Пасха - свято Світлого Христового воскресіння. Першу Пасху святкували давні іудеї за 1500 років до Різдва Христового в зв'язку з виходом ізраїльтян з Єгипту під проводом пророка Мойсея. Старозавітна Пасха знаменувала позбавлення єврейського народу від єгипетського рабства, а слово "пасха" в перекладі з давньоєврейської означає "вихід", позбавлення єгипетського рабства.
Новозавітна, християнська Пасха була встановлена апостолами незабаром після хресної смерті і Воскресіння Ісуса Христа і наповнилась новим сенсом. Це - свято перемоги над смертю. Спочатку Новозавітна Пасха присвячувалася спомину про смерть Спасителя. В 11 сторіччі в Християнській Церкві встановлюється час і чин свята. І тільки до V сторіччя Церква розробила правила і терміни святкування Пасхи, упорядкувала обряди і канони і остаточно затвердила їх на своїх Вселенських соборах на всі часи. Було встановлено, що християнська Пасха - це свято Воскресіння Христового і святкусться окремо від іудейської в першу неділю після повного місяця, наступного за березневим рівноденням.
Прийшовши на Русь з Візантії, християнство принесло і святкування Пасхи. Свято Пасхи стало найурочистішим і отримало назву Великдень. Весь тиждень, який передує цьому дню, називається Страсним тижднем...
Після Тайної Вечері Христос з учнями іде в Гефсиманський сад і, залишивши їх, сам молиться перед стражданнями і Хресною смертю. Тут він був схоплений стражниками, переданий суду і прийняв Хресну смерть. Про це нам і нагадують останні дні Страсного тиждня: Великий Четвер - духовне очищення, прийняття таїнства, Страсна П'ятниця - страждання Ісуса Христа, поховання Його Тіла, Велика Субота - день смутку і чекання Воскресіння Христового, і, нарешті, - Світле Воскресіння Христове.
У слов'ян існувало безліч звичаїв, приурочених до днів Страсного та Пасхального тижнів.
ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР
У Великий Четвер, який в народних традиціях називають чистим, кожна людина прагне очиститися духовно, причаститися, прийняти Таїнство Тіла і Крові Христових. В народі цей день відзначався звичаєм очищення водою - купанням в ополонці, ріці, озері. В цей же день фарбували яйця до Пасхального столу. Четвер це вже початок свят. Уся важка робота, пов'язана з ґрунтовними порядками в хаті, на подвір'ї, в полі, має бути вже зроблена. В цей день заколюють кабана або порося. Колись на Великдень разом з паскою святили печене порося з хріном у зубах. Тепер порося замінюють шинкою, ковбасою та іншими м'ясними виробами.
СТРАСНА П'ЯТНИЦЯ
У п'ятницю вранці Христа було приведено до римського намісника Понтійського Пилата для затвердження вироку. Ісуса звинуватили в богохульстві за іменування Себе Сином Божим. Пилат вважав Ісуса невинним і хотів звільнити -Його. Щоб уникнути відповідальності, він спочатку відіслав Христа до Ірода. Пізніше, щоб задовільнити жорстокість євреїв, наказав бичувати ув'язненого. Скривавленого і увінчаного терновим вінком, поставив Його перед євреями кажучи: "Це чоловік", прагнучи викликати у них милосердя і жаль до Ісуса. Користаючи з можливості звільнити одного із приречених на смерть, запропонував євреям вибрати, кого помилувати Варавву чи Ісуса, надіючись, що переможе справедливість (Іван 10,14). Але намарно. За наполяганням натовпу і первосвящеників Пилат оголосив вирок розіп'яти Ісуса на хресті. Ісусові наказали нести тяжкий хрест. Він йшов через все місто на гору Голгофу, до місця страти, у супроводі народу. ("Хресну дорогу"). На горі з Нього зняли одяг, прибивши руки і ноги до хреста. В останні хвилини життя Ісус сказав: "Сповнилося! Отче, у руки Твої віддаю Свого Духа!" Після мученицьких страждань на хресті Спаситель помер. В цю мить сонце померкло, і три години на землі було темно. Здригнулася земля, розірвалася завіса в Єрусалимському храмі, відкрилися гроби, і багато померлих воскресли.
