Події минулого тижня в Україні запам’ятаються надовго. Війна вже стала буденним явищем. Щодня помирають в середньому по 5 військових – нікого вже то не дивує. Голосні затримання корупціонерів з подальшим їх відпусканням під заставу і розчиненням корупційної тушки в повітрі теж не вражають. Навіть війни влади з «Правим сектором» вже проїлися. І тут на тобі – Йовбак…

Хоча війни мукачівських князів за участю «Правого сектора» збурили цілу купу проблем, але найцікавішою з тих проблем став таки скромний мешканець міста Мукачеве Микола Йовбак.
Спочатку в офіційній історії питання все було зрозуміло і просто: мовляв, ПС «озвірів», напав на місцевого «князька», постріляв в міліцію, і, за давньою традицією, пішов у гори. Фактично все збігається з іміджем «злобних правосєків», виплеканим російською пропагандою. На 12 (дванадцятьох) представників ПС з усіх кінців країни виїхало стільки бойової (і, до того ж, новісінької!) техніки, що її би цілком вистачило не тільки на те, щоб звільнити Донбас, а й на те, щоб у Кремлі синьо-жовтий прапор повісити.

Щоправда, могло би видатися дивними дводенне мовчання президента і прем’єра на цю тему, а також дивовижно метафоричний пост міністра внутрішніх справ Арсена Авакова про людей, котрі періодично забувають голову в тумбочці. (Що, до речі, можна сказати чи не про всіх представників найвищих гілок влади в Україні).

І тут трапилася несподіванка. Радіо Свобода і Reuters раптом зазнимкували на камеру наряд міліції. А біля охоронців порядку з карабіном в руках і каптуром на обличчі стояв чоловік у штатському, з обличчям, котре недвозначно вказувало на бурхливий спосіб життя. І, що найцікавіше, нікого з міліціонерів присутність озброєного чоловіка дивної зовнішності не лякала. На міліціонера у штатському чоловік не скидався, якщо він і намагався затесатися в кола прихильників нездорового способі життя, то явно робив це наполегливо і як мінімум 20 років поспіль, зі щоденними тренуваннями. Більше того, коли в міліцію привезли одного з поранених «мирних мешканців», і за сумісництвом – охоронців Ланьо, виявилося, що він по вуха наповнив свій організм алкоголем та наркотиками. Проведені обшуки засвідчили, що в цих «охоронців» вдома є не тільки карабіни… Цікаво, їм за це щось буде – за наркотики, зброю, і за вбитих представників ПС? Чи в очі подивляться, порадять «не забувати голову в тумбочці», і відпустять додому?

Одним з перших насторожився відомий донецький журналіст Павло Колісник.
“Саме так все відбувалося на Донбасі. Завдяки вчорашній стрілянині ви побачили озброєних “ополченців” передчасно. Вони мали з’явитися тільки після проголошення Закарпатської народної республіки”, – написав у соцмережах Колісник.
Хто-хто, а Колісник знає, про що мова – свого часу він написав чимало матеріалів про донецьку мафію та її дружбу з міліцією, і добре бачив, чим то все закінчилося.

Відтак чоловіком у спортивних штанях зацікавилася майже вся країна. Один із депутатів намагався вивідати в міліції, хто то є. Спочатку МВС видало версію, що це – співробітник у штатському, котрий «не встиг переодягнутися». Офіційне обличчя, мабуть, теж забув у тумбочці. Після того, як депутати попросили назвати прізвище та посаду «співробітника в штатському», МВС повернуло в інший бік – тут вже виявилося, що це – мисливець, котрий випадково проходив поруч. А потім вже з’ясувалося, що пан Йовбак ще й журналіст! Більше того – член НСЖУ! І, що цікаво, чоловік навіть Громадському ТБ відмовився говорити, чим заробляє на життя… Мабуть, не дуже журналістика помагає в заробітку. Колоритні, все ж таки, у Мукачевому журналісти…

Акція у Мукачевому, якщо за великим рахунком подивитися, була вигідна всім, окрім ПС.
Владі вона була вигідна подвійно – бо можна було одним махом і імідж добровольців «підмочити», і прибрати трохи їх зі фронту.
Бо на тому фронті вони суттєво заважають: не тільки по росіянам стріляють – на порушення будь-яких домовленостей, а ще й колег-військових підбурюють до такої геть немиротворчої поведінки.

Адже, якщо хто забув, то Віктор Медведчук, Леонід Кучма і ще купа цікавих людей, як от Олександр Захарченко та Ігор Плотницький, періодично зустрічаються у якомусь там Мінську, чи хоча б зідзвонюються, і про щось там балакають. Що цікаво, балакають зовсім не про те, щоб повернути Україні Крим та Донбас. Хоча деякі громадяни з цієї компанії і називаються себе представниками України… Кучма он ще з квітня «оптимістично оцінює» можливість досягнення домовленостей про відведення гармат калібром менше, ніж 100 мм від лінії зіткнення на Донбасі. А тим часом терористи вже б’ють з гармат калібром понад 150 мм…
І, схоже, дехто дуже хоче, щоб вся ця цікава гоп-компанія сиділа у парламенті, а «правосєки» – за гратами. Хоча й дурному зрозуміло, що для того, щоб державі не прийшов повний і цілковитий Йовбак, має бути зовсім навпаки.

