Віче відбулося 12 січня 2014 р., на 54-й день боротьби Майдану за свободу, права, за справедливість, проти засилля нинішньої влади. Тема віча винесена в заголовок: хто ж насправді є джерелом влади, і як служать політики народу. Це – репортаж зі сцени Майдану, на якій виступали представники громадськості та народних депутатів (професійні політики), від яких Майдан чекав звіту, що зроблено, що планують робити, як взаємодіють усі складові «Всенародного Об’єднання Майдан», обраного наприкінці грудня минулого року.

Політична ситуація напередодні віча. Цілий тиждень результативно працювали провладні політтехнологи. Вони спробували внести розбрат у лави Майдану, кидаючи з усіх боків звинувачення опозиції в бездіяльності, у відсутності плану дій, вимагаючи негайно оголосити єдиного кандидата.
Криваві події ночі 11січня у Києві, біля Києво-Святошинського районного суду та відділку міліції, облетіли український світ. Автомайдан та активісти намагалися заблокувати виїзд автозака зі засудженими в цей день на 6 років трьома активістами, арештованими ще в 2011 р., яких влада охрестила «васильківськими терористами». Сталася бійка. «Беркут» попрямував до районного відділу міліції, де бійців перехопили активісти і примусили зняти маски, щоб їхні обличчя засвітилися на відео- та фотокамерах. Знову відбулася сутичка, в результаті якої жорстоко, по-звірячому, до крові, побили Юрія Луценка, який намагався сутичку зупинити. Він опинився в реанімації. Постраждали ще чотири активісти та один беркутівець.
І ось в цій напруженій ситуації – віче. Зібралося людей, як на мене (а я вперше беру участь у вічі) дуже багато. За підсумками – 150 тисяч. Раніше було велелюдніше. Люди з нетерпінням чекали й оцінок, і результатів через оці намагання влади вбити клин між майданівцями та опозицією. На щастя, представники всіх складових «ВО Майдан» висловили готовність до єдності, бо лиш в єдності наша сила. І це потішило.
Далі намагатимуся дослівно, під запис, передати вам, якщо не повністю, то частково, виступи всіх, хто мав слово на сцені Майдану. Риторика, зміст, пафос кожного з них дасть вам можливість уявити, хто є хто і що кожен пропонує з плану дій.
Першими виступили представники Автомайдану. Це – самостійна організація протестувальників – власників автомобілів, серед яких бізнесмени, митці та інші представники середнього класу, які формально у «ВО Майдан» не ввійшли, але всі свої конкретні дії боротьби з владою координують з Майданом. Входять у Штаб спротиву. Вони кажуть, що їм ніколи засідати, писати резолюції, вони мусять діяти. Це – хлопці нової риторики, вольові, безстрашні, ділові, креативні. У них нема лідера. Є лиш п’ятірка координаторів, які миттєво приймають рішення і діють. Це вони організували 30 грудня перший похід до Межигір’я (зібрали стільки автомашин, що вони не вмістилися в 17-кілометровий шлях від Києва до Межигір’я). Наступного дня – до маєтків Захарченка, Пшонки та Медведчука. Безрезультатно намагалися викликати власників на розмову. А свої враження залишили на їхніх височезних парканах. Це вони, виступивши сьогодні на сцені, знову поїхали (200 авто) до Межигір’я. Це вони вчора брали участь у блокуванні «Беркута» біля райсуду та відділка міліції у Києві.
Слово бере один з координаторів Автомайдану Дмитро Булатов:

