10 травня я був випадковим свідком такої розмови підлітка з матір’ю: «Мамо, чи можеш мені дати гроші на кіно? Можеш? Дякую. До речі, з Днем Матері тебе!»

Ось у цьому виразі: «До речі…» – приховано дуже багато.
І неувага деяких дітей до своїх матерів, і драма цих матерів, які чекають та ніяк не можуть дочекатися належної шани, і байдужість частини суспільства, і черствість влади, центральної та місцевої.
День Матері – це те свято, до якого часто апелюють національно свідомі українці, коли мова заходить про святкування Міжнародного жіночого дня 8 Березня.
І ось це свято вкотре пройшло в Україні.
Точніше сказати б – пройшло 10 травня, яке в офіційному календарі свят називається святом Матері.
Те, як було проведено цей день в Україні, засвідчує просту істину: все залежить від людей – від кожного і всіх нас разом. Від влади і народу.
Що ж ми побачили цьогорічного 10 травня?
У столиці не було проведено жодного масштабного заходу, який би належно підняв на заслужену висоту святу Жінку-Матір.
Київська міська адміністрація відзначила цей день так: із 12:00 до 16:00 у Ботанічному саду імені М. М. Гришка в Києві було заплановано висадку саджанців японських сакур і кущів півоній представниками влади та волонтерами.
На свято були запрошені перша леді Марина Порошенко і керівництво міста, народні депутати і депутати Київської міської ради, представники громадських і неурядових організацій.
Ось і все. Чи видно з цього плану мерії, що віншували українську Жінку-Матір? Ні, не видно.
А ось у Львові поставилися до Дня Матері значно уважніше.
За повідомленнями ЗМІ, центром Львова до Дня Матері пройшла святкова хода жінок у національному одязі – вишиванках
Може, тому, що свято взяв у свої руки Союз українок? Певно, так.
Учасники вирушили від собору св. Юра і дійшли до Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької.
Потім вони зупинилися біля пам’ятника Тарасові Шевченку, де співали пісні і декламували вірші.
О 14:00 в театрі ім. Марії Заньковецької розпочалася урочиста академія до 25-річчя відновлення діяльності Союзу українок в Україні.
Голова Львівського обласного відділу Союзу українок Ольга Пастушенко розповіла, що святкова хода у центрі міста вже стала традиційною на День Матері: «У 1990 році Союз українок відновив свою діяльність після того, коли в 1939 році заборонили нашу організацію. Відновлений Союз українок знову почав святкувати День Матері, і з того часу щороку Союз українок організовує ходу, на яку приїжджають союзянки з усієї області», – сказала вона.
Перед початком ходи нагородили переможців обласного конкурсу до Дня Матері.
Чудово виступили дитячі колективи, бажаючі змогли написати лист матерям героїв АТО.
Відомо, що це Свято вперше встановлене офіційно Конгресом США 8 травня 1914 року. А серед української громади День Матері вперше влаштував Союз українок Канади в 1928 році. Наступного року це свято відзначалося вже й у Львові. Ініціатором урочистостей тоді була редактор тижневика «Жіноча доля» Олена Кисилевська. Також 1929 року «Союз українок» ініціював впровадження цього свята на Тернопільщині.
Отож, бачимо – західноукраїнська громада давно і плідно відзначає цей День, тож не дивно, що саме у тій частині України День Матері має глибокі корені і різноманітні традиції та форми проведення.
Наприклад, 10 травня цього року в Луцьку відбувся фестиваль для жінок «Супермама». Місцеві журналісти розповіли, що матусям у декреті запропонували віддати малечу досвідченим вихователям і аніматорам та нарешті приділити увагу собі.
На цьому святі жінки робили все те, на що у звичному розпорядку дня бракує часу: пробували себе у різних видах спорту, доглядали за обличчям, вчились самостійно готувати косметику, спілкувались на кулінарні теми.
Як поєднувати роботу і виховання дітей, при цьому не забути про саморозвиток жінки – вчились у відомих багатодітних лучанок, які завітали на свято.
А питання, які жінки соромились порушувати у колі подруг, могли поставити кваліфікованому психологові.
Поки матусі відпочивали та отримували нові знання, їхніх дітей в ігровій зоні розважали няні-волонтери. Малеча мала не менш цікаву програму, аніж дорослі: розвивальні та інтерактивні ігри, лялькові вистави, вивчення англійської, танці та різноманітні вправи.
«Цей захід дає змогу звернути увагу на щось нове, бо в будь-якому випадку людина, яка весь час вдома і не має вихідних, хоче щось цікаве почерпнути, згадати, як треба фарбуватись і відпочивати», – зазначила одна з учасниць свята.
Отже, багато що можна зробити, якщо підходити до організації свята не формально, якщо його організовують патріоти, креативні особистості.
Так, у Стебнику, на Львівщині, за інформацією ЗМІ, подякували матерям за виховання синів, котрі стали на захист територіальної цілісності і незалежності України.
Виступаючи у Народному домі на урочистостях з нагоди Дня Матері, міський голова Василь Пецюх, зокрема, сказав: «Завдяки нашим прекрасним українським матерям ми зберегли свою мову, культуру, відновили державу і нині зі зброєю в руках хоробро захищаємо її територіальну цілісність і незалежність». Посадовець від імені громади висловив щиру вдячність матерям новітніх стебницьких героїв Тараса Зозулі та Мар’яна Дишеля за подвиг їхніх синів, які в бою за Україну віддали найдорожче – свої молоді життя, подякував стебницьким матерям за виховання чудових синів – справжніх захисників України.
У багатьох з нас наші Матері відійшли у засвіти, і ми можемо тільки у серці своєму згадувати їх, сумувати та вклонитися їх пам’яті.
А тих, у кого матері, на щастя, живі я закликаю щодня маленькими знаками уваги показувати їм свою любов і шану, не скупитися на добре слово і синівську ласку, на доньчину лагідність і бажання вчитися у Матері всіх премудростей жіночого та материнського святого ремесла.
Вклонімося ж усім Матерям – нашим найдорожчим у світі людям. Дякую Вам за все. За те, що не досипали, що відривали від себе найсмачніше для нас, що виховували, що вивели на життєву дорогу і потім не зводили з нас очей – як ми там, у житті?..
Дякую, Мамо…