Луценка відвідали посли США, ЄС, Німеччини та Швеції: розпитали про інцидент і подарували книги

Посли низки європейських держав відвідали екс-голову МВС України, лідера руху «Третя українська республіка» Юрія Луценка в клініці, де він перебуває після побиття 11 січня біля Святошинського райвідділу міліції Києва.
Луценка відвідали посол США Джеффрі Пайєтт, посол Німеччини Крістоф Вайль, посол Євросоюзу Ян Томбінський і посол Швеції Андреас фон Бекерат, повідомляється на сайті «Третьої української республіки».
Дипломати цікавилися не лише станом здоров’я Луценка, а і хронологією подій у ніч на 11 січня біля Святошинського РВВС, зокрема, фактом побиття екс-міністра та інших мітингувальників. Крім того, співрозмовники порушили тему останніх політико-соціальних подій в Україні.
За інформацією руху, Луценко повідомив послам, що почувається трохи краще, оскільки отримує необхідне лікування в повному обсязі.
«Звісно, іноді болить голова. Відчув на собі всі симптоми струсу мозку», – розповів він.
Посли подарували екс-голові МВС квіти, а посол США, «знаючи любов Луценка до читання, – кілька книжок англійською мовою, а саме – Маріо П’юзо «Сім’я Корлеоне» і «Форпост» Джейка Таппера».
Луценко пообіцяв розпочати читання книжок після дозволу лікарів, оскільки поки що йому заборонено користуватися мобільними пристроями, дивитися телевізор і читати.
Тим часом на сторінці представництва ЄС в Україні у Facebook повідомляється: «Посли ЄС, США, Швеції та Німеччини відвідали колишнього міністра внутрішніх справ Ю. Луценка в лікарні. Обговорювалися останні події та нинішня ситуація в Україні. Посли побажали Юрієві Луценку якнайшвидшого одужання».
Нагадаємо, 10 січня поточного року Києво-Святошинський суд Київської області визнав винними «васильківських терористів» Ігоря Мосійчука, Володимира Шпару та Сергія Бевза в намірі підірвати пам’ятник Леніну в Борисполі під час святкування Дня Незалежності в 2011 році й засудив кожного з них до шести років позбавлення волі. Активісти намагалися перешкодити виїзду автомобіля з ув’язненими. Сталися сутички між беркутівцями та протестувальниками.
Пізніше активісти Автомайдану заблокували автобуси зі співробітниками «Беркута» біля Святошинського районного управління ГУМВС України Києва. Активісти вимагали від силовиків зняти маски та показати обличчя. Екс-голова МВС Юрій Луценко зазнав серйозних травм, намагаючись запобігти сутичкам між мітингувальниками й силовиками. Його привезли в одну зі столичних клінік, він перебуває в реанімації. Стан його здоров’я, за попереднім висновком лікарів, середньої тяжкості, в нього закрита черепно-мозкова травма, струс мозку, рвана рана, забої, синці.
Стосовно отримання тілесних ушкоджень Луценком на проспекті Перемоги, 109 прокуратура Києва розпочала кримінальне провадження за ч. 2 ст. 365 КК України (перевищення службових повноважень). За інформацією його дружини, народного депутата фракції «Батьківщина» Ірини Луценко, екс-міністр отримав офіційний статус потерпілого.
13 січня послів іноземних держав запросили до МЗС України, де керівництво МВС продемонструвало відео подій у Святошинському районі. В частині побиття Луценка на основі відео силовики зробили висновок, що «під час спілкування з працівниками міліції та безпосередньо після нього тілесних ушкоджень правоохоронці йому не завдавали».

