Минулого тижня неабияку увагу громадськості привернула історія з позбавленням В. Януковича звання президента України. Правда, почалася вона значно раніше, але піку загадковості досягла саме три дні тому, 19 червня. Зверну особливу увагу читачів на те, що в цій історії тісно переплелися, перемішалися юридичні та психологічні аспекти, строгі норми права, на які дехто не хотів звертати увагу, і гарячі емоції, що часто вихлюпувалися через край.

Прошу лише набратися терпіння й уважно читати ті місця статті, що стосуються юридичних аспектів даної теми, якби нудно це комусь не здалося. Адже в них – суть питання.

Підписав, а потім опротестував…

Суспільний резонанс минулого тижня викликала така дивна обставина. Спочатку президент Порошенко підписав Закон України про позбавлення Віктора Януковича звання президента України, прийнятий Верховною Радою. 17 червня закон було опубліковано у парламентській газеті «Голос України», і 18 червня він набув чинності.
А наступного дня після цього, 19 червня, президент Порошенко раптом звернувся до Конституційного Суду України з проханням визнати цей закон таким, що не відповідає Конституції України.
Це викликало град запитань у експертів та бурю емоцій у громадськості. У бік президента Порошенка полетіла хмара стріл, деякі з ядовитими наконечниками.
Про це детальніше – наприкінці статі.
Але все по порядку.

Січнево-лютневий законопроект

	Юля помстилася Януковичу через закон

29 січня 2015 року у Верховній Раді України було зареєстровано Проект Закону України «Про позбавлення В. Януковича звання президента України» разом із супровідними документами – поданням та пояснювальною запискою.
Ініціаторами законопроекту були зазначені аж 18 народних депутатів. Серед авторів першим був Олег Ляшко, третьою – Юлія Тимошенко, четвертим – екс-комбат Андрій Тетерук, шостим – Шухевич Юрій-Богдан Романович.
Юля помстилася Януковичу через закон
Інші імена не так часто звучать в інформаційному просторі, тому нашим читачам вони менш відомі, хоча серед них є серйозні парламентарі. Але і наведених імен достатньо, щоб з подивом запитати – а що об’єднало таких різних депутатів? З першого погляду не так і легко зрозуміти, що саме їх зв’язало в єдину ініціативну авторську групу – хіба що принцип представництва від фракцій та депутатських груп?
Головним Комітетом, що розглядав цей законопроект, був Комітет з питань правової політики та правосуддя Верховної ради України. Іншими комітетами були не менш вагомі Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, Комітет з питань бюджету, Комітет з питань запобігання і протидії корупції, Комітет з питань європейської інтеграції.
Для чого я перераховую ці комітети?
А для того, щоб підкреслити – їх сукупний політичний та юридичний потенціал був більш ніж достатній, щоб підготувати бездоганні текст законопроекту та супровідні документи.
Все ж таки, ця ініціатива виникла не по гарячих слідах, не в ніч після того, коли Янукович втік із країни і перестав виконувати функції Глави держави, а ледь не через рік. Між тим, враження таке, що документи готувалися спішно.
Часу з дня втечі Януковича було вдосталь, щоб «вилизати» всі тексти, підготувати всі правові аргументи, і найголовніше – вирішити, наскільки правомірним є цей законопроект з точки зору суто законодавчої, правової. І з якою метою варто його подавати – для прийняття в якості Закону чи для голосної піар-акції?

