Міністри закордонних справ НАТО планують зустрітися в Брюсселі 1-2 квітня. Очікується, що на цій сесії НАТО буде реагувати більш енергійно на російську агресію. Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен у Вашингтоні минулого тижня заявив, що на засіданні буде переглянуто весь спектр НАТО – російського співробітництва. Військова готовність НАТО стане предметом для обговорення більше, ніж розміщення повітряних активів НАТО в Польщі та Литві і запуск повітряного нагляду за кордонами НАТО, включаючи площу Чорного моря. Прискорене членство України в НАТО повинно бути включене до порядку денного.

Росія зустріла початкові санкції Заходу з насмішкою. Щоб підкреслити їх неефективність, деякі російські санкціоновані урядові особи публічно знущалися над їхньою актуальністю. Своєю чергою, Росія застосувала ще більш безглузді обмеження на видачу віз американцям. Давній противник Росії сенатор Джон Маккейн, теперішній головний противник голова сенатського комітету з іноземних справ сенатор Роберт Менендес та інші державні посадові особи США були відсторонені від дозволу для поїздок до Росії. Але подальші санкції з боку США та Європейського союзу були більш відчутним і навіть почали «кусати».
MasterCard і Visa припинили обслуговування двох російських банків – Банк «Росія» і СМП Банк. Це повинно негативно вплинути на російську економіку. Крім того, Україна підписала асоціацію з ЄС, принаймні, політичну на даний момент. Економічна асоціація неминуча. Група кримських татар висловила більш гучно своє прагнення до незалежності. Є чутки про швидкий джихад. Раптом виявилося, що захоплення землі для історично стурбованих російських імперіалістів вже стає дорогим і відповідно до президента Обами та ЄС, це тільки початок. Росія пригрозила відповіддю.
У довготерміновій перспективі, однак, західні чиновники мусять визнати, що існує відмінність між покаранням і стриманням. Звичайно, Путін заслуговує покарання, але каральні заходи можуть спрацювати, тільки якщо кримське захоплення землі Путіним було, властиво, одиничним випадком нинішнього російського диктатора. Насправді каральні заходи, зокрема, санкції, які націлені на конкретних осіб або навіть інституції, можуть бути тільки тимчасовою, а не довготерміновою розв’язкою.
Як завжди, історія повторюється. Так, агресія Росії – не історична новина. Протягом століть Росія була регіональною, а останнім часом глобальною загрозою. Чи є російські люди винні в цьому незаперечному історичному факті? Деякою мірою – так. Звичайно, 50 000 росіян протестували в Москві проти анексії в день так званого Кримського референдуму. Але багато інших цього не зробили. Путін віддав наказ вторгнутися в Крим, але він та інші російські імперіалісти виконали накази. Багато росіян, що живуть у Криму, співпрацювали. Висновок тільки один – серед росіян багато шовіністів та імперіалістів.
Для багатьох росіян Путін – не аберація, а герой. Одна сільська рада в Росії прийняла резолюцію зовсім недавно, щоб увічнити пам’ять величі Росії – Путіна – пам’ятником. Петро Великий, Катерина Велика, Володимир Ленін, Йосип Сталін, Леонід Брежнєв – всі були російськими імперіалістами, навіть якщо їхня етнічна приналежність не була повністю або навіть частково російською. Проблема полягає не в етнічній приналежності. Це ускладнюється великоросійським психозом. Росіянин Андрій Сахаров був рішучим антирадянським дисидентом, який з розумінням ставився до інших національностей у межах СРСР. Відомий російський письменник Олександр Солженіцин був переконаним антирадянським дисидентом, але залишався до смерті великим російським шовіністом. Це аберація – гаряче бажання зробити Росію великою, а для цього Росія повинна домінувати або навіть поневолювати інших.
Захист НАТО на кордоні Росії буде сильним стримуючим фактором. Цей формат не ізолюватиме російський народ. Це стримуватиме великих російських імперіалістів. Зрештою, НАТО не є військовим союзом загарбників і імперіалістів. Це – оборонний союз. Світова спільнота повинна включати миролюбних людей у всьому світі, зокрема, російських. У той же час вона повинна бути захищена від психопатичних російських імперіалістів. На жаль, Путін і його нинішній режим певно не буде останнім у довгому списку імперіалістів. Якщо не контролювати, то їх буде більше. Остаточне налагодження миру повинно включати довготерміновий стримуючий фактор, а не просто каральні санкції. Однак, каральні санкції повинні залишатися й активізуватися до тих пір, поки Росія продовжує окупацію Криму.
НАТО на території України, як новий і безпосередній сусід Росії, не буде покаранням для російського народу. Буде, однак, стримуючим фактором для майбутніх російських імперіалістичних амбіцій. Буде негайним захистом від будь-яких нових намірів посягання Путіна на територіальну цілісність сусідів Росії. Може, в довготерміновій перспективі НАТО вплине на лікування навіть великоросійського психозу.