НАТО проводить міжнародні навчання в країнах Балтії та Польщі. РФ обіцяє не зволікати з «відповіддю»

У країнах Балтії та Польщі проходять міжнародні навчання Saber Strike-2014, організовані сухопутними силами НАТО в Європі. У маневрах беруть участь більше, ніж 2000 військовослужбовців з дев’яти країн НАТО, включаючи Канаду, Данію, Фінляндію, США, Великобританію. Навчання триватимуть до 20 червня, повідомляє Associated Press.
За даними агентства «Інтерфакс», паралельно зі Saber Strike-2014 у Балтійському морі і в територіальних водах Данії та Швеції продовжаться, розпочаті в п’ятницю, 6 червня, щорічні морські навчання Baltops-2014. У них беруть участь кораблі і літаки Великобританії, Німеччини, Грузії, Данії, Латвії, Литви, Нідерландів, Польщі, США, Фінляндії, Франції, Швеції та Естонії. Морські маневри завершаться 21 червня.
Перший заступник міністра закордонних справ РФ Володимир Титов заявив, що, нарощуючи військову присутність у Центральній та Східній Європі, Північноатлантичний альянс демонструє свої ворожі наміри. Розміщення додаткових бойових сил поблизу російських кордонів прямим чином порушує Основоположний акт про взаємні відносини між Росією і НАТО, зауважив заступник міністра.
«Ми не можемо залишатися байдужими до мілітаризації держав довкола нас і будемо змушені вживати всіх необхідних політичних та військово-технічних заходів, щоб гарантувати нашу безпеку», – підкреслив він.
За словами Титова, український конфлікт продемонстрував кризу системи євроатлантичної безпеки, і нарощування присутності НАТО біля російських кордонів лише підсилює напруженість «в і без того непростій ситуації».
«НАТО, швидше, створює проблеми, ніж допомагає їх вирішувати», – йдеться в заяві.
Раніше міністр оборони Литви Юозас Олекас заявив про те, що захист прав російськомовних за кордоном може стати передумовою для російської інтервенції в країни Балтії. Він звернув увагу на те, що правила гри змінилися, і всі члени НАТО зобов’язані зрозуміти, що НАТО має знайти відповідні методи для відповіді на нову ситуацію, інакше «ми будемо зруйновані».
Також Болгарія запропонувала партнерам по НАТО збільшити присутність Альянсу на території країни.

Президент Чехії: Україною раніше володіла купка
 гангстерів, Порошенку не можна припускатися помилок

Перед новим президентом України стоять непрості завдання, вважає чеський президент Мілош Земан. Про це він заявив під час дебатів зі студентами вишів у місті Ліберець.
У виступі Мілош Земан наголосив, що Україною досі «володіли різні групи гангстерів, які збагачувались завдяки низці сумнівних операцій із просвердлюванням газопроводів включно». Діяли і групи, «які не соромились найманих убивць», адже це був «звичний метод спілкування між тамтешніми політиками», сказав Земан.
За його словами, найбільшою небезпекою для України нині є «загроза економічного банкрутства, громадянська війна і російське вторгнення», а тому Петра Порошенка, зазначив президент Чехії, «чекають нелегкі часи», передає Радіо Свобода.
На думку Мілоша Земана, «єдиний шлях, який може заспокоїти ситуацію в Україні, це децентралізація», надання регіонам більшої самостійності.
Потрібно також бути уважним у діалозі з російським президентом Володимиром Путіним, наголосив Мілош Земан і порівняв останнього зі шахістом. «Якщо ви припуститесь помилки, будьте певні, він її використає. А тому рецепт простий: не робіть зайвих помилок», – додав у розмові з чеськими студентами Мілош Земан.
Президент Чехії не приїжджав на інавгурацію новообраного президента України Петра Порошенка. Як пояснювали в чеському уряді, причина – перевантаження графіка роботи чеського глави держави.
Чехію представляв міністр закордонних справ Любомир Заоралек.

