rss
05/18/2024
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ Політичні психологи про вибори Президента та Верховної Ради України

Продовження, початок
у попередньому номері

Продовжуючи виклад дослідження Асоціації політичних психологів України, розпочатий у минулому числі нашої газети, сьогодні зосереджу увагу читачів на відповідях респондентів щодо їх можливих дій в другому турі виборів Президента України-2015 року.

Скоріше за все, у майбутніх виборах Президента України будуть брати участь чимало претендентів, і серед них – декілька політиків так званого першого ешелону.
Не виключено, що серед них будуть і всі три нинішні лідери опозиції – В. Кличко, А. Яценюк та О. Тягнибок. Теоретично, хоча й малоймовірно, серед них може бути й Юлія Тимошенко.
Тож, перед опитаними ставилися питання почергово щодо можливих пар претендентів другого туру.
Кандидатом від влади без варіантів передбачається чинний Президент В. Янукович, тому він і був названий у всіх варіантах пар другого туру. Його ймовірними суперниками по черзі називалися різні представники опозиції.
І ось які відповіді були отримані на запропоновані респондентам варіанти вибору.

 Title
 

 Електорат чи народ? Світлина Сергія Марченка

Розподіл відповідей на запитання «За кого б Ви проголосували, якби у 2-й тур виборів Президента України вийшли перелічені нижче політичні діячі?» у % був наступним:
1.У варіанті В. Янукович і В. Кличко за В. Януковича у другому турі мають намір проголосувати 24,5% опитаних, а за В.Кличка – 40,1%.
Янукович: «Щось я таким цифрам не вірю»
При цьому, не визначились 10,6%, проголосували би проти обох 13,6%, не пішли б голосувати 11,2%.
У регіональному розрізі підтримка В. Януковича зосереджена на Сході 42,(%) та Півдні (35%), Захід його майже не сприймає (8,1%), а Центр ставиться доволі прохолодно (10,9%).
За В. Кличка – навпаки – готові голосувати по всій Україні, тільки нерівномірно: на Заході України (63,9%) і у Центрі (54,2%), на Півдні (26,9%) і навіть на Сході (17,9%).
Жоден інший лідер опозиції на сьогодні не має такої рівномірної підтримки по всій країні. Напевно, саме тому команда Віталія Кличка і він сам так наполегливо наполягають на визначенні єдиного претендента від опозиції на майбутніх президентських виборах-2015.
Що цікаво, проти цих обох кандидатів проголосували б на Сході 16,1% і на Півдні 15,3% опитаних.
У віковому розрізі В. Януковича у другому турі підтримало б старше покоління (від 56 років і старші – 34,9%), а В. Кличка – молодь віком 18-29 років (55,9%) та виборці середнього віку 30-55 років (40,6%).
Однак серед опитаних були й ті, хто мав намір голосувати у першому турі за інших кандидатів. То як би вони повелися у другому турі, якщо б їх кандидат туди не пройшов, а вищеназвана пара пройшла б?

Title  

 Грушевського 19 січня 2014 року

 

За Януковича віддали б свої голоси його прихильники, причому, не на 100%, тому що 0,3% з них не підуть на вибори, а 0,6% ще не знають цього.
Інші голоси йому мають додати виборці Петра Симоненка (47,7%), В. Медведчука (40%) – що не дивує, Віктора Ющенка (9,1%), Петра Порошенка (5,8%) – що дивує, і навіть деякі прихильники опозиційних кандидатів: Арсенія Яценюка (1,6%), Олега Тягнибока (1,3%) та Юлії Тимошенко (0,8%) – що вражає.
За В. Кличка, окрім його симпатиків, проголосували би прихильники Олега Тягнибока (81,0%), Арсенія Яценюка (71,4%), Юлії Тимошенко (71,3%), Петра Порошенка (55%), Віктора Ющенка (36,4%). Жодного голосу Кличкові не віддали б тільки прихильники двох кандидатів – В. Януковича, що зрозуміло, та В. Медведчука, що дає поживу для роздумів.
В. Кличко під час сутичок на вул. Грушевського 19 січня 2014 року
2. У малоймовірному варіанті виходу у другий тур пари В. Янукович і Ю. Тимошенко чинний глава держави отримав би 25,8%, а пані Юлія – 33%. Проти обох проголосувало б 19,1%, не пішли б голосувати 11,3%. Не визначились 10,8%.
При цьому, Януковича підтримали б Східний регіон (45,4%) та Південь (39,2%), Захід дав би йому ті ж 8,1%, Центр – 10,7%.
За Юлію Тимошенко постали б Захід (59%) та Центр (44%) і забезпечили б їй левову частку перемоги, але потроху додали б і Південь (14%), і навіть Схід (15,2%).
Оскільки цей варіант є практично неймовірним через ув’язнення пані Юлії, то більш детальні дані наводити не буду.
3. У варіанті виходу в другий тур пари В. Янукович і А. Яценюк переміг би пан Арсеній (32,2% проти 25,5%). Проти них обох проголосували б 18,5%, не визначилися 12,4%.

