«Будьмо сильними, якими були наші прадіди. Вільні у вільному світі, бережімо пильно нашу культуру і наші традиції, плекаймо їх словом і ділом»
Нещодавно в українському Чикаго та його передмістях перебував із візитом директор музею вишиваних ікон та образів отця-доктора Дмитра Блажейовського, отець магістр Ігор Ковальчук, який радо погодився поспілкуватися з читачами нашого часопису.

Отець-доктор Дмитро Блажейовський

Отець магістр Ігор Ковальчук та Настасія Марусик

Експозиція Музею вишиваних ікон та образів отця-доктора Дмитра Блажейовського у Львові

• Отче Ігоре, ми зустрічалися з вами близько півтори десятка років тому в Чернівцях у художньому музеї. Ви тоді супроводжували світлої пам’яті отця-доктора Дмитра Блажейовського в його турне містами України з пересувною виставкою вишитих ікон. Ми, вишивальниці, з нетерпінням чекали на цю виставку з надією отримати альбом зі схемами. Пізніше я вишила декілька ікон з цього альбому. Одна з них, «Оранта над Софією», була освячена вже в Америці настоятелем церкви св. Покрови в м. Мілвоке отцем Володимиром Хвостиком…

Так, до створення музею виставка вишиваних ікон і образів отця Д. Блажейовського об’їхала понад 100 міст в Україні та за кордоном. Також ми мали виставки в Києві – в Українському домі, Національному музеї, Софії Київській, у Будинку вчителя. Популярність цієї виставки була неабияка, адже отець Д. Блажейовський започаткував нову галузь у мистецтві – вишивання ікон. Це ремесло стало дуже популярним серед українців. На той час із кольоровою друкованою продукцією було дуже скрутно. Люди відшивали з журналів, використовуючи збільшувальне скло. Тому альбоми зі схемами отця Блажейовського розкуповували миттєво. Коли отець бачив ікону, вишиту по його взорах – на очах виступали сльози, і він казав, що його праця недаремна. Він з радістю і доступно відповідав на кожне запитання вишивальниць. Отець був дуже ерудованою людиною, двічі доктором, разом з тим простий і доступний.

• За яких обставин ви познайомились з отцем Дмитром Блажейовським?

Це було в 1993 році. Я перебував у Римі з групою українських священиків, котрі приїхали до Малої семінарії. Отець на той час мешкав у Римі. Там, у Малій семінарії, я його вперше зустрів. Отець звернувся з проханням організувати пересувну виставку ікон по Україні, а також налагодити видавництво збірок зі схемами для вишивання. В Римі поліграфія коштувала дорого, і потрібно було затратити багато грошей для перевезення збірок до України.

• З тих пір ваші з отцем дороги перетнулися. Розкажіть, будь ласка, про вашу співпрацю, про отця Блажейовського як про людину.

Отець-доктор Дмитро Блажейовськиї був надзвичайно талановитою людиною, яка посвятила себе Богові й Україні. У нього було нелегке життя. Отець походить із багатодітної лемківської родини. Навчався в українській гімназії в Перемишлі, звідки пішки прийшов до Праги. У 1933 році, будучи студентом-електротехніком Празької політехніки, зробив пішу прощу до Риму. Зустрівши там семінаристів, залишився в Римі аж до 1947 року. В Римі вступив до Папської української семінарії святого Йосафата. За 12 років перебування в Римі вивчав філософію, телеологію, історію. Успішно захистив дві докторські дисертації – з богослов’я в Папському Урбаніянському університеті, та з церковної історії в Папському Григоріанському університеті.
З 1947 по 1973 рр. займався душпастирською діяльністю по різних парафіях в Америці, зокрема, в Коннектикуті, Міссурі, Колорадо, Пенсильванії, Техасі. За цей час він організував три парафії, одну місійну станицю, побудував кілька храмів, спроваджуючи туди українські родини. Ночами таємно працював у ресторанах, миючи підлоги та тарелі. Зароблені гроші зберігав для видання своїх наукових праць. У 1973 році повертається до Риму і продовжує наукову працю у Ватиканських архівах, в царині історії України, української Церкви та педагогіки. Також продовжує розпочату в Америці роботу з вишивання ікон. У своїх наукових працях отець Блажейовський порушував актуальні теми кардинальних змін. Зараз українці пробудилися, у них цілком інший вимір, а отець хотів сколихнути народ набагато раніше. Це видно в його публікаціях.
У нього був розпланований кожен день. Він казав, що кожен день, дарований йому Богом, тому він мусить щось робити для Бога. На сто першому році життя він власноруч набирав на комп’ютері текст своєї останньої книги «Моє століття». Після того він сказав, що вже писати не буде. Цю книгу привезли з друкарні в день його похорону. Отець прожив майже 101 рік, відійшовши у вічність в Страстну суботу. Якраз небо відкрилося, й отець пішов просто до неба.

