Буковина є невичерпним джерелом музичних талантів України. Знаємо, що в цьому чарівному краї народилися такі світочі української музики, як Володимир Івасюк, Павло Дворський, Микола Мозговий, Назарій Яремчук, Оксана Савчук, і це далеко не повний список. Є ще в цьому чудовому краї багато музикантів, котрі не змогли яскраво показати свою обдарованість. Проте, їхній талант не пройде марно і рано чи пізно буде належно оцінений і пошанований. Серед таких – талановитий композитор, поет-пісняр із Чернівців Георгій Руснак.

У творчому доробку Г. Руснака 300 пісень. Це пісні для хору, вокальних ансамблів, тріо, дуетів, соло. Методика та структура побудови пісень Г. Руснака тяжіє до народних, а завдяки своїй мелодійності вони швидко запам’ятовуються. У піснях композитора оспівується любов до Бога («Оберіг», «Я дякую, Господи», «Христос родився», «Писанка», «Ми знов звертаємось до Бога»); любов до України («Дорога Україно», «Прапор України», «Батьківщина», «Я полечу на Україну», «Моя Вкраїна незалежна», «Україна», «Народе мій»); любов до рідної Буковинської землі («Пісня про Буковину», «Моя Хотинщина», «Твоя земля», «Рідна хата», «Буковинський край», «Не забуду я своє село»); оспівування краси природи («Весна», «Кленовий листочку», «Осінь», «Грає зима флейтами», «Дощ»); пісні, в яких оспівується прекрасне людське почуття кохання («Випадок у Львові», «Горянка», «Мого кохання очі голубі», «Перше кохання», «Дожидала милого»); пісні про школу («Вчителька моя», «Канікули», «Кличе дзвоник», «Зустрічає школярка весну», «Вчителько перша моя», «З днем учителя»), пісні про маму («Мамині руки», «Мамине серце», «Материнська журба», «Мамо моя», «Не кидай рідний поріг»); пісні на історичну тематику («Козацька слава», «Січ-Мати», «Січові стрільці», «Запорожці», «Наш прадід», «Присяга»).
Працюючи немало років учителем музики в школі, Григорій Руснак зумів тонко проникнути у всі грані життя школи та учнів, що і передає у своїх дитячих піснях («Лісова криничка», «Синичка», «Їжачок», «Хоробрий півник», «Жартівники»).
Чітка структура пісень Георгія Руснака в поєднанні з яскраво вираженою ліричною наспівністю мелодики широкого дихання забезпечує легке їх сприйняття і швидке запам’ятовування. Улюбленим композиційним прийомом композитора є використання паралельно-перемінних ладів, тобто, чергування і паралельного мінору, які вводяться шляхом їх контрастного співставлення. Цей прийом часто зустрічається в українському музичному фольклорі, зокрема, в українських народних піснях. Таким чином, Руснак тонко підмітив і відчув характерну особливість чарівливої української пісні і відтворив її у своїй творчості.
Ліричний струмінь пісень композитора Руснака є характерною ознакою українців, а кожна його пісня це – сповідь його української душі. То ж побажаємо йому творчих успіхів у збагаченні пісенної скарбниці українського народу.
Композитор пише свої пісні на тексти відомих українських поетів: В. Симоненка, В. Стуса, Д. Павличка, В. Крищенка, О. Олеся, М. Сингаївського Станіслава Тельнюка, В. Косовського, Л. Компанійця, буковинських авторів, а також – на власні слова.
Першу свою пісню «В серці пісню я несу» Георгій Руснак написав в 1967, в м. Ізяславі, Хмельницької області. На честь цієї пісні композитор назвав свою першу збірку пісень, котра побачила світ у 1998 році. Крім цієї збірки, Георгій Руснак видав ще три з промовистими назвами: «Народе мій», «Україно моя» і «Кличе дзвоник».

Георгій Руснак народився 16 січня 1943 року, в селі Нижні Станівці, Кіцманського району, Чернівецької області. До музики та української народної пісні в сім’ї Руснаків ставились з особливою пошаною. Це й вплинуло на розвиток майбутнього композитора. Дідусь Г. Руснака був обдарованим професійним скрипалем, мама та сестри гарно співали. Сам композитор теж гарно співає. Свою освіту Георгій Андрійович здобув у Чернівцях: в училищі культури (диригентсько-хоровий відділ) і державному університеті ім. Юрія Федьковича.
Георгій Руснак – лауреат літературно-мистецької премії імені письменника Віктора Зубара (1997 р.) та імені Сидора Воробкевича (2005 р.).