Тарас Чубай в Українському народному домі Нью-Йорка. Доброчинний концерт, 26 вересня 2014 р.

В один вечір? Так. Чи не фантастична акція? Теж так. Яким чином? Просто. Тарас часто буває наїздом у Нью-Йорку. Має тут друзів. Вони і сповістили молодіжну організацію «Разом» (створену у січні 2014 р. зі штабом в Нью-Йорку), що Тарас в час коротеньких відвідин може дати доброчинний концерт. А дівчата та хлопці з «Разом»працюють нині як волонтери – збирають кошти для потреб постраждалим у війні на Сході.

Якраз треба зібрати на перевезення контейнера з медичним устаткуванням для військових госпіталів у Києві та Дніпропетровську. Миттєво, як тільки вміє лише це молоде, патріотичне, мобільне, «фейсбучне» покоління (в метрополії Нью-Йорка та в сусідній Філадельфії молоді люди працюють або вчаться), взялися за організацію. Домовилися з Тарасом про дату: 26 вересня. І за тиждень зуміли зібрати в Українському народному домі Нью-Йорка такий аншлаг, якого цей дім дуже давно не пам’ятає. Стільців не вистачило. Стояли ще в три ряди. А півторагодинний концерт Тараса тривав без перерви...
Що ж сприяло такому успіху? Відоме, популярне ім’я Тараса Чубая і його високе мистецтво. Мобільність та ентузіазм групи «Разом». Патріотизм українців закордоння. Адже йшлося про допомогу захисникам Вітчизни. Ці пафосні слова, мабуть, не схвалять ні наші герої, ні аудиторія. Все було дуже просто. Народ зібрався о 7-й вечора, як і було оголошено. Світло в залі вимкнули. Миготіла кольорово лише сцена під музикальний супровід... Цілу годину дали для спілкування та знайомства під келих вина чи склянку соку, які теж треба було купити.

Марія Сорока від імені «Разом» представляє гостя з України – відомого араса Чубая

І ось Марія Сорока – відповідальна за концерт із групи «Разом» – двома-трьома реченнями представляє Тараса як надзвичайну людину – співака, попередньо ще раз оголосивши: все, що зібрали сьогодні від продажу квитків, витратять на доставку медобладнання в українські госпіталі.

Тарас з гітарою на сцені. Лиш уточнив, що він звичайний, як усі. І що почне він з пісень на слова поезій свого батька. Це – львівський поет Григорій Чубай. Той самий, якого до самої смерті (1982) переслідували за націоналізм.

Отже, Тарас Чубай. Відомий 44-річний рок-співак, композитор, організатор та лідер гурту « Плач Єремії» (1990). Заслужений артист України. Народився у Львові. Закінчив Львівську консерваторію (клас альта). Нині мешкає з родиною біля міста Гостомель, що недалеко від Києва. Дружина Ольга – музикознавець, народжена в Макіївці: Захід і Схід – разом. Мають троє діток.
Написав музику до понад 100 пісень, випустив 11 музичних альбомів. Тарас співає високу поезію відомих поетів, є унікальним виконавцем стрілецьких та партизанських (УПА) пісень. Їхній збирач та інтерпретатор. Під час концерту запросив, між іншим, на концерт у столичному палаці «Україна» 14 жовтня – в день Українського козацтва, на Покрову. Тарас разом з легендарною рок-групою KОZAK-SYSTEM (до 2012 року називалася «Гайдамаки») та з власною групою «Плач Єремії» презентують програму «Наші партизани. Пісні самонаведення». Заздрю всім, хто зможе побувати там цього дня.

На сцені українського Нью-Йорка

Слухаємо пристрасного Тараса Чубая. Український народний дім, Нью-Йорк, 26 вересня

