За час АТО більшість критичних висловлювань стосувалося генералітету та керівників вищого рівня усіх відомств.
Командири середньої ланки, зокрема, командири добровольчих батальйонів, найчастіше характеризувалися позитивно. Деякі з цих комбатів набули неабиякої популярності. Серед них і комбат добровольчого батальйону «Донбас», відомий громадськості як Семен Семенченко.
На сьогоднішній день він є, напевно, найбільш відомим і «розкрученим» у ЗМІ військовим, що воює у складі АТО. Ледь не щодня його записи, інформацію, заклики, звернення публікують у соціальних мережах, звідки їх охоче передруковують і цитують Інтернет-сайти, газети, радіо- і теленовини.
Саме Семенченко найбільше бив у дзвони у випадках, коли, за його словами, начальство віддавало неправильні накази, не поспішало на допомогу оточеним бійцям, не підвозило вчасно боєприпаси, а то й кидало бійців напризволяще перед лицем неминучих трагедій – оточення, полону, смерті.
Коли Семенченка під Іловайськом 19 серпня поранило, він і з ліжка у Дніпропетровському госпіталі продовжував так само наполегливо інформувати громадськість про хід боїв – тут Семен інколи заміняв ціле інформаційне агентство, бо отримував мобільним зв’язком найсвіжіші дані від своїх же бійців прямо з місця їхніх боїв і тут же інформацію оприлюднював.
А у випадку критичної ситуації знову і знову безупинно калатав у всі дзвони, телефонував через голови всіх своїх керівників до начальника Генштабу, міністра оборони, намагався пробитися навіть до Президента з криками SOS!
Щоб читачі зрозуміли стиль Семенченка, наведу його заклик у Фейсбуці до міністра оборони: «Міністрові оборони України Гелетею. Командуванню АТО. Незважаючи на численні попередження про ситуацію, яка складається в секторі Б, незважаючи на вчорашню та сьогоднішню інформацію про прорив танків зі сектора Д, а також із кордону з РФ, а також із району Моспиного, ситуації з прибуттям додаткових підрозділів ЗСУ так і не вирішено. Зараз негайно необхідно зупинити відхід того, що дотепер прикривало нам тил, тобто, ввірених вашому відомству частин із району Кутейникове – Старобешеве, повернути артилерію і завдати масованого удару в цьому районі з обов’язковим використанням бронетехніки. Ці сили ви маєте. Якщо цього не буде зроблено, і ситуація ускладнюватиметься і надалі, залишу за собою право трактувати бездіяльність керівництва ЗСУ в найбільш негативному варіанті. Якщо треба – самі станьте з пістолетом на дорозі й тримайте ситуацію. Дійте, врешті-решт!»
Відзначаючи його активність, Арсеній Яценюк прямо у госпіталі вручив комбату Семенченку орден Богдана Хмельницького III ступеня.
І тут героїчний комбат – а саме такий імідж закріпився за Семеном – уперше постав перед країною з відкритим обличчям. Це сталося під час прес-конференції в Дніпропетровську.
До цього він постійно носив так звану балаклаву – шерстяну маску з прорізом для очей, яка приховувала його обличчя. Така своєрідна мода тягнулася ще з часів Майдану, коли протестувальники не хотіли, щоб їх впізнавали, а потім і здійснювали репресії силовики Януковича.
Семен виявився чоловіком середнього віку, симпатичним, але із заклопотано-суворим виразом обличчя. Типом голови він нагадував молодого Тараса Шевченка.
І раптом, як сніг наголову, проти комбата виступила якась частина його бійців. Декілька з них дали прес-конференцію, під час якої вилили на ошелешених журналістів купу звинувачень і гострої критики на свого комбата і стверджували, що бійці батальйону, нібито, пишуть заяви про звільнення з-під командування С. Семенченка і, нібито, вже 20 бійців кинули його.
