rss
04/26/2024
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Проблема \ Кримінал \ «Укрзалізниця» і довірливі журналісти
«Укрзалізниця» провела прозорий тендер на закупівлю дизпалива на 1,5 мільярда під пильним оком ЗМІ. По піару вийшло непогано, по економіці – як завжди.
А ми завжди казали, що на чесних і прозорих тендерах можна зробити хороший піар. От «Укрзалізниця» і прислухалась. Уперше на розкриття тендерних пропозицій запросили журналістів. Про цей нечуваний акт ексгібіціонізму преса почала писати задовго до тендера і не змовкала ще тиждень. Воно й зрозуміло: рідко випадає така хороша нагода процитувати багато правильних слів від залізничних керманичів.
Ми на розкриття не ходили. З двох причин: по-перше, документи набагато цікавіші від слів, по-друге, ми собі інакше уявляємо, як треба проводити «чесні і прозорі тендери».
Мета відкритих торгів полягає в тому, щоб найдешевше придбати якісний товар. Досягається це, як правило, великою кількістю справжніх конкурентів. Для цього треба зробити кілька простих кроків:
– оголосити привселюдно, що тендер передбачається не корупційний. Паралельно обдзвонити потенційних учасників з цим же повідомленням та запрошенням;
– надати консультаційну допомогу щодо тендерної документації. І якщо учасник не приніс потрібної довідки – дати час її донести. Тобто, допустити до тендера всіх реальних учасників;
– чітко оголосити про те, як буде оплачуватись товар – і дотримати цього слова.
І останнє. Оскільки проведення некорупційних тендерів – це річ нова і незвідана для багатьох, то пілотний проект варто провести на чомусь простому: цеглі, шпалах, цукрі і т. д. Потренувавшись на котиках, можна переходити до будівництва чи програмного забезпечення.
До речі, журналістів у такому випадку на розкриття можна не запрошувати. По-перше, вони і без запрошення мають право приходити, по-друге, самі учасники себе й проконтролюють, внісши зауваження у протокол розкриття пропозицій, який і публікується у «Віснику держзакупівель».
І от тільки після того можна переходити до слайдів, тобто, до піару.
А тепер повернімося до наших залізничників. У них якось не склалось з цим тендером. Купували, нагадаємо, – дизельне паливо на 1,5 мільярда гривень. Недавній тендер на примітивні шпали чомусь пройшов у більш закритому режимі.
Учасників прийшло, як і заповідалось – небагато: три фірми на два лоти. Один лот розіграли між собою фірма Єрємєєва і фірма Єрємєєва, другий лот – фірма Єрємєєва і ще якийсь «елемент».
Журналістів запросили освятити своєю присутністю фінальний акт, який вже ні на що не впливав.
Мало того. Як це не кумедно звучить, але ціна на цьому тендері – теж не надто важлива. Річ у тому, що бензин – товар специфічний, дуже залежить від імпортних цін, не кажучи вже про курс долара.
Так от, у судовому реєстрі можна знайти десятки старих і свіжих справ, коли переможець тендера через суд постфактум підвищував ціну договору, зважаючи на зміну ринкових умов. Мало того, популярним є внесення в текст договору фрази про те, що ціна змінюється залежно від цін на АЗС. Сухою мовою це звучить так: «Умовами укладеного між сторонами договору було погоджено, що ціна товару, зазначена у специфікаціях, не є твердою та буде змінена відповідно до кон’юнктури ринку на відповідні товари, що підтверджено висновком ДП «Держзовнішінформ».
Це цитата з весняного рішення суду між «ВогАероДжет» (це, до речі, один з єрємєєвських учасників цього тендера) і «Укрзалізничопостачем». Це рішення легалізувало підвищення договірної ціни у зв’язку зі зміною обставин. І таких, нагадаємо – десятки.
Так що теоретично в бензиновому договорі може стояти ціна «1 грн. за 1 л», продавати його будуть за зовсім інші гроші.
Правда, у «відкритому тендері» залізниці є ще один специфічний нюанс. «Укрзалізниця» виставила очікувану вартість на рівні ринку: 18 990 грн./т. Учасники ж запропонували паливо по 21 300 («Елемент оіл») та 28 200 грн./т («Вогаероджет»). Якщо вони стануть переможцями, а ціна на АЗС підвищуватись не буде – чи знизять вони договірну ціну, посилаючись на довідку «Держзовнішінформу»? Чи просто забудуть її взяти?
Цього, на жаль, сказати не може ніхто: комерційні договори – таємниця за сімома замками.
Ще одне важливе, а може, й найважливіше питання: як «Укрзалізниця» планує оплачувати своє замовлення. Якось по-новому чи традиційно: друзям – «передоплата», ворогам – «як завжди»? Бо в тендерній документації учасникам самим пропонувалось визначити бажане відтермінування за фактом постачання.
Зважаючи на ці темні плями, нічого дивного, що на тендер прийшли тільки правильні хлопці, тобто ті, які знають правильні відповіді. Усе як завжди.
Отож, чекаємо від «УЗ» наступних звершень на піарівській ниві. Тільки хотілося б, щоб наступні прес-релізи починались не словами «Відкритий тендер провели сьогодні…», а фразою «Завдяки тендеру бюджет поповнився додатковими коштами».
І щоб не забути – «бюджет» – маємо на увазі державний, а не особистий. А то знову все переплутають.
Автори: Юрій Ніколов, Олексій Шалайський
Джерело: «Наші Гроші»

Свобода від люстрації

Лондонський «гуртожиток» для Roshen і Януковича

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - Dropshipping suppliers