Здійснилося те, про що мріяли всі, хто хотів якнайшвидше переобрати Віктора Януковича з найвищої посади України – оголошено про початок виборчого процесу позачергових виборів Президента України. Вони відбудуться 25 травня 2014 року.
За це дружно проголосували опозиція і купа тих депутатів, які ще недавно, за наказом із Банкової, вперто пручалися такому розвиткові подій.
Що можна осмислити з дня сьогоднішнього, не знаючи ще головних змістовних рішень і дій майбутніх претендентів на булаву, але знаючи вже календарно-організаційну сітку заходів цього виборчого циклу?
1. Висування кандидатів на посаду Президента України починається з 25 лютого і продовжується трохи більше, ніж місяць – до 30 березня 2014 року. Право на висунення мають політичні партії, але громадяни України можуть це також здійснити шляхом самовисування.
Хто ж має право брати участь?
Пам’ятаємо, скільки пересторог звучало донедавна щодо права і можливості брати участь у президентських перегонах, наприклад, Кличкові та Юлії Тимошенко – тому що перший мав вид на проживання у Німеччині і періодично жив за кордоном, а друга була засуджена за кримінальною статтею. Аргументів було стільки, що, здавалося, жодної шпаринки, передусім, у Юлії Тимошенко, не залишається.
І ось, як за помахом чарівної палички, всі ці аргументи розвіялися, мов дим.
Заступник голови Центрвиборчкому Андрій Магера у день початку виборчої кампанії, уникаючи обговорювати персоналії, заявив: «Конституція України містить вичерпний перелік вимог до кандидатів.
По-перше, це має бути громадянин України.
По-друге, цей громадянин повинен мати право голосу.
По-третє, цей громадянин має проживати в Україні впродовж останніх 10 років.
По-четверте, ця особа повинна володіти державною мовою.
Оце перелік кваліфікаційних вимог для кандидата на посаду президента України. Я не хочу зараз обговорювати персоналії, але ви можете за чотирма ознаками перевірити і зробити висновок – чи може та чи інша особа балотуватися». Згідно з цими вимогами, навіть Віктор Янукович може спробувати балотуватися. Інша справа – чи наважиться, з урахуванням ймовірності відкриття проти нього кримінальної справи найближчим часом.
З боку нинішньої опозиції – а до неї нині увійшли ще вчора провладна Партія регіонів та Компартія – кандидатами, найімовірніше, стануть Сергій Тігіпко та глава КПУ Петро Симоненко, без якого жодні президентські перегони, окрім перших, не обходилися.
Януковича, як збитого льотчика, рідна партія висувати, очевидно, не насмілиться.
А що ж боку вчорашньої опозиції, а відтепер влади?
До цього намір балотуватися висловлювали всі троє – Кличко, Яценюк і Тягнибок. З виходом на волю Юлії Тимошенко виникла політичне завихрення – надто потужною була ця фігура у політичному житті України останніми роками. Була. Але чи поновить вона свою політичну вагу у такі короткі терміни?
Тому їй потрібно протягом лічених тижнів визначитися – чи балотуватися?
Адже одразу після звільнення у хорі вітальних голосів дедалі сильніше починають звучати заперечувальні ноти. Вони настільки помітні, що прихильники звільненої заявили про початок брудної інформаційної кампанії проти пані Юлії.
У випадку, якщо від партії «Батьківщина» буде висунута кандидатура давньої лідерки партії, Яценюку може бути компенсаторно обіцяно посаду Прем’єра чи ще щось подібне.
Та Кличко, напевно, також захоче балотуватися, а за ним – і Тягнибок.
Про їхні ймовірні шанси поговоримо іншим разом, але до цієї потужної компанії кандидатів, можливо, долучиться і Петро Порошенко. Я не кажу вже про цілу вервечку менш рейтингових претендентів, але вони, безумовно, будуть, зокрема, і в якості технічних кандидатів.
Принаймні, прийняття Центральною виборчою комісією рішення про реєстрацію кандидата на посаду Президента України або про відмову у такій реєстрації відбудеться протягом п’яти днів з дня прийняття документів, коли б вони не були подані претендентом у період до 30 березня 2014 року.
Думаю, що Юлія Тимошенко поспішати не буде, візьме паузу. Саме для того, щоб провести необхідні перемовини і заручитися підтримкою, зокрема, і міжнародною, вона прийняла пропозицію канцлера Німеччини Ангели Меркель щодо лікування у берлінській клініці Charite і оголосила про свою участь у саміті Європейської народної партії у березні цього року.
Тим часом вона, без сумніву, проведе перемовини з іншими демократичними кандидатами і замовить соціологічні заміри нової ситуації, визначаючи рейтинги усіх претендентів, які тепер значно скоригуються.
2. Необхідною справою є термінове удосконалення виборчого законодавства, щоб унеможливити, або хоча б мінімізувати ймовірні порушення та фальсифікації.
3. Потрібно негайно оновлювати склад Центральної виборчої комісії, хоча вони тепер стали дуже лояльними – хоч до рани прикладай.
4. Проведення передвиборної агітації, згідно зі законом, розпочинається за тридцять п’ять днів до дня виборів, тобто, після 21 квітня, але ми побачимо, хто і як порушуватиме закон, розпочавши її набагато раніше у різноманітних прихованих формах.
5. Важливим процесом буде утворення виборчих комісій – бо пам’ятаємо, що вони творили на парламентських виборах-2012 – та реформування судової системи, яка б дозволяла оскаржувати порушення та об’єктивно їх розглядати, чого раніше не було.
6. Потрібно обмежити використання фіктивних та малорейтингових партій у формуванні виборчих комісій, бо це прямий шлях до використання їх як найнятих технічних прислужників.
7. Найголовніше – провести конструктивні перемовини між демократичними кандидатами, щоб йти на вибори не розчепіреною п’ятірнею, а сильним кулаком. Бо кандидат від ПР буде для своїх таким кулаком і об’єднає весь південно-східний електорат, а це – велика чисельна сила виборців. Недооцінювати її в жодному випадку не можна.
Чи не буде за поганою традицією розділено національно-демократичний електорат між декількома кандидатами, жоден з яких не захоче поступитися амбіціями заради єдності?
Така небезпека є реальною, і вона може стати фатальною помилкою націонал-демократів.
Фігура Президента України навіть за Конституцією 2004 року залишається потужною, і потрібно цю посаду вигравати. Хоча й від особи Прем’єр-міністра також багато що тепер залежить.
Заради України потрібно діяти розумно, патріотично і правильно прорахувати всі шанси та небезпеки нинішньої виборчої кампанії. А небезпек чимало.
Залишається побажати, щоб кандидати у Президенти України були гідними цієї відповідальної посади зі самого першого моменту – перемовин про висування і до дня голосування та процесу підрахунку голосів.
Ми ще не раз разом із читачами матимемо можливість більш детально обговорити нинішні вибори і триматимемо руку на пульсі подій.

Віктор Рибаченко,
Шеф-редактор «Час і Події»