Древні греки виявили, що у людському тілі, крім червоної рідини, циркулює ще й прозора, і назвали її лімфою, що у перекладі із грецької означає «чиста вода, волога». Лімфа тече лімфатичними судинами, що пронизують, як і кровоносні, увесь наш організм. На шляху лімфатичних судин розташовані лімфатичні вузли. Навіщо нам вони?

Відфільтруйте це негайно
В людському організмі – від 400 до 1000 лімфатичних вузлів. Вони знаходяться в ямках на згинах кінцівок, на шиї, під щелепою, в грудній і черевній порожнинах. У них дозрівають імунні клітини. Кожен вузол цілодобово безперервно «збирає» лімфу з певної ділянки і фільтрує її від шкідливих домішок. Ними можуть бути хвороботворні мікроорганізми, дефектні клітини, чужорідні білки. Що ж відбувається з домішками, котрі залишилися в лімфовузлі? Їх атакують імунні клітини – макрофаги, і в буквальному сенсі з’їдають ворога. Проте якщо навантаження на вузол велике (до прикладу, в тканинах, від яких тече лімфа, виникло запалення), для нього це не проходить безслідно: вузол стає більшим і може навіть розпочатися запальний процес. Коли хвороба пройде, лімфатичний вузол зменшиться, але тепер назавжди залишиться менш щільним, ніж раніше.

Скільки сердець у жаби
Рідка частина крові просочується з капілярів в простір між клітинами, утворюючи лімфу. Вона омиває тканини, а вже потім збирається в лімфатичні судини, які повертають її у вени. У деяких тварин, наприклад, у риб, амфібій, рептилій і птахів, під шкірою знаходяться особливі структури, які називають «лімфатичними серцями», у них є м’язи, які скорочуються і проштовхують рідину в одному напрямку. У людини таких «сердець» немає. У маленьких дітей, які ще нічим не встигли перехворіти у своєму житті, лімфатичні вузли неможливо пропальпувати під шкірою, настільки вони м’які і крихітні. Але хто з нас, дорослих, незнайомий хоч би із застудою? Тому наші лімфовузли можна знайти і на шиї, і під щелепою. У більшості людей, щоправда, на згинах кінцівок ці біологічні «фільтри» залишаються такими ж, як у немовлят – відшукати їх непросто, якщо на цій руці або нозі ніколи не було запалення. Найскладніше з вузлами, що розташовані глибоко в черевній або грудній порожнині: їх не можливо ні торкнутися, ні побачити. Бувають випадки, коли навіть досвідчені фахівці діагностують апендицит замість запалення лімфатичного вузла в животі.

Про що розповість лімфовузол
Коли лікар промацує лімфатичні вузли, то звертає увагу на все: хворобливі чи ні, наскільки вони великі, чи спаяні між собою і з супутніми тканинами. Ці характеристики можуть допомогти поставити точний діагноз.
Безболісне збільшення лімфовузлів називається лімфаденопатією і свідчить про те, що в найближчих тканинах «гніздиться» хвороба.
Хворобливе збільшення лімфатичного вузла (лімфаденіт) свідчить про те, що запалення відбувається в ньому самому. В цьому випадку біологічний «фільтр» не справляється з шкідливими бактеріями (або імунітет ослабнув, або інфекція особливо сильна) і зазнає атаки з боку мікробів. Інколи справа доходить до нагноєння, що вельми небезпечно: гній може утворити флегмону, обширно розлитися між пластами тканин (видалити його зможе лише хірург).
Якщо лімфатичні вузли стають дуже щільними і зливаються в єдиний малорухливий комплекс, то лікар може запідозрити у пацієнта злоякісну пухлину.

Наші ракові клітини
У кожного з нас утворюється до 100 000 ракових клітин на добу – тобто тих, в яких через генетичну несправність змінюються властивості – від білків в оболонці до здатності безконтрольно розмножуватися. У них є ще одна особливість – вони легко відділяються від місця свого зародження і починають подорожувати організмом. Насамперед вони потрапляють у лімфатичну систему і тут же знешкоджуються в лімфатичних вузлах. При спадковій схильності до раку у людини утворюється стільки ж дефектних клітин, як у будь-якої людини, але занижується здатність лімфовузлів їх відфільтровувати, як і здатність імунних клітин знаходити їх у тканинах і знищувати.

Коли ослаблений імунітет
При ангіні відбувається локальна лімфаденопатія в області шиї, а при захворюваннях, що передаються статевим шляхом – у паховій області. Проте деякі хвороби викликають генералізованне (себто, повсюдне) збільшення лімфатичних вузлів. Так відбувається, до прикладу, при СНІДі. З одного боку, це хороша ознака, яка свідчить про те, що імунітет активно бореться з небезпечним вірусом імунодефіциту, а з іншого – один із симптомів страшної хвороби. При СНІДі у результаті імунітет слабшає, і лімфатичні вузли втрачають здатність боротися з хвороботворними бактеріями і раковими клітинами. Хворі з ВІЧ можуть загинути, але не від самого вірусу, а від супутніх інфекцій і пухлин.
Лише без паніки: найчастіше якщо ви знаходите у себе чи у дитини збільшений лімфатичний вузол – це свідчення того, що імунітет працює. Для того ж, щоб виявити причину його активації, краще відвідати лікаря. Звичною причиною бувають випадкова подряпина від котячих кігтів, риніт або карієс. Лише фахівець зможе правильно оцінити усі симптоми і зрозуміти, чи небезпечний ваш стан. Часто взагалі нема потреби у жодному спеціальному лікуванні лімфатичної системи – необхідно лише вилікувати зуб або хворе горло. Протягом життя лімфовузли у будь-якої людини збільшуються стільки разів, що й не злічити – і, як правило, нічим страшним це не загрожує.

Автор: Тетяна Рябінкіна
Джерело: http://medportal.ru