 Title 
 

 Тимошенко: «Вийду з в’язниці, ось тоді й виміряємо рейтинги»

У регіональному розрізі (у % до кількості опитаних мешканців регіону, на момент останнього опитування) за В. Януковича проголосували б його базові регіони Схід і Південь (відповідно – 44,5% і 38,8%), а Яценюка підтримали б Захід (61,3%) і Центр (41,8). Однак і регіони Януковича (Схід та Південь) підкинули б Яценюкові разом 18,4%, що немало.
Від виборців, які б у І турі мали намір голосувати за інших кандидатів у президенти, ця пара мала б таку підтримку: за Януковича віддали б свої голоси виборці його вірних соратників Петра Симоненка (47,7%) та Віктора Медведчука (40%), всі інші – значно менше. На третє місце у підтримці Януковича, як не дивно це прозвучить, вийшли б виборці Віктора Ющенка (9,1%), потім – Петра Порошенка (6,7%). Деяка кількість виборців В. Кличка (2%) та О. Тягнибока (1,3%) настільки не сприймають Яценюка, що у такій парі проголосували б за кандидата від влади.
У обох кандидатів цієї пари є ще ресурс у вигляді тих, хто вагається з вибором (разом це значні 40,5%), і вся справа у тому, хто їх зможе швидше переконати.
4.У варіанті виходу в другий тур пари В. Янукович і О. Тягнибок більші шанси на перемогу має кандидат від влади (27%), і це єдиний шанс Януковича перемогти опозиційного кандидата, який міг би отримати 22,8%.
При цьому, не визначились би за Януковича 19,2%, а за Тягнибока – 14,4%. Проголосували би проти обох разом суттєві 51,4%, не пішли б голосувати за обох разом 36%, рівно по 18 відсотків за кожного.
У регіональному розрізі (у % до кількості опитаних мешканців регіону, на момент останнього опитування) умонастрої виборців, як і варто було сподіватися, діаметрально протилежні. Захід голосував би за лідера ВО «Свобода» (46,2%), а Януковичу віддав би 8,6%, а Схід – навпаки –

Title  

 Лідерів масштабу В. Чорновола не вистачає… Світлина Сергія Марченка

 

Януковичу віддав би 47,2%, а Тягнибоку вділив би скромні 6,2%.
Південь голосував би аналогічно Сходу (41,2% – Януковичу, а 6,1% – Тягнибоку), а Центр віддав би опозиціонеру втричі більше голосів (32,9%), ніж провладному кандидатові (11,5%).
Ті виборці, які б у першому турі мали намір голосувати за інших кандидатів у президенти, у ІІ турі розподілили б свою підтримку цій парі у таких пропорціях: за Януковича очікувано проголосували б виборці Петра Симоненка (49,2%), Віктора Медведчука (40%), Петра Порошенка (10%), Віктора Ющенка (9,1%), а також додали б дрібку симпатики В. Кличка (4%) та Яценюка (2,4%).
Тягнибоку віддали б свої голоси прихильники, передусім, Юлії Тимошенко (51,3%), Арсенія Яценюка (44%), Петра Порошенка (34,2%), В. Кличка (33,3), а також – Віктора Ющенка (9,1%). Обох їх не підтримують разом 20,2%, вагаються разом 36,5%.
Виборці В. Медведчука, як і електорат В. Януковича, не дає Тягнибоку жодного відсотка голосів.
5. У малоймовірних варіантах пар другого туру президентських перегонів-2015 В. Кличко та Ю. Тимошенко та В. Кличко й О. Тягнибок виборці станом на грудень 2013 року проголосували б так:
Віталій Кличко переміг би Юлію Тимошенко (25,3% проти 21,1%) й Олега Тягнибока (31,9% проти 11,5%).
При цьому, Віталій Кличко мав би перевагу над обома навіть у Західному регіоні, що донедавна звучало би просто неймовірно: над Юлією Тимошенко 39,2% проти 29,4%, а над Олегом Тягнибоком – 46% проти 19,5%.
Ці цифри мали б примусити задуматися лідера ВО «Свобода» над тим, що Захід України його підтримає зовсім не автоматично, зі своїми виборцями теж треба працювати і не розчаровувати їх. Проте, знаючи трохи реакцію Олега Тягнибока на соціологічні дані, думаю, що цим цифрам він не повірить і буде переконаний, що вже де-де, а в Західній Україні Віталія Кличка він би побив.