Текст законопроекту

Для успіху будь-якого законопроекту важливим є його зміст – ті положення, які зафіксовані у тексті. У даному випадку текст був аж надто лаконічним. Переконайтеся у цьому самі – навожу повний текст законопроекту:
«Проект вноситься народними депутатами України О. В. Ляшком, С. І. Скуратовським, Ю. В. Тимошенко, А. А. Тетеруком…
ЗАКОН УКРАЇНИ «Про позбавлення В. Януковича звання президента України»
Верховна Рада України постановляє:
I. Позбавити В. Януковича звання президента України.
II. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Голова Верховної Ради України».
Оце і весь текст законопроекту, який, за задумом авторів, мав стати Законом України.
Такі стислі тексти законопроекту мають плюс і мінус.
Плюс у тому, що основна думка законопроекту сформульована чітко і не розпливається у низці супровідних положень.
Мінус у тому, що тут, власне, нема жодних правових положень, які могли б слугувати основою для прийняття рішень по аналогічних ситуаціях, пов’язаних з іменами інших президентів України.
А будь-який закон тим і вирізняється, що є правовим документом, який регулює не якусь одну конкретну ситуацію, а всі подібні ситуації, які є предметом даного закону.
Наведений законопроект вирішував лише питання щодо однієї конкретної людини, яка свого часу була главою нашої держави – громадянина В. Януковича.
І у цьому була його слабина. І не одна.
Простий приклад і питання – чи можна спертися на цей закон, якщо потрібно буде, не дай Бог, позбавити повноважень якогось іншого президента України – чинного чи майбутнього?
Ні, спертися не можна. Бо він стосується конкретно однієї людини – Віктора Януковича-старшого, і в тексті цього закону не прописаний механізм і підстави позбавлення звання президента країни.

Пояснювальна записка

Кожен законопроект має супроводжувати пояснювальна записка, в якій ініціатори повинні обґрунтувати необхідність прийняття даного законодавчого акта та ще цілу низку інших положень.
Автори даного законопроекту відчували слабкі місця свого документа, тому у тексті обґрунтування фактично визнали це.
Ось яку «підводку» до теми автори написали:
«25 лютого 2010 року Віктор Федорович Янукович був обраний президентом України.
22 лютого 2014 року Постановою Верховної Ради України № 757-VII було встановлено, що президент України В. Янукович у неконституційний спосіб самоусунувся від здійснення конституційних повноважень та є таким, що не виконує свої обов’язки.
23 лютого 2014 року Постановою Верховної Ради України № 764-VII було покладено на Голову Верховної Ради України Турчинова Олександра Валентиновича виконання ним обов’язків президента України згідно із статтею 112 Конституції України, які він виконував до обрання на позачергових виборах президента України П. Порошенка.
Фактично, Верховною Радою України було встановлено факт дострокового припинення повноважень президента України В. Януковичем.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про очищення влади» встановлено, що президент України Віктор Янукович своїми діями узурпував владу та призвів до підриву основ національної безпеки і оборони України, а також протиправного порушення прав і свобод людини.
У даний час В. Янукович перебуває в розшуку як особа, яка переховується від органів досудового розслідування».
Все правильно викладено. Якщо не звертати увагу на тавтологію: «Фактично… встановлено факт». Але це деталь, хоча красномовна – вона ще раз свідчить про поспішність підготовки цього законопроекту.
Але ось автори пояснювальної записки підійшли до головного правового питання – в якому випадку можна позбавити президента країни його повноважень:
«Відповідно до ст. 108 Конституції України повноваження президента України припиняються достроково у випадку:
1) відставки;
2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
3) усунення з посади в порядку імпічменту;
4) смерті.
Дострокове припинення повноважень президента України Віктором Януковичем відбулось з інших підстав, ніж зазначені вище, а саме у зв’язку з неконституційним самоусуненням від виконання своїх обов’язків та втечею з території України задля уникнення покарання за вчиненні злочинні дії проти прав і свобод людини».
Крім того, зверніть увагу: у Конституції України мова йде про припинення повноважень президента України, а не про позбавлення людини, що була президентом, цього звання.
А це різні речі. Можна позбавити президента країни повноважень, посади, але звання президента може залишатися за цією людиною довічно.
А у законопроекті О. Ляшка і групи авторів мова йде саме про те, щоб відібрати у В. Януковича звання, а не повноваження. Повноваження у нього відібрані ще у лютому 2014 року.
Але ні в Конституції України, ні в жодному законі не прописано, як і за що відбирати звання президента. Навіть питання так ніде не ставиться.
Про повноваження є, а про звання – нема.
Нікуди правду подіти – автори самі визнали, що конкретний випадок втечі Януковича з країни та самоусунення ним від виконання обов’язків президента не співпадає з тим переліком причин та підстав, який міститься у Конституції України.
А якщо підстава, яка наводиться у законопроекті О. Ляшка та інших, не міститься у Конституції, то перед законодавцями стояла дилема – як саме ліквідувати цю правову прогалину: прийняти закон, який, однак, не відповідає Конституції України, чи внести поправки до Конституції України, що ліквідували б таку прогалину, а вже потім подавати законопроект.
Автори даного законопроекту пішли першим шляхом. Цитую:
«У зв’язку з тим, що чинне законодавство містить прогалини в частині правових наслідків самоусунення громадянина України від виконання повноважень президента України, а також вчинення нею дій, які загрожують керованості держави, територіальній цілісності і суверенітету України, масовому порушенню прав і свобод громадян, є гостра необхідність прийняття даного законопроекту, який би позбавив В. Януковича звання президента України».
Кожен, хто вивчав логіку, розуміє, що у вищенаведеному абзаці її мало.
Адже вказані прогалини в частині правових наслідків самоусунення громадянина України від виконання повноважень президента має не просто чинне законодавство, як це туманно сказано у пояснювальній записці, а Основний закон країни – Конституція України. І жодним новим законом ці прогалини не подолати – тільки поправками в текст Конституції. А таких поправок до Конституції України законопроект Ляшка та інших не містить.
Тому «гострої необхідності» у прийнятті даного закону з точки зору права не було. Бо повторю – законом можна поправити лише інший закон, який приймається простою більшістю нардепів. А Конституцію, як закон вищого порядку, можна поправити лише особливим законом, що містить поправки до тексту Конституції і має бути прийнятим конституційною більшістю народних депутатів, а не їх простою більшістю.
Якщо ж розглядати це питання з неправових позицій, а, скажімо, з точки зору справедливості, моралі, нарешті, емоцій – тут уже підстав для позбавлення Януковича звання президента можна було знайти на будь-який смак.
Але про це пізніше, коли буду цитувати реакції та думки людей.

