Керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи і Кавказу Франсіс Маліж– про реформаторів, реформи і їх результати.

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) погіршив економічний прогноз розвитку України 2015 року до -5% ВВП. Про це йдеться в публікації банку під назвою «Регіональні економічні перспективи». Інформація для нас не вельми позитивна. Адже ЄБРР– один з найбільших міжнародних фінансових інвесторів українського приватного сектора. Окрім того, він реалізує спільно з держкомпаніями низку найважливіших проектів в енегосекторі України. Тому від «настрою» банку багато в чому залежить і благополуччя української економіки.
Чи будуть гроші для інвестицій в Україну на 2015 рік? І чи не зміниться стратегія діяльності банку у зв’язку з посиленням воєнного конфлікту на Донбасі? Про це «Дню» в інтерв’ю розповів новопризначений керуючий директор ЄБРР в країнах Східної Європи і Кавказу Франсіс Маліж. Він також керує діяльністю банку в Україні, Білорусі, Молдові, Вірменії, Азербайджані, Греції. Роботу в Україні Франсіс Маліж розпочав у вересні 2014 року, і в його компетенції– політичні питання і стратегія розвитку банку в регіоні. Розмова розпочалася з підсумків Давоського форуму, під час якого мали зустрітися два президенти– ЄБРР і України.
– На жаль, зустріч не відбулася через скорочений графік перебування українського Президента в Давосі. Але ми сподіваємось організувати її трохи пізніше. На форумі наше керівництво переговорило з представниками КМУ (міністром фінансів і економіки), заступником глави Адміністрації Президента Дмитром Шимківим і з іншими друзями України.

– Про що хотіли поговорити з Порошенком?

– Нас дуже цікавить його бачення і відчуття розвитку країни, деталі переговорів з МВФ. Також ЄБРР готовий обговорювати необхідні реформи, під які банк готовий виділяти інвестиції 2015 року.

– Як оцінюєте реформи, запропоновані урядом? Що бентежить у цьому наборі?

– Зазвичай банк не дає уряду гроші на імплементацію реформ. Проте торік акціонери ЄБРР виділили кошти на створення фонду, який підтримуватиме реформи в Україні. Банк ним управлятиме. На фонд виділено 11 мільйонів євро, і у акціонерів є план збільшити цю суму до 20 мільйонів євро. З нього фінансуватиметься Інститут бізнесомбудсмена. Ми також не здійснюємо бюджетної або макрофінансової підтримки– це прерогатива колег із МВФ. ЄБРР здебільшого фінансує проекти приватного сектора, а також– держсектора або муніципалітетів. Тому для нас також важливо, як змінюватиметься країна в ході реформ, чи стане бізнесу жити і працювати легко. Не можна сказати, що у нас відмінне від КМУ уявлення про те, як це робити. Але, на нашу думку, сьогодні є три ключові напрями, що вимагають невідкладних реформ: банки, енергетичний сектор та інвестиційне середовище.
Під час кризи банківський сектор особливо потребує кращого регулювання і консолідації. Центробанк торік зробив правильно, почавши «чистити» ринок від поганих гравців і вводити тимчасових адміністраторів у проблемні фінустанови. Але в Україні ще багато банків, які є такими лише за назвою. Оперативна реформа банківського сектора– одне з найважливіших завдань. Адже банки– це судини, які забезпечують економіку фінансовим киснем. Якщо вони не працюють, то економіка стоїть. Я радив би уряду звернути увагу на посилення регулювання операцій із пов’язаними особами (коли банк кредитує компанії, що перебувають у власності бізнес-групи, яка контролює цю фінустанову.– Ред.), чим грішить чимало українських бізнес-груп. Звісно, складно змінюватись окремо взятому сектору, коли економіка падає. (За нашими прогнозами, зниження ВВП 2015 року триватиме– до -5%). Банкам важко. Адже паралельно відчувається брак ефективного управління ринку з НБУ. А правила роботи далекі від досконалості. Нам здається, що нова команда Нацбанку знає, як виправляти цю ситуацію, і у них є політична підтримка. Подивимось.

