А все тому, що Південна Пальміра – місто волелюбне, і воно шанує таких справжніх борців за волю, якою завжди була Валерія Новодворська – російський політик, публіцист, журналіст, дисидент, правозахисниця.

Вона пішла з життя 12 липня, на 65 році життя, і десятки тисяч москвичів проводжали її в останню путь. Серед них не було жодного російського чиновника чи політика. А лукавий президент РФ Владімір Путін, якого Новодворська називала «чудовиськом, породженням мороку», зітхнувши з полегшенням, навіть висловив співчуття її рідним. Більшість своїх останніх публікацій вона присвячувала Україні й критиці Путіна. Тож, проводжали Валерію Новодворську під гасла «Росія буде вільною» та українські майданівські: «Герої не вмирають» і «Слава Україні! Героям слава!»
Валерія Новодворська була затятим антирадянщиком і ненависником диктаторського режиму Путіна. У 19 років вона не побоялася виступити проти радянської влади – розкидала листівки у Кремлівському палаці з власними антирадянськими віршами. Організувала підпільну групу, в якій закликала до збройного повстання проти комуністичної партії. Пізніше – у 90-і – створювала Демократичний союз – першу опозиційну партію в СРСР. Вона пережила десятки допитів, обшуків, судів за дисидентську діяльність. У 1970 році була етапована до Казані й два роки перебувала на примусовому психіатричному «лікуванні» каральною медициною. Вона була у нерівній боротьбі зі системою, і радянський та путінський режим цілковито з’їв її. Справдилася її оцінка Путіна: «Чекістська шкура, політична бездарність і сталініст: мстивий і жорстокий».

У звільненні України вона вбачала і свободу Росії. «Ми дійшли тут до такого жалюгідного становища, що готові вітати українську визвольну армію, які звільнить нас від нашого рабства. Але не треба балувати «совків», нехай звільняються самі. А Україну бережіть, це – надія людства», – заповідала Новодворська. Вдома у неї висіли український прапор та портрет Бандери. Інколи ця відома всім «росіянка з українським серцем» одягала подаровану їй киянами чудову вишиванку.
Ми завжди пам’ятатимемо її теплі дружні слова про Україну. Ось кілька цитат. «Ви зуміли зберегти ідеали Київської Русі, яка була першою в Європі з економічного й політичного потенціалу. Україна пішла на Захід. Ви не одразу почнете жити так, як у Євросоюзі. Але ви навчилися працювати, тому що вас не годували ні нафта, ні газ». «Якби я могла ще ходити й носити зброю, я б записалася в українське ополчення. Путін і російські генерали, які давно на своїх картах відрізали від вас Крим і східну Україну, мають бачити, що є кому чинити спротив». А в одному з останніх інтерв’ю Новодворська сказала: «Ви все правильно робите. І, звичайно, ви відбили у Путіна бажання вводити війська – вже ясно, що жодні війська нікуди не увійдуть, і якщо ви доб’єте колорадів у Луганську й Донецьку, то будете вільними. Путін не має шансів, Україна переможе! Для України вихід один – міцний мир. А міцний мир наступає тоді, коли супротивник не може підняти голову, тому що її йому відірвали».
Ініціював створення пам’ятника Валерії Новодворській в Одесі правозахисник Олег Спину. «Особисто я вважаю, що монумент росіянці з українським серцем, яка щиро підтримувала Україну в її прагненні до незалежності й демократії, має бути встановлений у центрі міста. З урахуванням того, що в Росії пам’ять Валерії Іллівни навряд чи в найближчі роки увічнять, цим повинна, я впевнений, зайнятися Україна. Одеса – прекрасний варіант!» – вважає пан Олег. Він повідомив, що одесити вже зібрали на виготовлення пам’ятника 70 тис. грн.. На його переконання, монумент буде встановлений у будь-якому випадку – за згодою або без згоди місцевої влади.

 Фото зі соціальних мереж