Висновок юруправління

На кожен законопроект Головне юридичне управління Верховної Ради України дає свій обов’язковий висновок, який готується експертами та підписується керівником управління.
Саме у такому висновку формулюються результати правової експертизи законопроекту і виноситься йому юридичний «вирок» – наскільки положення законопроекту відповідають положенням Конституції України та вітчизняної і міжнародної законодавчої бази.
Аналізуючи даний законопроект, юристи Верховної ради України зазначили, що він складається з єдиного припису, згідно з яким Верховна Рада України «постановляє позбавити В. Януковича звання президента України».
Що це означає – з єдиного припису?
А те, що Закон України, про що я вказував вище, «як правило є нормативно-правовим актом, що проявляється у багаторазовості дії вміщених у ньому правових норм (які реалізуються щоразу, коли виникають типові ситуації, встановлені як умови їх дії)».
Оскільки в законопроекті Олега Ляшка, Юлії Тимошенко та інших нардепів правових норм не сформульовано, а міститься лише єдиний припис із п’яти слів, то парламентські юристи були змушені констатувати: «Аналіз поданого законопроекту дозволяє дійти висновку про його ненормативний характер, адже він не містить жодної норми права».
Юристи вказали депутатам, що, відповідно до статті 105 Конституції України, «звання президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки президент України не був усунений з посади в порядку імпічменту».
Як відомо, Януковича усунули від посади 22 лютого 2014 року Постановою Верховної Ради України «Про самоусунення президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів президента України».
Тому у висновку юристи змушені були констатувати: «Отже, обставини припинення повноважень президента України В. Януковича не пов’язані з процедурою імпічменту, тому поданий законопроект не узгоджується з нормами Основного Закону.
Розумієте, читачу?
Уже на цьому етапі, тобто, ще 3 січня 2015 року, правники юруправління Верховної Ради України зробили все, що в їхніх силах – вони насмілилися сказати депутатам, що їхній законопроект не відповідає Конституції України.
Подібне буває не часто і викликає велике невдоволення депутатів-авторів законопроектів, які часто вважають себе всезнаючими. А тим більше, що тут мова йшла про Януковича, ненависть до якого у суспільстві є дуже значною – за всі його злочини і гріхи.
Тим не менше, юристи набралися мужності і сказали нардепам те, що повинні були сказати як фахівці – поданий законопроект не відповідає нормам Конституції України.
Розуміючи, що таким висновком юридичне управління може викликати невдоволення депутатів-авторів, наприкінці свого висновку парламентські юристи примирливо додали: «у випадку усунення певної особи з посади президента України в порядку імпічменту ця особа не матиме надалі звання президента України незалежно від того, буде чи не буде прийняте з цього приводу якесь окреме рішення Верховної Ради України».
Але депутати натяк не зрозуміли – що не потрібно жодного додаткового закону про позбавлення людини звання президента, але лише у випадку, якщо цю людину було усунуто з посади глави держави в порядку імпічменту.
А якщо і зрозуміли, то не прислухалися до нього.
Бо такого ось «окремого рішення» Верховної Ради продовжували вимагати, просуваючи свій законопроект далі, незважаючи на негативний висновок юридичного управління.