Тимошенко вимагає пустити до неї журналістів. Тюремники:
«Немає ані підстав, ані можливості»

Екс-прем’єрка України Юлія Тимошенко звернулася до адміністрації Качанівської колонії з заявою про надання їй можливості поспілкуватися с представниками засобів масової інформації.
Про це у вівторок 14 січня йдеться в заяві на її офіційному сайті.
«Вкотре вимагаю від вас пустити до мене представників засобів масової інформації», – йдеться у заяві Тимошенко.
Екс-прем’єрка вказала представників 12 засобів масової інформації, які через захисників звернулися до неї з проханням надати інтерв’ю.
Водночас, у повідомленні Державної пенітенціарної служби України йдеться, що медичний блок у Центральній клінічній лікарні «Укрзалізниці» в Харкові, де утримується засуджена Тимошенко, не передбачає можливості проведення прес-конференцій.
«Задовольнити такі звернення немає ані підстав, ані можливості. По-перше, Ю. Тимошенко є засудженою особою, яка відбуває покарання у вигляді позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, по-друге, фізично вона навіть не перебуває на території колонії, а утримується на задоволення її ж бажання у лікарні. На території лікарні – облаштований спеціальний блок, що охороняється, для утримання засудженої, який жодним чином не передбачає можливість проведення прес-конференцій чи брифінгів», – наголосили в ДптСУ.
У пенітенціарній службі також зауважили, що «призначене судом покарання, яке особа відбуває в умовах позбавлення волі, насамперед, спрямоване на те, щоб особа виправилася, а не займалася в пенітенціарних закладах популяризацією власної персони».
Раніше повідомлялося, що в одному з останніх інтерв’ю, яке Тимошенко дала німецькому журналу Stern в грудні минулого року, лідерка опозиції висловила переконання в перемозі Майдану і підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом: «Я твердо вірю в те, що українці на Майдані переможуть. Вони досягнуть свого, і стане можливим підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Або президент виконає їхні мирні вимоги, або народ обере собі нового президента».
Тимошенко зазначила, що українці повинні «мирно і впевнено продовжувати нашу боротьбу на вулиці».

Міндоходів хоче отримувати всю
інформацію про застрахованих українців

Міністерство доходів і зборів хоче отримувати всю інформацію про застрахованих українців. Така ініціатива міститься в новій формі податкової декларації, оприлюдненій на сайті відомства, пише «КоммерсантЪ-Украина».
Як пише видання, вже найближчим часом страховий ринок можуть чекати істотні зміни правил роботи.
Ці зміни можуть бути викликані прийняттям наказу Міністерства доходів і зборів «Про затвердження форми податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика», проект якого вже оприлюднений на сайті міністерства.
«Прийняття проекту наказу врегулює питання нарахування податку на прибуток платниками, які здійснюють страхову діяльність», – йдеться в повідомленні міністерства.
Згідно з новим порядком, нараховуючи податок на прибуток, платники ведуть окремий облік доходів і витрат, пов’язаних зі здійсненням страхової діяльності та оподатковуваних за ставкою 3%, та іншої діяльності, не пов’язаної зі страховою, оподатковуваної за загальною ставкою.
Найбільш несподіваним для страховиків став пункт, що передбачає розкриття повної інформації, зокрема, особистої, про всіх клієнтів. Ці дані повинні подаватися окремим документом.
«Наша мета – приведення до ладу ринку страхових послуг: дуже часто страховиків використовують у схемах ухилення або оптимізації податків», – пояснили в прес-службі Міндоходів.
Учасники ринку стверджують, що ці дані є конфіденційними і не підлягають розголошенню.

Нардеп Міщенко зареєстрував законопроект про
амністію євромайданівців

Позафракційний народний депутат України Сергій Міщенко зареєстрував у Верховній Раді України законопроект про звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які були учасниками мирних зібрань із 21 листопада по 1 грудня 2013 року.
Відповідний проект закону за № 3873 зареєстровано в парламенті 14 січня 2014 року, повідомляє «Інтерфакс-Україна».
Водночас, пояснювальної записки або інших супровідних документів до законопроекту на сайті Верховної Ради поки що немає.
Нагадаємо, що Закон «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування і покарання осіб щодо подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» було прийнято Верховною Радою, підписано президентом Віктором Януковичем, і він набув чинності 26 грудня.
Закон передбачає звільнення від відповідальності осіб, які були учасниками акцій протесту і масових заходів, починаючи з 21 листопада 2013 року. Всі кримінальні і адміністративні провадження, відкриті за даними подіями, підлягають закриттю. Крім того, осіб, яких було притягнуто до кримінальної відповідальності за вищевказані події, має бути звільнено від відповідальності.
Водночас у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважають, що закон неможливо «застосувати на практиці через відсутність у законодавстві механізмів його реалізації».
9 січня Володимир Рибак заявив про необхідність внесення змін до закону про амністію учасників Євромайдану. Він звернувся до керівників парламентських фракцій з проханням у найкоротші терміни підготувати пропозиції до цього закону.
Опозиція й Генеральна прокуратура мають намір створити робочу групу у Верховній Раді з роз’яснення норм закону про звільнення арештованих учасників акцій протесту.
За весь час дії цього закону з 26 грудня 2013 року від кримінальної відповідальності не було звільнено жодного активіста Євромайдану.

