rss
11/14/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#363

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Репортаж \ Україна повинна бути вільною!!!

Хіба ми, українці, думали, що після отримання незалежності будемо мати проблеми з нашими «братами»? А вони, очевидно спланували собі не відпускати від себе Україну, такий ласий куточок землі, на який завжди зазіхали завойовники. За допомогою їхніх старань був обраний і наш колишній президент Янукович, який вселяв надію на те, що буде виконувати накази Кремля. Поки наш народ довірливо мовчав, Янукович довів Україну до повної убогості, обікрав її і забрав усе, що можна було забрати. Але він не розрахував, що ще існує в Україні український народ, терплячий, добрий, щирий, але непримиренний до зневаги, волелюбний, який над усе любить свою Україну.

 Title 
  

Це показав Майдан. Люди вийшли на Майдан шукати правду, вийшли мирно, без зброї, але не знайшли розуміння від президента й уряду. Дорогою ціною здобували перемогу на Майдані. Плакала вся Україна і завжди буде пам’ятати Небесну Сотню, цвіт України, і всіх, хто віддав своє життя за нас, за волю України. Вічна слава Героям!
У ці тривожні і важкі для України дні там, на Майдані, воскресла наша українська нація, пробудився український народ, стійкий, волелюбний, мужній, готовий стати на захист рідної землі. Цього не врахували наші вороги, але змиритися з перемогою Майдану не змогли і почали свої підлі підступні дії. Не може Росія заспокоїтися і втішатися своїми російськими просторами, все їм замало. Захотіли забрати від України Крим. Вони забули запитати кримських татар і всіх інших, чи хочуть вони цього? Ніхто не хоче, окрім провокаторів, яким заплатили, щоб кричали, що дуже люблять Росію і просять їх захистити (не знати від кого). Люблять Росію, але хочуть жити в Україні, ото велика любов. Узяли би всі свої речі та й поїхали б на милі серцю російські простори.
Підступно Путін ввів війська в Крим, на територію України. Українці всього світу звертаються до держав-гарантів нашої безпеки з проханням закликати Росію до відповідальності. Перш за все, просимо уряд Сполучених Штатів і президента, НАТО, Євросоюз.
Українці Чикаго вже вдруге їздили у Вашингтон, щоб звернути увагу конгресменів і президента на наші прохання.

Title  
  

5-го березня, ввечері, отримавши благословення від отця Романа Яремовича і помолившись, представники української громади з лозунгами виїхали до Вашингтона. Дякуючи Богові і нашим добрим водіям, о 10 год. ранку ми приїхали у столицю Сполучених Штатів. Оскільки мітинг був призначений на першу год. дня, ми мали нагоду оглянути Вашингтон. Перед мітингом до нас приєднався п. Павло Бандрівський, і ми всі разом пішли на площу перед Білим домом.
Наша група одна з перших прийшла на площу біля Білого дому і одночасно з нами прийшли представники кримських татар. Вони йшли зі закликами «Крим – це Україна», «Ми не хочемо до Росії», «Путін – геть руки від України». Дуже скоро площа була заповнена українцями з різних міст Америки і представниками різних національностей. Приїхали групи з Нью-Йорка, Нью-Джерсі, Детройта, Клівленда, Стемфорда й інших міст Америки. Приїхало багато священиків на чолі з Його Високопреосвященством Митрополитом Степаном Сорокою і Владикою Даниїлом.
Площа майоріла синьо-жовтими прапорами і прапорами братніх країн і народів – Литви, Латвії, Польщі, Чехії, Словаччини, Туреччини, кримських татар, Грузії, Осетії, Америки, Білорусі й інших країн, а також – великою кількістю лозунгів на підтримку України.
Приємно було чути, як понад дві тисячі людей скандують «Слава Україні», «Героям Слава», «Крим – це Україна», «Путін – терорист» та інші гасла.
Від кожної національності виступили представники зі словами підтримки України. Виступали також американські конгресмени, які підтримують Україну, й обіцяли свою допомогу. На цьому американському інтернаціональному Майдані люди ще раз переконувалися, що всі народи мають право на самовизначення і мирну співпрацю, взаєморозуміння і мирне співіснування на нашій прекрасній, Богом даній всім людям, Землі, і на те, щоб жити в мирі і любові.

  Title
  

На цьому великому Майдані звучали пісні: «Ой, у лузі червона калина», «Україно, Україно» Тараса Петриненка, стрілецькі пісні, гімн України, татарський гімн. Дуже гарну пісню виконав син Аскольда Лозинського. Прийшов підтримати наш мітинг і Віктор Морозов з гітарою, і виконав власну пісню про Україну. Мітингом керував Аскольд Лозинський, колишній голова УККА. Він фактично не керував, він жив цим Майданом, перший починав співати пісні (до речі, п. Аскольд має гарний голос, добрий музичний слух і знає всі слова патріотичних українських пісень), і професійно провадив цей мітинг. Перед усіма присутніми виступили представники всіх делегацій, зокрема:
Master of Ceremonies: Michael Sawkiw, Jr. Director – Ukrainian National Information Service

Guest Speakers:
His Grace Metropolitan Soroka, Ukrainian catholic Archeparchy – Philadelphia, PA
His Excellency Daniel, Ukrainian Orthodox Church of the USA
Rep. Sander Levin (D-MI), co-chair – Congressional Ukrainian Caucus
Rep. Marcy Kaptur (D-OH), co-chair – Congressional Ukrainian Caucus
Rep. Bill Pascrell (D-NJ), member – Congressional Ukrainian Caucus
Amb. Roman Popadiuk, former U.S. ambassador to Ukraine
Amb. Temuri Yakobashvili, Senior Trans-Atlantic Fellow – German Marshall Fund, former ambassador of Georgia to the United States
Tamara Olexy, President – Ukrainian Congress Committee of America
Askold Lozynskyj, former President – Ukrainian Congress Committee of America
Carl Gershman, President – National Endowment for Democracy
Marcin Zmudzki – Polish American community representative
Janusz Bugajski, foreign policy analyst, written articles on Ukraine
Mubeyyin Altan – Crimean Association of NY
Stephen Blank, Senior Fellow – American Foreign Policy Council
Nino Aduashvili, Exec. Director – Georgian Association of the United States