Дві цитати з обговорення законопроекту

Отже, даний законопроект було зареєстровано і розглянуто в комітетах. Але як розглянуто?
Наведу лише один вислів. Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич повідомив, що Комітет через відсутність кворуму не розглядав цей законопроект.
Ви розумієте, читачу?! Комітет, який був визначений основним для розгляду даного законопроекту і без висновку якого законопроект не повинні були вносити до парламентської зали на обговорення і голосування, цей документ навіть не розглядав під сміхотворним приводом – не було, мовляв, кворуму, тобто, достатньої кількості нардепів, щоб рішення Комітету вважалось законним. Тому і знайшли вихід – жодного рішення і не ухвалили.
Не часто доводиться бачити таку комедію.
Р. Князевич повідомив, що члени Комітету доручили йому висловити позицію. Знову ж таки, дивуюся – не оприлюднити рішення Комітету, а висловити позицію, тобто, усне, неофіційне рішення. Яким же воно було?
А думка Комітету була навдивовижу простою: це питання, яке, мовляв, має вирішити сесійна зала, оскільки воно політичного характеру. Відчувши, що це звучить не досить переконливо, голова Комітету Р. Князевич підбадьорився і додав: «Але ми всі єдині в тому, всі представники політичних сил просили би сьогодні поставити це питання в цілому, щоб не було процедури другого читання, оскільки, там, фактично немає що розглядати в другому читанні. Це питання одразу треба вирішувати і перегорнути цю сторінку».
Таким чином, керівник Головного правового Комітету Верховної Ради Р. Князевич так і не наважився сказати нардепам, що даний закон не варто ставити на голосування, оскільки він не відповідає Конституції України.
Ну а доповідав законопроект у парламентській залі відомий майстер слова Олег Ляшко. Хто-хто, а він знає, які прості і гарячі слова підібрати, щоб «розігріти» аудиторію, щоб у якомога більшої кількості слухачів включилися емоції та відключилося раціональне мислення.
Ляшко бив точно, напевне, згадуючи Майдан, кров, смерть і роль Януковича у народній трагедії: «Цей закон мав бути розглянутий у лютому минулого року, коли цей Герострат підпалив храм під назвою «Україна», коли він розстрілював наших побратимів на Майдані, коли він закликав Путіна ввести війська в Україну… Янукович не має ні морального, ні будь-якого іншого права мати звання «президент України», – наголосив О. Ляшко.
Дехто з читачів може запитати – а що, хіба це неправда?
Відповім: правда. Але, знову ж таки, проблема – чи цього достатньо, щоб протискувати закон, який не відповідає Конституції України? Або інакше – як під цю правду підставити Конституцію України?
О. Ляшко спробував це зробити: «Як ви пам’ятаєте, в порядку імпічменту ми Януковича не усували з однієї причини, тому що він самоусунувся від виконання обов’язків президента, тому що він зрадив Українську державу, українській народ і втік під крило окупанта. Саме тому 23 лютого 2014 року Верховна Рада визнала Януковича таким, що самоусунувся від виконання обов’язків президента. Але станом на сьогодні Янукович формально продовжує мати звання президента України. Я пропоную зараз Верховній Раді одностайно проголосувати закон, яким позбавити Януковича високого звання «президент України».
Що ж, сказано палко, але не будемо забувати про головне: якщо Україна хоче стати правовою державою, це можливо за однієї умови: навіть грам права, Конституції України переважує тону справедливих звинувачень, гарячих емоцій, палких закликів. Завжди і в усьому. У даному випадку також.
Тому погоджуючись зі всіма справедливими докорами, звинуваченнями на адресу Януковича, погоджуючись з тим, що своїми діями він сам себе і свою посаду зганьбив, що він був і тим більше є не гідний звання президента України, вперто заявляю: це звання може бути у нього чи у будь-кого іншого забране тільки у строгій відповідності до Конституції України.
Але нашим нардепам (як і президентам, додам) ігнорувати Конституцію України – справа звична. І автори законопроекту свого досягли – Верховна Рада проголосувала за нього 4 лютого, а 9 лютого документ скерували на підпис президентові Порошенку.