Он у вівторок вже в Мукачеві затримали чотирьох осіб у камуфляжному одязі, які мали відзнаки руху “Правий сектор”. Усім вказаним особам повідомлено про підозру у вчиненні вчинення терористичних актів та участі у злочинній організації. Двоє з них – поранені, і лежать в лікарні. Однак МВС чомусь стійко ігнорує той факт, що на місці подій були присутні ще й інші, і дуже навіть явні учасники злочинних організацій, і, судячи з кількості вбитих та поранених з різних сторін, ті інші представники «злочинної організації» теж явно не хрестиком вишивати туди приходили. І щось про Ланя теж ніц не чути – чи знову буде Ланю застава 100 тисяч гривень, а добровольцям – п’ять мільйонів?

Внаслідок бойовиська у Мукачеві купа добровольців пішла на допомогу побратимам, ще певна кількість просто відійшли з фронту. Додайте сюди частково деморалізований «Айдар» та «Торнадо»…
А тим часом по переляканому Маруполю і Широкіному ходять представники офіційної влади, і розказують, як буде файно жити місцевим мешканцям, якщо ці населені пункти «демілітаризують». Тобто – виведуть звідти українських військових. А добровольці на те місце вже не прийдуть – в них і без того проблем вистачає….
А якщо почнеться наступ – то може бути і таке, що доведеться камінцями відбиватися. Бо частина зброї відведена, а та, що не відведена – стара і дешева переважно. То в Мукачево нову зброю возять колонами, а на Донбас – грошей нема.

Хоча нещодавно з кількох прокурорів таку купу грошей витрусили, що ще би зо 5 таких прокурорів – і вже ми могли би і професійну армію найняти, а на решту кредитувати і МВФ, і Грецію, і може би ще й на голодних дітей Африки щось лишилося…
Однак українська держава знов переплутала принцип Йовбака – і ловить не тих слуг закону, котрим замість камінців для акваріума діаманти дають, а тих слідчих, котрі цих діамантових слуг закону вивели на чисту воду.
65 діамантів – тільки в одного першого заступника прокурора Київської області Корнійця. І ще й автомат Калашникова – мабуть, щоб красу не вкрали. І нікого зброя в руках такого пошановувача камінців не стривожила. Хоча за свою зарплатню він таких діамантів явно не купить…
І от що цікаво – вивів на чисту воду тих залюблених у камінці прокурорів грузин Давид Сакварелідзе. Здавалося би, якщо президент того грузина до цієї копіткою роботи залучив – то мав би і підтримувати?
А підтримка грузинові згодилася би.

У “Центрі протидії корупції” повідомили про те, що генпрокурор Шокін в Печерському райсуді Києва особисто намагається отримати дозвіл на обшук у молодих прокурорів ГПУ, які затримували корупціонерів з ГПУ та прокуратури Київської області. Минулого тижня у слідства вилучили справу без дозволу прокурорів і повернули лише в понеділок.
І хто зна, в якому вигляді її повернули. Заступник генпрокурора Віталій Касько, який є відповідальним за процесуальне керівництво у цьому кримінальному виробництві, заявив, що перший заступник генерального прокурора Володимир Гузир і заступник генпрокурора Юрій Столярчук чинять тиск на слідчих.
Деякі «джерела в АП» після цього ходили і переконували відомих журналістів, що Порошенко – «душею з Сакварелідзе». І тут раптом чудесна несподіванка – президент оприлюднив свою позицію.

Він, виявляється, підтримує обох: і Шокіна, і Сакварелідзе. Одночасно. І жодного когнітивного дисонансу при цьому не відчуває.
Рядки з офіційної хроніки:
«Президент наголосив, що його позиція як Глави держави повністю збігається із позицією Генпрокурора та його першого заступника щодо нульової толерантності до корупції. «Боротьба із корупцією на сьогодні є першим пріоритетом нашої діяльності, причому як усередині прокуратури, так і в цілому у країні. Перші результати, які сьогодні є і які є дуже обнадійливими, дадуть нам можливість і надалі працювати над очищенням влади», – заявив Порошенко.
Глава держави заявив про повну підтримку Шокіна та Сакварелідзе: «Головне, що ви обидва маєте тверду підтримку Президента і тверду підтримку суспільства. Оновлена прокуратура – те, що суспільство хоче бачити».
Що там Аваков казав про голову в тумбочці?...

Тим часом у Широкіному та інших містах з лінії фронту все «стабільно неспокійно». «Стабільно неспокійно» – це, між іншим, один з улюблених висловів Штабу АТО. Хоч у когось в житті є стабільність, і, до речі, схоже, це та сама стабільність, яку так обіцяли свого часу Янукович і компанія. І їхні однопартійці, котрих, до речі, теж не те що не посадили, а й навіть не люстрували з органів влади, активно намагаються тією стабільністю всю країну завалити.
Ось вона, ця стабільність станом на вівторок:

«Тривають перманентні обстріли н. п. Піски, Опитного, району Донецького аеропорту. У зазначених районах терористи використовували переважно стрілецьке озброєння і автоматичні гранатомети АГС-17, проте також фіксувалося застосування 120-мм мінометів, зенітних установок ЗУ-23-2, а також танкових гармат. У районі н. п. Мар’їнка оперують снайпери і групи “спецназу армії ДНР”, укомплектовані місцевими бойовиками, підготованими інструкторами ЗС РФ. У Широкиному о 4-й ранку працював снайпер. “Турбуючий” вогонь ворог вів поблизу н. п. Щастя, Станиця Луганська, Кримське, Майорськ, Луганське.»

Цікаво, чи розуміють в АП, що якщо добровольці підуть з фронту, а вся техніка поїде брати десятьох бійців ПС на Закарпаття, то «турбуючий вогонь» і «стабільна неспокійність» можуть дійти і до Києва?... Може варто таки «дістати голову з тумбочки» – поки не прийшов цілковитий Йовбак?