Польща прийняла майже
300 українських біженців

Польща прийняла майже 300 біженців з України, які вирішили виїхати через напружену ситуацію у східних областях.
Про це повідомили у Відділі з питань взаємодії зі ЗМІ Державної прикордонної служби України.
Зокрема, за даними відомства, українські прикордонники майже щодоби фіксують поступове збільшення потоку біженців на західному кордоні.
Так, прикордонники Мостиського загону протягом вихідних у пункті пропуску «Шегині», що на українсько-польському кордоні, оформили документи 23 громадян України, які попросили статус біженців у Польщі. Із них 3 сім’ї з дітьми, мешканці міст Краматорськ, Луганськ, Донецьк та Антрацит. Причиною виїзду з України є відсутність належних умов та безпеки у регіоні проживання через дедалі ширші бойові дії. Частина громадян повідомляє також про погрози помсти та переслідувань від проросійськи налаштованих громадян, зазначили у прикордонній службі.
Отже, через загрозливу ситуацію, яка склалася в Україні, польською стороною було прийнято 299 осіб, з яких 292 є громадянами України, 1 громадянин Єгипту та 6 громадян Росії, йдеться в повідомленні.
Нагадаємо, як повідомляла прес-служба Державної прикордонної служби України, майже щодоби прикордонники Мостиського загону пропускають через західний кордон України до Польщі громадян, які хочуть отримати статус біженців у цій країні. Всього ж із 20 березня Польща прийняла 266 осіб, з яких 260 – громадяни України, 1 громадянин Єгипту і 5 росіян.

Президент Сирії Асад
оголосив загальну амністію

Президент Сирії Башар Асад оголосив у країні загальну амністію. Амністії підлягають всі злочини, вчинені до 9 червня, повідомляє AFP із посиланням на сирійське телебачення.
Міністр юстиції країни Наджим аль-Ахмад заявив, що президентський указ був оприлюднений у контексті «соціальної великодушності, закликів до згуртованості і мирного співіснування та успіхів сирійської армії».
Востаннє Асад оголошував загальну амністію 16 квітня. За даними сирійського телебачення, амністії підлягали «всі особи, засуджені до 16 квітня».
У президентському указі зазначалося, що засуджені до смертної кари «відбуватимуть покарання у вигляді примусових робіт».
За даними правозахисників, у сирійських в’язницях утримуються близько 18000 ув’язнених. Минулого тижня активісти заявили про звільнення кількох сотень із них.
На виборах президента Сирії, що пройшли 3 червня, Башар Асад заручився підтримкою 89% виборців. Таким чином, він сів у президентське крісло втретє поспіль. Термін повноважень президента в Сирії – сім років.