Обов’язок і права

Президент зобов’язаний підписати закон, якщо його прийняла Верховна Рада України. Але він перед цим може скерувати його назад, до Верховної Ради України, із зауваженнями, на доопрацювання тощо.
Президент Порошенко це не зробив. Він закон підписав, дочекався його опублікування й одразу ж наступного дня подав до Конституційного суду своє подання.
Перш ніж зрозуміти, чому президент вчинив саме так, проаналізуємо сутність подання.

Подання президента Порошенка

Перш ніж аналізувати текст подання, зазначу, що читачі і користувачі Інтернету бувають дуже неуважними. Не встигло повідомлення про сам факт подання оприлюднитися, як Інтернет буквально вибухнув коментарями – серед іншого – і гнівними, і звинувачувальними.
Ну добре, це були ті користувачі, які не бачили тексту подання. Але й після того, коли цей текст було факсимільно опубліковано, прямо під ним розгорнулися цілі баталії коментаторів. Читаючи їх, я ще раз пересвідчився – надто багато гарячих людей у нас сидить в Інтернеті, надто багато невдоволення від повільності реформ, зубожіння, безкарності всіх тих, кого давно потрібно було б покарати.
Ось і реагують вкрай нервово і збуджено, інколи не обираючи слів та виразів, скочуючись навіть до грубої лайки.
Достатньо одного необережного слова, як виникають підозри, які миттєво переходять у впевненість, а за тим уже летять розпечені слова звинувачень, образ і лайки.
Тому почну з точного відтворення того, що написав президент Порошенко у своєму поданні по суті закону щодо позбавлення В. Януковича звання президента України.
На початку президент просить Конституційний Суд України перевірити на відповідність Конституції України прийнятий Верховною Радою Закон України «Про позбавлення В. Януковича звання президента України». При цьому сам президент стверджує, що цей закон є неконституційним.
Президент також підкреслює, що Верховна Рада має лише ті повноваженні, які надані їй Конституцією, і серед цих повноважень нема такого права, як право позбавляти главу держави України (додам – будь-якого главу, незалежно від його прізвища) звання «президент України».
Також П. Порошенко підкреслює, що звання «президент України» охороняється законом і зберігається за тим, хто ним був, довічно, якщо тільки його не усунули з посади президента у порядку імпічменту (про що вже неодноразово в даній статі вказувалося вище).
П. Порошенко також зазначає, що верховенство конституційних норм розповсюджується на всі сфери життя, зокрема, і законотворчий процес. Тому будь-який закон, який не відповідає нормам Конституції України, є неконституційним, а, значить, його не можна залишати без реагування.
Навівши ще низку суто юридичних аргументів, П. Порошенко завершає своє подання проханням визнати вказаний закон неконституційним.
Навіть якщо Янукович і зрадів такому рішенню П. Порошенка, то його радість була іншого походження, бо екс-президент дуже хоче повернутися в Україну, але не в кайданах.