• Що надихнуло його на це не чоловіче ремесло?

Коли отець збудував церкву в Америці, потрібно було знайти для священика вбрання, яке би підкреслювало українську церкву, щоб люди горнулися до неї. Отець Дмитро Блажейовський казав, що мистецтво і культура об’єднує і цементує народ. Він вишукував фрагменти взорів для фелонів, хоругов та ікон, почав будувати з них композиції на міліметровому папері. Першою вишитою іконою була ікона Вишгородської Богородиці, потім Оранта.

• Отець Дмитро Блажейовський залишив для нащадків великий творчий доробок. Що вважається найвагомішим із його спадщини?

Серед 25 наукових праць та численних публіцистичних статей отця Блажейовського найціннішими вважаються церковні історичні довідники (шематизми) українських парафій Перемишлянської, Станіславівської, Львівської єпархій та української діаспори. Перебуваючи в діаспорі, він відродив традицію української ікони. За сорок років отець Дмитро вишив понад 350 ікон та образів на релігійну тематику. Крім того, він видав 16 збірок «Українська релігійна вишивка». Перших 5 видав у Римі, розповсюджуючи їх по всьому світі, де проживали українці. Шосту збірку отець видав у Львові, а вже починаючи зі сьомої, я долучився до цієї справи.
Найбільше зацікавлення народу до збірок із розробками ікон почалося в 1992 році, після проголошення Незалежності. Його збірки передруковували в багатьох журналах.

• Як виникла ідея створення музею вишиваних ікон та образів отця-доктора Дмитра Блажейовського?

Їздив з виставкою по різних містах України, у людей виникало багато запитань щодо вишивання ікон. Тоді виникла ідея створення центру. Оскільки отець найчастіше приїздив із Рима до Львова – звісно, що найсприятливіший ´рунт був у Львові. Ідея втілилась у життя 6 травня 1999 року. Саме цього дня було створено, а на свято Юрія Переможця освячено музей вишиваних ікон і образів отця-доктора Дмитра Блажейовського. Музей розташований біля Оперного театру, на проспекті Чорновола, 2-а. В його експозиції – понад 200 оригінальних ікон, вишитих руками отця Блажейовського. Його ікони є по всьому світі: у Ватикані, Римі, на фелонах багатьох священиків в Америці, на мантіях Блаженнішого Любомира Гузара.
Серія ікон зберігається в Українському Чикаго – в катедрі св. о Миколая. Його хоругви є у Львові в катедрі святого Юра, в Мюнхені, в багатьох катедральних соборах світу.
Майже щодня до музею приїжджають вишивальниці з різних міст України, запозичають схеми і техніки, відшивають плащаниці і хоругви. Серед відвідувачів є також багато молоді шкільного віку. У отця є багато послідовників. Використовуючи розробки отця як абетку, вони почали створювати свої власні ікони. За час існування в музеї проведено понад двадцять персональних виставок послідовників отця Блажейовського.

• Отче Ігоре, розкажіть про ціль вашого візиту до Америки.

Метою мого візиту є збереження пам’яті про отця Дмитра Блажейовського та його вишиваний духовний світ.
Цього разу я привіз виставку ікон отця, яку змогли побачити українці в Нью-Джерсі, Філадельфії, Клівленді, Детройті та Палатайні.
Щиро дякую, отче Ігоре, за розмову і бажаю щасливого повернення до Львова.