Це відбувалося у суботу 2 вересня 2006 року. Рано-вранці дві сусідки зустрілися, щоб випити філіжанку кави. Між ними зав'язалася така розмова:

- Чи ти чула, Марусю, в Палатайні завтра буде проводитися фестон "Українська толока?"

- О, направду? І хто ж його організовує? - питає друга.

- Кажуть, якась там "Помаранчева хвиля".

- Ой, не витримаю! Де ж-то вони людей наберуть? Хто до них прийде?

- Слухай, давай-но поїдемо туди і самі усе побачимо...

- Ну, а де ж той Палатайн знаходиться?

- Не хвилюйся, знайдемо. Як кажуть: "язик до Києва доведе...

     Вирішили. Зробили. У неділю, 3 вересня, після закінчення Служби Божої, наші "кумасі" попрямували до міста Палатайн.

     І очам своїм не повірили!!! На майдані, коло СУМ-у було людно і весело... З боку сцени лунала музика, десь далі ароматно пахли шашлики, з кухні долинав шум і гамір. Там утворилася велика черга. Кожен хотів покуштувати українські страви, які були так дбайливо приготані нашими шановними господинями. Та й вибір був чималий: вареники та голубці, кури, капуста з ковбасою, борщ з пампушками, а на десерт - кава і солодке.

Все було дуже смачно, а глянеш на жінок у жовто-блакитних фартушках - душа радіє. Вони були усміхнені та привітні. Ще б пак! За день до фестину аж до ночі не могли порозходитись - ні про який сон ніхто і не думав...

     Настрій був піднесений та святковий. Адже це перший фестин, який проводить "Помаранчева хвиля". Взагалі ця організація дуже молода - існує всього рік. Та за цей час було проведено багато заходів, зустрічей та свят.

"Помаранчева хвиля" має велике майбутнє, бо до неї входять чудові люди різного віку, але усіх об'єднує одна свята ідея: об'єднати громаду, особливо новоприбулих українців, з метою збереження українських традицій, культури, мови.

     Сама по собі ідея проведення фестину "Українська толока" у м. Палатайн була дуже вдала. Адже тут вже існує велика і діюча громада, тут багато молоді і є надія на подальше розширення та співпрацю.

      Приємно було бачити о. Михайла Кузьму - священника греко-католицької церкви у м. Палатайн та о. Богдана Калинюка - настоятеля православної церкви у Блюмінгдейл, які сиділи за одним столом і вели дружню розмову. Як у пісні співається: "одна родина за столом...". І, Слава Богу, що ми, українці, маємо тут, у далекій Америці, свою церковну родину - джерело, із якого черпаємо святу воду для морального і духовного збагачення душі.

     Надзвичайно цікавою була мистецька програма, а її ведучі Ольга Винничук та Ярослав Боднар особисто є членами УГО "Помаранчева хвиля".

     Після закінчення фестину відбулася українська дискотека, яку проводив диск-жокей Михайло Калинюк (син о. Богдана Калинюка). З різних куточків Чікаго та околиць прибули сюди молоді люди. Деякі приїхали навіть із Milwaukee і Rockford.

     Знаєте, я особисто до "молоді" себе вже не відношу, але теж із задоволенням потанцювала під звуки сучасної української музики. Найбільше вразило те, що молоді дівчата і хлопці не тільки активно танцювали, слухаючи українські пісні, але й підспівували, причому знали напам'ять майже усі слова. Серце тішилось, і душа переповнювалася емоціями. "Це ж наші діти - майбутнє української громади в Америці. Кому ж як не їм продовжувати велику ідею батьків та дідів". Я думаю, ми можемо бути спокійними - наша справа в надійних руках.

     Традиційно підтримала Українську Громадську Організацію "Помаранчева хвиля" наша єдина в Чікаго українська фінансова установа Каса "Самопоміч", подарувавши на проведення Української толоки чек на суму 1000 доларів і призи на лотерею. На проведення аукціону надзвичайно гарні речі подарували Ольга Винничук, родина Яцковських, Лука Костелина.

     А на закінчення хочу подякувати організаторам толоки, а саме: Тарасу і Дарії Василикам, Луці Костелині, Стефі Собчук, Ользі Винничук, Галині Бориславській, Роману і Наталці Яцковським, Леву Боднару, Евгенії Лущак, Лесі Фігель, Марті Андрусейко, Ярославу і Марії Купчакам, Ярославу Боднару, Івану Дем'янцю, Василю Бойченюку та Евгенії Семенців, Володимиру Подьо, Івану Білецькому, Любі Хащук та іншим. Неможливо не згадати нашу молодь, яка разом із батьками доклала зусилля для успішного проведення толоки. Це - Марта Бориславська, Юрій Фігель, Роксоляна Яцковська.

     Хочу побажати "Помаранчевій хвилі" здоров'я, добра, успіхів, втілити у життя усе, що задумалось. Нехай Господь буде з Вами!

     І я вірю, що все буде чудово, бо в розмові з головою організаційного комітету Тарасом Василиком, на моє запитання: "Чи ви думаєте, у наступному році ми знову матимемо "Українську толоку" в Палатайні?", - він сміливо і гордо відповів:

"Безумовно. Ми - народ впертий і завжди доводимо розпочату справу до кінця..."

     "Дай Вам Боже!"