– А ви підтримуєте нинішню політику НБУ в питанні девальвації гривні?

– Я оцінюю позитивно дії регулятора, які стосуються «очищення» банківського сектора. Погані банки треба продовжувати ліквідовувати. Політичні питання щодо монетарної політики і девальвації гривні не коментую.

– Перейдемо до вашого бачення реформ в енергосекторі. ЄБРР– один із найбільших інвесторів, що фінансують цей напрям. Чи є у вас розбіжності з КМУ в підходах такого реформування?

– Енергосектор– велике джерело неефективності і корупції в Україні. Він дуже дорого обходиться країні. Наприклад, 2014 року дефіцит НАК «Нафтогаз України» перевищив розмір дефіциту бюджету! Чим це зумовлено? Неринковими тарифоутворенням і суцільним субсидуванням тарифів для всіх верств населення. Так не може бути, особливо в кризовій ситуації. Ми підтримуємо зусилля уряду з доведення ціни газу для споживачів до економічно обґрунтованої... При цьому субсидуватимуться лише малозабезпечені українці. У нашому розумінні треба щонайшвидше завершити реорганізацію НАК «Нафтогаз України», розділивши його на три компанії– з видобутку, транзиту і продажу газу. Далі– створити незалежного регулювальника на цьому ринку і провести імплементацію третього енергопакету. Взагалі Україні необхідно значно швидше проводити реформи (зокрема в енергосекторі), інакше можна не отримати фінансової підтримки міжнародного співтовариства. Треба ухвалювати рішення швидко.

– Які проекти в енергетиці готовий профінансувати 2015 року ЄБРР?

– Наприкінці 2014 року банк підписав договір про виділення 150 мільйонів доларів на модернізацію «Укртрансгазом» газопроводу Уренгой– Помари– Ужгород. Проте фактичного виділення коштів на цей проект не розпочалося. Виконання умов надання цього кредиту– це і є реформи в секторі. Реструктуризація НАК– це початок посилення енергобезпеки країни.

– Чи правильно я розумію, що без реструктуризації компанії «Нафтогаз України» ЄБРР не починатиме нові проекти в енергосекторі?

– Не зовсім так. Ми працюємо з цілої низки проектів і з «Укренерго», і «Укргідроенерго». Проте реформа «Нафтогазу»– це ключ до подальшої співпраці й інвестицій банку в галузь у нафтогазовому секторі. А змінювати є що. Сьогодні Україна– одна з найбільш енерговитратних і неефективних країн у Європі.

– Розглянула рада ЄБРР прохання Порошенка, озвучене в листопаді 2014 року, про відновлення України в раді директорів банку?

– Триває обговорення цього питання акціонерами ЄБРР. У травні на щорічних зборах акціонерів у Грузії буде озвучено їхню позицію.

– Які складові мають бути головними в наборі реформ українського уряду для поліпшення інвестиційного клімату країни?

– Ще корупція і нечесні судді в Україні. Це відлякує інвесторів. Немає гарантії захисту їхніх прав власності. Тому першочергове завдання– реформа правоохоронних органів і судової системи. Це невід’ємна частина повернення інвестицій до країни і поліпшення інвест-іміджу.

– Підтримуєте створення Антикорупційного бюро?

– Воно тільки створюється, тому судити складно. Його спеціалізація– контроль держчиновників. ЄБРР зі свого боку теж запустив обіцяний 2014 року офіс бізнесомбудсмена, який захищатиме права інвесторів. Оцінювати результати роботи цих двох органів можна наприкінці року, проаналізувавши, скільки справ вони фактично розглянуть і доведуть до суду. Звісно, ми очікуємо, що вони співпрацюватимуть.

– 2014 року банк інвестував в Україну рекордну суму за весь період співпраці– 1,2 мільярда євро. Чому на тлі наростаючої економічної кризи ви не припинили вкладання. Наростили їх практично в 2,5 разу?