Арсеній Яценюк на вічі 12 січня

«Автомайдан і автомайданівці вважають себе частиною того кола, яке називається народ України, яке називається «небайдужі люди». Ви і ми – це те саме коло. Як ми розуміємо, це і є Майдан. Але ми не відокремлюємо себе і від народних депутатів. Навпаки. Ми вдячні їм, що вони щодня дуже багато нам допомагають, рятуючи автомайданівців у прямому сенсі слова. Вони з’являються в критичних ситуаціях, під час сутичок з міліцією, ДАІ. За що ми їм дуже вдячні. Розуміємо: лиш коли будемо діяти всі разом, дійдемо до перемоги.
Нас не цікавлять ні кабінети, ні крісла. Нас об’єднує лиш воля до боротьби. Нас переслідують, тиснуть, незаконно викликають у відділки міліції на допити, пишуть незаконні протоколи, забирають посвідчення водіїв. Фактично автомайданівцям оголосили терор. Але це нас не зупиняє. Чим більше на нас тиснуть, тим більше у нас волі до опору. Знайте: ми відгукнемося на прохання кожного, хто потребує допомоги. Наші координати ви знаєте в соцмережах. Приїдемо в будь-яке місце, до будь-якої людини. Дякуємо вам, бо це ви – майданівці – надихаєте нас на роботу».
Слово бере ще один координатор Автомайдану, активний, скрізь сущий, метеоритний, відомий серед протестувальників художник Сергій Полярков:
«Хто є справжнім патріотом України? Не той, хто кричить, що він патріот, а той, хто щось робить. Ось поряд стоїть чарівна Руслана. Вона виграла Євробачення, і про Україну заговорили добре. Теж поряд – Віталій Кличко. Він став чемпіоном світу, і про Україну теж заговорили добре. Шановні колеги! Тому що ви стоїте тут, на Майдані, про Україну заговорили добре. Бачу тут величезну кількість патріотів України. Я хочу подякувати кожному з вас. Ви – великі люди, тому що ви прийшли сюди, і про Україну кажуть і будуть казати добре. Ви знаєте, наша боротьба, незважаючи на шалений тиск влади, уже має перші, ледь помітні, сходи: на найнижчих рівнях влади ми помітили збої...
Я також хочу подякувати народним депутатам, які нам допомагають, з’являючись у критичні моменти в критичних місцях. А ще хочу передати вам всім вітання від нашої бойової подруги Тані Чорновол, яка чекає видужання, щоб продовжити боротьбу».

Дмитро Булатов	Руслана	Сергій Поярков

Петро Порошенко	Дмитро Булатов та Сергій Поярков на прес-конференції в Штабі національного спротиву	Руслана Лижичко та Ольга Богомолець на вічі 12 січня

Арсеній Яценюк на вічі 12 січня			Черга до громадської каси «Доброчинні внески Майдану»

	Руслана Лижичко на вічі 12 січня

Надається слово Руслані – координатору «ВО Майдан» та постійній ведучій нічного Майдану. Вона, подякувавши майданівцям за турботу про її здоров’я, сказала, що може вже співати вночі. І одразу ж звертається до політтехнологів, заперечуючи їм. Просить, щоб вони не перекручували факти. По-перше, тут стоять не 10 осіб, як вони пишуть, а тисячі і мільйони. По-друге, наш протест – мирний. Україна – миротворець. Навіть попросила проскандувати разом для них. «Пам’ятайте, – сказала вона, – всі наші протести – мирні, підкреслено мирні».
Далі Руслана оголошує план акцій на найближчий час:
«Багатолюдний більш підготований, можливо, піший похід на Межигір’я. «Якщо Янукович не зумів почути нас, то, бодай, нас відчує».
По всій Україні, по всій вертикалі починаємо акцію «Україна без кортежів». Насамперед, «дістали» людей кортежі Януковича та Азарова.
Просимо профспілки створювати страйкоми для підготовки всеукраїнського страйку. Наш об’єднаний Майдан такий страйком вже створив».
На завершення подякувала всім активістам Майдану, Автомайдану, всім, хто допомагає стояти, жити, діяти Майдану вдень і вночі.
Виступ Руслани закінчився скандуванням «Майдан є!»

Олег Тягнибок на вічі 12 січня

Слово позафракційного народного депутата Петра Порошенка:
«Слава Україні! Христос народився! З Божою поміччю вже 54-й день ми спростовуємо надії ворогів України, що Майдан втомиться, що Майдан розійдеться. Сотні тисяч людей, які сьогодні стоять на цьому Майдані, є надією України, надією на світле майбутнє. Вперше людиною року обрано не президента, не прем’єра, не якогось олігарха і навіть не лідера опозиції. Перше місце зайняла Людина Майдану. Ви, шановні друзі! І це від вас, нарешті, залежить майбутнє України. Слава вам! Слава Українському Майдану! Дякую вам всім.
Я щойно повернувся зі саміту у Вільнюсі, де зібралися міністри закордонних справ всіх європейських країн. Їхня думка і позиція була однозначною: ми разом з Україною, ми разом з українським народом, ми разом з Українським Майданом. І наші спільні дії скоро приведуть до перемоги. І другий висновок: вони більше не мають жодних ілюзій щодо нинішньої влади. З нею не можна мати жодних справ.
Наша спільна солідарність гарантовано призведе до того, що вже зараз почали розробляти дуже амбітній план: одразу після нашої перемоги надзвичайно швидкими темпами ми не лише підпишемо угоду про асоціацію, не лише запровадимо безвізовий режим, ми почнемо модернізацію України та її економіки, ми побудуємо конкурентну економіку, де буде визнана здатність кожної людини, її успіх і прогрес, а не наближення до влади, до силовиків, які сьогодні знищують останні паростки українського бізнесу. Ми здатні побудувати Україну, де буде почесним звання платника податків, де можна буде створювати нові робочі місця, куди прийдуть іноземні інвестиції, і де кожен інвестор, як і кожен громадянин України, буде відчувати себе комфортно. Ми зробимо це дуже швидко. Сьогодні європейські країни та США разом з нами.

