У скрутний момент нашого життя, коли, як нам здається, не залишається жодної надії на те, що здоровий глузд візьме верх над інстинктом, любов – над бажанням принизити, чесніть – над лжесловом, доброта – над жорстокістю – знаходяться ті, котрі готові змінити все, а не стояти осторонь. Все, що непідвладне змінам еволюції, мінятиметься під час революції, гаслом котрої було і є: «Верхи не хочуть, а низи – не можуть…»
Посеред війн, революцій, конфліктів на сторожі стоїть невичерпна віра й надія. Віра в Бога, віра в себе, віра в те, що, пройшовши тернистий шлях лабіринту темряви, ми побачимо той вогник миру, радості й милосердя. У річницю Революції Гідності дозвольте висловити найщиріші слова вдячності кожному, хто знайшов в собі силу повстати, й усім, хто мав і має можливість проспонсорувати. Слова вдячності й тим, хто не є етнічними українцями, але так щиро розділяють нашу тривогу й бажання допомогти. Прикладом останнього стала доленосна зустріч майданівця Дмитра Петрука і Біти Буенростро – кандидата в олдермени міста Чикаго (дистрикт 43).
Ми зустрілися з Бітою Буенростро, щоб дати можливість нашому читачеві ближче ознайомитись з програмою кандидата, адже всі мешканці української околиці матимуть можливість стати безпосередніми виборцями.
- Біто, розкажіть про себе…
Дев’ятнадцять років тому молода і сповнена надією іранська іммігрантка приїхала до Чикаго в пошуках американської мрії. Сьогодні вона виборює право стати олдерменом дистрикту 43.
Я ніколи не займалась політикою, доки не зрозуміла, що відчуваю в собі потенціал захищати права людей, репрезентувати їх у «Consil City». Хочу зробити свій дистрикт безпечним для його мешканців. Моє гасло: «Демократія понад усе». Це значить, що кожна людина, виборець, буде мною почута, а її інтереси – захищені законом. Навіть якщо закон не досконалий – підлягатиме корекції.
Коли мені було 8 років, моя сім’я була змушена залишити Іран. Спершу Швеція дала нам політичний притулок, а коли мені виповнилося 19, я мала «скалершип» і право вибору: навчатись у Європі чи Сполучених Штатах. Оскільки «американська мрія» була більш спокусливою, я опинилася у місті світового значення – в рідному Чикаго. Будучи в еміграції, ніде не почувалася так комфортно, як тут. Побачивши вперше Lake Shore Drive, моя реакція була такою: «Wow, wow, wow».
- Повністю згодна з вами. А ще мені до вподоби ваше твердження «Я – громадянка Сполучених Штатів, а не політик-кар’єрист». Обґрунтуйте, будьте ласкаві.
Моє завдання чітке – працювати для людей мого дистрикту в різних сферах, а саме: в сфері відкриття нових малих бізнесів, планую тісніше співпрацювати з департаментом поліції, таким, як «Safty first», а ще – в сфері освіти й виховання молоді.
- Біто, скажіть нашим читачам, як емігрант емігрантам: який секрет вашого успіху? Його суть у послідовності кроків, чи сила духу, характер?
Приїхавши до США, я мала лише $30 у кишені і «скалершип» у руці. Вступила до North Park університету, спеціалізація – політологія. Поміж насиченим розкладом навчання я багато працювала, спершу – в студентському кафетерії, пізніше знайшла додаткову роботу. У вечірні години я відповідала на телефонні дзвінки. Не одне Різдво провела наодинці з книгою. Сьогодні я успішна у бізнесі, очолюю три ресторани й займаюсь політикою, бо знаю, як допомогти іншим. Головне, звичайно – тверда віра в себе і чітке визначення твоєї мрії. Далі – наполеглива праця і самоконтроль, бо в цій країні багато спокус, а вони можуть відволікти.
- Ви, мабуть, були відмінною ученицею, оскільки отримали грант на навчання.
Так, я завжди любила вчитись, пізнавати щось нове. Як результат – вільне володіння п’ятьма мовами. Освіта завжди надихала мене, давала так званий самозахист, посилювала віру в свої можливості.
- Багато дітей українських емігрантів навчаються в державних школах. Скажіть, що б ви змінили в системі освіти?
Виростаючи в еміграції в різних країнах, я зрозуміла необхідність збереження мови й етнічних традицій на рівні загальноосвітньої школи. Це дасть можливість вільніше почуватися, перейняти досвід навчання тієї чи іншої країни. А ще, в обов’язковому порядку я би зверталась до Вашингтону, щоб давали необхідні матеріальні засоби. Іллінойс – на другому місці серед інших штатів, який забезпечує школи бюджетом штату. Я вимагатиму федеральні гранти й використаю їх, щоб мати змогу набрати більше вчителів й зменшити кількість учнів у класі.
- Так, згодна. У цьому випадку зменшення кількості претендує на якість. Щодо молодого покоління – зрозуміло. А як щодо старших за віком громадян? Чи станете на захист Пенсійного фонду?
Цей фонд не був створений в одну ніч і так само не зникне в такий короткий термін. Старше покоління працювало в інших умовах й отримувало набагато нижчу заробітну плату. Уряд обіцяв їм пенсію, тому за жодних обставин люди не мають бути розчаровані діями уряду. Ми не змушені давати нові обіцянки, але ті, що дали – обов’язково виконати.
