Підготував Юрій Заверюха, Чикаго
За матеріалами інформагентств

 США: Середній Захід у полоні потужних снігопадів

У неділю авіакомпанії скасували понад дві тисячі рейсів, ще стільки ж були затримані. Найбільше постраждали пасажири у міжнародному аеропорту О’Хара в Чикаго. Там утворились величезні черги, бо люди намагалися обміняти свої квитки, повідомляють Еuronews.
Пасажири діляться своїми враженнями: «Хотіли повернутися сьогодні, однак наш рейс скасували. Через негоду ми приїхали сюди заздалегідь. А нам повідомили про скасування рейсу лише щойно. Схоже, ми застрягли тут до вівторка».
«Ми думали, що сьогодні вже будемо вдома, але не судилося. Тож нині стоїмо у черзі, щоб отримати ваучер на готель».
На автомагістралях заметілі спричинили численні ДТП, у яких загинули, щонайменше, двоє людей. Деякі траси довелося закрити. Метеорологи попереджають, що у зоні стихійного лиха опиняться близько ста мільйонів людей. У Чикаго намело понад 40 сантиметрів снігу. У понеділок в місті скасували шкільні заняття. Загалом, у штаті Іллінойс без електропостачання залишилися понад 20 тисяч споживачів.

 У комітеті у справах збройних сил Сенату США

обговорили «Ісламську державу» й агресію РФ

У комітеті у справах збройних сил Сенату США відбулися чергові слухання з питань національної політики в галузі безпеки. Обговорювалися найрізноманітніші проблеми – від «Ісламської держави» до кризи в Україні.
Перші такі слухання в комітеті, який після перемоги республіканців на проміжних виборах очолив сенатор Джон Маккейн, відбулися тиждень тому – в них брали участь колишні радники президентів США Збігнев Бжезінський і Брент Скоукрофт. Цього разу Маккейн запросив до Сенату трьох колишніх державних секретарів США – Мадлен Олбрайт, Джорджа Шульца і Генрі Кіссінджера. Серед інших питань, як і минулого разу, обговорювалася ситуація в Україні – Олбрайт і Кіссінджер заявили про необхідність більш жорсткої, але збалансованої реакції США на російську агресію в Україні, пише радіо «Свобода».
Як заявив колишній держсекретар США Генрі Кіссінджер, Штати повинні відповісти на безпосередню загрозу, яку РФ становить для інших країн, надто для України.
За його словами, криза в Україні є однією з найбільших від часів Другої світової війни.
«Росія відкидає стратегічну орієнтацію країн, які колись були її сателітами. Захід зацікавлений у тому, щоб захистити незалежність і життєздатність цих країн», – сказав він.
Однак з багатьох інших питань, наприклад, з питання боротьби з ісламським екстремізмом, інтереси Росії і США можуть збігатися.
«Тому перед нами стоїть подвійне завдання: ми повинні відповісти на безпосередню загрозу, яка є з боку Росії на кордонах з цим країнами, надто в Україні, але ми при цьому повинні визначити контекст для ролі, яку Росія може відігравати в міжнародних відносинах у довготривалому плані», – зазначив він.
Кіссінджер закликав до зваженого підходу до конфлікту на сході України, надто розглядаючи питання про військове залучення до нього США. Адже, за його словами, йдеться про території, розташовані на відстані 500 км від Москви, і будь-які військові кроки можуть мати серйозні наслідки для світової безпеки в цілому.
Кажучи про загрози з боку бойовиків-ісламістів, Кіссінджер заявив, що боротьба за сфери впливу на Близькому Сході між державами та етнічними та релігійними групами – це те, що стало причиною появи «Ісламської держави», угруповання, яке, за його словами, кинуло виклик всім державам з їхніми кордонами, зазначає «Голос Америки».
«Тому існування території, яка контролюється терористами, що проголосили своєю метою повалення всіх чинних інститутів, загрожує безпеці, і конфлікт з ІДІЛ необхідно розглядати саме в цьому контексті», – вважає Кіссінджер.
На підтримку більш жорсткої відповіді на дії Росії стосовно України виступила Мадлен Олбрайт, яка очолювала американське зовнішньополітичне відомство за президента Білла Клінтона. За її словами, НАТО мусить розмістити в Естонії обмежений контингент військ і зміцнити свої позиції в інших точках Східної Європи, а Сполучені Штати – надати Україні військову допомогу у вигляді оборонної зброї: «Ми повинні допомогти Україні захистити себе. Ми повинні зробити це ще й тому, що люди в усьому світі стежать за нашою реакцією на дії країни, яка вторгається в іншу і відбирає у неї шматок території».
З Олбрайт погодився ще один учасник слухань, Джордж Шульц. За словами Шульца, Росія, анексувавши Крим, порушила Будапештський договір, що гарантував територіальну цілісність України. Ба, більше, Шульц вважає, що не може бути жодних сумнівів у тому, що зараз на території України діють російські військові.
Шульц вважає, що частиною стратегії США має бути допомога країнам Східної Європи в галузі енергетики: «Нам треба докласти зусиль, зробити все можливе для того, щоб сусідні з Росією країни не залежали від постачань російської нафти і газу, які Росія використовує як зброю. У нас є природний газ, і ми повинні бути готовими постачати його в Європу. У світі більш ніж досить нафти. Нам треба позбавити ці країни залежності від російських енергоресурсів. Можливо, таким чином ми дамо Росії урок. Додатково до щораз нижчих цін на нафту вона втратить і частину ринку збуту. Причому, можливо, назавжди».
Зазначимо, що слухання почалися з неприємного для організаторів та гостей епізоду. Не встиг Кіссінджер почати свій виступ, як до столу, за яким він сидів, наблизилася група антивоєнних активістів, які проникли в Сенат. «Генрі Кіссінджера – під арешт за військові злочини!» – скандували вони. Протестувальникам дали висловитися, а потім, на прохання Джона Маккейна, вивели із залу. Сам 91-річний Кіссінджер незворушно мовчав, допоки тривав протест.
Поки поліція працювала з протестувальниками, Маккейн у мікрофон заявив: «Я працюю в цьому комітеті багато років і ніколи не бачив нічого настільки ганебного, кричущого і мерзенного, як ця демонстрація». Навздогін протестувальникам, які покидали зал у супроводі поліцейського, Маккейн сказав: «Забирайтеся звідси, жалюгідні мерзотники!»
Кіссінджер, який був держсекретарем за президентів Ніксона та Форда, активно не займається політикою вже майже сорок років, але в очах американців досі залишається суперечливою фігурою. Шанувальники вважають його одним з найкращих держсекретарів у післявоєнній історії, зазначаючи, що саме завдяки зусиллям Кіссінджера в сімдесяті роки минулого сторіччя Сполученим Штатам вдалося відновити відносини з Китаєм, укласти історичну угоду з СРСР з ядерної зброї, а також знайти найбільш прийнятний у тодішніх умовах спосіб припинити війну у В’єтнамі. Противники Кіссінджера звинувачують його в підтримці чилійського диктатора Августо Піночета, затримці припинення бойових дій у В’єтнамі, бомбардуванні Камбоджі та підтримці індонезійського диктатора Мухамеда Сухарто, який захопив Східний Тимор. Все це і пригадали Кіссінджеру протестувальники в залі Сенату.

