Утворіть двері ви нам тут без стриму,
Хай увійдуть гості з міста Вифлеєму.
Ми вам розкажем веселу новину,
Як ми вітали Господню дитину!
Христос родився!

Десь віє хуртовина, метуть сніги, риплять морози – певно, саме через таку холоднечу народ український і багатий на свята взимку. Чекає малеча приходу св. Миколая, в очікуванні святкової метушні і дорослі – адже доведеться і подарунки купувати, і столи накривати, і колядки пригадувати. Грудень вже впевненою ходою розпочав свій святковий цикл – і Романів привітали, Катерин не забули, трохи поворожили на Андріїв та отримали заслужені дарунки від св. Миколая... Якраз зі святковим настроєм, у передчутті різдвяно-новорічних див, зібрались і діти, і батьки, і гості у залі школи українознавства при парафії церкви св. Йосипа Обручника.

Свято відкрила директор школи п. Світлана Фаріон, яка й передала слова для молитви та привітання отцеві Миколі Буряднику. У спільній молитві всіх присутніх і розпочалася подорож дорогами українських зимових традицій, а відчути справжній подих зими допомогли учні третього класу, які виконали танок сніжинок – «Ой, пішла зима в танок» та проспівали пісеньку про прихід усіх улюблених свят. Та яке ж святкування без улюблених колись Андріївських вечорниць, – тож відтворили в усій красі це дійство старшокласники школи – були і дівчата, і хлопці, і господиня, яка частувала всіх варениками, і справжні ворожіння на дівочу долю, та й жартівливих пісень не бракувало...
Витав по залу дивно-незбагненний дух чарівності та казковості, який посилювався з кожним наступним виступом – і найменшими дошкільнятами, які з неймовірною щирістю просили св. Миколая принести найкращі подарунки за їхні успіхи у навчанні, і першокласниками, які так само своїм виступом довели, що вони варті тих дарунків, які знайшли під подушками, а веселий передзвін дзвіночків у такт пісеньки «Ось і Різдво», яку виконали другокласники, був дуже вдалим нагадуванням про наближення Різдва.

П'ятикласники подарували всім присутнім казку про справжнє Різдво, в якій подорожували лісом і Зайчатка, і Лисичка, і Білочка, і Чорне Кошенятко, й Ангелятко, переконуючи бабу Самотність у важливості та неповторності свята. А далі семикласники довели, що свята українців – невід'ємна частина всього буття народу, а звичаї повинні передаватись дітям разом з материнським молоком та підтримуватись протягом усього життя. І, певно, досить важливими були ті слова, які промовляли й Ангел, і Пастушки зі сцени про народження Ісуса Христа, про прагнення віри у нездоланність народу українського, про ту провідну зорю, яка потрібна всім людям щоденно:
Тепер ідіть у божий час, у земельку свою родинну,
бо там народжусь я для вас, і Київ стане Вифлеємом!
Я прийду Сонцем Золотим, як месник кривди і насилля,
І красою буду всім злим! І голови свої похилять
Всі мої правди на землі!
Вдалим завершенням свята був виступ учнів четвертого класу з колядкою «Добрий вечір тобі, пане господарю» та віншуваннями, адже всім нам потрібно бути здоровими, щасливими, багатими на друзів, щирими у своїх думках:

Великий день, весела новина,
Великий Ісус, маленька дитина,
Хоче побожнеє слово сказати
І вас усіх з Різдвом привітати!
Ісусик маленький виріс на сіні,
На сіні-в'язанці в убогій хатині.
Сьогодні прийшов він до вашої хати
Всіх чесних людей благословляти.
Веселійте, радійте, хай ваша родина
Прославляє Бога по всій Україні
На многая літа!
Звичайно, св. Миколай залишив свої подарунки для всіх учнів школи українознавства при парафії церкви св. Йосипа Обручника, адже таке наполегливе навчання, таке старанне готування до свята не могли минути даремно. Виступи всіх учнів школи подарували присутнім у цей день гарний святковий настрій, готовність до втілення у життя наших прадідівських традицій, адже до них дуже душевне ставлення тут, далеко від рідної землі. Не вдалася б така подорож «по Чикаго з краю в край» святого Миколая без участі батьків, без бажання самих дітей та, звичайно, без допомоги вчителів. Тому всім хочеться подякувати за допомогу, за підтримку, за спільну працю, а також побажати щасливого, здорового, багатого на нові приємні події Різдва Христового та Нового року. Посміхайтесь та цінуйте одне одного.

Фото Людмили Худик