У п'ятницю ввечері Йосиф, що був родом з Ариматеї, отримавши дозвіл Пилата, зняв з Хреста Пречисте Тіло, обгорнув чистою плащаницею і, пахощами покривши, поклав у гріб. Гробниця, що Йосиф відступив для Ісусового Тіла, "була висічена в скалі" (Мр, 15, 46). При вході в неї був коридор, а потім гріб із місцем на тіло померлого. Між гробом і коридором був малий прохід без дверей, а від коридору назовні вхід загороджувався великим каменем, круглим як колесо. Щоб увійти до гробниці, треба було відкотити камінь вправо чи вліво, він котився вздовж малого рівчака, викутого в скелі по обох боках входу. Йосиф за допомогою інших людей закінчив похорон перед заходом сонця.
Значення Хресної жертви Відкуплення для епохи Нового Заповіту (тобто теперішнього часу): Хресна жертва Ісуса Христа була принесена за гріхи усього людства. Христос терпів замість нас. Він ніби заплатив за наші борги перед Богом. Щоденне життя вчить нас, що така заплата можлива. Адже нащадкам переходить не тільки особиста власність предків, а й пам'ять про їх заслуги або прорахунки. Не лише родини, але цілі народи терпіли через одну злу людину. Первородний гріх перейшов із однієї людини на все людство. Тож і заслуги однієї людини могли перейти на усе людство.
Христос терпів більше, ніж людина взагалі в силі витерпіти, бо хотів показати, якою великою є Його любов до нас і якою безмірною образою для Бога є наш гріх. У кожної людини є свій хрест, який Бог на неї поклав. А, може, таких хрестів значно більше: бідність, терпіння, кривда, погорда, переслідування, невдячність, несправедливе звинувачення, хвороба і т.д. Та Бог знає, як допомогти людині знести такі хрести. Він закликає нас: "Коли хтось хоче йти за Мною, нехай відречеться себе самого, візьме свій хрест і йде за Мною". Ті слова говорить Ісус і сьогодні до всіх нас.
Церковні традиції. Головним християнським обрядом в п'ятницю є винос плащаниці. Плащаниця символізує полотно, в яке був загорнутий Ісус Христос після зняття з Хреста. Після Воскресіння на полотні залишився відбиток Його Образу, який утворився, як дослідили учені, шляхом великого випромінювання. Це єдиний день в році, коли не правиться Служба Божа, є лише Вечірня з винесенням Плащаниці, її виносять у другій половині дня. Іде обхід довкола церкви з Плащаницею, яку несуть за чотири кінці священики або старші парафіяни. Після обходу Плащаницю кладуть на приготований стіл посередині церкви. Віруючі приступають до Св. Плащаниці і побожно її цілують. Божий гріб прикрашають квітами і лампадами, за ним ставлять хрест без Розп'яття з полотном. До плащаниці християни приступають не тільки у п'ятницю, але й в суботу цілий день.
Народні традиції. Віруючі люди не їдять нічого до виносу плащаниці. Повернувшись з церкви, родина сідає за стіл обідати. Обід у Страсну п'ятницю пісний. Здебільшого обходяться городиною. У цей страсний день не можна ні шити, ні рубати дров, ні співати.
ВЕЛИКОДНЯ СУБОТА
Найперше, що зробив Христос після Своєї смерті, зійшов до аду, щоб звільнити всіх праведників Старого Завіту. Господь звільнив не тільки всіх праведників Старого Завіту, а й наказав ангелу привести також всі душі з чистилища. Як для запоруки Відкуплення живучих на землі, вони з місця були прощені Відкупителем і решту терміну їм було подаровано, і вони були прославлені, як і душі праведних.
Значення Хресної жертви Відкуплення для Старозавітньої епохи (тобто минулого): Христос Своєю Хресною Жертвою перепросив Бога-Отця за нас. Він є тим посередником між Богом і людьми, який не тільки примирив нас з Богом, але й допоміг повернути людству те, що було втрачено рай. Доказом цього є вищеописана подія.