 Title 
 

  Євромайдан у Києві. Світлина Сергія Марченка

У ще одній малоймовірній парі Ю. Тимошенко й О. Тягнибок пані Юлія виграла б у пана Олега як в цілому по країні (25,5% проти 11,2%), так і на Заході (44,2% проти 19%).
Таким чином, проведене дослідження показує, що у випадку проведення чесних виборів найбільші шанси їх виграти на сьогоднішній день, принаймні, з кола опозиційних лідерів, має Віталій Кличко. Тому зрозуміла його наполегливість у питанні визначення єдиного кандидата від опозиції на майбутні президентські вибори.
Хоча потрібно зазначити, що ситуація в Україні постійно змінюється, а останні події можуть радикалізувати ситуацію і змінити рейтинги різних політиків як у плюсі, так і у мінусі – залежно від того, як цей політик проявить себе у довиборчий період.
А, крім того, хто може гарантувати чесні вибори?
Однією з вимог опозиції є також дочасне проведення парламентських виборів. Дане дослідження також вивчало це питання. Ось його результати.
На запитання «Якби сьогодні проходили вибори до Верховної Ради України, чи взяли б Ви участь у голосуванні?» у % відповіді розподілилися наступним чином:
однозначно так – 37%, скоріше, так 35,1%, скоріше, ні – 7%, однозначно ні – 9,6%.
Отже, 72,7% уже сьогодні налаштовані взяти участь у виборах. Можна передбачати, що ця кількість перед виборами може збільшитися під впливом агітації, реклами та певних подій.
Найактивніше налаштовані виборці Західної України – 80,3%, але й в інших регіонах налаштованість більше, ніж 65-75 відсотків.
За партійною ознакою помітної різниці немає – виборці провладних та опозиційних партій доволі активно налаштовані. Те ж саме стосується і вікової градації та статі – і молодь, і старші люди, і чоловіки й жінки – всі приблизно однаково мають намір взяти участь у майбутніх виборах до українського парламенту.

 Title 

 Тернопільський Євромайдан: виборці визначаються. Світлина Олега Шевчука

 

Я попросив прокоментувати проведене дослідження його наукового керівника, члена кореспондента Національної Академії педагогічних наук України Миколу Слюсаревського. Ось що він відповів.
«Наведені вище підсумки нашого дослідження є сенс осмислювати в контексті Євромайдану.
Мабуть, кожного, хто стежить за передвиборними рейтингами, цікавить питання: чи змінилися вони за останній час? Тобто, чи вплинув на них Євромайдан, і, якщо вплинув, то як саме?
Так уже склалося, що практично водночас із нашим опитуванням було проведено інше дослідження електоральних намірів громадян України (http://www.socis.kiev.ua/ua/press/suspilno-politychna-sytuatsija-v-ukrajini-hruden-2013.html).
Його результати виявилися навдивовижу прийнятними для діаметрально протилежних політичних сил. Тож не дивно, що їх, не без певних замовчувань, поспішили витлумачити на свою користь різні мас-медіа – як провладні (http://www.segodnya.ua/politics/pnews/evromaydan-podnyal-reytingi-yanukovicha-klichko-i-poroshenko-485223.html), так і близькі до опозиції (http://www.umoloda.kiev.ua/number/2391/283/85086/).
Не вважаємо за доцільне спростовувати чи заперечувати ці результати, які почасти збігаються, а почасти й суттєво розходяться з даними нашого опитування. Проте маємо нагадати, що будь-який результат соціологічного дослідження – це більш чи менш достовірна модель певного явища, а не саме явище.
Тому, щоб скласти адекватне уявлення про явище, завжди корисно послуговуватися різними моделями, насамперед, у тих випадках, коли вони справді різняться.
Саме такими міркуваннями ми й керувались, оприлюднюючи наведені вище дані, які відтворюють далеко не однозначну картину електоральних симпатій населення.
Тепер спробуймо ці дані, бодай коротко, обговорити.
Звернімося, передусім, до, так би мовити, первинного розподілу голосів на гіпотетичних виборах Президента України, інакше кажучи, до ймовірних результатів першого туру голосування, оскільки те, що президентські вибори відбуватимуться у два тури, на сьогоднішній день жодних сумнівів не викликає.

