Тема корупції нині звучить в Україні на повен голос. Але одні говорять, а інші тишком-нишком продовжують лизати сметану.

Якщо ж їм держава зменшує ласі шматочки, вони не сперечаються, проте уміють знаходити собі таку компенсацію, яка й не снилася мільйонам українських бюджетників – лікарям, учителям, науковцям, інженерно-технічному персоналу, не кажучи вже про соціально вразливі верстви населення.
Проте, попри всі приховані шляхи шаленого самозаробітку, рано чи пізно приховане виходить на світ Божий.
Або ж його туди витягують. Як от зробив це 14 липня депутат, заступник голови постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Олександр Вовченко.
Здійснив він це на прес-конференції, де, за власними словами, «презентував шокуючі результати свого дослідження щодо розмірів премій директорів департаментів КМДА та їхніх заступників».
О. Вовченко мав доступ до дуже багатьох цифр та показників фінансової діяльності Києва. Знав і розміри зарплат чиновників Київської міської державної адміністрації (КМДА), бо вони оприлюднені на сайті. І цифри ці вельми невеликі.
Дивлячись на них, можна було сказати, що нарешті чиновники мерії живуть так само скромно, як і народ.
Коли ж О. Вовченко поцікавився преміями, які отримували ці чиновники, то несподівано наштовхнувся на їхню масовану кругову оборону.
Не дивлячись на свою високу посаду заступника голови постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, на своє право знати всю фінансову інформацію по столиці, він раптом зіштовхнувся з абсолютним небажанням розкривати розміри премій провідних очільників КМДА, або ж, по народному кажучи, мерії.
Уявіть собі той шалений опір, який чинився чиновниками мерії, якщо для зібрання інформації по преміях О. Вовченку знадобилося надіслати 40 (!) офіційних депутатських запитів і піврічного (!) офіційного листування.
Багато хто присилали йому відписки, намагалися, як то кажуть «водити за ніс», сподіваючись, що молодий наполегливий депутат на якомусь етапі втомиться і втратить свій запал.
Проте, Вовченко не здався. Використовуючи норму закону, що кожен чиновник зобов’язаний надавати відповідь на депутатський запит, Олександр зміг, нарешті, зібрати воєдино всю картину в питанні самонарахування премій чиновниками мерії.
Вона вражала.
Виявилося, що «на відміну від зарплат і надбавок, премії не лімітовані. Тобто, премія або матеріальна допомога може навіть у 10 разів перевищувати посадовий оклад».
Найменше з усіх очільників департаментів столичної мерії отримував директор Департаменту житлово-комунальної інфраструктури. Щомісяця премії становили, в середньому, по 4-5 тисяч гривень, а в грудні 2014 року – в середньому, по 10 тис. грн. до зарплати.
Понад 10 тис. грн., за словами О. Вовченка, отримували в департаменті містобудування та архітектури, який, окрім будівельної галузі, опікується розміщенням МАФів, реклами… Суми премії та матеріальної допомоги становили 18 тисяч гривень.
Якщо ж розглядати трійку «призерів», то на третьому місці опинився Департамент економіки та інвестицій.
«Зокрема, керівництво департаменту синхронно приймало рішення про своє преміювання: в липні директор і його заступники отримали по 9 тис. грн. премії, в серпні – 12 тис. грн., у грудні – по 18-19 тис. грн.», – доповідає О. Вовченко.
Друге місце, або, за висловом О. Вовченка, непочесне «срібло» у цьому антирейтингу жадібності посів Департамент комунальної власності.
«Його директор, щойно прийшовши на посаду, отримав 22,5 тис. грн. Додаткові заробітки заступників директора цього департаменту сягали 17, 19 і навіть 23 тис. грн. на місяць», – повідомив О. Вовченко.
Абсолютним лідером з жадібності і самозабезпечення за державний кошт є Департамент фінансів на чолі з директором Володимиром Репіком.
«Максимальна премія, яку виписав собі очільник департаменту – 38,7 тис. грн. за серпень 2014 року. Трохи менше отримали його заступники – від 11 тис. грн. до 30,7 тис. грн. кожен. В інші місяці теж були премії і по 10, і по 20 та більше тисяч гривень», – розвінчує своїх колег-фінансистів О. Вовченко.
З обґрунтованим і зрозумілим обуренням О. Вовченко нагадав, що серпень 2014 року був надзвичайно складним для країни.
Саме у цей час відбувалося загострення конфлікту на Донбасі, стався Іловайський котел, оборонцям не вистачало усього. Кожна державна копійка була на рахунку.
Крім того, саме в цей час Київрада задля збалансування столичного бюджету змушена була скорочувати витрати на освітні програми, на фізкультуру, спорт, роботу з молоддю. Київ відмовився від проведення свят за бюджетні гроші.
І скорочення ці готували й обґрунтовували саме в тому департаменті, керівник якого, не моргнувши оком, виписав собі місячну премію у розмірі 38 тисяч гривень!
Він, зробивши пісну фізіономію, «розповідав депутатам, наскільки в столиці все погано і як потрібно економити на вчителях та медиках!»
А кишеню йому в цей час вже відтягувала товстелезна пачка купюр, які він забезпечив сам собі.
А в грудні 2014 року, на який припав пік максимальних премій чиновників департаментів, нагадує О. Вовченко, якраз відбувалися страйки, наприклад, працівників електричного транспорту, яким по 3-4 місяці не виплачували зарплату.
О. Вовченко зізнався, що сам був шокований, коли дізнався, що за 11 місяців директор департаменту фінансів та чотири його заступники отримали премій більш, ніж на півмільйона гривень, «а в нас у цей час не вистачало грошей на гемодіаліз для хворих, їх на каталках привозили під час пленарних засідань».
О. Вовченко попереджає: тенденції до нарахування великих премій збереглися і в 2015 році: «Тобто, чиновники КМДА до своїх зарплат і надбавок отримували ще по 10 тис. грн. премії в той час, коли середня зарплата столичного двірника зменшилась вдвічі – до 1300 грн. на місяць!»
Не відкидаючи необхідність мотивувати службовців, ми, услід за О. Вовченком, вражені та обурені таким цинічним фінансовим свавіллям, яке чиновники мерії влаштували на користь власних кишень.
Депутат-викривач повідомив, що місяць тому зареєстрував проект рішення Київради, який зобов’яже чиновників КМДА, райдержадміністрацій та керівників комунальних підприємств не лише оприлюднювати свої декларації, а й передавати їх на вивчення до фіскальної служби.
Але цього мало.
Думаю, було б справедливим у рамках закону та моральної відповідальності примусити цих зажерливих чинуш повернути до міського бюджету левову частку отриманих нахабно нечуваних премій.
А що ж голова КМДА і заодно мер Віталій Кличко? Яка його реакція?
Будемо сподіватися, що депутат, який оприлюднив ці шокуючі факти, знайде підтримку, а справа завершиться справедливим рішенням.