Ізраїльський парламент обрав
Реувена Рівліна президентом

Колишній спікер Кнесету Реувен Рівлін переміг у другому колі депутата Меїра Шитріта («А-Тнуа») й обраний десятим президентом держави Ізраїль.
Згідно з результатами, оголошеними спікером Кнесету Юлієм Едельштейном, у другому колі за Рівліна проголосували 63 депутати, а за Шитріта віддали свої голоси 53 депутати, повідомляє NEWSru.co.il.
У першому колі Реувен Рівлін отримав 44 голоси, за Меїра Шитріта проголосував 31 депутат. За Далію Іцик проголосували 28 депутатів, за Далію Дорнер віддали свої голоси 13, а за професора Шехтмана – один.
Реувен Рівлін заявив після того, коли стали відомі результати виборів, що хоче, передусім, «подякувати своїм справжнім друзям, які підтримували його, всупереч усім песимістичним прогнозам».
Через півгодини після оголошення результатів голосування в залі Шагалу Кнесету відбулася церемонія вшанування переможця. Реувен Рівлін заявив, що він тепер буде змушений залишити велику політику, вийти з «Лікуду», бо тепер, за його словами, «він буде належати всім».
Реувен Рівлін народився в Єрусалимі, в родині відомого професора-сходознавця Йосефа Йоеля Рівліна. Службу в ЦАХАЛі завершив у званні майора. Вивчав юриспруденцію в Єврейському університеті Єрусалима.
У 1978 році вперше обраний до муніципалітету Єрусалиму. У 1986 році очолив єрусалимську філію руху «Херут». У 1988 році висунув свою кандидатуру на посаду мера Єрусалима, але програв Тедді Коллеку. Того ж року був уперше обраний до Кнесету від партії «Лікуд». У 1996 році обраний до Кнесету вдруге, відтоді переобирався ще чотири рази.
Обіймав посаду міністра зв’язку в першому уряді Аріеля Шарона. Був різким противником плану одностороннього розмежування. У Кнесеті 15-го скликання виконував обов’язки заступника спікера, в Кнесеті 16-го скликання був обраний спікером. Обіймав також посаду голови комісії з боротьби з наркотиками (12-е скликання) і голови двох підкомісій в кнесеті 17-го скликання. У кнесеті 12-го і 14-го скликань входив до комісії з іноземних справ і оборони, в Кнесеті 14-го і 17-го скликань – у фінансову комісію.
У 2007 році Рівлін висунув свою кандидатуру на посаду президента Ізраїлю, але програв вибори Шимону Пересу.
У березні 2009 року Реувен Рівлін був одностайно обраний на посаду спікера кнесету 18-го скликання. У Кнесеті 19-го скликання поступився цією посадою Юлію Едельштейну.
Реувен Рівлін одружений, має чотирьох дітей.

Литва оштрафувала «Газпром»

Рада з конкуренції Литви (антимонопольна служба) внаслідок розслідування, що тривало два роки, покарала російський газовий концерн «Газпром» штрафом у розмірі приблизно 35,7 млн. євро.
Штраф пов’язаний із розслідуванням СК, початим у липні 2012 року з приводу намірів компанії Lietuvos energijos gamyba укласти операцію з газовим концерном, повідомляє Dеlfi.
У результаті розслідування експерти СК з’ясували, що відмова «Газпрому» вести переговори з Lietuvos energijos gamyba з приводу договору про обмін природним газом у 2013-2015 роках створила перешкоди для придбання компанією газу в іншого постачальника і, таким чином, порушила умови концентрації, а також договір купівлі-продажу акцій Lietuvos dujos, укладений 2004 року.
«Це могло зумовити негативні наслідки для литовських споживачів електро- і теплоенергії, оскільки внаслідок дорожчого газу «Газпрому» могли рости і ціни на електроенергію і теплоенергію, що постачаються компанією Lietuvos energijos gamyba», – йдеться у повідомленні ради.
2004 року СК дозволив «Газпрому» придбати 34% акцій литовської газової компанії Lietuvos dujos за умови, що не створюватимуться перешкоди для литовських споживачів купувати газ у інших постачальників.
Прем’єр-міністр Литви Альгірдас Буткявічус позитивно оцінив рішення Ради з конкуренції. Він вважає, що це не вплине на переговорну позицію уряду Литви за ціною на газ з 2016 р., а також на прагнення країни отримати з «Газпрому» більш, ніж 4 млрд. литів компенсації за переплату поставленого в 2004-2012 р. газу.
Штраф був призначений тоді, коли Єврокомісія завершує розслідування питання завищених цін на газ, які застосовувалися «Газпромом» при поставках газу до Литви та інших країн Східної Європи, а також на фоні розгляду у Стокгольмському арбітражі позову уряду Литви проти російського монополіста на суму близько 4,5 млрд. литів. У травні «Газпром» понизив більш, ніж на 20% ціну на постачання газу литовській компанії Lietuvos dujos, що займає близько 40% газового ринку у Литві.