– Від самого початку плани попереднього керівництва щодо України були вкласти 500 мільйонів євро 2014 року. Але пройшла революція, змінилася влада, МВФ виділив фінансову підтримку, і банк прийняв рішення активізувати співпрацю з держсектором за умови, що будуть хороші проекти. Так з’явився договір з «Укртрансгазом». Незважаючи на погіршення доступу до фінансування на зовнішніх ринках, деякі наші клієнти бажали розвиватися, і ми підтримували їх оборотним капіталом. Крім того, було реалізовано програму на суму 150 мільйонів євро для вирішення проблем із ліквідністю у існуючих клієнтів і для реструктуризації їх балансу. Значні суми (близько 300 мільйонів євро) було виділено на підтримку агросектора, здійснення торговельного кредитування. 2014 року Україна як ніколи раніше потребувала фінансової підтримки, і ми пішли назустріч, збільшивши обсяги кредитування. Ми розуміли, що треба підтримати економіку України, щоб не було колапсу в окремих галузях. Наша команда в Києві дуже допомогла в плані підбору хороших проектів.

– Тобто банк із розумінням поставився до становища України й авансом інвестував під обіцянку майбутніх реформ?

– Ми не даруємо гроші, а позичаємо під реалізацію прибуткових проектів. Кредити рано чи пізно треба повертати. ЄБРР допомагав країні раніше і зараз готовий співпрацювати з Україною. Але треба розібратися, що потрібно Україні. На мій погляд, це три речі: гроші, знання і політична воля. З грошима і досвідом проведення реформ ЄБРР готовий допомогти. Але політична воля– це лише 100% бажання самої України. Позитивні зміни потрібні українцям, а не банку або ЄС.

– Чи бачите ви цю волю у українського керівництва?

– Про волю краще судити за результатами реформ.

– То оцініть їх.

– Українці повинні давати оцінку реформи. Що більше у влади буде бажання змінювати економіку, то більше фінансової допомоги Україна отримає від нас і інших інвесторів.

– Збережуться темпи фінансування 2015 року? Під які напрями?

– Ми докладемо всіх зусиль. Лімітів на кредитування України 2015 року у ЄБРР немає. Але конкретно говорити поки що складно. Річний обсяг інвестицій залежить від наявності прогресу у вже розпочатих реформах, підсумків рішення МВФ щодо виділення чергового траншу кредиту і наявності хороших проектів. Інформацію щодо майбутніх проектів ЄБРР можна отримати на сайті банку в розділі «Резюме проектів» приблизно за місяць до винесення їх на розгляд ради директорів.

– Як ви оцінюєте ризик дефолту України?

– Ми не працюємо за сценарієм дефолту. На 2015 рік у нас план роботи в штатному режимі. Звісно, що ми відстежуємо ситуацію і реагуватимемо на її зміни.

– Міжнародне співтовариство обговорює посилення економічних санкцій проти РФ. Ставлення ЄБРР до цього?

– Це питання до акціонерів банку.

– Але ж ви оцінюєте ризики впливу санкцій на російську економіку і в цілому на країн-сусідів?

– Санкції впливають негативно. У сумі з падінням світових цін на нафту це призвело до подальшого зниження російської економіки 2015 року. За нашими прогнозами, зниження буде до 4,8% ВВП. Це, поза сумнівом, вплине на сусідів, наприклад, на Азербайджан, Вірменію, Молдову й Україну, багато жителів яких працюють в РФ і висилають гроші сім’ям. Нестабільна російська економіка– це як бомба сповільненої дії для всього регіону.

– Чи приєднуватиметься банк до санкцій? Наприклад, чи можливий варіант скорочення інвестицій у Росію і збільшення на цю суму фінансування України?

– Ні, ми над цим не працюємо. Раніше акціонери ЄБРР прийняли рішення, що поки що нових проектів у Росії не починатимуть. Наявний кредитний портфель банку в РФ обслуговуватиметься.

– І чи співпрацюватиме банк з Україною в разі запровадження воєнного стану в Донбасі?

– Ми в будь-якому разі продовжуватимемо працювати в Україні. Що стосується конкретних кроків, то прийматимемо рішення відповідно до ситуації.