«Буде нам з тобою що згадати...» – назва однієї з найпопулярніших Тарасових пісень з УПівського циклу. Але свій концерт він розпочав з іншого. Кілька пісень на слова свого батька Грицька Чубая («Коли до губ твоїх...», «Я так довго мовчав...» та інші). Подякував матері, яка зуміла зберегти його вірші. Далі – кілька пісень на слова відомих поетів. Наприклад, «Весна» («Мова гайова») Богдана-Ігоря Антонича, «Колискова» («Спи, моя мила») Олега Лишеги, інші – на слова Юрія Андруховича, Івана Малковича, Володимира Івасюка... Вишукана поезія, покладена на чудову музику самого Тараса.
Далі – кілька партизанських пісень. Але розпочав з відомої тепер на весь світ лемківської «Пливе кача»... Своєрідне виконання, відрізняється від тихо-щемної у виконанні «Піккардійської терції», але зачепив «за живе» всіх не лише струнами своєї гітари, а й струнами своєї оголено-вразливої душі. А потім відома «Лента за лентою» та інші – з партизанської класики.
Ще далі – хіти ліричного циклу. Зумів «завести» аудиторію, залучивши її до спільного виконання. Наприклад, виконуючи «Золоту траву» («Я поставив біля дзеркала свічу») на слова Костя Москальця, «запалив» всю залу виконувати з азартом однойменний приспів. Виявилося, що молодь, взагалі чутлива до рокової музики, ще й добре знала його репертуар. Або приспів пісні «Вона» – суперхіт співака, без якої не буває жодного концерту. Зала наповнилася відчуттям єднання із солістом не лише завдяки ритму популярного музичного стилю, а й змісту та силі почуттів. Адже Тарас – співак шаленої, палкої, полум’яної пристрасті. Азартний. Співає душею. Тому навіть кілька сивочолих слухачів сприйняли співака з великим задоволенням. Він – співак для всіх поколінь. Тому що його репертуар – це не розважальні одноденки, а базований або на патріотично-героїчних піснях визвольної епохи, або народних піснях, або на високій поезії.
Вгамовуючи прохання аудиторії, на «біс» виконав: «Я піду в далекі гори», «Червону руту». Його музичний стиль виконання народних та естрадних пісень називають їх деактуалізацією.
Дякуємо Тарасові. Він зумів «завести» народ так, що всі ще довго не розходилися. Групами ділилися враженнями: у залі, в коридорах, надворі біля входу. Одним словом, Подія! Буде й нам, що згадати.

Тарас Чубай з активістами молодіжної організації «Разом», 26 вересня

Анонсуючи свій концерт в «Україні» 14 жовтня, Тарас розповів про його програму. «Наші партизани» – це стрілецькі та партизанські пісні, на яких сам виріс і вірить, що на них виховуватиметься ще не одне покоління. І які саме сьогодні особливо актуальні. А «Пісні самоведення» (спільний проект з гуртом «Kozaksystem»), виконуються в поєднанні багатоголосся зі звучанням музики «регі» і «даб». Вони повертають нас туди, де ми народилися, до свого коріння.

На завершення, дякуючи Тарасові за доброчинний концерт, (зал скандував по-майданівськи «Молодець!»), Марія Сорока оголосила підраховану суму коштів із продажу квитків: сім тисяч доларів! Включно з тими, які ще додатково отримали від пожертв. Назвала прізвища жертводавців. Ці кошти вони передають доброчинній американській організації Medshare, яка займається безкоштовним збором медичного устаткування і має переслати (якраз на доставку і будуть використані кошти) його у військові госпіталі Києва та Дніпропетровська.
Великий «респект» усім, хто причетний до цієї Події: дівчатам та хлопцям із «Разом», включно з Бруклінською групою, господарям Українського дому, проукраїнському ресторану «Веселка». А також – усім слухачам, які «кишенею» проявили свій патріотизм у тяжкий час небезпеки, коли під загрозою – незалежність та соборність України.

А хто ж такі «Разом»?

