Наші читачі, в цілому, інформовані про складну ситуацію щодо виплат Україною боргових зобов’язань закордонним кредиторам.

Міністр фінансів України Наталія Яресько затято бореться за те, щоб частину цих боргів було скасовано, а вся сума боргу реструктуризована, тобто, простіше кажучи, відтермінована за датами сплати.
Комітет кредиторів вперто пручається всім пропозиціям пані міністра, не бажаючи ні відтягувати дати сплати боргу, ні, тим більше, пробачати, списувати його частину.
Треба було щось робити і, нагадаю, за наполяганням пані міністра Н. Яресько, уряд попросив у Верховної Ради дозволу у випадку крайньої необхідності припиняти виплату боргу. Парламент таке рішення прийняв, і уряд його підтвердив. Отже, Мінфін, отримавши підтримку, знову розпочав по другому колу спроби вмовити Комітет кредиторів.
Але поки що безуспішно.
Декілька днів тому пані Н. Яресько висловила припущення, що якась частина боргів України може належати екс-президентові В. Януковичу – адже облігації боргу продаються вільно на Ірландській фондовій біржі.
І чим чорт не жартує, поки Бог дрімає – можливо – президент-втікач і міг прикупити якусь частину державного боргу України. Хоча звучить це трагікомічно.
Уявіть собі ситуацію, коли В. Янукович відкрито пред’явив би до оплати Україні її боргові зобов’язання. Це що, була б спроба певним чином викупити собі Україну назад?
А якщо серйозно, то економічна ситуація в Україні не дає особливих надій якось вийти із цього глухого боргового кута. Вона важка.
На очах міжнародної спільноти та українців тим часом розгортається багато в чому схожа ситуація в Греції.
Як повідомляють ЗМІ, 30 червня ця країна офіційно вступає у дефолт за кредитами, наданими Міжнародним валютним фондом. Також закінчується термін дії програми порятунку грецької економіки, ухвалений МВФ і ЄС.
Греки мають до 18:00 30 червня за часом Вашингтона кредит у сумі 1,8 мільярда доларів погасити.
Прем’єр Греції А. Ципрас проти. Борги віддавати він настільки не хоче, що на 5 липня оголосив референдум, перед яким закликав мешканців країни відкинути вимоги міжнародних кредиторів.
Це поставить питання перебування Греції в єврозоні.
Але греки греками, нехай самі з’ясовують ситуацію разом з Євросоюзом, а у нас свій головний біль.
Зокрема, Наталія Яресько кілька днів тому заявила раптом, що технічний дефолт – це не така вже й страшна річ і особливих потрясінь українцям очікувати не варто, навіть якщо й доведеться його оголошувати.
Пані Яресько є серйозним фахівцем і вповні володіє фінансовою ситуацією. Так що вона знає, що каже.
Тим більше, що екс-нардеп, доктор економічних наук О. Плотніков, фактично, нещодавно сказав те ж саме.
Мені доводилося спілкуватися з паном О. Плотніковим, знаю, що він є серйозним фахівцем та людиною з виваженим характером, навіть дещо флегматичним.
Тому до його слів також можна прислухатися.
Але до чого нас готують, хочеться запитати?
У мене таке відчуття, що готують якраз до ситуації, коли так званий технічний дефолт може бути Україною оголошений.
Нагадаю читачам, що дефолтом називають невиконання боргових зобов’язань, а технічним дефолт називають тоді, коли боржник і радий віддати борг чи відсотки по ньому в обумовлений угодою час, але фізично неспроможний це зробити нині, проте готовий це зробити пізніше, тільки-но у нього з’являться фінансові можливості.
Якою ж може бути подальший розвиток ситуації у випадку оголошення Україною технічного дефолту?
Це залежить від декількох факторів, зокрема, досягнення подальших угод, підтримки міжнародних інституцій та інших держав тощо.
Звичайно, принизливо навіть думати, що Україну можуть назвати державою-банкротом, але потрібно бути готовим до всього.
Зокрема, і до складних, важких в економічному сенсі часів.
Професор О. Плотніков заспокоює українців і вважає, що навіть у такому випадку гривня не дуже покотиться, вона, скоріше, лише похитнеться. Економіст навіть називає коридор у 22-24 гривні за долар, що може здатися надто оптимістичним.
Правда, пан Плотніков припускає, що українці спочатку можуть вдаритися в паніку, але прогнозує, що ми згодом зрозуміємо, що такий дефолт не є загальнонаціональним крахом: «Технічний дефолт не є смертельним питанням для України. Він не призведе до колапсу зовнішніх платежів, до арешту власності, падіння національної грошової одиниці і так далі. Технічний дефолт – це не загальнонаціональний. Я припускаю, що спочатку серед людей можлива паніка – ми звикли до того, що у нас долар нефіксований, і є коливання. Такий людський фактор може бути. Але обвалу національно-грошової одиниці не буде. Повторення того, що долар коштував 39 гривень, не буде».
Хочеться вірити.
Але ось інший економічний експерт, кандидат економічних наук, керуючий партнер консалтингової компанії «Фінансова студія» Євген Невмержицький, думає, що дефолт позначиться на всьому бізнесі, на стані економіки і, врешті-решт, на гаманці кожного українця.
Як саме позначиться – експерт не уточнює.
Але наш досвід підказує, що, як правило, більш-менш оптимістичні сценарії в Україні не реалізовувалися, а насправді події завжди розвивалися набагато гірше, ніж нам казали і заколисували заспокійливими запевняннями.
Крім того, розуміємо, що різкі заяви економістів, тим більше, посадовців, можуть спричинити такий ажіотаж і паніку, що стабілізувати ситуацію стане значно складніше.
Це все – обережні припущення. Дефолту поки що ніхто в Україні не оголошував. Але, якщо до нього готуватися, то розумієш, що «стабілізаторською подушкою» пересічному українцеві можуть послугувати дві речі: запас грошей, хоча б якийсь, або город у селі чи на дачі.
Інакше буде сутужно.