rss
08/25/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#358

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Майдан, частина друга. Битва з олігархами

«Мало вам було Правого сектора – що ви ще й Тимошенко випустили?»
підслухано М. Найємом
у кулуарах ВР

Як тільки в Україні стала неактуальною проблема збройного протистояння з диктатором, активізувалася інша біда – боротьба з олігархами. Тут вже, на жаль, самої лишень сміливості недостатньо.

Економіка країни, як і можна було здогадатися, в такому стані, що гірше може й бувало, але дуже давно. Відповідно, питання «де взяти гроші» просто загусло в повітрі країни тяжким туманом. Про це думають не лише в Україні, а й по східний та західний бік кордону.
Он Збігнєв Бжезінський на сторінках The Financial Times порадив Україні «переконати» верхню десятку олігархів – головних бенефіціаріїв разючого розгулу корупції – пожертвувати по 1 млрд. доларів на фінансову реабілітацію країни».
«Син Януковича, нечувано-багатий дантист, напевно зможе внести суму, співмірну цим 10 млрд.», – заявив Бжезінський.
Особисто мені тяжко уявити, як Олександр Янукович, який, за дуже схожими на правду чутками, керував розгоном Майдану і катуваннями активістів, платить 10 млрд. доларів і стане чемним українським бізнесменом.

  Title
 

 24 лютого, Верховна Рада. Анатолій Гриценко несміливо тисне руку Володимиру Рибаку, тепер вже екс-спікеру, який, нагадаємо, раптом захворів саме тоді, коли треба було підписати постанову про припинення вогню

