Такий грандіозний захід вражає своїми масштабами та можливістю спілкуватися зі співвітчизниками всього світу, а також національно-свідомими громадянами України, кожен з котрих особисто потерпає від тих негараздів, які приносять непорядні політики своєму народу.

Моя сестра, що мешкає в Черкаській області, говорить, що я не був би таким патріотом України, якби одержував пенсію, яку отримує вона. Мабуть вона має рацію, бо критикувати зі сторони завжди простіше, ніж бути в центрі подій.

Мав рацію й Президент України Віктор Ющенко, коли погоджувався з критикою Аскольда Лозинського, але як важко зробити так, щоб не було за що критикувати. Особливо при такій ситуації, коли суспільство розділене навпіл, а соратників цікавлять тільки посади.

Цікавий був епізод у готелі "Братислава", коли один з громадян України "видворяв" мене за межі моєї Батьківщини тому, що я не погодився з аргументами бармена, що у такій високій ціні пляшки французької мінеральної води (30 гривен за 1,5 літра) винен президент Ющенко. Характерно те, що я спілкувався з ними українською мовою, а вони відповідали мені російською. В той час я не міг не згадати, як мене півроку тому так само "видворяв" мій керівник за межі Росії за те, що я "розвів на Сахаліні "бандерівщину".

Та повернемося до самого Форуму. Слухаючи виступ Президента України, я був гордий з того, що в мене є така можливість почути з його вуст пояснення, чому він поступив з Верховною Радою так, а не інакше. Тому, що перед ним народ всієї країни, а не тільки помаранчевої її частини.

Можливо, такі позитивні почуття мене переповняли ще й тому, що ми, 2 делегати з Сахаліну - від Сахалінської регіональної громадської організації українців "Київська Русь" та Південно-Сахалінської місцевої національно-культурної автономії українців "Дніпро" - привезли з собою на Форум Народний ансамбль козацької пісні "Воля", який успішно виступив на заключному концерті Фестивалю "Український спів у світі" та на Фестивалі "Південне сяйво" в Миколаївській області. Сахалінців впізнавали і за яскравими костюмами, і коли чули пісню "Козак гуляє весілля".

А я був безмірно гордий з того, що моя Батьківщина, моя Держава, мій Народ так сприймає наших самодіяльних артистів, більшість з яких не знає вже української мови і не вважає себе українцями. Процес асиміляції зробив свою недобру справу. І за результатами перепису 2002 року нас зменшилося на Сахаліні з 7 відсотків до 3,9%.

Я задоволений тим, що головою УВКР обрана така активна людина, як Дмитро Павличко і безмірно вдячний Михайлу Гориню за його плідну діяльність. Сам факт, що він з делегацією побував у нас на Сахаліні дуже красномовний. Це не відвідини австралійської, чи канадської діаспори, де все на високому рівні. А в нас, навіть мої співвітчизники, не розуміли мене, коли я так відверто підтримував кандидата в президенти Віктора Ющенка.

Хотілося б вірити, що результати роботи Форуму позитивно вплинуть на збереження національних традицій та мови серед українців Росії. Але в цьому питанні, на жаль, я не оптиміст. Тільки маленький відсоток національно-свідомих українців хоче щось змінити на краще, а більшість займає позицію - "моя хата скраю". А росіянам це і потрібно. На державному рівні для українців Далекого Сходу ніхто робити нічого не буде. Навіть неможливо домогтися, щоб потенційно могли звучати на Сахаліні радіопередачі українською мовою через державні ЗМІ.

Неможливо переоцінити нові знайомства, якими багате було спілкування на Форумі.. З генеральнім осавулом українського козацтва Калашником Сергієм Івановичем, головою Нижньокамської міської національно-культурної автономії "Вербиченька" Савенком Євгеном Вікторовичем, шеф-редактором аналітично-інформаційного журналу "Схід" Білецьким Володимиром Стефановичем та іншими. То ж до наступних зустрічей, дорогі друзі.

Слава Україні!

P. S. Коли я ознайомився з враженнями від Форуму пана Стефана Паняка, то зрозумів, що краще професора не скажеш. І так, як він може підписатися під кожним словом пана Аскольда Лозинського, так і я згоден з кожним твердженням нашого колеги і товариша.

 

Микола Засенко, голова Ради

Сахалінської регіональної

громадської організації українців "Київська Русь"

15 вересня 2006 р., [email protected]