Донбас. За 11 км від лінії фронту – діти грають у футбол. Фото волонтера Родіона Шовкошитного

Те, що українська влада з великою підозрою ставиться до добровольців, ні для кого не було секретом. Питання в тому, що переможе: страх перед добровольцями чи інстинкт самозбереження? Про здоровий глузд вже говорити тяжко…

Донедавна здавалося, що запасу здорового глузду у влади вистачить принаймні на те, щоб не йти на добровольців з автоматами. Воюють з росіянами – най собі і воюють. Але ж ні, комусь вони таки добряче намуляли.

Здавалося би, все має бути, як то було з Донецьким аеропортом. Тим самим, де загинула купа героїв – а потім влада, сором’язливо опустивши очі, зізналася, що, за Мінськими угодами, аеропорт мав відійти росіянам, і вони вже давно про все домовилися, а добровольці самі собі винні, що в чужі домовленості влізли…
Те саме зараз з Пісками.
Гірше того – те саме з Широкіним, і навіть, не доведи Господи, з Маріуполем.
Не дарма політики на Заході кажуть, мовляв, ну, от наразі масштаби лиха невеликі, от якщо візьмуть Маріуполь – тоді треба буде вже щось вирішувати. Схоже, українській владі заради такого «благородного діла» Маріуполя не шкода…

З Пісками давно все ясно, в неофіційних розмовах добровольцям давно рекомендували звідти забиратися під три чорти.
Вочевидь, чекали, що рано чи пізно таки або здадуться, або росіяни їх переб’ють – а вони чомусь не здаються, а у «непереможних росіян» чомусь ніц не виходить. От і вирішили пришвидшити процес…

І 28 квітня ввечері підрозділи 95-ї аеромобільної та 25-ї парашутно-десантної бригад виставили блокпости навколо бази "ПС" у селі Великомихайлівка Покровського району Дніпропетровської області.
Та ще й які блокпости: бійці у ФБ писали, що їм на війну стільки зброї не давали, як на ці «блокпости».  І абсолютно випадково артилерія виявилася наведена саме на базу «ПС».
Та сама артилерія, яку не дозволяють на росіян наводити – бо в нас перемир’я. То з ким, виходить, воюємо?
Проти "Правого сектору" стояли 11 артилерійських установок "Гвоздика", шість "Градів", батарея 120-мм мінометів, батарея "Васильків", і т.д. і т.п. Навколо бази ДУК "ПС" було десять вогневих точок, на кожній від десяти до дванадцяти військовослужбовців з 25-ї і 95-ї бригад, озброєні ЗУ-23-2, кулеметами, СПГ, бронетранспортерами БТР-4Е з 30-мм знаряддями, спрямованими в бік блокпоста батальйону. Крім того, військові «про всяк випадок» обклали базу батальйону "Кривбас", яка знаходиться поруч.
Коли колони відходили – розтягнулися на декілька кілометрів.
Ви чули, щоб ЗСУ по росіянах «Градами» били останнім часом? Не чули? Так отож. От вони, де, виявляється, українські «Гради». З росіянами перемир’я – то чом би не побити своїх, щоб чужі боялися?

«ПС» здійняв ґвалт у соцмережах. Прочитала преса, прочитали ті бійці, котрі, як кажуть, самі не знали, на кого зброю наставляють. Добре, що у бійців «ПС» міцні нерви. А якби хто не витримав? Кремль повним складом плескав би в долоні, Фірташ захлинувся би від щастя, купа високих чиновників вигризли б собі на радощах медальки з шоколадок…

Тим часом під Широкіним представники СБУ почали невтомно розшукувати представників ДУК ПС. Звісно, нікого не знайшли. Але от дивина – росіян так активно чомусь не шукали…
До місця конфлікту приїхав керівник «ПС», народний депутат Дмитро Ярош. Телефонував начальнику Генштабу Віктору Муженку, той довго трубку не брав. В метро мабуть їздив, бідака. Або руки зайняті були…
Для ліпшого зв’язку 29 квітня близько 300 представників "Правого сектора" провели акцію протесту під АПУ проти блокування бази ДУК.
В Муженка відразу заявили, що то все «провокація».
Суть провокації пояснив представник Адміністрації президента України з питань АТО Олександр Мотузяник. Заявив, що базу українського Добровольчого корпусу "Правий сектор" на Дніпропетровщині ніхто не блокував, тривають військові навчання. "Коли завершаться навчання, згідно з планом, блокпости знімуть. Коли - я не готовий вам сказати", - відзначив він.
Непогані такі навчання.
Головне – що чітко ворога позначили. Перспектива лизати в пеклі брехливим язиком гарячу сковороду, схоже, нікого не лякає…
Після здійнятого крику і ґвалту базу «ПС» таки розблокували. Тим більше, що офіційно взагалі ніякого блокування не було, просто техніку повозити по країні вирішили, щоб в стійлі не застоювалася.
В Адміністрації президента України запевняють, що питання входження українського добровольчого корпусу "Правий сектор" окремим підрозділом до складу Збройних сил України вирішено. Тим більше, що ніяких добровольців і ніякого «ПС» офіційно ніде нема.
А якщо вони і будуть, то тільки у вигляді «резервної армії». Це мабуть на той випадок, якщо ворог вже дійде до Вінниці, і керівництво державою панове найвищі очільники будуть вести десь аж із Відня, де добровольці вже точно не доберуться до високих крісел…
На жаль, той варіант також можливий. Бо, як то не дивно, попри перемир’я росіяни воюють, аж гай шумить. І протистоять їм, знову ж таки, як то не дивно, добровольці. І помирають в бою теж добровольці. А в штабі АТО ні язиків, ні клавіатури не шкодують, доводячи, що ніяких добровольців там нема, і гинуть взагалі не бійці, а волонтери. Добре хоч не кажуть, що то все провокатори на смерть ідуть.