Однак думка, що олігархи мають «скинутися», літає в повітрі.
Ще 21 лютого Сергій Лещенко у блозі на УП написав, що «Янукович, Ахметов і Фірташ повинні заплатити Майдану справжню ціну».
«Батько і сини Януковичі, Курченко, Ахметов, Новинський, Іванющенко, Хмельницький, Фірташ, Льовочкін, Клюєв, Пшонка повинні бути позбавлені активів, які були виведені з державної або квазі-державної власності, починаючи з лютого 2010 року, за часи правління Януковича.
Межигір’я, мисливські заповідники, обленерго, облгази, Укртелеком, Металургійний комбінат імені Ілліча, збагачувальні шахти, титанові активи, сонячні електростанції – все це було «приватизовано» на фальшивих конкурсах з підставними учасниками або взагалі внаслідок рейдерських схем. І це повинно бути повернуто в державну власність за схемою реприватизації «Криворіжсталі» – з погашенням заплаченої олігархами суми після повторного продажу на відкритих аукціонах. Ахметов має бути свідомий – Яценюк не уповноважений Майданом давати йому будь-які гарантії.
Тим більше має бути зупинена приватизація «Черкасиобленерго», яка зараз іде повним ходом, попри ешелони вбитих людей. Має бути зупинена схема Фірташа зі взяття під контроль «Титану України», яка в самому розпалі. Країна залита кров’ю, а вони готуються під завісою диму палаючих шин забрати чергову порцію власності!
Олігархи повинні бути позбавлені будь-якого впливу на політику.
Не вірте казкам, що реприватизація призведе до невиправних втрат для країни. Вони втратять лише частину майна, яку набули, користуючись наближеністю до злочинного режиму Януковича.»
Ідея дуже добра, і зараз вона починає подобатися дедалі більшій кількості народу. Але хто це буде робити? Опозиція?
Наведу іншу цитату – з невеличкого інтерв’ю дуже мудрого майданівця для журналістів видання Gazeta.ua.
«Сили самооборони, які були підконтрольні опозиції, в першу чергу – ВО Свобода – вийшли зі складу самооборони напередодні, і з’явилися на передовій лише ввечері 20-го, коли бойові дії вже закінчились... Принаймні, під час бійки 18-го під Верховною Радою «Свобода» дивилася на все це збоку і на допомогу нашим не прийшла, хоча за планом мала б стояти в перших рядах. А сотні, які були непідконтрольні опозиції, зокрема і Правий Сектор, мали великі втрати під Радою і на дальніх підступах Майдану – вони втратили свої прапори і 90% офіцерського складу. Тому у декого, можливо, і склалося враження, що 19-го на Майдані не було самооборони. Але вони там були, вони побудували ту саму останню барикаду, вони стримали наступ «беркуту» і саме вони після того, як отримали підкріплення і переформувались, провели 20-го контратаку…
Як я розумію, у опозиції був просто блискучий план: 1) виманити якнайбільше наших сил до ВР, розпорошивши тим самим сили самооборони, 2) зробити барикади вразливими, проробивши в них купу проходів, як то було на Грушевського, 3) позбавити нас тилу, здавши Київську адміністрацію, аби самооборона не змогла закріпитися на Хрещатику після того, як «беркут» витурить її з Майдану, 4) чекати на санкції, гарантію яких, швидше за все, опозиція отримала напередодні на переговорах з Меркель. Таким чином, «оппа» вбивала одразу двох зайців – і владу, і Майдан. Ну, владу якщо і не вбивала, то отримала б від неї свій куш у вигляді посад, плюс симпатії аудиторії на виборах.»
Про те, що більшість опозиції – принаймні, Яценюк, Кличко і Тягнибок, мають доволі тісні контакти з олігархами, неодноразово писала «Українська Правда», «Експрес», «Львівські гроші» та інші ЗМІ. Власне, ці «тісні контакти» дуже добре пояснюють те, чому безвідповідально «здавалися» найважливіші стратегічні об’єкти – будинок КМДА, з якого координували роботу снайперів у ніч на 19 лютого, Український Дім, те, чому мільйонери-опозиціонери не змогли скинутися на бодай сякий-такий захист для майданівців, те, чому опозиція «не подумала», що влада залучатиме снайперів (хоча вже після смерті Нігояна і виявлення набоїв на даху Українського дому то було цілком зрозуміло), чому опозиція не організувала контрснайперську бригаду… І взагалі багато чого пояснює.
Більше того – вже зараз Фірташ, співвласник телеканалу «Інтер», якому приписують тісні контакти з Яценюком і Кличком, бігає по Лондону і просить грошей… для України, звісно. Жодної копійки для себе – все для народу!
Таким чином, стає зрозуміло, що в боротьбі з олігархами «трійка» геть не підходить.
Лишаються двоє – Правий Сектор і Юлія Тимошенко. У останньої є досвід «Криворіжсталі», визнання міжнародної спільноти і палке бажання увійти в історію рятівницею країни. У Правого Сектора досвіду набагато менше, але є народна довіра, бажання відбудувати країну і чесність та безкомпромісність. Якщо б вони спрацювалися з Тимошенко і контролювали її – а вона б допомагала своїм досвідом і закордонним впливом – тоді країні було б добре, а от олігархам…
І, схоже, олігархи це добре розуміють.
Саме тому провідні олігархічні ЗМІ, котрі мають хоч такий-сякий «кредит довіри», взялися «гасити» Тимошенко і «промацувати», де і чим можна «гасити» Правий Сектор.
Найкращий тому приклад – телеканал 1+1, котрий з чистою совістю поставив сюжет про те, як Євгенія Тимошенко 20 лютого їздила до Риму, але геть промовчав про те, що метою поїздки була зустріч з віце-президентом парламенту Італії Джанні Пітеллою та спікером парламенту Італії Лаурою Болдріні. Зате «плюси» згадали, що в той день у Євгенії був День народження, і довго ще розмірковували, що на кухні Майдану Євгенія виглядала б краще.
Звісно, ЄС – не така вже й сильна підмога, але от що цікаво – саме 20 лютого навіть я не стрималася і написала листа європейським чиновникам, зокрема, до керівництва місії ЄС в Україні. Бо на той момент було зовсім не зрозуміло, чим все закінчиться, і було чітке бажання волати про допомогу до всього світу, до якого тільки є можливість достукатися. Однак жодного натяку на зустріч меншої Тимошенко з європейськими політиками в коментарях 1+1 не було.
Зате був сюжет про те, що Ярош зустрічався з Януковичем того ж таки 20 лютого. Що цікаво, коментарів Яроша не було (як і коментарів Тимошенко). А один із популярних політично-розважальних профілів на FB фактично в той же час виставив картинку із надписом, мовляв, серед вбитих на Майдані нема представників ПС. Теж така цікава риторика, впізнається почерк вітчизняних «спеціалістів з поливання брудом».
Ще цікавий нюанс – днями серед «відвойованої документації» виявили, що гостей на ефіри Савіка Шустера, котрі стосувалися Тимошенко, запрошували після узгодження з Генпрокурором Пшонкою або з головою АП Льовочкіним. А тепер цікавий факт: шоу Шустера тепер буде виходити на 5-му каналі. Тобто – «під крилом» Петра Порошенка.
Такі спеціалісти й справді на дорозі не валяються. Це вам не Ганна Безлюдна, котра після своєї «славної роботи» в наглядовій раді телеканалу «Інтер» втекла минулого тижня до Ніцци, сидить у своєму будинку і за двері вийти боїться. Шустер після не менш «славної роботи» ходить гордо – ніби ніколи жодного стосунку не мав до інформаційних воєн…
Позитивний момент – втікають з країни не тільки «журналісти», а й такі персони, як Герега, Королевська і так далі.
Негативний момент – якщо у війні з олігархами народ програє, всі ці персони повернуться. І працюватимуть ще активніше, ніж до своєї втечі – ми вже це проходили. Тож не час святкувати перемогу – треба втирати сльози і братися до роботи.

Кривавий день пам’яті – 20 лютого 2014 року

Бій «диванних сотень». Психологія мас в українсько-російських стосунках

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com