Є нагода презентувати цю молодіжну організацію для всіх читачів «Часу і Подій» з урахуванням доступу до сайту тижневика українців не тільки метрополії Чикаго, України, а й всього закордоння. Як на мене, ця українська молодь, що об’єдналася в «Разом» для допомоги Україні, – зразок нового типу організації, мобільної взаємодії через соціальні мережі та практичної роботи, вільної від стереотипних форм та «вождізму». Ось що розповіла про «Разом» Марія Сорока: «Перше знайомство молодих активістів відбулося на акціях протестів, ініційованих та проведених кількома класичними громадськими організаціями Нью-Йорка та його метрополії. Найактивніші почали думати, як допомогти київському Майдану. Спочатку зв’язалися з ним по скайпу. Заявили, що будуть підтримувати Київ щонедільними своїми майданами тут, у Нью-Йорку. Ця обіцянка мобілізовувала їх на проведення акцій, для підготовки яких інколи мали лише два дні. Спочатку вирішили, що треба інформувати ньюйорківців та гостей міста, що відбувається в Україні. І пішли в найбільш багатолюдні місця столиці світу: Тайм Сквер, Юніон Сквер, Вашингтон Парк. Виходили зі символікою, плакатами і зверталися «кричалками» до перехожих. Потім зрозуміли: це добре, але малоефективно. Тоді вирішили збиратися на форуми в приміщеннях і вирішувати, що ж далі. Наприклад, писатимемо листи в Білий дім! Ці форуми скріплювали міжособистісне знайомство, залучали нових активістів. Потім вирішили допомагати предметно: почали збирати кошти аби передавати на Майдан потрібні речі, доручати своєму представникові в Києві закупляти за зібрані внески необхідне. Адже у кожного з активістів були на Майдані у Києві родичі, друзі, знайомі. Через них дізнавалися про потреби майданівців, а також з «перших уст» – про конкретну ситуацію там.
Кошти спочатку надходили на приватний рахунок (одразу ж налагодили прозору звітність у Фейсбуці), а коли вони почали збільшуватися, зрозуміли, що треба мати свій офіційний рахунок. Так з’явилася необхідність створити організацію (середина січня 2014 р.), якій дали дуже вдалу, як на мене, просту і зрозумілу назву «Разом»: «Разом допоможемо Київському Майдану!», «Допоможемо українським госпіталям разом!» і т. д. Лого (символ) – два поєднані квадрати в кольорах символіки: голубий та жовтий. Так прийшли до необхідності структуризувати організацію».
Мають президента (Людмилу Шипович) та виконавчий комітет з 9 осіб; кожна людина відповідає за певний напрямок роботи. До слова, серед активістів, які були піонерами ідеї або проявили себе згодом, окрім згаданих вже Люби Шипович та Марії Сороки – Оля Ярочківська, Дора Хом’як, Наталя Шурба, Анастасія Рибутська, Віктор Березюк, Діма Кавун, Андрій Оленець, Іра Кіт, Іра Балабан, Олеся Лев – лідер Бруклінської групи та багато інших).
...Коли почалися тривожні події на Донбасі, всі свої зусилля зосередили на зборі коштів для потреб тим, хто постраждав. Як американська організація, вони не можуть безпосередньо допомагати нашій армії чи добровольцям, але можуть допомогти іншим способом. Зараз вони працюють і продовжуватимуть працювати над проектом «Тоу and personal care drive» – допомога одягом та іграшками постраждалим на війні. До цього переслали велику партію фільтрів для очистки води. Допомагають тут та в Україні приватним ініціативам.

	«Razom for Ukraine»: одні з багатьох. Нью-Йорк, 2014 р.

Марш єдності з Україною, організований «Разом». Нью-Йорк, 5-а авеню, 16 серпня 2014 р.

Розпитую Марію, з ким вони співпрацюють та які найближчі плани. Відповідь вражаюча. Налагодили зв’язок з Міжнародною громадською волонтерською організацією під назвою «Логістичний штаб». Вона об’єднує шість десятків волонтерів з різних країн світу. Координують роботу, обмінюються досвідом через сторінки Фейсбуку, Контакти, Твіттер, YouTube
Почалася робота з участі в Інформаційній війні, яку одночасно з військовою веде путінська Росія проти України. Вони зайнялися антипропагандою. Робота скоординована з іншими трьома командами. «Разом» взяла на себе реактивний напрямок – це розвінчання путінської пропаганди. Київська команда постачає матеріали та факти для такого розвінчання – це креативний напрямок. А група із Сіетла (США, штат Вашингтон) поширюватиме правдиву інформацію, створюватиме позитивний імідж України – це проактивний напрямок.
У листопаді збирають Форум волонтерів Нью-Йорка і двох штатів: Нью-Джерсі та Пенсильванії. Кожна з груп обміняється досвідом, закріплять знайомство та контакти, обговорять спільні проекти.
Так київський Майдан, локальні Майдани, агресія ворога (країна в небезпеці!) об’єднала український світ всієї планети, мобілізувала індивідуальні зусилля всіх груп людей, зокрема і насамперед, молодь. Є підстави пишатися нею.

А Тарас Чубайс наступного дня дав ще один доброчинний концерт у Пассейку сусіднього штату Нью-Джерсі. І там теж вразив всіх своїм високим композиторським та виконавським мистецтвом, могутнім голосом, змістовним репертуаром, бурхливим темпераментом, козацькою статурою, доброю душею та демократичністю поведінки. Багато прийшли, як і в Нью-Йорку, тих, хто його знає і шанує – львів’ян, киян та з усієї України. Адже нашого цвіту – по всьому світу. Свій – до свого! Слава українцям. Слава доброчинцям і волонтерам. Слава Україні!