На Таймс-сквер у Нью-Йорку єврейський

гурт заспівав «Червону руту»

Єврейський гурт Golem виконав українську пісню «Червона рута» на Таймс-сквер у Нью-Йорку. За словами музикантів, своїм виступом вони прагнули підтримати Україну, що бореться проти бойовиків, за якими стоїть Росія. Відеозапис свого виступу учасники гурту виклали в соціальних мережах.
Гурт, заснований 2010 року в Нью-Йорку Аннетт Езекієль Коґан, грає клезмерський панк-рок (клезмер – традиційна народна музика східноєвропейських євреїв), пише «Голос Америки».
Економіка США:
не стрибок, але
стабільне зростання
За останній квартал минулого року економічне зростання США становило лише 2,6%. «Лише», бо за попередній триместр результат був 5%, пишуть Еuronews.
Чому така разюча різниця? – Міністерство торгівлі каже, що в 4 кварталі бізнес менш активно витрачав гроші, а торговельний дефіцит був більшим.
Але ринки сприймають цю статистику, радше, як «тимчасове запаморочення», аніж як тенденцію.
Тим більше, для американської економіки критичним показником є 2,5%. Результат останнього кварталу хоча б трохи, але вищий.
За увесь 2014 р. економіка США зросла на 2,4% проти 2,2% за 2013 р.