	Віталій Кличко на вічі 12 січня

І декілька слів про події ночі 11 січня. Два висновки: марна надія влади, що їм вдасться приховати злочинців зі складу «Беркута», з кола тих діячів, які віддають їм накази. Ми не змиримося з цим. Вони мають поплатитися за кров дітей, жінок, журналістів, Тетяни Чорновол, Юрія Луценка, інших активістів. І другий висновок: Майданом для влади стала вся Україна. В жодному місці ми не дамо образити українську людину. Разом ми – сила. (Скандують). І нехай вони чують про це. І я думаю, що сотні тисяч людей, які зібралися тут та на інших українських Майданах, є запорукою нашої перемоги. Слава вам!»
(Відступ: Майдан слухав Порошенка з великою увагою. Щоразу більше і більше чую серед людей – в метро, на вулиці, на Майдані, серед багатьох друзів – розмов про нього. Оцінюють позитивно. Цінують його виваженість, загальну культуру, відсутність лозунгової риторики, знання економіста та досвід ділового господарника, який досягнув багато, і який платить податки країні відкрито. Дедалі більше людей вбачають у ньому третю силу і хотіли би бачити на керівних посадах. Тому що його практичний досвід людини діла та глибоких знань дуже потрібен. Цінують його «5-й» опозиційний телеканал. Ось би ще переконатися в стовідсотковій щирості і бажанні працювати для народу, а не на себе. Переконатися, що його дії і наміри – продовження справ знаменитих українських меценатів – патріотів, які свої величезні статки віддавали на українські справи, народу України: це – Чикаленки, Семиренки, Ханенки, Галагани та багато інших заможних патріотів)
Після Порошенка слово взяла народний депутат Ірина Луценко. Мужня жінка, яка минулої ночі пережила такий жахливий стрес, коли на власних очах беркутівці побили її чоловіка Юрія Луценка. Довелося закривати рукою рану, з якої юшила кров, спостерігати непритомність, супроводжувати в лікарню. Вона згадала і про це. Дуже довго говорила про нинішню злочинну межигірську мафію, закликала її представників брати валізи і геть тікати з України. Звернулася до людей Сходу та Півдня «не вестися» на пропаганду мафії. Її виступ, як і інших ораторів, закінчився закликом «Наша сила – в єдності!»
Чекали виступів лідерів опозиції з конкретикою.
Першим з них взяв слово Віталій Кличко. Що нового скаже найбільш рейтинговий опозиціонер? Які підсумки, які плани? Тим часом, розповідає про відоме: «Повстала вся Україна: Черкаси, Крим, Запоріжжя... («вибачте, якщо когось забув»). Ми боремося, а «можновладці на сьогоднішній день роблять все, щоб приватизувати країну, вкрасти країну, вкрасти майбутнє»... «Ми будемо боротися, щоб змінити країну. Я впевнений в тому, що ми її змінимо». «Повинен бути закон – один для всіх. Це – наше завдання, і ми цього досягнемо». Далі Віталій знову повертається до теми боротьби... «У чому полягає наша боротьба?» І пояснює: «Ми не повинні залишити місце для брехні. Сьогодні багато ЗМІ розповсюджують брехливі інформації... А ви спілкуйтеся зі сусідами, родичами, розповідайте про Майдан, про те, що ми стоїмо». Отже, нічого нового... І аж ось каже: «Ми будемо готувати страйк. Спочатку попереджувальний, а якщо нас не почують, то довготерміновий». Але ми вже чули від нього про це раніше. Ідею страйку оголосило «ВО Майдан», і сьогодні Руслана вже сказала про це – серед інших планованих акцій. Ось би почути щось конкретне: як готувати, скільки часу потрібно (кажуть, що це дуже довготривала складна підготовка, наскільки це реально в наших умовах. Не розкрити всі карти, але пояснити людям, як це має бути, яка кінцева мета). На жаль, нічого.