Опубліковано доповідь про звірства «ГУЛАГу» КНДР,
незважаючи на погрози влади

Комітет із прав людини в Північній Кореї, неурядова організація, що базується у Вашингтоні, за участю системи All Source Analyses System (частина автоматизованої системи управління програми Пентагону зі збору та аналізу даних про противника за допомогою технічних засобів розвідки) опублікував доповідь про ситуацію у виправному таборі для політичних злочинців №2 5 у провінції Північний Хамген, на північно-східному узбережжі Північної Кореї. Документ ґрунтується на аналізі супутникових фотографій із високою роздільною здатністю і є доповненням до доповіді спецкомісії ООН, представленій у лютому.
Документ опублікований на сайті комітету. Як стверджується, виправний табір № 25 був значно розширений за останні чотири роки і вміщає від трьох до п’яти тисяч ув’язнених. На його території є близько 75 акрів оброблюваних земель, теплиці, сади, пташники, майстерні для виробництва виробів із деревини. Судячи зі супутникових фотографій, під господарську діяльність відвели навіть територію двох кладовищ, а трупи ув’язнених тепер спалюють у крематорії.
Видання PolicyMic нагадує про умови, в яких містяться північнокорейські політичні злочинці, наводячи малюнки і свідчення колишнього ув’язненого Кім Гван Іра, що втік з країни. Він розповідає про те, що покараних зеків приковують на довгі години і навіть дні в болісних позах, наприклад, підвішеними на скутих за спиною руках.
Тих, хто непритомніє під час допитів, звинувачують у симуляції, вони зазнають тортур, розповідає колишній ув’язнений. Мешканці табору, за його словами, недоїдають і полюють на щурів і змій, щоб нагодувати дітей. На одному з малюнків зображені клітки для одиночного ув’язнення – вони заввишки 100 сантиметрів і завдовжки 120, тож у них можна лише сидіти, скорчившись.
Опублікована доповідь Комітету з прав людини в Північній Кореї публікує документи про ситуацію в «північнокорейському ГУЛАГу» з 2003 року. Окреме розслідування веде спеціальна комісія ООН із прав людини в КНДР. У квітні нинішнього року голова комісії Майкл Дональд Кірбі звернувся до Ради Безпеки ООН з пропозицією передати зібране досьє в Міжнародний кримінальний суд у Гаазі. Більшість членів Радбезу підтримала цю пропозицію.
Своєю чергою МЗС КНДР неодноразово звинувачував США та їхніх союзників у фальсифікаціях і фабрикуванні даних про порушення прав людини в Північній Кореї. Такою ж фальшивкою були оголошені і доповіді комісії ООН.
Тепер, пише Chicago Tribune News з посиланням на Reuters, Пхеньян погрожує «нещадним покаранням» за відкриття в Південній Кореї відділення ООН для розслідування порушень прав людини в КНДР.
Про відкриття офісу стало відомо після подання чергової 372-сторінкової доповіді за результатами моніторингу прав людини в Північній Кореї. Комісія виявила докази широкомасштабних зловживань влади, включаючи систематичні тортури, голод і вбивства, які порівнюють зі звірствами нацистів.
«Будь-хто, хто кине виклик нашій гідності та соціальній системі і наполягатиме на роботі офісу, буде нещадно покараний», – йдеться у заяві від імені північнокорейської влади. КНДР «категорично і повністю» спростовує звинувачення, викладені в доповіді, заявляючи, що вони сфальсифіковані за участю США, Євросоюзу та Японії. Главу спецкомісії ООН, колишнього австралійського суддю Майкла Кірбі у коментарі названо «огидним старим розпусником з 40-річною гомосексуальною кар’єрою».
Нагадаємо, в серпні 2013 року, в Південній Кореї почалися слухання комісії ООН із розслідування порушень прав людини в КНДР. Під час засідання було заслухано свідчення 30 так званих перебіжчиків, які розповіли про жахи, пережиті на батьківщині: нелюдські умови життя в концтаборах, жорстокі тортури і страти.
Торік у жовтні повідомлялося, що в Північній Кореї хімічну зброю тестують на політичних ув’язнених.

Підготував Юрій Токарський
За матеріалами інформагенств