Церковні традиції. У Великодню Суботу в другій половині дня на церковному подвір'ї ми освячуємо наші паски. Якщо правиться Всеношна в церкві, то благословення пасхально їди відбувається врочисто після Служби Божої. Навколо церкви розставлені сотні різноманітних кошичків зі святковою їжею. На вишитих рушниках різного роду крашанки та писанки. Кожен з нетерпінням чекає освячення свого кошика. Після чого повертаються до своїх домівок. У цей день також виготовляли крашанки і прибирали на кладовищах. Словом, намагались навести порядок усюди, щоб гідно підготуватися до зустрічі Великодніх свят.
ВЕЛИКДЕНЬ
Під час своєї прилюдної діяльності, яка тривала три роки, Ісус Христос вчинив чимало чудес. Однак найбільше чудо сталося на свято Пасхи.Тоді Він власною, тобто Божою силою, сам встав з гробу на третій день після своєї смерті на хресті. Це найбільше чудо привело до віри мільйони людей.
Першими свідками Ісусового Воскресіння були ті особи, які найвідважніше супроводжували Його на Хресній дорозі. Це Марія Магдалина і жінки-мироносиці, які прийшли вклонитися Тілу Ісуса. Яке ж було їх здивування, коли вони помітили, що величезний камінь, який закривав вхід, відсунений, тіла немає, а залишилася тільки плащаниця.
Біля гробу сидів Ангел у вигляді юнака, в білому одязі. Він промовив до них: "Не бійтеся, ви шукаєте Ісуса Назарянина розіп'ятого? Нема Його тут. Він воскрес, як сказав. Підіть і скажіть ученикам Його. що Він воскрес із мертвих..."
Правда про Христове Воскресіння утвердила у вірі навіть тих, які сумнівалися. Щоб усунути різні сумніви, Ісус з'являвся у своєму воскреслому вже тілі багатьом людям впродовж 40 днів, поки не вознісся на небо.
Значення Хресної жертви Відкуплення для майбутнього людського роду Христос Воскрес. щоб нам доказати, що є Богом і щоб переконати нас. що ми теж колись воскреснемо. Христове Воскресіння це основа нашої віри; це найсильніший доказ правдивості науки Христа; це доказ того, що людина, створена за образом Божим, не гине остаточно після фізичної смерті. Сам Христос запевняє нас про це: "Така бо воля мого Отця, щоб кожен, хто Сина бачить і вірує в Нього, жив життям вічним, щоб Я воскресив його останнього дня" (Іван 5. 28-29 і 6, 40).
Церковний обряд. Христове Воскресіння відбулося дуже рано в неділю, третього дня після його смерті. Звідси існує в Церкві дуже давній звичай, який нагадує, що пасхальний піст закінчується в суботу вночі і воскресні торжества починаються опівночі або на світанку. Воскресні торжества розпочинаються обходом довкола церкви під звуки дзвонів. Цей обхід є символом ходу жінок-мироносиць в неділю вранці до Господнього гробу. Після обходу, перед зачиненими дверима церкви, наче перед запечатаним Божим гробом, починається воскресна Утреня. Тут перший раз чуємо радісне: "Христос вoскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах життя дарував" і під час співу воскресного тропаря священик хрестом відчиняє двері церкви на знак того, що Христове Воскресіння відчинило нам двері до неба.
"Христос воскрес" перший раз промовив Ангел до жінок-мироносиць біля Господнього Гробу. Цим радісним привітом уже дві тисячі років обмінюються християни протягом усього пасхального часу, відповідаючи " Воістину воскрес!"
Впродовж цілого Світлого тижня в іконостасі залишаються відчиненими царські двері. Це знак того, що Христос Своїм Воскресінням відкрив нам двері до Божого Царства. На тетраподі лежить артос (великий хліб), що символізує вічне життя. Його роздають вірним у Томину неділю.
Великдень це також час поминання покійних. Рідні приходять на могили померлих, згадують їх молитвою та добрими словами, а також просять у них прощення.
У цей день священик з церковним братством ходить по кладовищі і відправляє над могилами померлих, кропить свяченою водою зі словами: "Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував". У такий спосіб рідні діляться з померлими воскресною радістю.