На лінійку зібралась вся школа, і лунає останній дзвоник... Здавалося б, 16 травня 2015 року – звичайний суботній день для учнів школи українознавства ім. Андрея Шептицького, що при парафії св. Йосифа Обручника. Знову потрібно прокидатися вранці і йти до школи. Але саме цього суботнього ранку школярі з превеликим задоволенням поспішали до своєї альма-матер. І, мабуть, нікому з батьків не доводилося довго вмовляти своє чадо швиденько вдягатися до школи, щоб не спізнитися. Бо саме цієї суботи було довгоочікуване свято Останнього дзвоника!

І день також видався сповненим сонячного тепла. Навколо – веселі посмішки друзів, гамірливі розмови школярів, ще одна нагода для батьків зустрітись та погомоніти про життя-буття, а ще – розмаїття квіткових букетів, різнобарвні вишиванки, заклопотані вчителі, невгамовний галас... Лише випускники були якимись незвичними, серйозними, з неприхованим хвилюванням, ніби подорослішали за одну ніч. З якої причини їм хвилюватись? Іспити вже позаду!

Стихли розмови, і розпочалось свято із вступного слова директора школи п. Світлани Фаріон. Програму продовжили учні молодших класів, вітаючи всіх матерів. Адже нещодавно людство відзначало День Матері. «О, Мати Божа» – таку композицію підготували учні 1-го класу. А дошкільнята потішили всіх своїм вмінням щиро, по-дитячому декламувати вірші на тему: «Моя мама краща».

Естафету свята підхопили учні 3-го класу з майстерним виконанням пісні «Мамина молитва». І знову залунала знайома мелодія – то другокласники старанно виспівували: «Рідну маму бережіть». А коли п'ятикласники виконували пісню Кузьми Скрябіна «Мам», у батьків на очах блистіли сльози. Чи то від спогадів про загиблого співака, чи від усвідомлення слів із пісні, які мають простий, але вагомий зміст: «Мам, ти мене вибач, що я став дорослим...» Дійсно, здається зовсім недавно був перший крок, перше слово, перший клас... Якось швидко і непомітно дорослішають діти...

Тему матері завершили учні 4-го класу композицією «Мамочко моя». Також їм довелось відкрити нову тематику шкільного свята: «Випускники-2015». Адже цього року четвертокласники прощалися зі своєю вчителькою п. Іриною Крайник, яка була разом із ними протягом попередніх шкільних років. Тепер вони на рівні із старшокласниками будуть навчатись у вчителів-предметників.

А на прощання вони виконали композицію у стилі ретро «No more». Нарешті до залу запросили випускників – десятикласників. Під звуки маршу та гучні оплески зайшли Віталій Вітанський, Богдан Мендюк та Вадим Щерба – випускники 2015 року школи українознавства. До слів подяки та привітань було запрошено настоятеля парафії о. Миколу Бурядника. Також – представника Кредитної спілки «Самопоміч» Валю Цідельник, яка щедро обдарувала випускників. Потім до дарунків випускникам додали ще нагороди, а також вручили дипломи.

«Згадаємо, які вони були» – так називалася сценка, яку підготували учні 7-го класу. Вони хотіли показати, які іноді бувають «казуси» під час уроків у школі українознавства.

Цю мить вони чекали довгий час… Увага! Слово має перший клас. Представники 1-го класу висловили свої побажання випускникам. Пізніше до них долучилися учні старших класів із своїми привітаннями. Учні музичної студії по класу фортепіано та гітари також приєдналися до привітань, виконавши підготовлені музичні композиції. Із напутнім словом до десятикласників від імені батьків звернулася мати випускника Богдана – пані О. Мендюк.

Дочекалися свого виступу і випускники! Адже недаремно вони разом із класним керівником пані Ніною готували свій «наказ випускників», яким веліли директорові школи укладати угоду з учнями з усіх хвилюючих їх питань. Власному керівникові наказували: «Не шукайте зустрічі з учнями, бо вони самі знайдуть вас, коли знадобиться...» Вчителям – «Не дивитися учневі пильно в очі під час заліку чи іспиту, бо він подумає, що ви підозрюєте його в списуванні й образиться!»

Нарешті пролунав останній дзвінок! Спільна молитва. Окроплення всіх присутніх святою водою. Спільна шкільна фотографія на згадку... Жвавий та радісний гамір надворі! І не дивно. Учням є чому радіти: уроки закінчилися і попереду – тепле літечко. Канікули!