  Title
  

Аналіз отриманих відповідей засвідчує, що, всупереч очікуванням, надто великих змін в електоральних намірах громадян за останні місяці не простежується.
За результатами дослідження можна говорити про дві тенденції: деяке зростання рейтингу В. Януковича, здебільшого, серед його електорату, і появу певних електоральних перспектив у П. Порошенка.
Якщо взяти до уваги розподіл відповідей серед усіх опитаних, статистично достовірне підвищення рейтингу спостерігається також у Ю. Тимошенко, однак це підвищення нівелюється серед активного електорату, а тим паче, серед тих, хто має намір брати участь у голосуванні і вже визначився з вибором.
Відхилення в рейтингах В. Кличка та А. Яценюка, як, між іншим, і П. Симоненка, загалом перебувають у межах статистичної похибки. А рейтинг О. Тягнибока, попри активність лідера «Свободи» на Майдані, згідно з опитуванням, не тільки не зростає, а, навпаки, знижується.
При цьому, у випадку неучасті у виборах Юлії Тимошенко в другий тур, як і раніше, з більшим чи меншим відривом виходять В. Янукович і В. Кличко.
Якщо ж би ситуація раптом змінилась, і Тимошенко таки брала участь у виборах, то сказати, хто з них – вона чи Кличко – вийде в другий тур разом з Януковичем, наразі неможливо.
У другому турі, як і під час попередніх опитувань, чинний Президент помітно поступається всім можливим опонентам, окрім О. Тягнибока (останній залишається для Януковича найбільш зручним, хоч і вкрай малоймовірним суперником).
Проте, було би помилкою недооцінювати електоральні перспективи чинного глави держави. По-перше, тому що при моделюванні другого туру його рейтинги мають хоч і менш виражену порівняно з опонентами, але очевидну позитивну динаміку, по-друге, з огляду на доволі значну кількість виборців, котрі ще не визначилися, та «противсіхів», що теоретично може урівняти його шанси зі шансами таких суперників, як Ю. Тимошенко чи А. Яценюк.
На перший погляд, невідворотно програє в другому турі Янукович лише Кличкові, за якого вже сьогодні схильні голосувати понад 40% виборців. Проте й ця невідворотність не є безсумнівною.
Адже, як уже зазначалося, Кличко взагалі може не вийти в другий тур. І не тільки у випадку участі у виборах Ю. Тимошенко. Стрімке нарощування електоральних м’язів П. Порошенком показало, що насправді остаточний підсумок боротьби за вихід у другий тур ще рано вважати наперед визначеним.
До того ж, слід враховувати специфіку електорату В. Кличка, левову частку якого складає молодь, котра, незважаючи на свою протестну налаштованість, не поспішає йти на виборчі дільниці.
Це довели й останні парламентські вибори, й недавні вибори у так званих проблемних округах. Небажання молоді брати участь у голосуванні може зіграти з Кличком злий жарт як у першому, так і в другому турі президентських виборів.
Нарешті, не можна виключити зняття лідера «УДАРу» з президентських перегонів на підставі тверджень про тривале проживання за кордоном.
Неоднозначною є також картина парламентських виборів.
Порівняння даних проведеного опитування з результатами голосування на виборах 2012 року засвідчує, скоріше, умовне зниження рейтингів провладних партій (Партії регіонів і КПУ), ніж зростання рівня електоральної підтримки опозиційних сил (див. колонку «Серед тих, хто має намір взяти участь у голосуванні і визначився з вибором»).
З-поміж опозиційних сил вищий, ніж у 2012 році, результат демонструє лише «УДАР»: про його підтримку заявляють 17,5% активного електорату, а серед тих громадян, що вже визначилися з вибором, – навіть 20,4%.
Але тут варто згадати, що приблизно такі самі цифри показували для «УДАРу» й передвиборні очікування 2012 року, однак реальний електоральний ужинок цієї політичної сили на тодішніх парламентських виборах виявився вочевидь скромнішим – усе з тієї ж причини низької явки на виборчі дільниці молоді, яка домінує в електораті «ударівців».
Утім, навіть якщо припустити, що цього разу «УДАРові» вдасться утримати свій електорат, це зовсім не означає, що опозиційні сили неодмінно створять у Верховній Раді нову більшість. Адже можливості розширення електоральної бази (за рахунок тих, хто не визначився) у Партії регіонів і, напевно, деякою мірою і в Компартії поки що не вичерпані.
А головне – є ж іще й вибори в одномандатних округах, результати яких неважко передбачити, беручи до уваги вельми невтішні для опозиції підсумки голосування, що ними «потішили» її 15 грудня проблемні округи.
Отже, з отриманих даних, на наш погляд, випливає, що коли б сьогодні керівництво країни пристало на вимогу Майдану і пішло на повне перезавантаження влади, опозиційні сили навряд чи мали б гарантовану перемогу на президентських, а тим паче, на парламентських виборах.
Можна зробити й ширший висновок.
Напевно, він полягає в тому, що протестні настрої громадян автоматично не конвертуються в їхні електоральні наміри. Через те спроби підмінити масовими акціями цілеспрямовану роботу з нарощування електорального ресурсу приречені на невдачу».
Тризуб чи вила в руках українського виборця?

Чи спроможний Суд у Гаазі відкрити провадження проти президента України?

Радикалізація настроїв та дій

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - Dropshipping suppliers