США визнали небезпеку нападу на Латвію з боку

«східного кордону»

У Вашингтоні на тлі подій в Україні визнають небезпеку нападу на Латвію зі східного напрямку, тому вирішили надати прибалтійським державам «практичну допомогу» у зміцненні кордону. Російська влада запевняє Ригу, що турбуватися нема про що, але в той же час проводить навчальні артилерійські стрільби біля латвійських кордонів.
Держсекретар Джон Керрі під час візиту глави МЗС Латвії Едгара Рінкевича у Вашингтон сказав, що США вважають Латвію «дуже важливим союзником НАТО». У своїй промові Керрі згадав статтю 5 статуту НАТО, в якій йдеться про готовність блоку захистити будь-яку з країн альянсу, що зазнала нападу, повідомляється на сайті Держдепартаменту.
У Вашингтоні Рінкевич зустрічався з віце-президентом США Джо Байденом. Наступного дня, 30 січня, міністр в ефірі телеканалу LTV розповів, що незабаром Латвія отримає від Америки «практичну допомогу у зміцненні східного кордону». Але яку саме допомогу готові надати США, Рінкевич не уточнив, повідомляє DELFI.
Стурбованість у Ризі, насамперед, викликає активність Збройних сил РФ біля латвійських кордонів, особливо в контексті України, пояснив глава Міноборони прибалтійської держави Раймонд Вейоніс, слова якого наводить прес-служба латвійського оборонного відомства.
До ранку 30 січня новітній російський корвет «Кмітливий» проводив артилерійські стрільби в Балтійському морі, води якого омивають берег Латвії. Як повідомляється на сайті Міноборони РФ, стрільби здійснювалися зі 100-міліметрового артилерійського комплексу, встановленого на борту корвета.
Крім цього, з 28 січня всі з’єднання та військові частини Балтійського флоту проводять тренування з бойової готовності. Російські військові проводять, зокрема, стрільби з гранатометів і танків Т-72. Одночасно з цим піхотинці Північного флоту отримали нові бронетранспортери 82АМ.
Посла РФ в Латвії Олександра Вешнякова напередодні викликали в Міноборони Латвії для роз’яснення активності російських військ біля кордонів прибалтійської держави. Міністр Вейоніс закликав російську сторону бути більш відкритою у діалозі з приводу військових маневрів. «Я висловив послу свою тривогу у зв’язку з польотами літаків з вимкненими транспондерами (транспондер – система розпізнавання» свій-чужий» – ред.)», – сказав він, зазначивши, що консенсусу з цього питання досягти не вдалося, передає Mixnews.lv.
Однак, за повідомленням латвійського Інтернет-видання, посол Вешняков стверджує, що Росія готова до «відкритого і не політизованого діалогу з Латвією», зокрема, і з військових питань. Посол запевнив латвійську сторону, що всі військові маневри здійснюються в рамках міжнародного права.
Нагадаємо, що Латвія входить до складу НАТО з 2004 року. За даними Star sand Stripes, офіційного друкованого органу Пентагону, альянс найближчим часом здійснить постачання в країни Балтії, зокрема, і в Латвію, важкого озброєння, включаючи танки. Приводом для нарощування військової потужності в регіоні для НАТО стали війна на Донбасі й анексія Криму.

США скасовують частину санкцій щодо Криму

Міністерство фінансів США повідомило про низку нових винятків із запроваджених раніше санкцій проти окупованого Росією Криму, повідомляє «Голос Америки».
Як мовиться в повідомленні, тепер зі США, зокрема, можна переказувати певні кошти приватним мешканцям Криму на некомерційних, особистих засадах, за винятком тих осіб у Криму, проти яких запроваджено персональні санкції.
Інший виняток передбачає можливість мешканцям Криму, на яких накладені персональні санкції, користуватися банківськими рахунками в банківських установах США за умови, що банківські операції мають приватний, а не бізнесовий характер.
Крім того, тепер дозволено трансакції, пов’язані з прийманням і передачею до Кримського регіону України повідомлень системами зв’язку (але це не стосується передачі туди телекомунікаційного обладнання й технологій чи надання послуг передачі системами зв’язку), за винятком трансакцій, обмежених раніше індивідуальними санкціями.
Наприкінці минулого року США значно розширили перелік санкцій, запроваджених щодо Криму після його окупації і спроби анексії Росією. Зокрема, попередніми тижнями, напередодні 1 лютого, коли всі вони мають остаточно набути чинності, на території Криму припинила роботу ціла низка базованих у США компаній електронних послуг: мережі обслуговування банківських карт «Віза» і «Мастеркард», платні послуги Інтернет-компанії «Ґуґл», низка Інтернет-крамниць та аукціонів тощо.