Реакція експертів та громадськості

Що тут почалося у коментарях під цим та подібними повідомленнями в Інтернеті та соцмережах!
Наведу тільки декілька найбільш виразних коментарів, зберігаючи стиль авторів.

shw-ve _ 20.06.2015 23:57
Це ж який зайнятий Дорошенко, що підписав закон тільки через 4,5 місяця після подання.

Павло з Нововолинська _ 21.06.2015 00:35
Браво!
Тепер нехай АП переконливо пояснить, чому:
1) президент так довго не підписував той закон, і чому
2) підписав таки його, всупереч впевненості, що він відповідає букві Конституції?

Олексій Мазур _ 20.06.2015 23:09
Зверніть увагу, що в самому тексті подання Порошенко не просить ПЕРЕВІРИТИ рішення ВР на відповідність Закону, а прямо стверджує, що «ВР перевищила свої повноваження», вважає «Закон таким, що порушує Конституцію», називає його «невідповідним Конституційним нормам» та «просить ВИЗНАТИ Закон неконституційним». Так просять не щось перевірити, а, радше, наполягають на ВИЗНАННІ, про що і йдеться в конституційному поданні.

Коzак _ 20.06.2015 23:11
Якщо Пєця вважає, що ВР перевищила повноваження, то він має не підписувати закон! … Просте питання – якщо ти не впевнений щодо Конституційності вказаного Закону як Гарант Конституції, навіщо його підписав? Мало розуму? Може, тоді скасувати інститут підписання Законів, а скеровувати прийняті ВР закони одразу до КС? Зекономимо на утриманні чималого штату правників в Адміністрації президента.

Ludmyla Zagoruyko _ 20.06.2015 23:06
Брєд. Хто його хотів оскаржувати, і що б це дало Януковичу – може – ще КАМАЗ доларів? Порох, скоріше, про себе тут думає.

Sergej Kubik _ 20.06.2015 23:06
Брехня!!!! У поданні Порох прямо каже – «прошу визнати таким, що не відповідає Конституції!», а не прошу перевірити законність. Чмирі ви кончені, і людей дурити не потрібно, тварюки!!!

Tyomich:
Побачимо. Але ідея подання у КС правильна.

Микола Гаврилюк _ 21.06.2015 11:43
Ідея від реальності – дуже далеко.
Нинійні ПРОДАЖНІ, КОРУМПОВАНІ СУДДІ КС не мають права бути суддями взагалі!
Причина всім зрозуміла: ці судді, м’яко кажучи, ПЕРЕВИЩИЛИ СВОЇ ПОВНОВАЖЕННЯ, а кажучи прямо, продалися банді Януковича і допомогли йому УЗУРПУВАТИ ВЛАДУ.
ТАКІ РЕЧІ НЕ ПРОБАЧАЮТЬСЯ!
Всі судді, що замахнулися на святеє святих – Конституцію – ПОВИННІ БУТИ ЛЮСТРОВАНІ, відсторонені від обійманих посад. Їм має бути видана заборона обіймати посади суддів ДОВІЧНО. БЕЗ ПРАВА НА АПЕЛЯЦІЮ.
Вище, ніж Конституція держави, немає нічого. Крапка.

Омар _ 21.06.2015 07:36
Хай хтось мені пояснить, чому досі нема законів 1) про імпічмент президента та 2) про відкликання народних депутатів.

Другий _ 20.06.2015 23:01
За нормальної роботи Конституційного Суду цей закон неможливо визнати таким, що відповідає Конституції України, тільки шляхом ухвалення неправосудного рішення.
Тобто, це як хтось зізнається, що буде тиснути на суд для ухвалення рішення, яке не відповідає Конституції?
Десь таке вже було, чи мені здається?

Anzhela _ 20.06.2015 23:04
«Блажен, верующий... «Досвід підказує, що наш Конституційний суд, як дишло... чого вони тільки не приймали на догоду нашим керманичам? А як КС прийме рішення прямо протилежне очікуваному? А що тоді буде?
Илья Фурсов _ 20.06.2015 23:02
вони ж – пошти брати, одним ділом займаються – знищенням України.

Оксана Цісарук _ 20.06.2015 23:38
Цирк поїхав, клоуни залишились...

