і тривали лише два дні. Команді картини довелося відновлювати в Каліфорнії радянський дачний побут, більше схожий, утім, на побут успішніших країн соцтабору. Спейсі у в'язаному светрі зобразив Петрова, який пустував, дитиною в тілі п'ятдесятирічного чоловіка. А інтрига, заявлена в сюжеті, хоч і має несподівану розв’язку, але не дає жодних ключів до її осмислення.
«Коли у людини є пристрасть до розповіді історій, талант, і є можливість втілювати все це у життя, результат завжди виходить приголомшливим», – відгукнувся про роботу з Олексієм Нужним Кевін Спейсі. – «І за цим режисером я вам раджу стежити. Якщо на дуже скромному бюджеті і за два знімальні дні він зумів зробити таке, то уявіть, на що він здатний на нормальних потужностях».
Кевін Спейсі навіть прилетів на прем'єру фільму «Конверт» та із задоволенням фотографувався з молодим режисером, який його зовсім не боявся на знімальному майданчику.

Бабця Василина лікує від укусу змії та зміїного ока

«Конверт» мрії 30-річний випускник Нью-Йоркської академії кіномистецтва зняв у своєму фільмі лауреата «Оскара» Кевіна Спейсі

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - Dropshipping suppliers