Вони для початку заявили, що, нібито, справжнє ім’я комбата – Костянтин Гришин, що він здійснює бездарне керівництво батальйоном і постійно призводить до непотрібних жертв, що патріотизм і альтруїзм бійців банально використовуються в інтересах слави їхнього командира, який, нібито, присвоює чужі подвиги і шалено піариться, що поранено його не у бою, а випадково, що проявляв себе у боях зовсім не героїчно, що підводив бійців, що хоче йти у владу, а цього, за їхніми словами, допустити ніяк не можна, бо він у владі буде, за виразом одного з учасників цієї дивної прес-конференції, «гіршим, ніж Янукович».
Цій ситуації є, принаймні, 2 пояснення.
Малоймовірно, але теоретично можливо, що якась частка критики (яка?) має під собою підставу, і комбат Семенченко має якісь недоліки, провини, гріхи, неправильні вчинки тощо. Час це прояснить.
Друге: когось Семенченко «дістав» своїм калатанням у дзвони і звинуваченням командування у некомпетентності, а то й у зраді, а когось стривожив заявами про два наміри.
Перший намір комбата – йти до якоїсь партії у виборчий список і стати нардепом.
А ще комбат Семенченко повідомив, що створює Українську військову організацію, яка повинна об’єднати зусилля добровольчих батальйонів на кшталт «Донбасу» і «виступити єдиним фронтом перед владою в принципових і важливих питаннях».
Чи розуміють читачі, що це звучить як прихована загроза третього Майдану, учасниками якого можуть бути вже не мирні громадяни з кийками і дерев’яними щитами, а загартовані війною солдати, озброєні автоматами, гранатометами і ще чимось серйознішим?
Для прикладу повідомлю: 3 вересня, в Києві, у двох бійців саме цього батальйону «Донбас», що поверталися із зони АТО, міліція вилучила арсенал бойової зброї – 4 бойові гранати, 386 набоїв і навіть артилерійський снаряд.
Цих затримали і обеззброїли. А інших, які проскочили пости?
Адже таким бійцям узяти штурмом будь-яку урядову будівлю і змести будь-яке керівництво – Генштабу, Міноборони, уряду – проблеми не складе. Вони і міста брали на Сході, й укріплену оборону штурмували.
Якщо навіть обійтися без Майдану і штурмів, то така воєнна організація може скласти серйозну конкуренцію Міністерству оборони та МВС, які у низці моментів проявили себе не кращим чином. А тут вам об’єднані батальйони під проводом суперпопулярного Семенченка, якого висунула війна з низів.
Виникає питання – чи й серед воїнів АТО Семенченко є таким же популярним, як і у суспільстві та ЗМІ? Якщо так, то на наших очах може зростати той ймовірний Бонапарт, який здасться країні патріотом із залізною рукою – тією самою, що здатна «навести порядок», вичистити всі державні та силові структури від п’ятої колони зрадників.
Адже сам С. Семенченко у відповідь на ці звинувачення заявив, що буде продовжувати піклуватися про свій батальйон, а у найближчій перспективі хоче глобально поміняти країну у кращий бік. Як вам така заява?
Міняють країну не комбати, а фігури, більші за рангом, що інколи виростають з командирів середньої ланки і беруть владу – різними способами, мирними та військовими, зокрема, і переворотами.
Можливо, тому була організована ця прес-конференція і проти комбата С. Семенченка, як висловлюються деякі ЗМІ, відкрито «другий фронт».
А перший фронт проти цього популярного комбата відкрили по той бік фронту. Так звана «прокуратура» самопроголошеної «Донецької народної республіки» оголосила в розшук командира Семена Семенченка, назвавши його батальйон «каральним».
Чим насправді виявиться атака на Семенченка – обґрунтованою критикою чи «чорним піаром» – покаже час. І низка подій найближчого майбутнього.
Віктор Рибаченко,
Шеф-редактор «Час і Події»