І на завершення виступу: «Ми можемо змінити країну лише тоді, коли змінимо цю владу. Так? (чекає підтвердження Майдану). «Ми будемо проводити протест і в боротьбі будемо доводити, що ми переможемо». Правда, прозвучала фраза «вибори президента та парламенту», але від частого повторення і незрозумілості коли і як, втратила свою привабливість.
Пропоную вам, читачі, проаналізувати цей виступ.
І ось слово Олегові Тягнибоку. Як завжди, зі суворим обличчям, голосно, з надривом, з присутньою йому революційною пристрастю, почав викривати владу, її ганебні дії нині, її кровожерливість. Не раз влучно цитував вічно актуального Тараса Шевченка. Ось лише два дослівні фрагменти з його виступу. Початок: «Шановне товариство! Брати і сестри українці! Новий рік показав, що ми, українці, на своїй, Богом даній землі, боремося за майбутнє наших дітей. Ми стоїмо на Майдані. Ми боремося за те, щоб нам, українцям, повернулося відчуття нашої національної гордості і гідності. Щоб ми могли пишатися тим, хто ми є, і що ми можемо передати нашим дітям. І я сподіваюся, що ці перші дні нового 2014 року будуть для нас звитяжними. Наша боротьба з Януковичем і його бандою казнокрадів та псевдосиловиків продовжується...» І далі в такому ж дусі... Другий фрагмент: «Те, що трапилося 11 січня біля Києво-Святошинського суду та відділку міліції, є дуже показовим. Пам’ятаєте, як гарант сказав: «Ми оголошуємо мораторій на силові дії» (намагався зберегти тон гаранта). Хто його тягнув за язик? Чому ж не виконує? Весь світ бачить, що це – відверта брехня. Вчора людей били кийками. Потім вони повтікали до відділка. Думали там сховатися від суду. Але народ, якого правди сила, за шкірку витягнув і через коридор ганьби пропустив. Українці зняли маски і показали всьому світові їхні обличчя. Наше завдання – зняти маски з цих дияволів із Печерських пагорбів і показати всьому світові і, насамперед, всій Україні правдиве обличчя цієї бандитської влади». Або: «Весь світ знає, що верхи препаскудні... Це вам не по пеньках скакати... А що, українці, може, копитом пора?»
(Відступ: Спіч голови «ВО Свобода» був довгим, викривальним. Він казав правду. Але про бандитську владу вже всі чули. Тим більше, люди, які стоять на Майдані. Більшість з них уже восьмий раз на вічі. А Схід і Південь його не почують. Нема зв’язку та й бажання в багатьох чути. Ось вчора з харківського антимайдану в мікрофон «5-му» каналу якась жіночка фанатично заявила: «Ми щасливі з нашим президентом. Ми його любимо». Пенсіонер: «Ми гарно живемо. А в Київ понаїхали провокатори. Забирайтеся». А ще одна мила молода знайома дівчина з Донецької області: «Ми всі голосували за Януковича, тому що він, коли став прем’єром, виплатив нам зарплати, а всі інші до нього заборгували. А цього разу – теж за нього, бо нема альтернативи». Перед цим мила моя знайома попередила, що зовсім політикою не цікавиться, прізвищ політиків не знає, Інтернетом не користується. А ось знає, що нема альтернативи». Їй все ясно давно. А ми «сушимо голови» всією громадою, шукаємо, приглядаємося, випробовуємо і ще нічого не знаємо...
Від шановного пана Тягнибока так і не почули жодної конкретики: що вони планують робити, щоб Схід і Захід об’єднати, як достукатися до тих, хто думає, як автори вищезгаданих висловлювань. Якраз свободівцям варто було б найбільше просвітницьки працювати зі Сходом: «Ми не ті і не такі, за кого ви нас сприймаєте»... Знаю, що є лише в молодої партії «Демократичний альянс» довготривалий проект «Похід на Схід».
Під кінець виступу Тягнибока не всі учасники віча дослуховувалися, розмовляли між собою, ходили… Очевидно, ораторам через своїх помічників варто вивчати реакцію публіки).
Слово тримає в. о лідера партії «Батьківщина» Арсеній Яценюк. Також з революційним пафосом оголошує ніби конкретику:
«Ми ставимо кілька ключових питань: (народу б не зашкодило знати, хто такі «ми». – Авт.)
Перше: Український парламент повинен створити комісію з розслідування звірств, які вчинила міліція стосовно громадян України». І далі художньо сатиричний відступ: вдумайтеся в слова «Беркут», «Грифон», «Сокіл». Їм треба у звіринці бути, а не в міліції.
Друге. Ліквідація звірячих назв і люстрація звірів з української міліції. (Не завадило б сказати про терміни виконання. – Авт.).
Третє. Ми вимагаємо скоротити витрати на утримання державного апарату на суму 20 млрд. гривень і скерувати їх нашим дітям на освіту в країні (Не завадило б знати, як це вони будуть виконувати. В опозиції є свій проект бюджету? Якщо є, то як цей проект і, зокрема, «20 млрд.» вони будуть перепрофільовувати? Коли і як вони звітують Майдану про виконання цих вимог і ким. – Авт.).
Четверте. Ключове звернення до наших західних партнерів: прийшов час діяти, час слів завершився (зобов’язав Арсеній Яценюк Захід. – Авт.). Захарченко повинен бути першим у списку на санкції.
П’яте: Ми вимагаємо від Януковича звільнити політв’язнів! (Хтось із майданівців за моєю спиною голосно кинув репліку: «Ми це вже чули сто разів...»)
Я окремо хочу зупинитися на долі Юлії Тимошенко, – продовжує А. Яценюк. – Прошу Майдан звернутися до Європейського суду з прав людини з тим, щоб ця судова інстанція в найкоротші терміни і прискореною процедурою розглянула питання ганебної справи проти Юлії Тимошенко і винесла законне європейське рішення про її звільнення. Хто «за?» Рішення прийнято одноголосно. (Правда, забув пан Яценюк, бодай, для проформи запитати «Хто проти»? – Авт.). Майдан довго скандує «Банду геть». Тоді з’являється зі сцени інше гасло для скандування: «Юлі – волю!»
Шосте: Також прошу Майдан проголосувати та доручити Борисові Тарасюку вирушити до Сенату США і вимагати санкцій для Захарченка та кліки, які порушують закони та Конституцію».
Ось така конкретика. Правда, люди кажуть, що не треба нас тут вже агітувати та «просвіщати». Агітуйте Схід, Південь, Крим. А для Майдану щотижня на вічі проводьте «п’ятихвилинки»: звіт, що конкретно виконано за минулий тиждень (бодай, крихту зробленого) та про плани на наступний. Буде коротше і зрозуміліше. Не обов’язково всім трьом лідерам опозиції з’являтися на сцені. Один звітує за всю опозицію. І так почергово. Варто зауважити, що люди у нас мудрі. А ще до виконання гімну молоде подружжя, дивлячись на мій диктофон та фотокамеру, запитало: «А ви не знаєте, чому на сцені стоїть Турчинов? Що він там робить?» Я не могла пояснити, бо й сама цього ніяк не розумію.
*****
У людей багато мудрих думок і пропозицій. Кожен майданівець і прихильники майданівців мають нині свою думку. Насамперед, щодо того, що робиться не так, і як би треба зробити. Ті, хто щось робить, відповідають словами: «Стань і зроби сам краще». Або донеси свою пропозицію до того, хто «робить не так». А це – складніше. Єдине, на чому зійшлися всі (дехто, навіть наступивши на горло власній пісні): ми мусимо йти єдиною колоною – і ті, хто зловживає старою популістською риторикою, і ті, хто робить справу конкретно і мовчки. Йти разом до єдиної мети № 1: зміни влади на всіх рівнях і підготовки команди зараз, яка буде змінювати країну. Команди найголовнішої особи – нового президента.
*****
І насамкінець. Повертаючись до теми нашого репортажу, теми віча «Народ – джерело влади, політики – слуги народу», думаю, ви самі можете зробити висновки, хто і як з політиків служать народу. А політиками стали тут всі. Автомайданівці, які не люблять засідати. Руслана, яка називає себе аполітичною та пацифісткою. Кожен з тих, хто стоїть на Майдані, вже понад місяць ночують у наметах. Різниця лиш у тому, що офіційним політикам платять зарплати та пільги. Інші – безкоштовно, з ідейних переконань.

Фото автора та з Інтернет-видань