Дмитро Афанасьєв, «Лимон». Загиблий боєць батальйону ОУН, якого, за даними Генштабу, «не було і бути не могло» в Пісках

« У понеділок, 4 травня, в результаті важкого поранення, отриманого під час обстрілу українських позицій з 120-міліметрових мінометів поблизу населеного пункту Піски (неподалік від Донецька), пішов з життя волонтер Дмитро Афанасьєв. На жаль, смерть цієї людини була використана певними колами осіб з метою дискредитації української влади і подана таким чином, що в даний час в зоні АТО з української сторони продовжують виконувати бойові завдання добровольчі батальйони. У зв'язку з цим прес-служба Генерального штабу ЗСУ підкреслює, що в даний час Україна повністю виконала взяті на себе в Мінську зобов'язання з виведення всіх добровольчих батальйонів з передової в зоні АТО, і крім силових структур, ніяких інших представників військових формувань на позиціях уздовж лінії розмежування немає", - зазначають в Генштабі у вівторок.

Панове, гарячі сковорідки плачуть за вами чорною пекельною сльозою…
А якщо ви будете так кепсько захищати Україну, як ви то робите, то сковорідки можуть на вас чекати ще за життя – в росіян, на жаль, тортури є поширеним явищем… І ваше начальство вас навряд чи захистить.

За даними батальйону ОУН, Дмитро Афанасьєв, боєць батальйону з позивним «Лимон» воював в Донецькому аеропорту. Поховали його в четвер, 7 травня, на Батьківщині – у Краматорську.
Незадовго до смерті давав інтерв’ю Громадському радіо. Як речникам Генштабу язик повернувся сказати те, що вони сказали, тяжко зрозуміти. Мабуть, дуже хтіли виправдовуватися перед Кремлем та ОБСЄ.
Дивно, як то вони ще не прокоментували втрати «ПС».

«Як відомо, наших бійців зараз на фронті немає. Але сталося так, що боєць, схожий на мого товариша з ОТГ ДУК ПС, отримав сьогодні поранення - кулю в плече. На Опитному. Бійці, схожі на моїх колег, сиділи в секреті, "сепари" вилізли просто на них. Був бій. "Сепари" відступили. Несподівана атака на позиції ЗСУ не вдалася», - повідомила 4 травня Олена Білозерська.

Теж, виходить, «провокаторка».
Бо поки на фронті раптово помирають «волонтери», українська влада так розказує про необхідність «демілітаризації Широкиного», що якби для більшої переконливості треба було закудахкати – то вже би кудахкали на повну силу.

	Мітинг у Маруполі

Широкине – то 23 км до Маріуполя.
«Демілітаризують» – і все, прощай, морський порт Маріуполь.
У квітні, нагадаємо, представники України і Росії в спільному центрі з контролю і координації режиму припинення вогню на Донбасі вже погодились про необхідність демілітаризації Широкиного. Лишилося тільки вмовити місцевих мешканців і виловити по селу всіх добровольців…

Бригади ЗСУ, котрі стоять зараз під Маріуполем, рапортують про регулярні обстріли – а також про те, що їм не дозволяють стріляти, навіть якщо ворог перебуває у безпосередній видимості, і з цієї видимості лупить по українській армії, з чого тільки Воєнторг дозволяє.
Для більшої ясності уточнюю: українському війську під Маріуполем не дозволяють стріляти по ворогу, навіть якщо ворог стоїть навпроти і лупить з усієї сили.
Крім того, бригадам під Маріуполем не дають одягу, годують раз у кілька днів. Принаймні, про це відрапортував журналісту Юрію Бутусову артилерист Павло з 40-ї бригади.
Керівництво сподівається, що бійці самі розбіжаться, чи як?

Панове з Гентштабу, якщо ви так і далі будете «воювати», то гарячі сковорідки можуть знайти вас набагато швидше, ніж пекло…

Тим часом мешканці Широкиного та Маріуполя вже починають нервуватися.
3 травня мешканці Маріуполя провели мітинг проти демілітаризації села Широкине. Як повідомив сайт міста 0629.com.ua, на площі Леніна зібралося кілька тисяч маріупольців. Співали гімн України, просили не виводити військових з села.
На думку маріупольців, "залишити Широкине сьогодні – значить, поставити під удар півмільйонний український Маріуполь. Це також створить небезпечний прецедент для ворога і стане передумовою для подальшої ескалації насильства і наступальних дій на решті території країни. Здати Широкине - значить відкрити ворота на всю Україну".
Розумна думка, звісно, але людям, котрі вже домовилися про «перемир’я», розумні думки в голову увіпхати тяжко.
Тим більше, що 2 травня спікер Адміністрації президента з питань АТО Олександр Мотузяник підкреслив, що у разі демілітаризації Широкиного, будуть вжиті вичерпні заходи з метою недопущення просування бойовиків у бік Маріуполя.
Ну, про пана Мотузяника і сковорідки ми вже згадували.

Цікаво, невже шановне керівництво шановних спікерів АТО вважає, що ніхто ніколи не додумається скласти до купи одкровення пана Фірташа і ваше запопадливе бажання «перемирюватися»? Панове, вас жорстоко обманули, до того ж, двічі. Перший раз – коли сказали, що люди не вміють складати пазли, другий раз – коли сказали, що вгорі, над хмарками, нікого нема, крім МКС і некерованого російського «Прогресу»…
І наостанок. Кажуть, лінію оборони починають будувати за 50 км від межі Дніпропетровської області. Уточнимо: у Дніпропетровській області, за 50 км від її східних меж. Вгадайте з трьох разів, скільки ще української території зібралася «відперемирювати» українська влада з такою «лінією оборони»…