Title  
  

Max Teleki, President – Hungarian American Coalition
Valery Kavaleuski, Belarusan American Association
Asta Banionis – Lithuanian-American Community's Public Affairs Council
Ayla Bakkalli – U.S. representative of Crimean Tatar Meglis
Marju Rink-Abel, President – Estonian American National Council
Juraj Slavik – Czecho-Slovak National Council of America
Ausma Tomsevic – American Latvian Association
Basia Anderson – Polish American Congress
Paul Bandriwsky, Vice Chairman – Ukrainian Congress Committee of America, Illinois Branch
Vira Partem, former President – Ukrainian American Student Federation
Iyad Youghar – International Circassian Council

Мітинг тривав три години. Від духовенства виступив Високопреосвященний Митрополит Степан Сорока і Преосвященний Владика Даниїл, який провів спільну молитву. На закінчення слово взяв п. Павло Бандрівський, який подякував всім присутнім за участь у мітингу і висловив свої думки стосовно теперішньої ситуації в Україні. Таким войовничим я ще ніколи не бачила п. Бандрівського, бо він завжди тихий і лагідний, а тут показав себе справжнім оратором, геройським провідником. Ось на що здатна велика любов до рідного Краю!

  Title
  

Хвилиною мовчання всі вшанували Героїв Небесної Сотні і всіх Героїв Майдану. На завершення мітингу всі заспівали Гімн України.
О 4-й год. пополудні група з Чикаго, Детройта та інші групи зустрілися біля посольства Росії. Перше, що нас що нас вразило і трохи розсмішило, це була велика кількість поліцейських машин і мотоциклів на вулицях біля Російського посольства. Хлопці нарахували 45 машин і 22 мотоцикли, але їх було значно більше, бо вони були ще на бічних вулицях. Бояться, очевидно, наші «брати» українських прапорів і самих українців, мабуть, судять всіх на свій лад. Там ми всі поспівали наші пісні, наш гімн, висловили свої думки стосовно путінської Росії. Звичайно, російський простий народ тут ні до чого, більшість росіян не мають жодної інформації про дії уряду і російського президента. До речі, в нашій групі були молоді хлопці-росіяни, які спочатку боялися їхати з нами в автобусі, запитували, чи це безпечно, а потім дуже гарно почувалися. П. Богдан Кукурудза взяв їх під свою опіку і пригощав їх, щоб не були голодні.
Почало смеркати, і всі учасники мітингу почали роз’їжджатися додому. Наша група з Чикаго вирішила, користаючись нагодою, поїхати до пам’ятника Шевченкові і віддати шану вірному синові України перед відзначенням 200-річного ювілею.
Шевченко любив свій народ так, що прирік власну душу на поневіряння й муки. Обрав для неї неспокій, аж доки не побачить омріяної «вольної сім’ї», де його, вірив, згадають «незлим, тихим словом». Тому в нашій свідомості поет вічно живий. Він ні на хвилиночку не залишав і не залишає Україну, а живе в свідомості українства й творить духовну ауру свого народу на хвилі проблем і тривог України всіх часів.
Шевченко бачив обраність нашого народу вищими силами як моральний приклад для інших народів, розумів його щиросердну миролюбність, правдивість і невичерпність талантів, наспівну красу багатої мови. Вважав природним, що така обдарована Богом нація мусила б мати щастя, жити в злагоді і навчати цьому інші народи. Натомість, бачив неправду, яка є і по сьогоднішній час.

Title  
  

Ми заспівали «Заповіт», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Думи мої». Д-р Юрій Мельник прочитав вірші поета. Надія Ільків поклала квіти – українські соняшники до підніжжя пам’ятника. Вирушали додому дуже втомлені, але дуже задоволені тим, що віддали шану Великому Кобзареві.
В автобусі ділилися враженнями від прожитого дня і думали про подальшу долю нашої України. Може, хоч крапелька і нашої участі стане в пригоді. Під час вечері всі з подякою згадали тих, хто не зміг долучитися до поїздки, але все-таки знайшов спосіб бути разом з нами. Всі їли смачні пампушки і дякували Тані Чернишовій і п. Олександру з української пекарні «Idial Pastre».
Дякуючи Богові, приїхали в Чикаго о 9 год. ранку, в п’ятницю. Згадували і всіх тих, хто стоїть на молитві щодня і вимолює ласки для нашої України. Лозунг «Матері світу – єднаймося у молитві» був з нами у Вашингтоні. Ми завжди будемо згадувати в молитвах героїв Майдану й ангелів Небесної Сотні.

«… Їхні душі не вмерли!
Вони проростуть у жовтих хлібах
голубими квітками…
І в тризуб вплетуться, щоб знали
 сини,
Що воля здобута і кров’ю,
й кістками…»

(вірш «Пам'ять», Іванна Яковенко)

Слава Україні! Героям Слава!
Слава Небесній Сотні!

Title  Title
  
Title  Title
  
TitleTitle 
  

 

200-річчя Шевченка: Кобзаря у Каневі вшанували тисячі українців, поляків і росіян

Світова дипломатія проти агресії Російської Федерації в Криму. Прес-конференція Представника України при ООН Посла Юрія Сергеєва для американської англо-української та російськомовної преси

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com