Хвороба – це один із способів отримати те, що без хвороби отримати ніяк не вдається. Деякі психотерапевти вважають, що основа майже всіх захворювань – психологічні причини. Але класична медицина офіційно визнає сім захворювань, в яких психосоматичний фактор є основним. Вони і складають «чиказьку сімку».
Хвороба виникає як спосіб задоволення потреб, які, так уже склалося, – інакше задовольнити неможливо.
То що ж дозволяє хвороба?
1. Подбати про себе без почуття провини
Ліки, всілякі засоби догляду, дорогі аналізи, процедури, обстеження – все це вам забезпечено просто тому, що ви хворієте.
Спробуйте ту ж суму витратити на послуги стиліста або курс масажу. Для кількох поколінь жінок – це неприпустимо. Завжди є те, на що гроші потрібніші.
2. Право на відпочинок
Парадокс у тому, що більшість сучасних жінок, навіть ставши фрілансерами або маючи вільний графік, все одно живуть за принципом: «У жінки є тільки два випадки, коли вона може нічого не робити – це вагітність або хвороба».
І вся наша система побудована за цим принципом.
Дитина не може не ходити в школу, якщо вона не хоче. Є єдина причина, через яку вона може пропускати школу – це хвороба.
3. Право на турботу близьких
Можливість відчути себе жінкою, про яку дбають. Якось не прийнято у нас дбати про «сильних, розумних і успішних», тим більше, про тих, які можуть подбати про себе самі. «Взявся за гуж, не кажи, що не дуж». Хвороба дає право отримати цю турботу і ніжність. Якщо ж близькі продовжують ігнорувати навіть ці недвозначні прохання про допомогу, то хвороба прогресуватиме, і в якийсь момент ці прохання доведеться почути. Чергування в реанімаційній палаті будуть забезпечені.
4. Увага близьких і друзів
Хвороба – це спосіб відчути себе особливим, вартим уваги. Тебе обговорюють, про тебе згадують. Ти стаєш «темою дня». І чим «закрученіша» і складніша хвороба, тим більше «охів та ахів».
5. Повага
Людина, яка переносить жахливі страждання, разом із жалістю і співчуттям, навіть із думками: «Господи, не дай Боже мені таке...» викликає повагу. Якщо те, чим ти займаєшся у даний момент, чомусь не викликає поваги (насамперед, у тебе самого), то серйозна хвороба дасть цю повагу. І бажання відчути себе «героєм» ніхто не скасовував.
6. Можливість не вирішувати те, що потрібно вирішити
Коли серйозно захворіла дитина, ідею з розлученням доведеться відкласти.
Власна поважна хвороба змусить почекати з новими проектами і зміною діяльності. Багаторічний догляд за близькою людиною – вагома причина, щоб не ставити собі питання про особисте життя і кар’єру.
7. Можливість призупинення, неспішності, прислуховування до себе
При хворобі життя різко сповільнюється, і на передній план виходить те, що раніше ігнорували і не помічали. Кожен подих, кожен крок стає важливим.
8. «Остання воля помираючого»
До бажання хворої людини завжди прислухаються. Захворівши, можна нарешті змусити чоловіка полагодити крани і зремонтувати ручку на дверях. Не кажучи вже про інші, більш глобальні прохання.
9. Побачити світ з іншого боку
Хвороба дозволяє потрапити в іншу реальність. Якщо вам доводилося кілька годин поспіль дивитися на складки тканини на абажурі або розглядати фігури дивовижних звірів у тріщинах на стелі – ви розумієте, про що я. Коли єдине, що ти можеш, – це годинами дивитися на один квадрат, метр на метр, то світ постає перед тобою абсолютно з іншого боку.
10. Переосмислити своє життя
Серйозна хвороба змушує задуматися над тим, про що раніше намагалися не думати. Коли постає перспектива, що, можливо, це кінець, то вся брехня про себе і своє життя кудись випаровується, і ти залишаєшся з правдою. І в цей момент відбувається глобальний перезапуск системи. Переоцінка всього свого життя.

***

Потреби – це такі речі, які доводиться задовольняти. Питання тільки в способі. Якщо доросла людина з якихось причин не готова пред’являти свої потреби відкрито, то несвідомо включається «театр тіла», і ці потреби будуть задовольнятися за допомогою маніпуляцій з тілом – тобто – за допомогою хвороб.
Визнавати такі речі напряму, без належної готовності, неможливо. Включається потужний психологічний захист.
Тому є сенс до цього усвідомлення підходити поступово:
1. Поставте собі питання: що дозволяє отримувати мені ця хвороба? Складіть список.
2. Проживіть кожен пункт. Не осуджуючи себе, з визнанням цього свого способу отримання чогось – дуже важливого для себе.
3. Дозвольте собі те ж саме отримувати відкрито у взаєминах, пред’являючи свої потреби, заявляючи про них. Зізнаючись собі про них.
Хвороба минає тоді, коли вона стає непотрібною.