З вечерею усіх смачною, з Йорданською святою водою!
Щоби Ісус, що охрестився, завжди в потребі заступився
За весь ваш рід і за родину, за нашу неньку-Україну!
Щоб гості з’їхались бажані! Христос хрестився у Йордані!

Скрипучий мороз, лапатий сніг, засніжені дороги... Чи потрібно ще щось, щоб відчути наближення Святвечора, дух єдності з родиною, зв’язок з минувшиною та прийдешністю?! Особливо важливо, будучи далеко від рідної землі, підтримувати свої традиції, звичаї, а ще важливіше – привчати дітей не втратити цей зв’язок та неперервність поколінь.
Вперше святкували Щедрий вечір при парафії церкви св. Йосипа Обручника в Чикаго, і було тут справжнє відчуття родинності, єдності всіх поколінь! Вже у церкві було багато родин, молоді, дітей, які після Служби Божої та освячення води перейшли до зали для святої вечері. Як у родинному теплому колі, все розпочалось із молитви, до якої запросив усіх присутніх настоятель церкви св. Йосипа Обручника Микола Бурядник. На столах вже парували дванадцять пісних страв, горіла свічка – отже, залишилось лише освятити всі багатства – це і зробили отці Микола Бурядник та Володимир Кушнір. У затишній залі розпочалася вечеря – легенький гамір, сміх найменших гостей, різноманітність вишиванок і, найголовніше, відчуття родинності, тепла, гостинності та справжнього домашнього затишку. Запашними та смачними були всі страви – адже обов'язково потрібно все готувати з любов'ю та вкладати частинку своєї душі у роботу, яку робиш, – не скупились на любов усі ті, хто працював на кухні під вмілим та досвідченим керівництвом п. Світлани Фаріон та п. Галини Маслової.
А яка ж вечеря без щедрівок, без колядок чи віншувань?! Звичайно, завітав і вертеп до зали парафії св. Йосипа Обручника. Дійство було надзвичайно яскравим, вдало осучасненим – далеко ми від рідної землі української, проте кожен у ці переломні хвилини історії переживає за все, що відбувається в Україні. Віршовані рядки, дійові особи, гарні костюми, щире декламування та неперевершена гра – чи потрібно ще щось, щоб завоювати любов глядачів, – і все це зробив театр «Диво» під керівництвом Василя Митничука.
А далі вечеря продовжилась з колядками та щедрівками, які співали всі присутні! Дуже швидко пролетіли чотири години – тільки серед близьких та рідних, серед щирих людей не помічаєш, як минає час. Саме така атмосфера домашнього тепла та родинного затишку була створена в колі 350 присутніх людей завдяки доброті, щирості, простоті та бажанню зробити це перше святкування Щедрого вечора далеко не останнім у цій парафіяльній залі, серед цих людей! І хочеться вірити та сподіватись, що свята вода змиє всі наші негаразди, окропить душі любов'ю та допоможе у подоланні бід! Початок традиції було закладено досить вдало, тепер продовження лише за малим – не переривати цю єдність поколінь у майбутньому, підтримувати та продовжувати!

Сьогодні люди йдуть із Богом в серці,
Щоб сполоснутись у святій воді.
І вірю я, що добре все озветься,
Що все на краще зміниться в житті.
Що та вода гріхи всі наші змиє,
Очистить душі і внесе добро.
Й озвуться тихо віра і надія,
І нас осяє ніжності тепло!