- В умовах сьогодення вся українська діаспора Сполучених Штатів намагається допомогти рідній Україні. Ми співпрацюємо з різними фінансовими установами, організаціями. Організовуємо івенти, перераховуємо зібрані кошти… Чи є у вас якась порада, ідея щодо ситуації в Україні?
На мою думку, Захід мусить бути більш рішучим. Україна потребує серйознішої допомоги: армія не має ні озброєння, ні матеріальних засобів. Я повність підтримую політику західного суспільства, де ключову роль відіграють Сполучені Штати, тільки кроки мають бути більш рішучими, а рішення – прийматися швидше.
- Яскравим прикладом того, як миттєво ви приймаєте рішення, є допомога майданівцю Дмитрові Петруку. Біто, ми, українська громада Чикаго, вражені вашою свідомістю і глибиною надзвичайно доброї душі.
О, так, коли я дізналася, що тут перебуває хлопець, який потребує допомоги, одразу ж погодилась стати спонсором його навчання і перебування тут, у США.
- Дмитре, як ви познайомились з Бітою? Які перші враження?
Зустрілись ми на Daily Plaza в рамках святкування 23-ї річниці незалежності України. Я перебував на візі, яку хотів продовжити, щоб залишитись тут на навчання. Мрія моя здійснилась завдяки Біті Буенростро. Зараз я вивчаю англійську мову, згодом планую вступити до університету. Закликаю мешканців Української околиці голосувати за кандидата в одермени Біту Буенростро. Біта справді завжди готова допомагати людям.
Біта: Дозвольте зізнатись: Україна вразила мене, передусім, її смілива молодь. Я дуже тішусь, бо маю можливість допомогти, а не сидіти, склавши руки. Горда й за те, що відчуваю зв’язок із цією країною: по-перше, опікуюсь навчанням і проживанням майданівця Дмитра, по-друге, у випадку перемоги на виборах репрезентуватиму інтереси мешканців Української околиці в City Consil. Більше того, розумію, якщо не зможу допомогти на персональному рівні, обов’язково звернусь за підтримкою до штату.
- Біто, скажіть, які пріоритети вашої виборчої програми. На які зміни можуть сподіватися мешканці дистрикту, в якому ви балотуєтеся, а саме, мешканці Українського села?
«Safty first»! Безпечність нашого району бажала би бути кращою. Особливо хотіла б закріпити дружні відносини між тими, хто стоїть на сторожі порядку професійно, й іншими, хто намагається спостерігати добровільно.
Маю намір порушити питання про поліцейське патрулювання на вулицях мого кварталу. А ще – маю намір долучити до цього проекту «малий бізнес», який теж зацікавлений у безпеці на своїй території.
- Невже гроші бюджету чи приватні кошти здані вирішити таку проблему?
Так, звичайно, не повністю. Іншою вагомою частиною цієї проблеми є закон про вільне зберігання зброї. На щастя, ті, хто його обговорюють, налаштовані ускладнити процес придбання легальної зброї, а також збільшити покарання за будь-яке порушення. Усі засоби – плюс уважність і настороженість мешканців – матимуть хороший результат.
- Біто, що ви думаєте про збільшення робочих місць, відкриття нових невеличких бізнесів? Як на мене, це теж частково залучить населення: кого –до роботи, кого –до розваг.
Так, я вірю в успіх таких бізнесів. Хорошим прикладом є Kasia’s food distribution, що процвітає в околиці багато років. Для такої приватної справи я і моя команда маємо хороший план, як привести власника до цілі прискореним шляхом, без особливих переживань і стресу.
По-перше, я намагатимусь полегшити процес отримання кредиту. Хотіла б відтермінувати й початкові оплати, не швидше, ніж через 8-9 місяців, а податки розподілити залежно від розвитку тієї чи іншої справи. Головне, я співпрацюватиму з власниками й залучатиму спеціалістів, які безкоштовно б консультували, скеровували. «From my mouth to God’s ear!»
- Наша розмова підходить до завершення. Дозвольте ще кілька коротеньких запитань. Чи вірите, що наш уряд використовує гроші обдумано, розумно?
У більшості випадків – так. Але я зосередилась би на заощаджуванні й прозорості. Я висвітлюватиму ту чи іншу проблему в City Consil відкрито й чесно.
- Чи «уряд» міста повинен підвищувати податки?
Більшість людей, які володіють нерухомістю, вірять, що вони і так переплачують. Я б віддала 10% своєї заробітної плати й 10% оплати робітників офісу в бюджет. Якщо мої виборці затягують паски, чому б уряду не робити те ж саме?
- Ви – інтелігентна і дуже цікава співрозмовниця, Біто. На вашу думку, як ми, українці, можемо підняти стандарт етики й удосконалити його?
Звичайно, починати потрібно в ранньому віці, тобто, зі школи. Намагайтесь залучати до формування особистостей усі інститути: школу, церкву, культурні й спортивні осередки. Але найголовніше – сприяти зміцненню родини, щирим стосункам у сім’ї, бо в них дитина формує свій світогляд, а всі інші складові тільки підживлюють його.
Шановні читачі, подаємо телефон, за яким ви зможете детальніше довідатись про місце й час виборів олдермена для 2 Ward: BitaNow.com.
312-473 – Bita
F/Bita Buenrostro
Розмову провела і переклала Леся Бакун-ЛевандовськаФото – з офіційного сайта Біти Буенростро