Україна візьме участь у тренувальній місії ЄС у Малі

Президент України Віктор Янукович підписав указ № 5/2014 «Про участь України у Військовій тренувальній місії Європейського Союзу в Республіці Малі», передає УНН з посиланням на прес-службу Глави держави.
«Враховуючи зобов’язання України як держави – члена Організації Об’єднаних Націй, беручи до уваги Резолюцію Ради Безпеки ООН № 2085 від 20 грудня 2012 року, Угоду між Україною і Європейським Союзом про визначення загальної схеми участі України в операціях Європейського Союзу з врегулювання криз, ратифіковану Законом України від 6 березня 2008 року № 137-VІ, звернення Європейського Союзу до Уряду України взяти участь у Військовій тренувальній місії Європейського Союзу в Республіці Малі, виходячи з того, що участь України у Військовій тренувальній місії Європейського Союзу в Республіці Малі відповідає національним інтересам України та сприятиме підтриманню міжнародного миру і безпеки, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до Закону України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки», постановляю:
Взяти участь у Військовій тренувальній місії Європейського Союзу в Республіці Малі шляхом надання Україною матеріально-технічних ресурсів та послуг для здійснення стратегічних авіаційних перевезень в інтересах зазначеної Місії.
Кабінету Міністрів України вирішити в установленому порядку питання надання Україною матеріально-технічних ресурсів і послуг для використання у Місії, зазначеній у статті 1 цього Указу.
Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування», – зазначено у документі.
Як повідомлялося в травні 2013 року, українські війська повинні були взяти участь у 24-х міжнародних навчаннях.

Пам’ятники Леніну хочуть поставити
на сигналізацію або прибрати по музеях

У Борисполі хочуть поставити на сигналізацію пам’ятник Леніну або територію навколо нього.
Про це повідомив начальник Бориспільського відділу МВ ГУМВС Роман Козьяков, передає «Українська правда».
За його словами, відповідну пропозицію він висловив під час проведення планової наради.
На думку Козьякова, охоронні структури повинні покращити захист пам’ятника за допомогою технічних засобів, наприклад, сигналізації.
Він вважає, що «тільки так можна досягти безпеки та запобігти випадкам хуліганства».
Нагадаємо, 8 грудня було скинуто пам’ятник Леніну у Києві, після цього пам’ятники знесли ще у кількох містах.
Викладачі житомирських вишів просять владу Житомира та області демонтувати та перенести пам’ятники тоталітаризму до Кмитівського музею образотворчого мистецтва.
З відповідною заявою викладачі звернулися до депутатів Житомирської міської та обласної рад, повідомляє «Перший житомирський».
Освітяни просять зробити це задля «зняття соціального та політичного напруження, запобігання актів вандалізму та політичних провокацій, а також виконання закону «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» та указу президента «Про додаткові заходи щодо вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні».
З цією метою підписанти пропонують депутатам проголосувати за відкриття на базі Кмитівського музею образотворчого мистецтва імені Й. Буханчука (Коростишівський район Житомирщини) відділу та експозиції про історію тоталітарного режиму в регіоні.
Також освітяни просять депутатів дати санкцію на демонтаж пам’ятника Леніну на центральному Соборному майдані Житомира і перенести його у Кмитів, до відділу/експозиції історії тоталітарного режиму в Житомирській області Кмитівського музею образотворчого мистецтва імені Й. Буханчука.
Під заявою підписалися 40 докторів і кандидатів наук із Житомира.

Підготував Юрій Токарський
За повідомленнями інформагенств