Зеник Гаєцький _ 21.06.2015 12:36
Одним словом – ганьба!

stra ruda _ 21.06.2015 14:32
Таке враження, що Порошенко очищає майданчик для майбутніх відносин з Януковичем.
Ось таких і ще більш гарячих коментарів нині є багато. А що ж експерти?
Більшість з них вважають, що прокол був, і його допустили чиновники в Адміністрації президента. Недогляділи, мовляв, от президент і підписав цей закон. А потім хтось, нібито, йому підказав, що закон цей не відповідає положенням Конституції, тому є неконституційним, і його потрібно через Конституційний Суд знівелювати.
Проте, перший заступник глави АП Віталій Ковальчук таку думку відкидає. За повідомленням УП, Ковальчук стверджує, що президент Петро Порошенко свідомо підписав закон про позбавлення Януковича звання президента України:
«Звернувшись же до КС з поданням щодо конституційності рішення Верховної Ради, президент зробив цілком очевидний юридичний хід, обґрунтований необхідністю бути впевненим, що у майбутньому цей закон не зможе бути оскарженим у будь-якому суді – ані в Україні, ані за кордоном», – зазначив Ковальчук.
«Ми впевнені, що після рішення КС таке оскарження стане вже неможливим», – додав він.

Післямова

Як бачимо, доля закону про позбавлення В. Януковича звання президента України поставила перед суспільством важливу проблему – діяти за переконанням і покликом сердець чи строго за законом.
Якщо люди впевнені, що Янукович є злодій, злочинець, винуватець смертей на Майдані, розграбування України – то чи достатньо цієї переконаності, щоб позбавити його звання президента, яке поки що за ним, згідно з Конституцією України, зберігається довічно?
Якщо ж хтось намагається наполягати, що справедливість потрібно вершити не тільки за покликом гарячого серця і почуття справедливості, а по букві і духу Конституції – то чи значить це, що така людина захищає негідника?
Простий приклад з історії. В США першої половини минулого сторіччя всі знали, що Аль Капоне є гангстером і злочинцем, але поки не накопали на нього факти, посадити не могли, як не старалися. І посадили його не за рекет, не за бандитизм, не за накази вбивати та інші його тяжкі злочини, а тільки за те, що змогли довести у суді – а саме – за несплату податків.
Дріб’язково? Дуже дрібно, як для акули масштабу Аль Капоне. А що поробиш – не зуміли довести, не могли посадити. І хотіли б «впаяти» пожиттєве ув’язнення – а не могли, не зуміли довести провину задокументованими фактами та свідченнями.
Другий приклад, протилежний – сталінське судочинство. Коли позасудові органи – так звані «трійки» – мали право засудити до розстрілу будь-кого за будь-яким наклепом чи підозрою. І судили. І розстрілювали – за мову, за пісню, за вишиванку, за український націоналізм – та мало за що іще. І про факти не дбали. І на Конституцію не оглядалися. Був упевнений якийсь енкавеесовець, що перед ним «бандерівський гад» – і вирок вискакував автоматично, за покликом його більшовицького нутра.
Україна має розвиватися як правова держава. І нікому – ні депутатам, ні урядовцям, ні главі державі не можна ігнорувати Конституцію і законодавство України.
Янукович – гад? Хочете відібрати у нього звання президента?
Спочатку внесіть конституційною більшістю поправки до Конституції України і додайте до переліку підстав для позбавлення повноважень та звання президента України вичерпний перелік, а потім вже на основі цього переліку приймайте додатковий закон і позбавляйте звання.
Так буде правильно.
Обов’язок законодавця – дотримуватися законів і не творити законодавчий хаос. Обов’язок президента – бути гарантом Конституції. Обов’язок об’єктивного журналіста, політичного аналітика – писати про це без пристрастей, без упереджень, на основі правди фактів та правди законів – як би хто не був цим незадоволений.
P. S. Чекаємо, що скаже Конституційний суд, і як далі розгорнуться події.
Сподіваюся, у правовому полі.
Янукович – не мій президент, не ваш президент. Але оформити це потрібно юридично бездоганно.