Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила надання Україні близько $17,5 мільярда в рамках нової програми розширеного фінансування (Extended Fund Facility, EFF).

Як повідомляється у відповідному прес-релізі, глава МФВ Крістін Лагард із цього приводу сказала: «Враховуючи зроблені кроки в рамках програми stand-by, яка діяла раніше, нова чотирирічна програма, сприяє негайній економічній стабілізації в Україні, а також визначає широкі й глибокі економічні реформи, спрямовані на відновлення стійкого зростання в середньотерміновому періоді та підвищення рівня життя громадян України».
Нова програма, як і стара, за словами Лагард, передбачає широку двобічну і багатобічну підтримку з боку інших кредиторів, у тому числі, тримачів суверенних позик, із якими український уряд має намір провести консультації для поліпшенню середньотермінової боргової стійкості. «Економічні перспективи України, – як вважають у МВФ, – покращуватимуться в середньотерміновій перспективі». «Очікується відновлення зростання реального ВВП до 2% 2016 і його прискорення до 4% у середньотерміновій перспективі», – йдеться у прес-релізі Фонду. Дефіцит поточного рахунку цього року повинен впасти приблизно до 1,5% ВВП і стабілізуватися на рівні близько 1,25% ВВП в 2016-2018 роках, спираючись на відновлену (у зв’язку з девальвацією гривні. – Авт.) конкурентоспроможність.
Фонд чекає на зниження інфляції до кінця 2018 року до приблизно 4-6%. Завдяки значній міжнародній допомозі валові міжнародні резерви буде поступово відновлено і вони збільшаться до 3,3 місяця покриття імпорту на кінець 2015 року, а до кінця 2018 року зможуть покривати майже 83% короткотермінового боргу. Щоправда, на думку експертів МВФ, девальвація гривні та держпозики призведе цього року до збільшення боргу держсектора до 94% ВВП і збільшення зовнішнього боргу до 158% ВВП. Проте 2020 року державний борг, як очікується, скоротиться приблизно до 71% ВВП.
Президент України Петро Порошенко оцінив ухвалу МВФ, як знак довіри до України і підтримки від цивілізованого світу».
В експертному середовищі наслідки кредиту МВФ прагнуть оцінювати об’єктивно і з усіх боків. Так, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що «ми поставили наших американських друзів у таку ситуацію, що їм вигідно дати нам гроші, щоб в Україні не було дефолту. І цю проблему буде закрито». Експерт цитує меморандум з МВФ, де, за його словами, чітко записано: «Заборонити Національному банку України використовувати гроші, отримані у вигляді кредиту, для валютних інтервенцій». Всі ці розмови, мовляв, отримаємо кредит, і курс стабілізується, на його думку, не мають під собою жодних підстав. У меморандумі вказано не «можна, не можна!», стверджує Охріменко і висловлює згоду з МВФ: «Якщо дозволити, то валюту миттєво продадуть і вона знову зникне».
Основна частина кредиту МВФ, на думку експерта, піде на поповнення золотовалютних резервів України, «шматочок» – на погашення боргів за газ і на нові його закупівлі. За рахунок золотовалютних резервів погашатимуться старі кредити МВФ та єврооблігації. Вже цього місяця потрібно віддати майже мільярд доларів боргів державного «Укрексімбанку», зазначає Охріменко.
Що стосується широкого пакету іншої економічної допомоги, на яку додатково розраховує Україна, то Охріменко вважає, що цього року вона не перевищить $5,5 мільярда. Він також підкреслює, що твердження про те, що отриману міжнародну допомогу у валюті буде спрямовано на реформи і на інвестиції – це «вигадка». Борги із заробітної платні, пенсії, валютні корпоративні кредити – це головний біль України, а не МВФ, зазначає експерт. Окрім того, за його словами, здобуття кредиту МВФ спростить для України переговори щодо реструктуризації російського та інших кредитів. Експерт прогнозує, що цього року громадяни України «більше лаятимуть ціни»: «Все буде на 40% дорожчим – це факт».
Колишній міністр економіки Віктор Суслов підкреслює, що в меморандумі з МВФ досить чітко сформульовано мету співпраці з нашою країною – змусити Україну нагромаджувати валютні резерви. Витрачати валюту дозволяється лише на забезпечення зобов’язань уряду за зовнішніми боргами і фінансування критичного імпорту «Нафтогазу України» і НАЕК «Енергоатом», а також на допомогу Фондові гарантування вкладів. «Тому в мене виникають великі сумніви в тому, що валютний курс може бути втримано, – говорить експерт, – адже потрібно ще викупляти валюту з ринку і нарощувати валютні резерви».
«За цих умов, скоріше за все, продовження девальвації гривні неминуче, – прогнозує Суслов, – і до цього потрібно готуватися, оскільки про це свідчить і стан платіжного балансу країни. За 2014 рік негативне сальдо платіжного балансу становило $13,3 мільярда, а в січні цього року – $800 мільйонів. Тобто темп накопичення негативного сальдо зберігається». Національний банк не створив якоїсь нової оригінальної системи валютного регулювання, констатує експерт, і сьогодні він змушений вдаватися до прямих адміністративних обмежень доступу до валюти. Цей шлях, на його думку, багатий і на значні зловживання при продажу валюти, і на виникнення несподіваних дефіцитів, а головне – на подальше зростання цін. Здавалося б, зазначає Суслов, обґрунтованими є обмеження на вивіз капіталу (за минулий рік він становив близько $8 мільярдів, а в січні – $548 мільйонів), але сам метод розв’язання проблеми начисто відіб’є бажання будь-яких іноземних інвесторів сюди що-небудь інвестувати.
За словами експерта, в своєму виступі у ВР глава НБУ Гонтарєва визнала, що Нацбанк 2014 року профінансував близько 40% зведеного бюджету країни. Тобто, як зазначає Суслов, країна перейшла на емісійні методи фінансування свого бюджету. Тому розкручування інфляції і подальше падіння гривні, якщо ця політика триватиме, неминучі, прогнозує він.
А той факт, що портфель державних цінних паперів Нацбанку збільшився торік із 147 до 318 мільярдів гривень, констатує Суслов, також говорить про те, що Нацбанк намагався замінити собою фіскальну службу замість того, щоб займатися монетарною політикою. Нацбанк тепер критикують не лише окремі народні депутати, але й сам уряд. Експерт послався на слова прем’єр-міністра про те, що у глави Нацбанку є проблеми з довірою. І Гонтарєва не випадково оголосила, відзначає він, що більше не фінансуватиме дефіцит держбюджету. До речі, проти цього висловлюється і меморандум.
Чи піде Гонтарєва? Суслов вважає, що якщо вона цього не зробить, то піти доведеться прем’єрові, оскільки Нацбанк своєю досить жорсткою монетарною політикою (дивіться, як різко скоротилися залишки коштів на коррахунках банків) звужує маневр для уряду, що буде дуже болісно для нього, особливо за умов постійного зростання витрат. Експерт спростовує зведення про бурхливе зростання українського експорту до країн ЄС і зазначає, що виросла лише його частка (з 27% до 32%), тоді як абсолютні обсяги – лише на $143 мільйони або 0,7%. Тому ситуація з платіжним балансом важка й буде такою ж залишатися, а перспектив виходу з цієї ситуації, за словами Суслова, на сьогодні немає.